Загальна характеристика картографічних видань

Картографічні видання

План:

1. Загальна характеристика картографічних видань

2. Картографічні знаки, їх різновиди

3. Специфіка карти як основного виду картографічного видання

4. Атлас як вид картографічного видання. Глобус

 

 

Загальна характеристика картографічних видань

Головне місце серед картографічних документів займають видання.

На думку Н. М. Кушнаренко, картографічне видання виділяють із масиву видань за ознакою знакової природи інформації або за формою інформаційних знаків, за допомогою яких фіксується інформація.

Картографічне видання – видання, більшу частину обсягу якого займає картографічне зображення.

Специфіку КВ визначають наступні відмінні риси: математично-визначена побудова; використання особливих знакових систем – картографічних знаків-символів; відбір явищ, що зображуються; системне зображення дійсності.

Зображення в КВ об’єкти і явища володіють геометричною точністю. Для цього використовують ті чи інші математичні способи відображення, так звані картографічні проекції, які встановлюють строгу функціональну залежність між географічними координатами точок картографічних явищ і прямокутними координатами цих самих точок на площині.

Оскільки всі об’єкти неможливо показати на обмеженій площі карти, виникає питання їх відбору, вибору найголовніших і типовіших. Відбір і виділення головних об’єктів для зображення на картографічному виданні називається картографічною генералізацією. Вона завжди здійснюється з урахуванням масштабу і призначення карти. Генералізація звільняє карту від другорядних у даному масштабі деталей місцевості, забезпечує виразну передачу головних географічних особливостей.

Вивченням та розробкою картографічних видань, їх сутність, різновиди, системи, форми, окремих елементів, символів, особливостей і створення, виготовленням та використанням займається картографія – галузь науки, техніки та виробництва, яка займається вивченням, створенням та використанням картографічних видань. Картографія – це наука про виготовлення всіх видів карт і планів, включаючи зйомку і друк; мистецтво створення карт, оформлення та навчання їх використання.

Картографія складається з таких розділів: картоведення, математична картографія, складання та оформлення карт, цифрова картографія.

Картоведення – це наукова дисципліна, яка розглядає карти та інші картографічні видання як особливий спосіб відображення дійсності та просторові моделі реальних явищ (поверхня Землі, іншого небесного тіла), які містять їхні кількісні та якісні характеристики.

Математична картографія вивчає способи відображення поверхні Землі на площині.

Складання та оформлення карт - область картографії, область технічного дизайну, що вивчає найбільш адекватні способи відображення картографічної інформації. Ця область картографії тісно взаємопов'язана з психологією сприйняття, семіотикою, і т. п. гуманітарними аспектами.

Відносно недавно з'явилася цифрова (комп'ютерна) картографія, що займається комп'ютерною обробкою картографічних даних. Цифрова картографія є не стільки самостійним розділом картографії, скільки її інструментом, обумовленим сучасним рівнем розвитку технології.

Виділяють такі функції картографії:

- пізнавальна – розглядає картографію як науку про пізнання дій картографічного моделювання, а саму карту розглядає як модель;

- комунікативна – карти є джерелом інформації;

- мовна;

- геоінформаційна – картографія – інструмент пізнання та засіб передачі інформації у цифровій формі.

За структурою та матеріальною конструкцією картографічні видання поділяються на 3 види: карти, атласи, глобуси. Глобуси до видань відносять умовно, так як це недрукований, об’ємний документ.