Продуктивність праці багато в чому залежить від умов на виробництві, таких як: освітлення, склад повітря, шуми, шкідливі випромінювання. Ці параметри по окремості й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття. Категорію роботи враховуємо по фізичному навантаженню.
Робота на ПЕОМ не вимагає фізичної напруги. Енерговитрати не перевищують 172 Дж/с. Робота з розробки відноситься до категорії Iа (легка), тобто витрата енергії при виконанні роботи до 120 ккал/година і не вимагає фізичної напруги.
Відповідно до ГОСТ 12.1.005 - 88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» [11] оптимальні параметри мікроклімату для виконання роботи повинні знаходитися в межах, зазначених у табл. 4.1. Параметри є оптимальними, тому що категорія роботи напружена (розумова).
Таблиця 4.1.
Допустимі (оптимальні) параметри мікроклімата
| Категорія Роботи | Період року | Температура t, c | Відносна вологість, φ, % | Швидкість руху повітря v, м/с |
| Легка робота Iа | холодний | 22...24 | 40...60 | 0,1 |
| Легка робота Iа | теплий | 23...25 | 40...60 | 0,1-0.2 |
Для забезпечення вищевказаних оптимальних кліматичних умов у приміщенні передбачена система опалення (загальне парове), вентиляції (загальна, приточно-витяжна, штучна) і кондиціонування згідно СНІП 2.04.05-86 «Отопление, вентиляция, кондиционирование».
Режим роботи кондиціонера повинний забезпечити максимально можливе надходження зовнішнього повітря, але не менш 60% від продуктивності кондиціонера.
При проектуванні дисплейних класів вузів необхідно передбачати приточно-витяжну вентиляцію. Подача повітря повинна вироблятися у верхню зону малими швидкостями з розрахунку створення рухливості повітря на робочому місці не менш 0,1 м/с, краще через підшивну гофровану стелю. Витяжка - природна з верхньої зони стіни, протилежної віконним прорізам.
Якісний склад повітря: зміст кисню в дисплейному класі повинне бути в межах 21-22 про. %. Двоокис вуглецю не повинна перевищувати 0,1 %, озон – 0,1 мг/м3, аміак – 0,2 мг/м3, фенол – 0,01 мг/м3, хлористий вініл – 0,005 мг/м3, формальдегід – 0,003 мг/м3.
Працездатність оператора багато в чому залежить від освітлення. Незадовільне освітлення кількісно або якісно стомлює не тільки зір, але і викликає стомлення організму в цілому, впливає на продуктивність праці оператора.
Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне і штучне освітлення, а також змішане, котрі нормуються санітарними нормами і правилами СНИП II-4-79 «Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования» [11]. В світлий час доби використовується – природне, суміщене типи; а в темний час дня – штучне.
ЕЛТ генерує декілька типів випромінювання, у тому числі: гама тормозне, рентгенівське, радіочастотне, мікроволнове, видиме, ультрафіолетове й інфрачервоне випромінювання. Рівні цих випромінювань не перевищують діючих норм. Конструктивне рішення екрана дисплея таке, що рентгенівське випромінювання від екрана на відстані 10 см не перевищує 100 мк/ч. У приміщеннях з дисплеями необхідно контролювати аероіонізацію (див. табл. 4.2).
Таблиця 4.2.
Рівні іонізації повітря приміщень
| Рівні | Число іонів в 1 см куб. повітря | Организаційно-технічні засоби захисту | |
| n+ | n- | Коефіцієнт полярності повинен знаходитися від -0,5 до 0, згідно з нормами «Санітарно-гігієнічні норми допустимих рівнів іонізації повітря виробничих і суспільних помешкань». Варто враховувати, що м'яке рентгенівське випромінювання, що виникає при напрузі на аноді 20-22 кВ, а також напруга на струмоведучих ділянках схеми викликає іонізацію повітря з утворенням позитивних іонів, що вважаються несприятливими для людини. | |
| Мінімально необхідні | |||
| Оптимальні | 1500 - 3000 | 30000 - 50000 | |
| Максимально допустимі |
Таблиця 4.3.
Допустимі параметри електромагнітних неіонізуючих випромінювань і електричного поля
| Види поля | Допустимі параметри поля | Допустима поверхнева щільність потоку енергії Вт/м2 | Організаційно-технічні заходи захисту | |
| Електрична складова Е, В/м | Магнітна складова Н, А/м | |||
| Напруженість електромагнітного поля 60 кГц - 3 мГц 3 кГц - 30 мГц 30 кГц - 50 мГц 30 кГц- 300 мГц 300 кГц -300гГц | - | - 0,3 - - | 10 Вт/м2 | для розробників програм із застосуванням ЕОМ, призначати регламентовану перерву для відпочинку тривалістю15 хвилин через кожну годину роботи за ВДТ |
| Електромагнітне поле оптичного діапазону ультрафіолетовою частини спектру: УФ-С(220-280 гг) УФ-В(280-320 гг) УФ-А(320-400 гг) у видимій частині спектру: 400-760 мм у інфрачервоній частині спектру: 0,76-10,0 мкм | - | - | 0,001 0,01 10,0 10,0 35,0-70,0 | коли виробничі обставинине дозволяють застосувати регламентовані перервитривалість безперервної роботи з ВДТ не повинна перевищувати 4години.зміна характеру праці, чергування з іншими видамидіяльності, не пов'язаними з ВДТ |
Електробезпека
Експлуатований ПК не є джерелом механічних і теплових небезпек, але приміщення, де перебувають ЕОМ, є однофазним споживачем електроенергії від трифазної мережі змінного струму напругою 220В частотою 50Гц. Відповідно ГОСТ 12.2.007.0-75 «Изделия электротехнические. Общие требования безопасности» [11] приймаємо I клас захисту від поразки електричним струмом обслуговуючого персоналу тому, що комп'ютер має робочу ізоляцію й елементи заземлення.
Причини поразки електричним струмом: порушення правил, норм електробезпечності законодавства про працю, недосконалість заходів, передбачених згаданими правилами, нормами й законами. Існують технічні (невідповідність і несправності електроустановок, засобів захисту й пристосувань вимогам безпеки), організаційні (невиконання або неправильне виконання організаційних заходів безпеки), організаційно-технічні (недотримання технічних заходів безпеки) і організаційно-соціальні причини поразки (порушення трудової дисципліни).
Безпека експлуатації забезпечується наступними захисними засобами: застосуванням ізоляції, неприступністю струмоведучих частин, блокуваннями безпеки, методами орієнтації, застосуванням малих напруг, ізоляцією електричних частин від землі, компенсацією емностної складової струму замикання на землю, вирівнюванням потенціалів і застосуванням ізолюючих площадок. Передбачено наступні заходи забезпечення електробезпечності:
- конструктивні заходи електробезпечності;
- схемно-конструктивні заходи електробезпечності;
- експлуатаційні заходи електробезпечності.
4.4. Ергономічні вимоги до робочого місця. Параметри робочого місця [11], [12]
Конструкцією робочого місця повинно бути забезпечене оптимальне положення працюючого, котре досягається регулюванням:
- висоти робочої поверхні, сидіння й простору для ніг;
- висоти сидіння й підставки для ніг при нерегульованій висоті робочої поверхні.
Оптимальна висота робочої поверхні - це відстань по вертикалі від підлоги до горизонтальної площини, у якій виконуються основні трудові рухи.
Оптимальна робоча поза для оператора, росту нижче 1800 мм, досягається за рахунок збільшення висоти робочого сидіння й підставки для ніг на величину, рівну різниці між висотою робочої поверхні для оператора ростом 1800 мм і висотою робочої поверхні, оптимальної для росту даного працюючого.
Якщо регулювання висоти робочої поверхні й підставки для ніг здійснити неможливо, то проектують і організують робоче місце з нерегульованими параметрами.
Параметри клавіатури [11]
Виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;
- наявність опорного пристрою, який дає змогу змінювати кут нахилу клавіатуру в межах від 50 до 150 і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом тертя, що перешкоджає його переміщенню;
- висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;
- виділення кольором та місцем розташування окремих груп клавіш;
наявність заглиблень посередині клавіш;
- однаковий хід всіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0,25 Н та максимальним не більше 1,5 Н;
- виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російського).
1. Атаманчук П. С. Основи охорони праці / П. С. Атаманчук, В. В. Мендерецький, О. П. Панчук, О. Г. Чорна. – К.: Центр учбової літератури., 2011. – 224 с.
2. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П., Чорна О.Г. Безпека життєдіяльності та охорона праці (практичний курс): Навчальний посібник. – Кам'янець-Подільський: Буйницький О.А., 2010. – 152 с. – Вид. 2. – 154 с.
3. Атаманчук П.С., Мендерецький В.В., Панчук О.П. Практикум з безпеки життєдіяльності та охорони праці: Навчально-методичний посібник. – Кам’янець-Подільський: ФОП Сисин О.В., 2007. – 140 с.
4. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. Підручник. – К.: Каравела, 2008. – 384 с.
5. Катренко Л.А., Пістун І.П. Охорона праці в галузі освіти. – Суми: Університетська книга, 2005. – 304 с.
