Найдавнішою пам’яткою в Україні є стоянка біля селища Королевого Виноградівського району в Закарпатті.
На лівому березі Тиси, на терасі заввишки 100–120 м археологи виявили унікальні археологічні знахідки: численні кам’яні знаряддя праці – оббиті гальки, ручні рубила, гостроконечники, скребла, вістря рогатин, ножі.
Кісток найдавніших мешканців Україні поки що виявити не пощастило. Та вчені припускають, що це були архантропи. На території України виявлено близько 200 стоянок неандертальців. Особливо багато їх досліджено в печерах гірського Криму. Відомі неандертальські стоянки у Закарпатті, Подністров’ї, на Житомирщині, в Надпорожжі тощо. До неандертальців належала найдавніша людина на території України, існування якої засвідчене відкриттям не лише жител або стоянок, а рештками самої людини.
У печері Киїк-Коба, що в Криму, було розкопано неандертальське поховання: кістяки жінки і маленької дитини.
Ця знахідка засвідчує зрушення в розвитку людини. Адже дає змогу зробити висновок про те, що неандертальці піклувалися про померлих. Є свідчення й турботи про хворих. Приміром, у невеличкому гроті під Одесою виявили величезне скупчення кісток печерного ведмедя – сліди якогось магічного ритуалу неандертальців. Від часів неандертальців збереглася також лопатка мамонта, густо помережена різьбленими лініями, які ніби окреслюють контури тварини. На правому березі Десни у селі Мізин Коропського району Чернігівської області було знайдено поселення давніх мисливців на мамонтів. Археологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце обробки каменю й кістки, заглиблені вогнища, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими.
13. Памятки трипільської культури.
На території Любашівського району виявлено 6 осередків трипільської культури:
Біля села Познанка Перша, за 0,3 км на захід від села — в 25 м від дороги Познанка — Гольма знайдено фрагменти пізньотрипільської кераміки.
Біля села Познанка Друга на західній околиці села, по правому берегу р. Кодими за 0,2 км від русла.
Поселення трипільської культури також було знайдене за 4 км на південь від села Познанка Друга біля джерела.
В с. Погреби (Познанська сільрада) виявлене поселення за 0,4 км на схід від села, на двох мисах лівого берега балки, де протікає струмок до р. Кодими. Відкрите 1974 року. Кераміка з добре відмуленої глини, і з домішками товчених черепашок; шматки обпаленої глини. Знайдено фрагмент статуетки. Кінець розвиненого — початок пізнього Трипілля.
В смт Любашівка в 0,5 км до південного заходу від залізниці Балта—Любашівка на мисі між двома відвершками р. Чичиклія 1974 року знайдені на площі біля 3 га знаряддя з кременя, кераміка з відмуленої глини зі слідами чорної фарби. Відноситься до кінця розвиненого — початок пізнього етапів Трипілля.
В селі Бокове відкрите поселення за 2 км на північний захід від села, на березі верхньої течії р. Меланки. Знайдені фрагменти кераміки з добре відмуленої глини, іноді із залишками чорної фарби, уламок прясельця.
14. Носії культур бронзового та залізного віків в Україні.
На території сучасної України бронзовий вік тривав близько 1 тисячі років. Основним заняттям жителів території степового півдня України, починаючи з XIX ст. до н.е., було орне землеробство. Існувало також місцеве високо розвинуте бронзоливарне виробництво, яке базувалося на руді з копалин поблизу сучасного Артемівська. наприкінці 2 – на початку 1 тис. до н.е. на Чорноморському узбережжі жили кіммерійці, які ймовірно були носіями культур пізнього періоду бронзового віку.
Культура на ранніх етапах розвитку як історичний тип розвивалася в умовах первіснообщинного ладу, який охоплює період часу близько 2 млн. років тому до 6–4 тис. до н.е. Первіснообщинний лад був першою в історії людства суспільно-економічною формацією, що ґрунтувалася на колективній власності окремих общин на засоби виробництва при зрівняльному розподілі продукції. Історія первісного суспільства поділяється на два періоди: дикість і варварство.
Дикість, якій у сучасній археологічній періодизації відповідають палеоліт і мезоліт, характеризується поступовим виділенням людини з тваринного світу, привласненням готових продуктів природи, створенням перших найпростіших знарядь праці, добуванням вогню. Вона починається з появою людини і закінчується виникненням гончарства. У цей період виникає перша форма суспільно-економічних відносин – “первісне людське стадо”, що мешкає на певній території і представляє собою невелику групу людей без професійних та соціальних відмінностей.
Варварство починається з виникненням гончарства і закінчується виготовленням луку і стріл, зародженням писемності. Основним осередком суспільства тих часів був рід, що об’єднував групу людей – кровних родичів, тому другою формою суспільно-економічних відносин був родовий лад. Кілька родів становили плем’я.
