Тема 12. “Ув’язнена” лірика Василя Стуса

План

1. Естетика страждання В.Стуса: доля і творчість.

2. Проблема морального вибору митця в тоталітарному суспільстві (“Еволюція поета”, “Декларація поета і громадянина”, “Скажи ім'я своє, поете”).

3. Релігійні мотиви поезії В.Стуса. Бог як основна філософська категорія становлення духовності поета (“Весь обшир мій - чотири на чотири”, “Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни”, “Господи, гніву пречистого”, “Господа на цій землі”).

4. Тема України як “нашої, не своєї землі” в поетичному осмисленні В.Стуса. Картини апокаліптичної братовбивчої боротьби та зради. Перегук мотивів у поезіях Т.Шевченка (“За байраком байрак”), І.Франка (пролог до поеми “Мойсей”), П.Тичини (“Скорбна мати”), В.Стуса (“Літопис Самовидця”).

 

Завдання 1. Законспектувати статтю Василя Стуса “Феномен доби (сходження на Голгофу слави)”.

Завдання 2. На прикладі вивченої напам’ять поезії розкрити риси індивідуального стилю В.Стуса за орієнтованим планом:

– тема, ідея твору, жанрові особливості;

– мотиви (філософські, патріотичні, громадянські, релігійні, інтимні, пейзажні);

– композиційні етапи почуття (вихідний момент у розвитку почуття, розвиток почуття, кульмінація (можлива), авторський висновок);

– образ ліричного героя;

– засоби типізації та індивідуалізації;

– особливості поетичної мови;

– версифікація твору.

Література

1. Аврахов Г. Незгасна зоря поезії (до 65-річчя з дня народження В.Стуса) // Дивослово. – 2003. – № 1.

2. Бедрик Ю. Василь Стус: проблема сприймання. – К., 1993.

3. Болабольченко А. “Цей бенкет смерті в образі життя...”: За матеріалами кримінальних справ В. Стуса // Вітчизна. – 1991. – №8.

4. Білоус Г. Рокований вересень (Із роздумів про життя і творчість Василя Стуса) // Дивослово. – 2003. – № 3.

5. Бондаренко А. Спроба аналізу філософських творів В.Стуса // Дивослово. – 1998. – № 8.

6. Віват Г. Про деякі особливості поезій В.Стуса // Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. – № 2.

7. Жулинський М. Василь Стус // Жулинський М. Слово і доля. – К., 2002.

8. Зборовська Н. Василь Стус: до історії проблемного тлумачення // Дивослово. – 2009. – № 5. – С.40-46.

9. Ільницький М. Палімпсести Василя Стуса // Вітчизна. – 1990. – № 3.

10. Коцюбинська М. Стусове “самособоюнаповнення” // Сучасність. – 1995. – № 6.

11. Коцюбинська М. Чути голос поета // Жовтень. – 1989. – № 7.

12. Медвідь В'ячеслав. Шістдесятництво: міф і реальність // Кур'єр Кривбасу. – 1997. – № 79-80. – С.131-139.

13. Мельник В. В мені уже народжується Бог // Вітчизна. – 1990. – № 10.

14. Наливайко Д. Василь Стус – перекладач // Всесвіт. – 1991. – № 1.

15. Не відлюбив свою тривогу ранню... Василь Стус – поет і людина: Спогади, статті, листи, поезії. – К., 1993.

16. Овсієнко В. Духовний простір не минає марно // Слово і час. – 1999. – №7.

17. Оникієнко І. Символ “веселий цвинтар” в “естетиці страждання” В. Стуса // Слово і час. – 1997. – № 2.

18. Павлишин М. Квадратура круга: пролегомени до оцінки Василя Стуса // Дивослово. – 1994. – № 1.

19. Пахльовська О. Українські шістдесятники: філософія бунту // Сучасність. – 2000. – № 4.

20. Рарицький О. "Палімпсести" В.Стуса: духовна домінанта // Слово і час. – 1999. – № 12.

21. Саковець С. Міфопоетика творчості Василя Стуса: електронний ресурс / Режим доступу: http://eprints.oa.edu.ua/52/1/NZ_Vyp_10.pdf

22. Сахаров А. Учасникам Мадридської наради для перевірки Хельсінського акту: Лист на захист В. Стуса // Вітчизна. – 1990. – №3.

23. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993.

24. Стус Д. Берегами конспектів В. Стуса. До літературної біографії письменника // Слово і час. – 2000. – № 9.

25. Стус В. Твори у чотирьох томах шести книгах. – Львів, 1994.

26. Тойма С. Шевченко, який не вернувся з неволі // Вечірній Київ. – 1990. – 19 листопада.

27. Шевельов Ю. Трунок і трутизна // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К., 1994. – Кн. 3.

Тема 13. “Химерна проза”

План

1.“Химерна проза” як реакція на диктат норм соцреалізму в українській літературі. Химерність, умовність, алегоризм іманентні вияви української прози 60-70-х років.

2.Джерела і функціональні ознаки стильової течії. Жанрово-стильові модифікації фольклорно-міфологічної літератури

3.Проблема людини в суспільстві, її знеосіблення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії в повісті “Білий кінь Шептало” В.Дрозда.

4.“Лебедина зграя” В. Земляка: традиційний зміст в оправі модерної форми. Образи-символи повісті.

 

Завдання:

Мікрогрупа 1	Мікрогрупа 2
Визначити химерні стилістичні прийоми художнього письма В.Дрозда, пояснювати їхню роль у сюжеті повісті “Білий кінь Шептало”. Пояснити алегоричність образу коня Шептала.	Визначити елементи фольклорної поетики роману “Лебедина зграя”, з’ясувати їхню роль у донесенні основних ідей, мотивів твору.

Література

1. Боярська Л. В. Фольклорні мотиви в дилогії В. Земляка “Лебедина зграя” та “Зелені Млини”: електронний ресурс / Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=996

2. Ващенко Ю. На перетині художніх світів: Вавилон на чебреці і Клошмерль Вавилонський (про типологічну спорідненість творів В. Земляка і Г. Шевальє // Слово і час. – 2001. – № 1.

3. Гончар О. Співець рідної землі // Українське слово. Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К., 1995. – Кн. 4.

4. Горнятко-Шумилович А. Фольклорна образність “химерної” прози: Типологічні подібності “Лебединої зграї” В.Земляка, “Ирію” В.Дрозда і “Дому на горі” В.Шевчука // Українська мова та література. – 2004. – 15 квітня.

5. Дімаров А. Зрештою, життя прекрасне // Слово і час. – 1998. – № 4–5.

6. Дончик В. Неосвоєне багатство // Дніпро. – 1981. – №8. – С. 117-130.

7. Дрозд В. Бібліографія: електронний ресурс / Режим доступу: http://ukrcenter.com/Література/19192/Володимир-Дрозд

8. Дрозд В.Г. Сто літ любові (Портрет української родини на тлі епохи) / Володимир Дрозд // Вітчизна. – 2003. – № 7-8. – С. 11-103; № 9-10. – С. 11-86; № 11-12. – С. 25-102.

9. Дрозд В. Усе – про секс: Сучасна проза // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2001. – № 3. – С. 134-149.

10. Жулинський М. Острів у вічності був обіцяний Майстрові ще на землі (до 70-річчя Володимира Дрозда) // Слово і Час. – 2009. – № 10.

11. Жулинський М. “Я поведу вас у вічність...” // Наближення. – К., 1986.

12. Заповіт любові. Спогади про Василя Земляка. – К., 1983.

13. Кравченко А.Є. Художня умовність в українській радянській. – К., 1988.

14. Майдаченко П. “Химородність” творів В. Дрозда // Комічне в сучасній українській прозі. – К.: Дніпро, 1991. – С. 38-84.

15. Неопубліковані нотатки Василя Земляка // Слово і Час. – 1993. – № 4.

16. Новиченко K. Стильові складники багатства сучасної прози // Дніпро. – 1981. – №7. –

17. Павлишин М. Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. – К., 1997.

18. Русанівський В. М. Мова химерного роману // Мовознавство. – 2006. – № 4.

19. Семків Р. Елементи постмодерної естетики в романі В. Земляка “Лебедина зграя”: електронний ресурс / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Fil/1999_17/14_semkiv_r.pdf

20. Сивокінь Г. Василь Земляк // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн. – К.,1995. – Кн. 2. – Ч. 2.

21. Січкар О.М. Жанрово-стильове розмаїття прози В. Дрозда: електронний ресурс / Режим доступу: http://eprints.zu.edu.ua/1905/1/5.pdf

22. Слабошпицький М. Василь Земляк. Нарис життя і творчості. – К., 1994.

23. Сучасний український роман у контексті світової літератури. “Круглий стіл” “Вітчизни” // Вітчизна. – 1981. – № 10. – С. 146-164.

24. Усмішки Василя Земляка, записані Миколою Мащенком // Дніпро.–1991.– № 8.

25. Чайковська В.Т. Українська химерна проза: історія народження терміна: електронний ресурс / Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/view/8711/97/

26. Штонь Г. Стиль письма чи стиль мислення // Дніпро. – 1981. – № 1. – С. 138-143.

 

 

Рекомендована література

Основна література:

1. Історія української літератури ХХ ст.: У 2-х кн. – К., 1993, 1994.

2. Історія української літератури ХХ ст. Кн.2. Ч. 1. (1940-ві – 1950-ті рр.). За ред. В.Г.Дончика. – К., 1994.

3. Українська література ХХ століття: Посібник. – К., 1993.

4. Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. – К., 1998.

5. Сучасна українська проза. Постмодерний період. – К.: Академія, 2011.

6. Білецький О.І. Літературно-критичні статті. – К., 1990.

7. Бондарева О. Є. Міф і драма у новітньому літературному контексті: поновлення структурного зв’язку через жанрове моделювання. – К., 2006.

8. Вакуленко Д. Сучасна українська драматургія: основні тенденції розвитку (1945-1972). – К., 1976.

9. Грабович Г. Велика література. – К., 1994.

10. Гречанюк С. На тлі ХХ століття. – К., 1990.

11. Гримич Г. Загадка творчого бунту: Новелістика українських шістдесятників. – К., 1995.

12. Гроно нездоланих співців: Літературні портрети українських письменників ХХ сторіччя, твори яких увійшли до оновлених шкільних програм: Навч. посібник. – К., 1997.

13. Дем’янівська Л.С. Українська драматична поема: Проблематика, жанрова своєрідність. – К., 1984.

14. Діалектика художнього пошуку: Літературний процес 60-80-х років. – К., 1989.

15. Дончик В. Грані сучасної прози. – К., 1987.

16. Дончик В. Г. З потоку літ і літпотоку. – К., 2003.

17. Дончик В. Зупинені миті. – К., 1989.

18. Загребельний П. “Думки нарозхрист”. – К., 1997.

19. Загребельний П. Неложними устами. – К., 1981.

20. Зборовська Н. Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків. – Львів, 1999.

21. Жулинський М. Слово і доля. – К., 2002.

22. Жулинський М. Подих третього тисячоліття. – Луцьк, 2000.

23. Касьянов Г. Незгодні: Українська інтелігенція в русі опору 1960 – 1980-х рр. – К., 1994.

24. Кисельов Й. Герой і час. Літературно-критичні нариси про сучасну українську драматургію. – К., 1969.

25. Корнієнко Н. Український театр у переддень третього тисячоліття. Пошук: Картини світу. Ціннісні орієнтації. Прогноз. – К., 2000.

26. Кошелівець І. Розмови в дорозі до себе. – К., 1994.

27. Кошелівець І. Сучасна література в УРСР. – Нью-Йорк, 1964.

28. Кузякіна Н. Б. Нариси української радянської драматургії. – К., 1963.

29. Майданченко П.І. Комічне в сучасній українській прозі: Літературно-критичний нарис. – К., 1991.

30. Моренець В. На відстані серця. – К., 1986.

31. Нахлік Є. Українська романтична проза 20-60-х років ХІХ століття: монографія. – К., 1988.

32. Павличко Д. Магістралями слова: Літ. – крит. статті. – К., 1997.

33. Павлишин М. Канон та іконостас: Літературно-критичні статті. – К., 1997.

34. Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури. – Івано-Франківськ, 1998.

35. Поза традиції: Антологія української модерної поезії в діаспорі / Упоряд. Б. Бойчук. – Київ. – Торонто. – Едмонтон. – Оттава, 1993.

36. Процюк С. Лицарі стилосу та кав’ярень: Есе про дев’ятдесятників. – К., 1996.

37. Салига Т. Продовження: Літературно-критичної студії. – Львів, 1991.

38. Сверстюк Є. Блудні сини України. – К., 1993.

39. Скирда С. Сучасна українська поезія. – К., 1983.

40. Соловей Е. Поезія пізнання: (Філософська лірика в сучасній літературі). – К., 1991.

41. Стрельбицький М. Проза монументального історизму. – К., 1988.

42. Сулима В. Біблія і українська література. – К., 1998.

43. Таран Л. Енергія пошуку: літературно-критичні статті. – К., 1988.

44. Фащенко В. Герой і слово: Проблеми, характери і поетика радянської прози 80-х років. – К., 1986.

45. Шлапак Д. Обрії сучасної драми: Літературно-критичні й театрознавчі статті та нариси. – К., 1986.

46. Штонь Г.М. Духовний простір української ліро-епічної прози. – К., 1998.

 

Додаткова література:

1. Автопортрет. Література і критика в час перебудови: статті, есе, інформація. – К., 1989.

2. Брюховецький В. Ліна Костенко. – К.,1989.

3. Буркатов Б. На поклик На поклик сьогодення: Літературно-критичні нариси. – К., 1985.

4. Веселка С. М. Олексій Коломієць: Враження і роздуми. – К., 1979.

5. Вічна загадка любові: Літературна спадщина Гр.Тютюнника. Спогади про письменника. – К., 1988.

6. Голубєва З. Микола Бажан. – К.. 1984.

7. Гончар О. Чим живемо: на шляхах українського Відродження. – К., 1993.

8. Дем’янівська Л. Андрій Малишко: Життя і творчість. – К., 1985.

9. Доброокий: спогади про Івана Світличного. – К., 1984.

10. Дончик В.Г. Істина – особистість: Проза Павла Загребельного. – К., 1984.

11. Дорош Г. О. Українська психологічна драма 70–80-х років ХХ ст. – К., 2001.

12. Драч І. Духовний меч: Літературно-критичні статті та есе. – К., 1983.

13. Дрозд В. Музей живого письменника, або моя довга дорога в ринок. – К., 1994.

14. Зборовська Н. “Танцююча зірка” Тодося Осьмачки. – К., 1996.

15. З архіву П.Г.Тичини: Зб. документів і матеріалів. – К., 1990

16. Іваничук Р. Благослови, душе моя, Господа... – Львів, 1993.

17. Ільницький М. Іван Драч: Нарис творчості. – К., 1986.

18. Ільницький М. Дмитро Павличко: Нарис творчості. – К., 1985.

19. Ільницький М. Людина в історії. – К., 1989.

20. Ільницький М. Українська повоєнна поезія. – Л., 1995.

21. Ільєнко І. Жага: Труди і дні Максима Рильського. – К., 1995.

22. Килимник О. Світ правди і краси. Проза М. Стельмаха. – К., 1983.

23. Клочек Г. Історичний роман Ліни Костенко “Маруся Чурай”. – Кіровоград, 1998.

24. Клочек Г. Поетика Б.Олійника: Літ. крити. нарис. – К., 1989.

25. Коваль В. “Собор” і навколо “Собору”. – К., 1989.

26. Ковальчук О. Український повоєнний роман: проблеми жанрового розвитку. – К., 1992.

27. Корогодський Р. У пошуках внутрішньої людини. – К., 2002.

28. Кошелівець І. Розмови в дорозі до себе. – К., 1994.

29. Кравченко А. Молода українська проза. – К., 1990.

30. Кравченко А. Художня умовність в українській радянській прозі. – К., 1988.

31. Майданченко П. Комічне в сучасній літературні прозі: літературно-критичний нарис. – К., 1991.

32. Марко В. Художній світ Михайла Стельмаха. – К., 1982.

33. Моринець В. Борис Олійник: Літературний портрет. – К., 1987.

34. Мороз Л. Григір Тютюнник: Нарис життя і творчості. – К., 1991.

35. Михайлин І. Жанр трагедії в українській радянській драматургії. – К., 1989.

36. Наєнко М. Краса вірності: У творчому світі Олеся Гончара. – К., 1980.

37. Неборак В. Введення у Бу-Ба-Бу (хронопис кінця тисячоліття). – Львів, 2001.

38. Не любив свою дорогу ранню. Василь Стус – поет і громадянин: Спогади, листи, поезії. – К., 1993.

39. Новиченко Н. Поетичний світ М.Рильського (1941-1964). – К., 1995.

40. Панченко В. «Народу гілочка тернова…» Диптих про поезію Ліни Костенко. – К., 2005.

41. Панченко В. Урок лiтератури. – Кi­ровоград, 2000.

42. Панченко В. Морський рейс Юрія Третього. – Кіровоград, 2002.

43. Панченко В. Юрій Яновський: Життя і творчість. – К., 1988.

44. Підопригора С. “Вогненні стовпи”: правда, схована за “художнім камуфляжем”. – Миколаїв, 2012.

45. Погрібний А. Олесь Гончар. – К., 1989.

46. Процюк С. Лицарі стилосу та кав’ярень: есе про дев’яностиків. – К., 1996.

47. Салига Т. Микола Вінграновський: Нарис життя і творчості. – К., 1989.

48. Семенчук І. Михайло Стельмах. – К., 1982.

49. Скирда Л. Сучасна українська поезія. – К., 1990.

50. Слабошпицький М. Василь Земляк: Напис життя і творчості. – К.,1994.

51. Слабошпицький М. Лiтературнi про­фiлi. – К.,1984.

52. Стрельбицький М. Проза монументального історизму. – К., 1988.

53. Тарнашинська Людмила. УКРАЇНСЬКЕ ШІСТДЕСЯТНИЦТВО: профілі на тлі покоління: (історико-літературний та поетикальний аспекти). – К., 2010.

54. Ткаченко А. Василь Симоненко: Нарис життя і творчості. – К.,1989.

55. Ткаченко А. Іван Драч: Нарис творчості. – К., 1988.

56. Фащенко В. Павло Загребельний. Нарис творчо­сті. – К., 1984.

57. Шестопалова Т. Міфологеми поезії Павла Тичини: спроба інтерпретації. – Луганськ, 2003.

58. Шерех Ю. Поза книжками і з книжок. – К., 1998.

59. Шпиталь А. Iсторична проза Павла Загребельного. – К., 1986.

60. Штонь Г.М. Романи Михайла Стельмаха. – К., 1985.

 

 

1 Найхарактерніші символічні значення деяких звуків:

О – радість, відвага, сила духу.

А – голосіння, голосний крик, радість, страх, білий колір.

І – спокій, ніжність, кохання, краса, синь, захоплення, подив, переляк.

У – страх, сум, біль, жаль, передчуття смерті

Г – грім, битва, гамір

Л – любов, ніжність, м´якість, лагідний смуток:

Р – суворість героїзм, рішучість, трагізм, рух.

Ж, З,ДЖ, ДЗ, Ч, Ш, З, С – брязкіт зброї, плин ріки, шум, смерть, шелест листя.

1 Історіософія – розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням.

2 Аксіолóгія (від грец. яξια – цінність) — наука про цінності, учення про природу духовних, моральних, естетичних та інших цінностей, їх зв'язку між собою, із соціальними, культурними чинниками та особистістю людини.

 

 

1Портрет літературного героя, його вчинки, характер, внутрішній світ, ставлення літературного героя до “своїх” і “чужих”, мова літературного героя, невласне пряма мова, антропоніми та ін.).