Суб’єкти та об’єкти політики. Критерії політичної суб’єктності

Об'єкт політики — це реальна політична дійсність, характерні для неї суспільні відносини, насамперед політичні, політична система суспільства в цілому, її елементи, форми політичного життя, сфера політичних інтересів, суперечності політичного процесу як у вітчизняних межах, так і в регіональному або світовому просторі.

Суб'єктом політики є кожний соціум, здатний творити політику. Це означає відтворення набутого, усталеного в політиці, виробленого попередніми поколіннями в процесі історичного розвитку, підтримання реального політичного стану в усій системі його залежностей, закладення в реалії політики імпульсів її майбутнього розвитку, внутрішніх пружин політичного руху. Отже, суб'єкт політики є активним за своєю природою. Рушійною силою такої активності, цілеспрямованої політичної діяльності є наявність політичного інтересу. Обсяг активності зу-. мовлений здатністю суб'єкта впливати на поведінку людей (взаємодіяти з іншими суб'єктами політики), підпорядковувати політичні дії виробленим цілям, викликати зміни у політичному стані, впливати на політичний процес. Ця здатність визначається як "політична суб'єктність".

Суб'єкти політики також визначають, хто є головною дійовою особою, хто другорядною, а хто й масою, натовпом, пасивним об'єктом маніпулювання.

Суб'єкт політики, впливаючи на інших людей, які стають для нього об'єктами політики, здатний також до самотворення, самоорганізації, самовдосконалення.

Суттєвою передумовою політичної суб'єктності особи є реалізація певних чинників — матеріальних, соціально-культурних, політико-правових. Матеріальні означають: чим багатше суспільство, тим більше шансів для демократичних форм політичної діяльності особи. Соціально-культурні чинники забезпечують включення особи у певні спільноти, ідентифікацію її із соціально-класовими, етнічними структурами і через них виявлення, осмислення, здійснення політичних інтересів і політичних потреб. Політико-правові — це існуючий політичний режим, політична система суспільства, особливості їхнього функціонування. Зазначені чинники дають змогу розкрити потенційні характеристики особи як політично свідомого громадянина, активного політичного діяча або людини, відчуженої від політики, індиферентного споглядача політичних подій.

Суб'єктами політичної діяльності можуть виступати як індивіди, так і соціальні групи, політичні інституції і сама держава. Первинним, системозапочатковуючим суб’єктом політики виступає індивід. Загалом же в політиці можна виділити чотири рівні суб’єктів:

1. Конктретні індивіди. Саме через них найбільш повно і безпосередньо виявляє весь спектр політичних подій. Вплив на процеси політичного характеру з боку таких суб’єктів може бути безпосереднім або опосередкованим;

2. Органи та ланки політичних організацій. Вони є суб’єктами конкретних політичних рішень та діяльності;

3. Держава з її інституціями, партії, суспільні об’єднання, рухи, фронти, що загалом вибудовують організації великих суспільних груп. Це суб’єкти безпосереднього керівництва та виконання політичної діяльності;

4. Великі суспільні групи, що утворились на засадах етнічної чи соціально-класової дефиренціації. Такими суб’єктами політики можуть бути нації, народи, верстви, класи, страти, демографічні групи.

1- я група включає основні соціальні спільності (індивіди, соціальні групи, шари, класи, нації, народи). Кожен з цих соціальних суб'єктів володіє своїм специфічним інтересом, який і спонукає до участі в політиці. Їх називають первинними суб'єктами політики.

2- я група включає соціальні інститути і організації, які формуються людьми і їх общностями з метою участі в політиці. Це політичні інститути, до яких відноситься держава, політичні партії, громадські організації і рухи. Всі вони вторинні по відношенню до суб'єктів 1-ой групи, оскільки створюються для вираження політичних інтересів різних соціальних груп (класів, націй, народів).