Еймеріоз птиці та кролів, заходи боротьби

Загальна інформація Паразитарне захворювання молодняку 10-90 денного віку, що характеризується ураженням кишечнику. Реєструється в усіх країнах із розвиненим птахівництвом.

Патогенез Спорозоїди, які потрапили в кишечник курчат, проникають у клітини слизової оболонки, де діляться і дають початок розвитку мерозоїдів. Мерогонія повторюється кілька разів до утворення макро- і мікрогамет. Мерозоїди і шизонти уражують клітини кишечнику, викликають їхню загибель та появу некрозів слизової оболонки. Порушується нормальна функція кишечнику, внаслідок пошкоджень слизової оболонки виникають кровотечі, анемії, які, звичайно, закінчуються летально.

Симптоми Тривалість інкубаційного періоду — 4—7 днів. Клінічні ознаки проявляються залежно від того, яким видом кокцидій уражена птиця. При зараженні слабопатогенними видами клінічні симптоми нехарактерні. В окремих випадках відсутній навіть пронос, але курчата помітно відстають у розвитку. При гострому перебігу кокцидіозу хворі курчата пригнічені, скупчуються. Пір'я скуйовджене, матове, апетит відсутній, спрага виразна, у більшості пронос, інколи з домішками крові. Перед смертю у курчат спостерігаються парези крил і кінцівок. Хвора птиця гине на 2—12-й дні.

Патологічні зміни Трупи курчат виснажені. На розтині виявляють зміни, які залежно від виду кокцидій локалізуються по всій довжині кишечнику або тільки в середній і задній частинах тонкої кишки, сліпих відростках. У кишечнику спостерігаються геморагічні запалення слизової оболонки, іноді в серозній оболонці виявляють некротичні вогнища білувато-сірого кольору.

Діагноз Діагноз ставлять на основі даних епізоотологічних, клінічних, патолого-анатомічних та мікроскопічних досліджень. При диференціальному діагнозі слід виключити гістомоноз, спірохетоз, трихомоноз та пулороз.

Лікування Всі заходи щодо недопущення цієї хвороби поділяють на три групи: 1) виключення потрапляння інвазійних ооцист кокцидій в організм сприйнятливої птиці; 2) недопущення клінічного прояву кокцидіозу за допомогою протикокцидійних препаратів та створення оптимальних умов утримання й годівлі; 3) використання засобів специфічної профілактики. Для лікування кокцидіозу застосовують препарати нітрофуранового ряду, сульфаніламіди, антибіотики, похідні вітамінів В, 3,5-динітробензаміду та динітрокарбоніліду.

Профілактика Доведена специфічність імунітету при кокцидіозі. Перехворювання одним видом кокцидій не створює імунітету проти інших. Для специфічної профілактики використовують вакцину.

Збудник хвороби У курей паразитує 9 видів кокцидій. Їхній цикл розвитку відбувається в організмі птиці та навколишньому середовищі при температурі 20—30 °С і відносній вологості 70—80%. У стадії ооцисти збудник у грунті зберігається більше року, в посліді — до 36 днів. При температурі 60 °С ооцисти гинуть протягом 15—20 хв. На них згубно впливає 5%-й розчин креоліну температурою 40—50 °С.

Епізоотологія Джерело інвазії—хвора або перехворіла птиця, яка виділяє кокцидії у навколишнє середовище, забруднюючи корми, воду, підстилку, предмети догляду, інвентар. Збудник може передаватися на великі відстані з кормом, тарою, інвентарем, транспортом, дикими птахами, стічними водами, обслуговуючим персоналом.

Еймеріоз (кокцидіоз) - це хвороба кроленят віком до 4-5 місяців, що має гострий, підгострий або хронічний перебіг. В окремих випадках хворіє молодняк старших вікових груп, і навіть дорослі тварини. Еймеріоз проявляється втратою апетиту, загальним пригніченням тварин, анемією, нерідко - ринітом і кон'юнктивітом, збільшенням живота, проносами, судомами і високою смертністю (до 90%). Це одне з найбільш поширених захворювань кролів. Хвороба виникає переважно в теплу пору року, але може спостерігатися і взимку.
У кишечнику кролів паразитують понад 10 видів еймерів. Кролі заражаються через забруднений корм або воду. Збудник хвороби може поширюватися також через клітки при несвоєчасному їх прибиранні та знезараженні. Щурі, миші і мухи, не заражаючись самі, разом із випорожненнями можуть розсіювати кокцидії по території господарства.
Клінічні ознаки. Інкубаційний період при захворюванні еймеріозом триває 2-3 (12) доби. Хвороба може мати гострий і підгострий перебіг. Захворювання за локалізацією патологічного процесу проявляється у двох клінічних формах - кишковій і печінковій. При пальпації ділянки живота хворих кролів виявляють збільшення об'єму печінки та її болючість (при печінковому кокцидіозі), напруженість і болючість черевної стінки (при кишковому кокцидіозі).
Еймеріозом заражаються кролі всіх порід. Найбільш сприйнятливими до хвороби є кроленята 20 - 60-денного віку. Тварини, що перехворіли, набувають нестерильного імунітету і стають несприйнятливими до повторного зараження еймеріями тих видів, що викликали захворювання вперше.
Профілактика і заходи боротьби. Для боротьби із цим недугом застосовують ряд профілактичних засобів, а також лікарські препарати. Перш за все тварини повинні бути забезпечені нормальними умовами проживання та харчування (чисті просторі клітки, збалансований раціон в достатній кількості).
Періодично проводиться профілактика лікарськими засобами (2-4 рази на рік в залежності від потреби) такими як байкокс, солікокс, трисульфон, бровасептол, септовет, енрофлок тощо.
Також обов'язкова регулярна дезинфекція кліток: від простого випалювання паяльною лампою до застосовуння дезинфікуючих засобів ("Віркон", "Віроцид").