Виробнича потужність підприємства та чинники підвищення її ефективності

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

У загальному вигляді розмір виробничої потужності цеху, дільниці чи групи однойменного обладнання Вп, для якої властивий випуск однойменної продукції (переробки сировини), може бути визначено за однією з двох формул:

, ,

де П_год – годинна продуктивність обладнання (верстата, машини) у відповідних одиницях виміру; Ф_max – максимально можливий (ефективний) річний фонд одиниці обладнання (однієї машини, верстату); К – середньорічна кількість обладнання (машин, верстатів), шт.; Тпр – прогресивна трудомісткість виготовлення одиниці продукції (переробки одиниці сировини), враховуючи коефіцієнт переробки норм, год.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Перспективна виробнича потужність відображає очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді.

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Фактично вона характеризує максимальний теоретично можливий обсяг випуску за ідеальних організаційних умов виробництва.

Діюча потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) відображає його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбачену планом. Вона має динамічний характер, змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва і характеризується кількома показниками:

- потужність на початок планового періоду (вхідна);

- потужність на кінець планового періоду (вихідна);

- середньорічна потужність.

Під "вузьким місцем" виробництварозуміють невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Вп_вих, грн), обчислюється за формулою:

Вп_вих = Вп_вх + Вп_вв - Вп_вив,

де Вп_вх - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Вп_вв - введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

Вп_вив - виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (Вп_сер.р, грн.) підприємства, цеху обчислюється за формулою:

де n – кількість повних місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

У розрахунки виробничої потужності підприємства включають устаткування, встановлене і невстановлене, яке є на підприємстві (крім резервного). Крім того, виробничу потужність розраховують, виходячи із максимально можливого річного часу роботи устаткування та використання виробничих площ.

Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати наступні дані:

1) плановий фонд робочого часу одиниці обладнання;

2) кількість одиниць обладнання;

3) продуктивність обладнання;

4) трудомісткість виробничої програми;

5) досягнутий коефіцієнт виконання норми виробітку.

Виробнича потужність підприємства визначається потужністю провідних цехів, дільниць, поточних ліній, станків (агрегатів) з урахуванням заходів щодо ліквідації "вузьких місць" та можливої кооперації виробництва.

До провідних належать ті виробничі підрозділи підприємства, які виконують головні технологічні процеси (операції) і мають вирішальне значення для забезпечення випуску профільних видів продукції.

У загальному вигляді виробнича потужність (Вп_і) провідного цеху, дільниці або групи технологічного устаткування з виготовлення однорідної продукції може бути визначена за однією з формул:

, або ,

де Ф_еф – ефективний річний фонд робочого часу одиниці устаткування;

КУ_с – середньорічна кількість устаткування;

а_і – продуктивність устаткування у відповідних одиницях виміру і -ї продукції за годину;

t_o – норма часу на виготовлення одиниці продукції.

Важливе значення для характеристики виробничої потужності підприємства має аналіз рівня її використання. Серед показників, за допомогою яких можна визначити рівень використання виробничої потужності, слід відмітити:

Коефіцієнт освоєння проектної потужності (К_ос), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності:

де Вп _д – діюча виробнича потужність,

Вп_пр – виробнича потужність проектна.

Коефіцієнт використання діючої виробничої потужності (К_вик), який характеризує використання діючої (яка за величиною може відрізнятися від проектної) виробничої потужності:

,

де V_ф(п) – обсяг випуску фактичний (плановий),

Вп_ф(п) – виробнича потужність фактична (планова).

З метою виявлення резервів для її поліпшення використовують коефіцієнти серед яких, слід виокремити:

Коефіцієнт змінності роботи обладнання:

,

де – сумарна планова або фактична машиномісткість продукції,

Ф_д – дійсний річний фонд робочого часу встановленого обладнання при роботі його в одну зміну.