Охарактеризуйте засоби колективного захисту працюючих

За принципом дії засоби колективного захисту поділяються на огороджувальні, запобіжні пристрої, блокування, сигналізаційне обладнання, профілактичні випробування. Огороджувальні пристрої (кожухи, щити, екрани, бар’єри тощо) застосовуються для ізоляції зон з безпекою механічних дій, для огорожі зон випромінювань і зон з хімічними речовинами, а також робочих майданчиків, розташованих на висоті. Вони поділяються на стаціонарні, які демонтуються для виконання допоміжних операцій (заміна інструмента, змазка обладнання тощо), та переносні, що використовуються для огорожі нестаціонарних робочих місць (зварювальні пости), а також при виконанні ремонтних чи налагоджувальних робіт.

Запобіжні пристрої застосовуються для автоматичного ви-ключення обладнання при виникненні аварійних ситуацій (на-приклад, при виході одного з параметрів — тиску, температури, електричної напруги тощо за межі допустимих значень). Блокування дозволяє виключити можливість проникнення людини в небезпечну зону чи ліквідувати небезпечний фактор при проникненні людини в небезпечну зону. Блокувальні при-строї поділяються на механічні, електричні, фотоелементні, радіаційні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані. Сигналізаційне обладнання призначено для повідомлення пер-соналу про режим роботи устаткування і можливості аварійних ситуацій. За засобами інформації сигналізація поділяється на кольорову, звукову, кольорово-звукову, одоризаційну (за запахом).

 

37. Назвіть засоби індивідуального захисту працюючих.

Загальні вимоги та класифікація», який передбачає такі засоби індивідуального захисту:

- ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідроізолюючі костюми, скафандри); - засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски); - спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, кожухи); - спеціальне взуття (чоботи, ботфорти, напівчоботи, боти, бахіли); - засоби захисту рук (рукавиці, рукавички); - засоби захисту голови (каски, шоломи, шляпи); - засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки); - засоби захисту органа слуху (протишумові шоломи, протишумові навушники, протишумові вкладиші); - засоби захисту очей (захисні окуляри); - запобіжні пристрої (запобіжні пояси, надплечники, маніпулятори); - захисні дерматологічні засоби (миючі засоби, пасти, креми, мазі).

Керівник підприємства (власник) зобов’язаний організувати комплектування та утримання засобів індивідуального захисту від-повідно до нормативних актів про охорону праці. Видача спецодягу й інших засобів індивідуального захисту здійснюється згідно з Типовими галузевими нормами безплатної видачі робочим і службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

 

38. В чому полягає професійний добір працюючих?

Проф добір — одна з найважливіших складових комплексу профілактичних заходів щодо забезпечення безпеки праці, який включає також контроль за проектуванням нових технологій та вир устаткування, застосування рац режимів праці й відпочинку і засобів інд захисту, ефективне медичне обслуговування, зниження можливих ек втрат у зв’язку з травматизмом та профзахворюваністю. Значення цих заходів тепер зростає у зв’язку з впровадженням соц страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Основу психофізіологічного професійного добору становить забезпечення адекватності вимог, які висувають фактори умов праці, психофізіологічним можливостям людини. Створення системи проф добору для широкого впровадження на промислових підприємствах має передбачати вирішення найважливіших завдань у межах як усієї країни, так і окремого п-ва. Основними напрямами професійного добору є: - підвищення успішності професійної діяльності; - профілактика травматизму;

- профілактика профзахворювань. Система проф добору працівників у межах п-ва передбачає визначення контингентів, які підлягають профдобору; обґрунтування виробу методів і критеріїв профдобору; організацію кабінетів профдобору.

 

39. Розкрити змість поняття «охорона праці»

Охорона праці за своєю сутністю є турбтою про людину у процесі використання її праці і розглядається як охорона працездатності людини. З іншого боку, відносини щодо ОП — невід'ємна складова організації процесу праці, що створює умови для стабільної та успішної трудової діяльності громадян. Основним завданням ОП є гуманізація праці, під якою розуміють профілактику перевтоми, проф захворювань, запобігання вир травматизму, підвищення змістовності праці, створювання умов для всебічного розвитку особистості. Завданнями ОП є: ―знаходження опт співвідношень між різними фак-торами вир серед; ―впровадження норм гранично допустимих рівнів вир-х факторів, визначення ступеня шкідливості і небезпеки праці; ―розробка та планування заходів щодо поліпшення умов праці; ―забезпечення безпеки виконання робіт працівниками; ―впровадження технічних засобів і заходів щодо боротьби з травматизмом і профзахворюваннями;

―розробка методів оцінки соц та ек ефективності заходів з удосконалення умов і ОП.

40. У чому полягає соціальне-економічне значення охорони праці?

Соціальне значення охорони праці:
- охорона життя і здоров'я трудящих від можливих виробничих шкідників;

- сприяє культурно-технічному зростанню: лише не надмірно втомлений від роботи в шкідливих умовах.

- загазованих виробничих приміщеннях працівник,

- здатний вечорами вчитися, підвищувати свою кваліфікацію, читати, розважатися, займатися спортом та розвиватись;

- сприяє гуманізації праці.

Ек значення охорони праці полягає в тому, що вона сприяє: зростанню продуктивності праці працівників, а тим самим і зростанню виробництва і економіки в цілому; скороченню втрат роб часу від тимчасової непрацездатності працівників через виробничі травми, професійні захворювання, економії засобів фундації соц страхування.

 

41. Назвіть основні законодавчі акти з охорони праці.

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємозв’язаних нормативних актів, що регулюють відносини у галузі реалізації державної політики щодо правових, соц-ек і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності Л в процесі праці. Воно складається із загальних ЗУ та спеціальних законодавчих актів. Загальними законами України, що визначають основні положення з ОП, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці».

Основним законом, що гарантує права громадян на безпечні й нешкідливі умови праці є КУ. Реалізація цих прав здійснюється через виконання вимог, викладених у законодавчих актах.

Кодекс законів про працю (КЗпП) України проголошує правові засади та гарантії здійснення громадянами У права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної та творчої праці; регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності.

Правове регулювання охорони праці розглядається не лише у главі ХІ «Охорона праці» Кодексу законів про працю. Норми щодо охорони праці містяться в багатьох статтях інших глав КЗпП України, таких як «Трудовий договір», «Робочий час», «Час відпочинку, «Праця жінок», «Праця молоді», «Професійні спілки», «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю».

 

42. Які права на охорону праці має працівник під час роботи на підприємстві?

Умови праці на роб місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів в-ва, стан засобів кол та інд захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася вир-ча ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для Л, які його оточують, або для в-го серед.

За період простою з причин, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати труд договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законод про ОП, не додержується умов кол договору з цих питань.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до мед висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у мед висновку, і у разі потреби встановити скорочений роб день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації п-ва, цеху, дільниці, окремого в-ва або устаткування органом Д нагляду за ОП чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток.

 

43. На які пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці має право працівник?

Працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.

У разі роз'їзного характеру роботи працівникові виплачується грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором. Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колективним договором працівникові пільги і компенсації, не передбачені законодавством.

Протягом дії укладеного з працівником трудового договору роботодавець повинен, не пізніш як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, з урахуванням тих, що надаються йому додатково.

44. Як законодавство охороняє працю жінок і неповнолітніх?

Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт, пов'язаних з санітарним та побутовим обслуговуванням), а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми, відповідно до переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, граничних норм підіймання і переміщення важких речей, що затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров'я.

Праця вагітних жінок і жінок, які мають неповнолітню дитину, регулюється законодавством.

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, на підземних роботах, до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього мед огляду. Порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професій, пов'язаних з важкими роботами і роботами із шкідливими або небезпечними умовами праці, визначається положенням, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Вік, з якого допускається прийняття на роботу, тривалість роб часу, відпусток та деякі інші умови праці неповнолітніх визначаються законом.

 

45. Які державні та громадські органи здійснюють в Україні нагляд та громадський контроль за охороною праці?

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

-спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за ОП; -спеціально уповноважений Д орган з питань радіаційної безпеки; -спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; -спеціально уповноважений Д орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні. Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється Законом «Про охорону праці», законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

 

46. Назвіть основні принципи держаної політики в галузі охорони праці.

Д пол в галузі ОП базується на принципах: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня пром безпеки шляхом забезпечення суцільного тех контролю за станом вир-в, технологій та продукції, а також сприяння п-вам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв'язання завдань ОП на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів ек і соц політики, досягнень в галузі науки і тех та охорони довкілля; соц захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на в-ві та проф захворювань; встановлення єдиних вимог з ОП для всіх п-ств та суб'єктів підпр-ї діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності; адаптації труд процесів до можливостей працівника з урахуванням його здоров'я та псих стану; використання ек методів управління ОП, участі Д у фінансуванні заходів щодо ОП, залучення добровільних внесків та інших надходжень на ці цілі, отримання яких не суперечить законод; інформування населення, проведення навчання, проф підготовки і підвищення кваліф працівників з питань ОП; забезпечення координації діяльності органів Д влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками, між усіма соц групами під час прийняття рішень з ОП на місцевому та Д рівнях;

використання св досвіду організації роботи щодо поліпш умов і підвищення безпеки праці на осн міжнар співроб.

 

47. Які види відповідальності існують за порушення законодавства про охорону праці?

Згідно із ЗУ «Про ОП» за порушення законод та ін нормативних актів про ОП встановлені різні види відпов: дисцип, адмін, матеріальна, кримінальна. Дисциплінарна відпов регулюється КЗпПі передбачає такі види покарання, як догана та звільнення. Адмін відпов — це відпов пocaдових осіб і працівників перед органами Д нагляду, ЩО полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адмін відпов передбачені Кодексом України про адмін правопорушення, який передбачає, що порушення вимог законод та інших норматив них актів з ОП тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах: — на працівників — від 2 до 5 неоподатковуваних мін доходів громадян; — на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян — власників підприємств або уповноважених ними осіб — від 5 до 10 неоподатковуваних мін доходів громадян.

Контроль і нагляд за дотриманням законод та ін нормативних актів з ОП, з безпеки проведення робіт здійснюють органи Д нагляду за ОП. Матеріальною відпов передбачено відшкодування збитків, заподіяних підпр-ми працівникам (або членам їх сімей). які постраждали від нещасного випадку чи профзахворювання. Кримінальна відповід за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена статтями Кримінально­го кодексу України. Суб’єктом злочину з питань ОП є будь-яка службова особа підпр-ва, а також громадянин – власник підприємства чи уповноважена ним особа.

 

48. Розкрийте зміст Закону України "Про охорону праці".

1992р. ВРУ прийняла ЗУ«Про ОП», дія якого розповсюджується на всі п.у.о. незалежно від форм власності й видів їх діяльності, на всіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих п-вах. Цей З визначає осн положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя й здоров’я в процесі трудової діяльності; регулює за участю відповідних органів Д влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки і гігієни праці та вир серед; встановлює єдиний порядок організації ОП в У. ЗУ «Про ОП» має численні нововведення: Впровадження ек методів управління ОП на зміну адмін–командним; застосування низки дода штрафних санкцій, а також пільг щодо оподаткування; визначення правового статусу служб охорони праці на п-вах і в органах Д управління всіх рівнів; забезпечення навчання населення з питань ОП; створення необх передумов для започаткування нових гром інститутів і можливості обрання комісій охорони п-ств та уповноважених труд колективу з цих питань тощо. У З враховано основні вимоги конвенцій і рекомендацій МОП щодо безпеки і гігієни праці та вир серед, регулювання відносин ОП у передових пром розвинутих країнах, досвід охорони праці в У у попередні роки. Особливу увагу в З звернено на гарантії прав громадян на ОП:

- право працівників на ОП при укладанні труд дог; - право працівників на ОП під час роботи; - соц страхування від нещасних випадків і проф захворювань; - право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці; - відшкодування шкоди у випадку ушкодження здоров’я працівників або у разі їх смерті. ЗУ «Про ОП» визначає соц-ек, орг-тех, сан-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи щодо ОП.

 

49. На яких роботах та кому видається безкоштовно спецодяг та інші засоби індивідуального захисту?

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спец одяг, спец взуття та інші засоби інд захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені труд дог, повинні бути забезпечені зазначеними засобами. Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів інд захисту відповідно до НПА з ОП та кол договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов'язаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів інд захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобов'язаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених кол договором. Згідно з кол договором роботодавець може дод, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби інд захисту, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

 

50. Назвіть та охарактеризуйте соціально-економічні заходи щодо охорони праці.

ЗУ «Про ОП» визначає соц-ек, орг-тех, сан-гігієнічні та лікуваль­но-профілактичні заходи щодо ОП До працівників можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу у здійсненні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці. Види заохочень визначаються кол договором, угодою.

При розрахунку розміру страх внеску для кожного п-ва Фондом соц страхування від нещасних випадків, за умови досягнення належного стану ОП і зниження рівня або відсутності травматизму і проф захворюваності внаслідок здійснення роботодавцем відповідних профілактичних заходів, може бути встановлено знижку до нього або надбавку до розміру страх внеску за високий рівень травматизму і проф захворюваності та неналежний стан ОП.

Розрахунок розміру страх внеску із застосуванням знижок та надбавок для кожного п-ва, провадиться відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

51. Назвіть та охарактеризуйте організаційно-технічні заходи щодо охорони праці.

ЗУ «Про ОП» визначає соц-ек, орг-тех, сан-гігієнічні та лікуваль­но-профілактичні заходи щодо ОП.

Орг-тех. заходи- заходи, що стосуються навчання, контролю, створення служб тощо. Орг-тех заходи і засоби щодо ОП покликані забезп такий рівень організації праці на підпр-ві й такі тех рішення з ОП для всього техно­логічного процесу, окремого обладнання, інструментів, які ви­ключали б вплив на працівників небезп виробн. факто­рів, а також виключали б або зменшували б до допустимих норм вплив на робітників шкідливих виробничих факторів.

До орг заходів з ОП належать: правиль­на поведінка працівників, чітке й своєчасне проведення інструк­тажів і контролю знань з ОП; правильне пла­нування роб місць; правильна організація праці; застосу­вання безпечних способів праці; дотримання встановленого ходу технологічного процесу; справний стан засобів кол та інд захисту. Тех (інженерними) заходами і засобами охоро­ни праці є: застосування технічно досконалого та справного обладнання, інструментів і пристроїв, засобів кол захисту (огорож, запобіжних пристроїв, блоку­вання сигналізації, системи дистанційного управління, спец засобів).

 

52. Назвіть та охарактеризуйте санітарно-гігієнічні заходи щодо охорони праці.

ЗУ «Про ОП» визначає соц-ек, орг-тех, сан-гігієнічні та лікуваль­но-профілактичні заходи щодо ОП.

Сан-гігієнічні заходи щодо ОП передбачають впровадження норм та контроль за ними щодо шуму, освітлення, мікроклімату, пилу тощо, тобто дослідження впливу вир-х факторів на Л та встановлення допустимих значень цих факторів на роб місцях, ви­значення конкретних параметрів вир-х факторів на роб місцях, а також відповідності умов на роб місцях вимо­гам нормативних документів. Для цього ств сан-гігієнічний відділ - це структурний підрозділ санепідустанови, призначений для здійснення сан-гігієнічного нагляду з метою охорони здоров’я населення і профілактики інфекційної та соматичної захворюваності на виконання Зу «Про забезпечення сан та епідеміологічного благополуччя населення». В своїй роботі спеціалісти відділу керуються і іншими ЗУ «Про охорону навк середовища», «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про основи містобудування», іншими. Сан-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про ОП. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби ТБ, які запобігають вир-у травматизму, і забезпечувати сан-гігієнічні умови, що запобігають виникненню проф захворювань працівників.

 

53. Назвіть та охарактеризуйте лікувально-профілактичні заходи щодо охорони праці.

ЗУ «Про ОП» визначає соц-ек, орг-тех, сан-гігієнічні та лікуваль­но-профілактичні заходи щодо ОП.

Система управління ОП створюється суб’єктом господарювання і має передбачати підготовку, прийняття та реалізацію завдань щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності найманих працівників у процесі їх трудової діяльності. Лікувально-профілактичними заходами щодо ОП є встановлення чітких умов для здоров’я Л, моніторинг здоров’я прац-ків, нормування роб днів, лікування, відповідні попередні та періодичні мед огляди працівни­ків; переведення працівників на легшу роботу за станом здо­ров'я; безплатне забезпечення лікувально-профілактичним хар­чуванням працівників на роботах з тяжкими і шкідливими умовами праці; відшкодування потерпілому працівникові ви­трат на лікування; особливі вимоги з ОП жінок, не­повнолітніх та інвалідів,

 

54. Які вимоги ЗУ "Про ОП", "Про колективні договори і угоди" передбачені щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці?

ЗУ "Про ОП" та "Про колективні договори і угоди", передбачено внесення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці в кол договори та визначення обов'язків сторін з цих заходів.Кол договір повинен обов'язково містити зобов'язання сторін щодо заходів захисту прав та соц інтересів осіб, які потерпіли на виробництві від нещасних випадків або профзахворювань, а також утриманців і членів сімей загиблих. Згідно зі статею ЗУ "Про ОП" рекомендовано включати до розділу "ОП" колективного договору заходи щодо поліпшення умов праці інвалідів, жінок, підлітків, надання їм пільг за виконання вимог щодо ОП.

 

55. Назвіть нормативи з охорони праці.

Спеціальними законодавчими актами є державні нормативні акти з охорони праці. Це — правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання. Вимогам нормативних актів з охорони праці мають відповідати: - умови праці на кожному роб місці; - безпека технологічних процесів, машин, механізмів, облад­нання й інших засобів в-ва; - стан засобів кол та інд захисту; - сан-побутові умови. Державні нормативні акти з охорони праці залежно від сфери дії поділяються на міжгалузеві та галузеві. Міжгалузевий нормативний акт про ОП — це ДНАОП загальноД користування, дія якого поширю­ється на всі п.у.о незалежно від галузевої належності та форм власності. Галузевий нормативний акт про ОП — це ДНАОП, дія якого поширюється на п.у.о певної галузі. Повний перелік чинних нормативних документів з охорони праці в Україні наведено в «Державному реєстрі міжгалузевих та галузевих актів про охорону праці», який діє з 1995 р. Він вклю­чає 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також 350 міждержавних стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і близько 40 Державних стандартів України (ДСТУ). У кожній галузі н/г визначається ба­зова організація з опрацювання нормативних актів про ОП. Згідно із ЗУ «Про ОП» прий­няття нових, перегляд і скасування державних міжгалузевих та галузевих нормативних актів про ОП проводяться ор­ганами Д нагляду за ОП за участю ін Д органів. Д міжгалузеві та галузеві нормативні акти про ОП переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та ви­р серед, але не рідше одного разу на десять років.

 

56. Назвіть завдання, функції та права Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Комплексне управління ОП в Д, у тому числі й Д нагляд за ОП здійснює Д депар­тамент з нагляду за ОП, який виступає правонаступником Комітету з нагляду за ОП. Основними завданнями департаменту є реалізація Д полі­тики у сфері ОП та вир безпеки, комплексне управління ОП, здійснення Д нагляду за до­держанням вимог законод та інших НПА щодо безпечного проведення робіт.

Д департамент з нагляду за ОП виконує такі функції: — розробляє за участю міністерств Національну програму поліп­шення безпеки, гігієни праці та вир серед, конт­ролює її виконання; — організовує й здійснює Д нагляд за додержанням у процесі труд діяльності вимог законодавчих, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів щодо; — проводить експертизу проектів будівництва підприємств і вир-х об'єктів, розробок нових технологій, засобів в-ва на їх відповідність нормативним актам про ОП; — здійснює облік та аналіз аварій і нещасних випадків на в-ві, розробляє на цій основі пропозиції щодо профілакти­ки аварійності й вир-го травматизму.

Працівники Держнаглядохоронпраці мають досить широкі повноваження: від накладання штрафів до зупинки експлуатації підприємств, об'єктів, окремих вир-в, цехів і дільниць, ро­б місць та обладнання, до усунення порушень вимог щодо ОП.

Для виконання своїх функцій Держнаглядохоронпраці створює територіальні управління й інспекції.

 

58. Роль профспілок у сфері ОП. Яким чином вони можуть виконувати поставлені завдання?

Виходячи з того, що Д починає управляти та здійснювати нагляд за ОП, профспілки повинні зосередитися на контролі за додерж відповідними Д структурами, госп керівниками, Практично всю пол в галузі ОП та навк серед профспілки повинні проводити, через кол договори і тарифні угоди, представники профспілок беруть участь у: - опрацюванні Нац програми поліпш безпеки, гігієни праці та вир серед, а також угод з питань поліпшення умов і безпеки праці; - формуванні рег програм з питань безпеки, гігієни праці та вир серед, що мають міжгалузеве значення; - опрацюванні Д міжгалу і галузевих норматив­них актів про ОП; - розслідуванні нещасних випадків та профзахвор; - організації страх від нещасних випадків та проф захворювань у порядку й на умовах, що визначаються законод і кол дог; - опрацюванні власником комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів з ОП; - підготовці разом з власником подання про визначення і затвердження труд колективом порядку оплати та розмірів одноразової допомоги працівникам, які постраждали на вир-ві. Профспілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на вир-ві, виконання відповідних зобо­в’язань кол договорів, додержання власником вимог труд законод щодо режиму роб часу та часу відпочинку працівників,

59. Формування та використання Д фонду соц страхування від нещасних випадків і проф захворювань. Хто управляє діяльністю фонду?

Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соц страхування. Головними завданнями Фонду є:

- компенсація працівникові шкоди, заподіяної каліцтвом або ушкодженням здоров’я; - вжиття необхідних заходів щодо відновлення працездатності потерпілого; - створення умов для перекваліфікації інвалідів; - вжиття заходів щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, профзахворюванням. Основна мета Фонду соціальногоя страхування — сприяння керівництву підприємств у проведенні роботи щодо профілактики травматизму. Грошові суми цих виплат складаються із: - страхової виплати втраченого заробітку залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому; - страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; - страхової виплати пенсії у зв’язку з утратою годувальника; - страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві та професійного захворювання її матері під час вагітності; - страхових виплат на медичну й соц допомогу.

Курівництво Фонду складається з правління фонду, нглядової ради та виконавчої дирекції. Управління ним здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

 

60. Охарактеризуйте систему фінансування ОП

Згідно ЗУ “Про ОП”: фінансування ОП здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо ОП. На п-вах, в галузях і на Д рівні у встановленому КМУ порядку створюються фонди ОП. Такі ж фонди можуть створюватись органами місц і рег самовряд для потреб регіону. На п-ві кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня ОП на в-ві. Кошти галузевих і державного фондів ОП витрачаються на здійснення галузевих і нац програм з питань ОП, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт, що виконуються в межах цих програм, на сприяння становленню і розвитку спеціалізованих підпр-в та вир-в, творчих колективів, науково-технічних центрів, експертних груп, на заохочення труд колективів і окремих осіб, які плідно працюють над розв'язанням проблем ОП. Кошти фондів ОП не підлягають оподаткуванню. Фонд ОП включає:1.Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів фонду ОП п.у.о чи спеціально виділених цільових коштів з інших джерел з метою доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня ОП. 2.Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів галузевого фонду ОП. 3.Заходи, що можуть здійснюватись за рахунок коштів регіонального фонду ОП.

 

61. Розкрийте зміст організації контролю за дотриманням законодавства про охорону праці.

Відповідно до чинного законод осн завданнями органів Д нагляду є: ―впровадження у життя З та інших НПА про ОП, спрямованих на створення безпечних і здорових умов праці; ―забезпечення компетентної консультативної й експертної підтримки рішень, що приймаються на Д та ін рівнях. Контроль — це система перевірок додержання вимог законод про ОП та виконання відповідних планів, програм, приписів, зобов’язань кол договорів і угод та інших профілактичних заходів, що здійснюється на п.у.о усіх форм власності уповноваженими посадовими особами. Д контроль — це контроль Д органів за додержанням З, НПА, за господарською діяльністю п.у.о згідно з чинним законод. Відомчий контроль здійснюється посадовими особами, повноважними представниками і службами міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади. Регіональний контроль реалізується посадовими особами, повноважними представниками та службами місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування на п.у.о, розташованих на території відповідного регіону. Внутрішній контроль здійснюється в межах п.у.о його власником або уповноваженим ним органом і відповідними службами та посадовими особами цього п.у.о. Громадський контроль виконується виборними органами й представниками професійних спілок, інших гром організацій, комісіями підпр-в та уповноваженими труд колективів.

 

62. В чому суть соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань і що є джерелом фінансування соціального страхування?

З визначає такі завдання страхування від нещасного випадку: - вжиття профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних вир-х факторів; - відновлення здоров я та працездатності потерпілих на в-ві від нещасних випадків або проф захворювань; - відшкодування матеріальної й моральної шкоди застрахо­ваним і членам їх сімей. Сам факт вступу на роботу або до навчального закладу людини свідчить про те, що вона застрахована незалежно від фактичного виконання роботодавцем своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Застрахованій особі видається свідоцтво вста­новленого зразка. Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціаль­ного страхування. Управління ним здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців.

 

63. Назвіть мету, функції та завдання управління охороною праці на підприємстві.

Метою управління ОП є забезпечення безпеки збереження здоров'я та працездатності Л під час труд діяльності. Мета управління може бути досягнута шляхом виконання певних функцій управління. Функція управління —це комплекс взаємозв'язаних видів діяльності, що здійснюються суб'єктом управління при цілеспрямованому впливі на об'ємі управління. Управління охороною праці забезпечує виконання таких функцій: 1.організацію й координацію робіт з ОП; 2. контроль стану ОП; 3. облік, аналіз та оцінку показників стану умов і безпеки праці; 4. планування та фінансування робіт з ОПі; 5.стимулювання забезпечення високого рівня ОП. Управління ОП має включати виконання таких основних завдань: 1. навчання працівників безпеці праці та пропаганду питань ОП; 2. забезпечення безпеки вир-го обладнання; 3. забезпечення безпеки вир-х процесів; 4. забезпечення безпеки будівель і споруд; 5. нормалізацію сан-гігієнічних умов праці; 6. забезпечення працівників засобами інд захисту; 7. сан-побутове обслуговування працівників; 8. проф відбір працівників за певними спеціальностями. Важливе значення має створення системи управління ОП. З методологічних позицій системного підходу визначається перелік і склад спеціальних функцій (завдань) управління ОП в їх безпосередньому зв'язку з функціональними підсистемами управління підприємством зі встановленням локальних цілей роботи.

 

64. Принципи організації та функціонування системи управління охороною праці на підприємстві.

Комплексний підхід до розв'язання завдань і проблем у галузі охорони праці реалізується на основі принципів:

1. спрямованості системи управління на реалізацію цільових завдань; 2. безумовного пріоритету проф та еко безпеки щодо інших категорій госп діяльності, підкріпленої фін й матеріальними ресурсами; 3. масової участі всіх працівників п-ва в забезпеченні проф та еко безпеки, а також реалізації заходів працеохоронного характеру й управлінських впливів на всіх рівнях і стадіях в-чих і труд процесів; 4. ненульового ризику, тобто усвідомлення необхідності підготовки в-ва й організації дій на випадок нестандартної (надзвичайної) ситуації; 5.соц та ек-цільової оцінки наслідків припустимих дій і рішень, які приймаються на основі прогнозування ризику й усунення джерел потенційної небезпеки; 6. достовірності, повноти й оперативності зовн та внутр інформації, доведення її до кінцевої ланки всього управлінського ланцюга по вертикалі і горизонталі; 7. експрес-реагування на інформацію, яка надходить: оперативної оцінки й аналізу ситуації, вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень, спрямованих на усунення проф та еко небезпеки, причин її виникнення; 8. безперервності функціонування системи навчання, яка за­безпечує достатню проф компетентність менеджерів і пра­цівників у галузі ОП та інженерної екології; 9.безперервності контролю (нагляду) за дотриманням норма­тивних вимог на вир-х ділянках і роб місцях; 10.ек мотивації й обопільної відповідальності всіх працівників — учас­ників труд процесів на підпр-ві — за створення і до­тримання нормативних умов, забезпечення професійної та еко безпеки.

 

65. В чому полягає аналіз ефективності функціонування системи управління охороною праці на підприємстві?

Аналіз ефективності функціонування СУОП на підприємств проводиться за такою методикою:

— за наявністю цільових програм щодо запобігання вир травматизму та проф захворюванням, усунення небезпечних і шкідливих вир-х факторів; — цілеспрямованістю щорічних комплексних заходів та ін планів роботи щодо зменшення рівня вир травматизму і проф, підвищення рівня ОП, виконанням планів, заходів, приписів, пропозицій з ОП; — наявністю посадових інструкцій з ОП та врахуванням у них усіх завдань і функцій управління ОП; — створенням мотивації роботи з ОП на підпр-ві; — контролем, обліком і аналізом роботи з ОП;

— за виконанням завдань з ОП.

За результатами перевірки визначається середній коефіцієнт виконання завдань і функцій управління ОП на підпр-ві та надаються пропозиції щодо поліпшення функціонування СУОП

З метою систематизації роботи з ОП необхідно розро­бити технологічну схему управління цією діяльністю на підприємс­твах. Користуючись схемою як алгоритмом, керівник підприємства послідовно перевіряє виконання завдань і функцій управління ОП. Це дає можливість системно та комплексно вирішувати всі питання ОП, підвищувати її ефективність, зменшувати виробничий ризик.

 

66. Назвіть обов’язки власника п-ва у галузі охорони праці.

Роботодавець зобов'язаний створити на роб місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до НПА, а також забезпечити додержання вимог законод щодо прав працівників у галузі ОП. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління ОП, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань ОП; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і тех, засоби механізації та автоматизації в-ва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з ОП тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, вир-го обладнання та устаткування, моніторинг за їх тех станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, проф захворювань, та здійснення проф заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту ОП, лаб-х досліджень умов праці, оцінку тех стану вир обладнання та устаткування, атестацій роб місць на відповідність НПА з ОП в порядку і строки, що визначаються законод, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я вир факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з ОП, що діють у межах п-ва, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території п-ва, у вир-х приміщеннях, на будівельних майданчиках, роб місцях відповідно до НПА з ОП, забезпечує безоплатно працівників НПА та актами підприємства з ОП; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, використанням засобів кол та інд захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з ОП; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі ОП; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

 

67. Які обов’язки працівника щодо виконання нормативних актів про охорону праці?

Згідно із ЗУ «Про ОП» працівник зобов’язаний: — дбати про особ. безпеку і здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих Л; — знати і викон-ти вимоги нормат. актів про ОП, правила поводження з машинами, механізмами, уста-ям та іншими засобами вироб-ва, користуватися засоба­ми колект. й інд. захисту; — додержуватися зобов'язань щодо ОП, передба­чених кол договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутр. труд розпорядку під-ва; — проходити у встановленому законод порядку попе­редні й періодичні мед. огляди; — співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої вир-ї ситуації, яка створює загро­зу його життю чи здоров'ю людей.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі трудової діяльності проходять на підпр інструктаж з питань ОП. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у проф доборі, мають проходити попереднє спеціальне навчання і 1раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про ОП. Перелік таких робіт затверджується Держ. департ. Укр. з нагляду за ОП. Посадові особи згідно з переліком, затвердженим Держ. департ. Укр. з нагляду за ОП, до початку виконання своїх обов'язків і періодично один раз на 3 роки проходять у встановленому порядку навчання, а також перевірю знань з ОП в органах галузевого або регіональнім її управління ОП за участю представників органу держ. нагляду та профспілок. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з ОП забороняється. У разі незадовільних знань з питань ОП працівники повинні повторно навчатися.

 

68. Функції та права служби охорони праці підприємства (організації).

Служба ОП виконує такі завдання: — забезп-ня безпеки вироб. процесів, устат-ня, будівель і споруд; —забезп-ня працівників засобами інд. та кол захисту; —проф. підготовку й підвищення кваліф. працівників з питань поліпшення умов праці; — вибір опт режимів праці та відпочинку працівників; - проф добір виконавців для визначених видів робіт. До основних функцій служби ОП належать: опрацювання ефективної цілісної системи управління ОП; сприяння вдосконаленню діяльності в цьому напрямі; проведення оперативно-методичного керівництва роботи з ОП та ін.

Спеціалісти служби ОП у разі виявлення порушень ОП мають право видавати керівникам структурних підрозділів п-ва обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків; одержувати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань ОП; вимагати звільнення від роботи осіб, які не пройшли мед огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують нормативів з ОП; зупиняти роботу вир-в, ділянок, машин, механізмів, устаткування та ін засобів в-ва у разі порушень, що створюють загрозу життю або здоров’ю працівників; надсилати керівникові п-ва подання про притягнення до відпов працівників, які порушують вимоги ОП.

69. Визначення чисельності працівників служби охорони праці.

На підприємствах при чисельності працюючих від 51 до 500 осіб (невиробнича сфера — від 101 до 500 осіб) службу охорони повинен представляти один спеціаліст. На п-ах, де використо­вуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, у такій службі має бути два спеціалісти. Чисельність працівників служб охорони праці на підприєм­ствах із кількістю працівників понад 500 осіб розраховується за формулою:

де М1 — чисельний склад служби ОП на підприємстві;

Рср — середньооблікова чисельність працівників підприємства;

Ф — ефективний річний ФРЧ спеціалістів з ОП, що дорівнює 1820год, який враховує втрати роб часу на хвороби, відпустку;

Кв — коефіцієнт шкідливості та небезпечності виробництва:

де Рв — чисельність працівників із шкідливими речовинами незалежно від рівня їх концентрації;

Ра — чисельність працівників на роботах підвищеної небезпеки (що підлягають щорічній атестації з ОП).

 

70. Завдання та права комісії з питань охорони праці.

Основними завданнями комісії є: — захист прав та інтересів працівн. у сфері ОП; — підготовка на осн аналізу стану безпеки й умов праці на вир-ві рекомендацій власникові і працівникам щодо профілактики вир травматизму та проф. захворювань; — узгодження позицій сто­рін у вирішенні практ. питань у сфері ОП з метою забезпечення поєднання інтересів Д, власника і труд. колективу, кожного працівника, запоб-ня конфліктам; —вироблення пропозицій щодо включення до кол дог окремих питань з ОП та використання коштів на заходи з ОП п-ва.

Комісія має право: — звертатися до власника або уповноваженого ним органу, органу самоврядування труд колективу, профспілкового комітету з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері ОП; — створювати робочі групи з числа членів комісії для в-ва узгоджених рішень з конкретних питань ОП із залученням до їх складу на договірній основі за погодженням сторін відповідних фахівців, експертів, інспекторів Д нагляду за ОП; — одержувати від окремих працівників, служб п-ва, профспілкового комітету необхідну інформацію; — встановлювати ступінь вини потерпілого в порядку, визна­ченому труд колективом за поданням власника та профспіл­кового комітету; — здійснювати контроль за дотриманням вимог законод з питань ОП безпосередньо на роб місцях, забезпе­ченням працівників засобами кол й інд захисту, змиваючими та знешкоджуючими засобами, лікувально-профілактичним харчуванням; — ознайомлюватися з будь-яким матеріалом з питань ОП, аналізувати стан умов та безпеки праці на п-ві, виконання відповідних програм і кол договорів;

— бути доступною на всі ділянки в-ва й обговорювати з працюючими питання ОП; — делегувати своїх представників для участі у розв'язанні разом з представниками Д нагляду за ОП конфліктів, пов'язаних з відмовою працівника виконувати доручену роботу з мотивів небезпечної для його здоров'я чи життя вир-ї ситуації на п-ві.

 

71. Суть, принципи та види контролю за охороною праці на підприємстві.

До основних форм контролю за ОП на підприємстві належать:

— відомчий контроль вищими органами, що здійснюється шляхом систематичної перевірки міністерствами й відомствами дотримання умов стандартів, норм і правил ОП та труд законод на підлеглих їм п-вах; — оперативний контроль, що проводиться службою ОП п-ва; громадський контроль, який здійснює профспілковий комі­тет через уповноважених труд колективів та комісію з ОП; адмін-громадський контроль, що може здійснюватися на основі триступінчастої системи. Триступінчаста система являє собою: перший ступінь — ділянка цеху, другий— цех, третій ступінь— підприємство.

Залежно від характеру та обсягу контролю передбачаються такі види перевірок: — перевірка нормативних; — орг-технічна перевірка; — комплексна перевірка; — цільова перевірка.

Система контролю повинна формуватися на основі певних уніфікованих принципів та концептуальних підходів.

І. Контроль повинен бути безперервним у часі

2. К. має бути повним, всебічним, об'єктивним;

3. К. повинен бути випереджаючим (чи запобіж­ним)

4. Система контролю має бути пов'язана з ек. механізмом регулювання та мотивацією безпечної роботи.

5. Контроль повинен бути ефективним.

72. Для чого служить оцінювання стану ОП на п-ві? Які показники для цього застосовуються?

Аналіз стану ОП на пі-ві виконується з метою виявлення причин і факторів незадовільного стану безпеки в-ва, які найбільше впливають на результати діяльності п-ва й на визначення заходів щодо поліпшення умов та ОП. Стан ОП необхідно оцінювати на осн показників, їх чисельної оцінки та при порівнянні із заданими чи базовими значеннями. Серед найбільш поширених оцінних показників стану ОП слід виділити трад коефіцієнти частоти (Kч.т) та тяжкості травматизму (Kт.т). Крім них, для оцінки стану можуть бути використані й такі оцінні показники: чис-ть потерпілих у результаті нещасних випадків із втратою працездатності більш ніж на один роб день (абсолютне число за даними стат); загальна кількість днів втрати працездатності по всіх нещасних випадках з урахуванням перехідних; коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Kч.с); відносні коефіцієнти частоти (Kч.т.в) та тяжкості (Kт.т.в). Аналіз може провадитися і за ін, більш специфічними параметрами та напрямами, хар-ми для конкретних вир-в, наприклад за кількістю нещасних випадків на облікову одиницю виробленої продукції у натуральному чи грошовому виразі.

 

73. Планування організаційно-технічних заходів з охорони праці на підприємстві.

Важливою функцією управління ОП є планування орг-тех заходів щодо ОП, яке має вирішальне значення для підвищення ефективності роботи з ОП. Планування робіт з ОП може бути перспективне, поточне та оперативне (квартальне, щомісячне, декадне). При цьому використовуються: — плани ек і соц розвитку підпр-в; — плани орг-тех заходів, спрямовані на поліпшення умов праці; — матеріали атестації роб місць; — матеріали розслідування нещасних випадків на в-ві; — пропозиції комісії з ОП. Важливе значення в системі планування має розробка розділу «ОП» кол договору п-ва. Кол договір є найважливішим документом у системі нор­мативного регулювання вир-х, труд, соц-ек взаємовідносин між власниками й працівниками з першочергових соц питань, у тому числі з питань умов і ОП. Це ствердження випливає з вимог ЗУ «Про ОП» та «Про кол договори і угоди», якими передбачено, що здійснення ком­плексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівника­ми своїх прав та соц гарантій на ОП забезпечу­ються насамперед за доп кол дог-у.

 

74. Кол договір та його роль в сист нормат рег взаємовідн між власникам і прац-ми з питань ОП.

Кол договір є найважливішим док у системі нор­мативного регулювання вир-х, труд, соц-ек взаємовідносин між власниками й працівниками з першочергових соц питань, у тому числі з питань умов і ОП. Це ствердження випливає з вимог ЗУ «Про ОП» та «Про кол договори і угоди», якими передбачено, що здійснення ком­плексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов'язків сторін, а також реалізація працівника­ми своїх прав та соц гарантій на ОП забезпечу­ються насамперед за допомогою кол договору. Укладенню кол договору, повинні передувати кол переговори, які розпочинаються сторона­ми за 3 місяці до закінчення строку дії попереднього договору. У підготовчому періоді особлива увага звертається на збір і вивчення пропозицій працівників щодо вирішення найактуальніших питань з ОП, аналіз результатів атестації роб місць, стану вир травматизму, проф і захворюваності, на розробку найнеобхідніших заходів щодо по­ліпшення умов праці. Кол договір повинен обов'язково містити заходи захисту прав і соц інтересів осіб, потерпілих на в-ві від нещасних випадків (профзахворювань), а також утриманців та членів сімей загиблих. Труд колектив може приймати окреме рішення ЩОДО визначення безпосередньо в кол договорі розміру одноразової допомоги. Важливе значення в кол договорах повинно приділя­тися і формуванню комплексних інженерно-технічних заходів щодо подальшого поліпшення умов праці, забезпечення працю­ючих відповідними засобами інд та кол захисту.

 

75. Опишіть процедуру укладання кол договору.

На підставі ЗУ кол договір укладається між власник або уповноваженим ним органом і одним або кількома профспілковими чи іншими уповноваженими на представництво труд колективом органами, а у разі їх відсутності – представниками трудящих, обраними й уповноваженими труд колективом. Укладанню кол договору передує процедура проведення переговорів. Порядок ведення переговорів з питань розроблення, укладання або внесення змін до кол договору визначається сторонами й оформлюється відповідним протоколом. Для ведення переговорів і підготовки проекту кол договору, утворюється робоча комісія з представників сторін. Вона готує проект кол договору із урахуванням пропозицій, які надійшли. Якщо в ході переговорів сторони не дійшли згоди, то складається протокол розбіжностей з остаточно сформульовані пропозиції сторін про заходи усунення цих розбіжностй. Протягом 3 днів після складання протоколу розбіжностей сторони проводять консультації, формують зі свого складу примирну комісію, а у випадку недосягнення згоди звертаються до посередника. Примирна комісія або посередник у термін до 7 днів розглядає протокол розбіжностей і виносить рекомендації по суті суперечки. Кол договір набуває чинності з дня його підписання представниками сторін або з дня, визначеного в кол договорі. Після підписання кол договору він має бути зареєстрований у Д адмін-ї.

76. Як визначається розмір одноразової допомоги в разі смерті потерпілого.

У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або проф захворювання розмір одноразової допомоги його сім’ї повинен бути не меншим за п’ятирічну з/п потерпілого і, крім того, не меншим за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого. Право на одержання страх виплат у разі смерті потерпілого мають дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім’ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страх виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із пенсійним законодавством.

77. Назвіть цільові заходи, що впроваджуються за рахунок фонду охорони праці.

У відповідності до спільних рекомендацій Д органів і профспілок виділяються заходи, що можуть вважатися цільовими і виконуватися за рахунок фонду ОП: розробка, виготовлення та встановлення нових, ефективніших інженерно-технічних засобів ОП; реконструкція системи прир та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості роб місць діючого в-ва; розробка, виготовлення і монтаж нових, реконструкція наявних вентиляційних систем та пристроїв, установок для кондиціонування повітря в приміщеннях діючого в-ва; здійснення конструктивних рішень та заходів, що забезпечують на діючому устаткуванні виключення або зниження до регламентованих рівнів шуму, вібрації, шкідливих випромінювань та інших факторів; впровадження устаткування та пристроїв, які забезпечують застосування безпечної напруги; введення в електроустаткування пристроїв для контролю стану ізоляції та засобів сигналізації або відключення електричного живлення у випадках пошкодження цієї ізоляції; застосування сигнальних кольорів та знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці; обладнання спеціальних механізмів та пристроїв, що забезпечують зручне та безпечне виконання робіт на висоті; реконструкція у діючих в-вах систем опалення з метою доведення температурного режиму до встановлених нормативів; впровадження більш безпечних і нешкідливих засобів транспортування різних вантажів; заходи з розширення, реконструкції сан-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм.

 

78. Що являє собою єдина системма показників обліку умов і безпеки.

Державним Комітетом України по нагляду за ОП розроблена і затверджена Єдина державна система показників обліку умов і безпеки праці. Система показників налічує 6 розділів:

1. Стан умов праці.

2. Стан безпеки праці.

3. Пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці.

4. Суми відрахувань за шкідливі умови праці.

5. Забезпеченість засобами індивідуального захисту.

6. Санітарно-побутове забезпечення.

Показники єдиної Д системи використовуються при вивченні стану умов праці і безпеки праці, опрацюванні комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів і підвищення існуючого рівня ОП. Єдина Д система показників обліку і безпеки праці не містить показників травматизму, проф захворювань та мед оглядів, вони викладені в окремому док.

 

79. Назвіть основні принципи економічного стимулювання охорони праці.

З ухваленням ЗУ «Про ОП» та підзаконних актів виникла реальна можливість переходу до нових форм мотивації організації та безпечного виконання робіт передусім за допомогою ек механізму на основі цільових методів. Ек-цільовий підхід на вир-му рівні передбачає: - умови й порядок взаємного пред’явлення ек санкцій до виконавців щодо відшкодування заподіяної шкоди внаслідок порушення правил безпеки та до посадових осіб; - поєднання ек показників діяльності підрозділів і посадових осіб зі станом ОП та виконанням (невиконанням) цільових завдань; - встановлення оплати праці з урахуванням необхідності додержання в процесі вир-чої діяльності норм і правил безпеки; - встановлення відповідних доплат за роботу в шкідливих та небезпечних умовах; - стимулювання (заохочення) підрозділів і працівників за роботу без травм, аварій, проф захворювань, за високий рівень організації роботи в галузі охорони праці. Досвід розвинутих країн у галузі ОП свідчить про те, що поліпшенню умов праці сприяють заходи: податкові пільги на засоби, спрямовані на оздоровлення умов праці; диференціювання страх внесків залежно від частоти й тяжкості травматизму і проф захворювань; впровадження санкцій за бездіяльність власників щодо поліпшення умов ОП. Запропонована Євро фондом поліпшення умов життя і праці модель акцентує увагу на ідентифікації майбутніх ризиків, так само як і на існуючих, а також на визначенні зусиль щодо їх зниження

80. Охарактеризуйте механізм витрат, пов’язаних з поліпшенням умов праці.

Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють 5 груп витрат. 1) Відшкодування потерпілим унаслі­док травм і проф захворювань: Тимчасова непрацездатність; одноразова допо­мога; моральна шкода; санаторно-курортне об­слуговування; 2) Пільги та компен­сації за працю у важ­ких і шкідливих умо­вах праці - Додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне харчування, одер­жання молока; 3) Витрати на профі­лактику травматиз­му, проф за­хворювань - Витрати на заходи щодо ОП за раху­нок джерел фінансування, регламентовані нор­мативними актами Д; витрати на заходи і ОП за кол договорами 4) Витрати на лікві­дацію наслідків аварії та нещасних випадків на в-ві - Вартість зіпсованого устаткування, інструмен­тів, зруйнованих будівель, споруд; розслід нещас­них випадків; 5) Штрафи та інші відшкодування - Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих, штрафи за недотримання нормат ТБ. Витрати з ОП також поділяються на:—доцільні, спрямовані на збереження здоров'я пра­цівників, рац витрачення життєвих сил та відновл працездат; — частково доцільні, які включають видатки за піль­гами і компенсаціями за несприятливі умови; — недоцільні, що зумовлюють підвищення соб продукції, зниження її обсягу.

 

81. Як оцінити вплив заходів з поліпшення умов та ОП на соц та ек результати виробництва?

До позитивних еко результатів впливу умов праці на Л слід віднести підвищення продуктивності праці, рац використання основних в-чих фондів. Сприятливі умови забезпечують піднесення продуктивності праці за рахунок як інтенсивних змін (скорочення витрат роб часу на в-во одиниці продукції), так і екстенсивних (зб ефективності використання роб часу завдяки зниженню цілоденних втрат за тимчасовою непрацездатністю та вир травматизмом). До негативних ек результатів належать недодержання дод продукту, затримка з уведенням нових фондів, непродуктивне споживання роб сили, зниження продуктивності праці. Крім того, слід звернути увагу на соц результати впливу умов праці на працівників. До позитивних соц результатів можна віднести: ступінь сприятливого впливу труд процесу на здоров’я Л та розвиток її особистості, стан здоров’я, ставлення до праці, соц активність; макс задоволення однією з найвагоміших потреб Л — потребою в сприятливих умовах праці і безпос пов’язаною з цим потребою у змістовній, творчій, високопродуктивній праці; зміцнення здоров’я. Негативний соцрезультат включає зниження творчої активності, заінтересованості в праці, погіршення труд дисципліни, зростання плинності кадрів унаслідок несприятливих умов праці.

 

82. Які існують методи ек оцінювання соц та соц-ек ефективності поліпшення умов праці?

Для оцінки результатів проведення заходів щодо поліпшення умов та ОП запропоновані чотири групи показників: 1)зміна стану умов і ОП; 2)соц; 3)соц-ек; 4)ек. Соц результати заходів щодо поліпшення умов та ОП визначаються наступними показниками: — зб к-ті роб місць, які відповідають нормативним вимогам й скороченням чисельності працюючих у незадовільних умовах праці; — зниженням рівня вир травматизму; — зменшенням к-ті випадків проф захворювати ті, пов'язаною з незадовільними умовами праці; — скороченням кількості випадків інвалідності внаслідок травматизму чи проф захворюваності; — зменшенням плинності кадрів через незадовільні умови праці. Для оцінки соц результатів можуть використовуватися також інші показники — ступені задоволення працею та її пре­стижності тощо. Ек результати заходів щодо поліпшення умов та ОП виражаються у вигляді економії за рахунок, зменшення збитків унаслідок аварій, нещасних випадків і проф захво­рювань як в ек в цілому, т