2. Хороша в зірок мова, багата та ясна (Леся Українка).
3. Я написав до їхньої шкільної газети спогади про громадянську війну (Ю.Яновський).
4. Склав пісень я багато про тебе, та найкращая пісня - це ти (В. Сосюра).
1208. Визначте речення з прямим додатком.
1. Хай буде вік прожито, як належить (Л.Костенко).
2. Вітер осені хилить тополі (В.Сосюра).
3. У грудях шпигало за кожним подихом (О.Гончар).
4. Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде (О.Довженко).
1209. Визначте речення з прямим додатком.
1. Чубенко помалу взяв із стола свої папери й планшетку (Ю.Яновський).
2. А Оксана затулила руками обличчя і притихла (А.Головко).
3. Все покориться мені, мов цариці (Леся Українка).
4. Як же вірять в весну ці обмерзлі гілки на деревах (В.Сосюра).
1210. Визначте речення з прямим додатком.
1. Паморозь розкішним мереживом покрила нерухомі дерева (М.Стельмах).
2. Давно, давно не чув, зозуле, навіть у снах уже твого “ку-ку” (В.Підпалий).
3. Не маю зла до іншого народу (М.Вінграновський).
4. Оте його “пу-гу” серед темної весняної ночі миліше мені пісні солов’їної (В.Гжицький).
1211. Визначте речення з непрямим додатком.
1. Зорі світять нам ясну путь (П.Тичина).
2. Я, сину, до тебе в гості приїхав (В.Минко).
3. Хлопець занімів від здивування (Д.Ткач).
1212. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке означення?”
Варіанти відповіді: 1. Це один з другорядних членів речення, що виражає ознаку іменника. 2.Це другорядний член речення, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? 3.Це член речення, що відповідає на питання який? чий? котрий?
1213. Визначте речення з означеннями.
1. Казали у дворі індики, що ніби ти співать мастак великий (Л.Глібов).
2. О, якби-то вміти голубом злетіти (М.Ткач).
3. Мені чути звідти його гучний самовпевнений сміх (Г.Тютюнник).
4. Місяць на небі, зіроньки сяють, Тихо по морю човен пливе (Нар.тв.).
1214. Визначте речення з узгодженим означенням.
1. В очах дівчини світяться іскри любові (Ю.Яновський).
2. Чубенко подивився на годинника і дав наказ зупинитися (Ю.Яновський).
3. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко).
4. Люблю хати Полісся (Леся Українка).
1215. Визначте речення з узгодженим означенням.
1. Першою думкою в Остапа було тікати (М.Коцюбинський).
2. Сніданок був простенький – варена картопля, смажена яєчня, гаряче молоко (Ю.Збанацький).
3. Почало з’являтися на столі і печене, і смажене, і парене (М.Стельмах).
4. Мені хочеться бути майстром на весь світ (Ю.Яновський).
1216. У котрому з поданих речень є означення, виражене дієприкметниковим зворотом?
1. Зав’юнився під ногами розсипчастий пісок берега (О.Гончар).
2. Зеленіє обабіч дороги перша ніжна весняна травичка, молодесенька, тендітна, ще не налита густим соком (Г.Тютюнник).
3. Черниш і Брянський лежали в садку на вигорілій траві (О.Гончар).
4. Зігріті крутими стежками, напоєні гірським повітрям, послушники були веселі (М.Коцюбинський).
1217. У котрому з поданих речень є означення, виражене дієприкметниковим зворотом?
1. Ліс, закутаний у м’яку білу габу, стоїть непорушно, облитий місячним сяйвом (У.Самчук).
2. Крім весни і літа, є ще в нашім світі осінь і зима (М.Ткач).
3. Я зірвав для тебе золоті майори, В них осіння барва, тепла і густа (Т.Масенко).
4. Іду, чужий самотності й печалі, і сонце усміхається мені (В.Сосюра).
1218. У котрому з поданих речень є означення, виражене дієприкметниковим зворотом?
1. Світлий промінь пада в садову гущінь. Стелиться від саду по садочку тінь (П.Грабовський).
2. На березі хвилястої Десни стояло місто, оповите в сни (М.Рильський).
3. Грім усе гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо (М.Коцюбинський).
4. Місяць стояв на небі блискучий, як клинок (Ю.Яновський).
1219. Визначте речення з неузгодженим означенням.
1. У долині – луки, трава по пояс (А.Тесленко).
2. Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли (О.Гончар).
3. Сірі води густо спливали з сірого неба на посірілу землю (М.Коцюбинський).
1220. Визначте речення з неузгодженим означенням.
1. Багряний лист В гаях кружля, Шумлять отави молодо (Д. Луценко).
2. Надворі весна вповні (Панас Мирний).
3. З рум’яного сходу линуло світло (М.Коцюбинський).
4. Всі мовчки думають свої дівочі думи (О.Довженко).
1221. Яким членом речення виступає виділене словосполучення?
За хвилину на порозі стояла дівчина років п’ятнадцяти (О.Гончар).
Варіанти відповіді: 1. Додатком. 2. Неузгодженим означенням. 5. Обставиною.
1222. Доберіть правильний варіант продовження поданого незакінченого речення:
“У прислів’ї “Мати одною рукою б’є, а другою рукою гладить” числівники виступають у ролі...
1.... підмета”. 2.... присудка”. 3.... означення”. 4.... додатка”. 5.... обставини”
1223. Що називається прикладкою?
Варіанти відповіді: 1.Це різновид узгодженого означення. 2.Це різновид неузгодженого означення. 3.Це слово, яке дає предметові другу назву.
4.Це означення, виражене іменником, яке дає предметові другу назву.
1224. Визначте речення з прикладкою.
1. Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв (М.Рильський).
2. Гетьман мав на собі ясно-сірий жупан з дорогими ґудзиками (М.Грушевський).
3. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко).
4. Жили у гущині глибокого байрака страшенний Лев, всесвітній Лис, бурлака Вовк і наш Сірко-собака (Л.Глібов).
1225. Визначте речення з прикладкою.
1. Вигаптуй на небі райдугу-доріжку... (В.Симоненко).
2. Думки про землю будили Маланку по ночах (М.Коцюбинський).
3. Сплять ще велетні-гори під чорними буками (І.Франко).
4. Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великі лови на грубу звірину (І.Франко).
1226. Із поданого переліку виберіть найбільш повну і правильну відповідь на питання: “Що таке обставина?”
Варіанти відповіді: 1.Це другорядний член речення, який характеризує перебіг дії з різних точок зору. 2.Це другорядний член речення, який залежить від дієслова-присудка. 3.Це другорядний член речення, який вказує на місце, час, мету, спосіб дії, причину, умову дії і відповідає на питання коли? де? чому? навіщо? за якої умови? незважаючи на що? та ін.
1227. Визначте речення з обставиною способу дії.
1. Ще вчора не куріло, а сьогодні завихрюється вслід (О.Гончар).
2. Ілько хитро поглядає на тітку (Є.Гуцало).
3. Остап не міг спати од того галасу (М.Коцюбинський).
4. Не спало в ту ніч стривожене село (М.Коцюбинський).
1228. Визначте речення з обставиною способу дії.
1. Червоно танув сніг в пожежах барикад (В.Сосюра).
2. Сльози градом котилися по обличчю (О.Кобилянська).
3. З кохання плакав я, ридав (П.Тичина).
4. І синявою молодою сповняється ущерть душа... (М.Драй-Хмара).
1229. Визначте речення з обставиною місця.
1. Аристархов щасливий, і йому трохи сумно (О.Довженко).
2. Човен повернув за гострий ріг піскуватої коси (І.Нечуй-Левицький).
3. І довго буде чути чвал і видно заграву криваву (Є.Маланюк).
4. І гнеться дерево від плоду (М.Рильський).
1230. Визначте речення з обставиною місця.
1. Було, незважаючи на таку рань, душно, як улітку (М.Коцюбинський).
2. О другій годині небо задзвеніло тонким комариним гулом (Д.Бедзик).
3. Під горою веселками блищав Дніпро (Я.Баш).
4. Мужність не дається напрокат (Л.Костенко).
1231. У котрому з поданих речень є обставина місця?
1. Поклала мати коло хати маленьких діточок своїх (Т.Шевченко).
2. З утоми він ледве на ногах держиться (О.Кобилянська).
3. Вкраїну з краю в край проходили з боями (В.Сосюра).
4. За тим димом не видно, за громом не вчуєш (Ю.Федькович).
1232. Визначте речення з обставиною часу.
1. Все завмерло від жари (І.Цюпа).
2. Над Дніпром високо в небі літак (О.Довженко).
3. За останні півтора року він переробив зі своїми колгоспниками безліч роботи (М.Стельмах).
4. Метелик ранній пролетів бездумно, немов листок сухий (М.Рильський).
1233. Визначте речення з обставиною часу.
1. В землі віки лежала мова і врешті вибралась на світ (Олександр Олесь).
2. Біля воріт дві тополі (О.Довженко).
3. Птахи з року в рік зимують у цьому закутку (М.Стельмах).
4. Коня напувала до зірниці із криниці (Т.Шевченко).
1234. Визначте речення з обставиною причини.
1. З тривожним почуттям входить Голик до інженера Тихого (О.Довженко).
2. І пада сонце пташкою до рук (А.Малишко).
3. Женці схилились, потомились і від праці од тяжкої потом вкрились (М.Рильський).
4. Революційно настроєні фронтовики всупереч волі офіцерства домоглися свого (І.Цюпа).
1235. Визначте речення з обставиною причини.
1. Рву я з розпуки вишневих квіток пелюстки (І.Крушельницький).
2. Із солідарності з льотчиками господар не налив чарки й собі (О.Гончар).
3. Я робив це в інтересах справедливості (Г.Тютюнник).
4. Звідкись гойдливо налітали білі метелики і якось боком-боком летіли вгору (В.Винниченко).
1236. Визначте речення з обставиною мети.
1. Кравчина бачить вже свій дім і сяє від радості (О.Довженко).
2. Всю зиму підіймалися води Дніпра, заливаючи плавні, озера (О.Довженко).
3. Ішов кобзар до Києва Та сів спочивати (Т.Шевченко).
4. Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т.Шевченко).
1237. Визначте речення з обставиною мети.
1. На випадок загибелі сержанта приймаю командування (О.Донченко).
2. Ми приходим у світ для любові (Г.Чубач).
3. Вилітали запорожці на лан жито жати (Т.Шевченко).
4. Щосвята й щонеділі Шевченко зранку йшов до своїх нових друзів (З.Тулуб).
1238. Визначте речення з обставиною умови.
1. Величаво мріє над рікою Тарасова гора (О.Довженко).
2 Чіпка, наперекір світові й людям, якийсь веселий, радий (Панас Мирний).
3. На могилі кобзар сидить та на кобзі грає (Т.Шевченко).
4. При вологій весні озимина буде доброю (Б.Компанієць).
1239. Визначте речення з обставиною умови.
1. Село було засипане снігом до половини (М.Коцюбинський).
2. Через ліси й поля, побіля сіл тече маленька річка, прозора й чиста (Є.Гуцало).
3. Не було б перемоги без віри у безсмертя людського добра (Т. Масенко).
1240. Визначте речення з обставиною допустовості.
1. З високої башти шлюзової камери лунає по радіо Четверта симфонія Бетховена (О.Довженко).
2. Всупереч обставинам дівчина продовжувала багато читати (Ю.Збанацький).
3. Попри всі злигодні і турботи переднього краю Хома навіть погладшав (О.Гончар).
4. Ти ореш, сієш і живеш для ясної мети (М.Рильський).
1241. Визначте речення з обставиною допустовості.
1. Без матері добра нема (Нар. тв.).
2. Було, незважаючи на травень, душно, як улітку (М.Коцюбинський).
3. Далеко внизу в синьо-білій пітьмі вгадувалася Десна й ліси на Задесенні (Ю.Мушкетик).
4. Трохи вірить серце в забобон, логікам усім наперекір (М.Рильський).
1242. Яким членом речення виступають виділені прислівники?
Попереду за річкою танули ліси, що тяглися звідси і вгору понад Ворсклою, і вниз до Дніпра (О.Гончар).
Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Обставиною. 5.Означенням.
1243. Яким членом речення виступає виділений прислівник?
Де сила панує, там правда мовчить (Нар. тв.).
Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Обставиною. 5.Означенням.
1244. У якій синтаксичній функції виступає виділена конструкція?
За вітром слава полетіла по всіх усюдах і кутках (Л.Глібов).
Варіанти відповіді: 1.Означення. 2.Додаток. 3.Обставина.
1245. Яким членом речення виступає виділене словосполучення?
Всупереч зовнішній легковажності, Люба напрочуд чесно уміла зберігати чужі таємниці (О.Гончар).
Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком. 3.Додатком. 4.Означенням. 5.Обставиною.
1246. Яким членом речення виступає виділене слово?
Глянь, мій милий, скільки вроди, скільки щастя навкруги (Олександр Олесь).
Варіанти відповіді: 1.Підметом. 2.Присудком.3.Додатком. 4.Не є членом речення.
1247. У котрому рядку “Ні” є словом-реченням?
1. (Ні) краще ніколи не роздивлятись, з чого зроблене те, що нам до вподоби (М.Коцюбинський).
2. І (ні) планети, (ні) сонце не мають права зупинитися (П.Тичина).
3. Нема в нас, браття, (ні) зради лихої, (ні) кривди ми не боїмось (Леся Українка).
4. (Ні) долі, (ні) волі у мене нема, зосталася тільки надія одна (Леся Українка).
1248. У котрому рядку “Так” є словом-реченням?
1. (Так) сотні йшли робітників, і батько йшов твій теж, а в небі раною горів червоний карб пожеж (М.Бажан).
2. (Так) дітки, світ наш красний, вільний Темницею здавався давнім людям...(Леся Українка).
3. (Так) собі думаючи та гадаючи, старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує, аж сльоза покотиться йому з ока (П.Куліш).
4. Хутір ховався серед дерев, (так) що влітку іншу хату даремно очима шукатимеш, не знайдеш (М.Ткач).
1249. Визначте речення з однорідними членами.
1. Вітер з години на годину дужчав, рвав сніг з землі, крутив його на всі боки, вихорив на всі сторони (Панас Мирний).
2. По вулицях сторожами виставлялись кам’яні будинки, червоніючи цеглою, виблискуючи біленими боками (Панас Мирний).
3. На білу гречку впали роси, веселі бджоли одгули (М.Рильський).
1250. Визначте речення з однорідними членами.
1. Не тільки земля прокидалась од тяжкого зимового сну, але й птаство зраділо теплому сонячному промінню (Панас Мирний).
2. Він не боявся ані реву бурі, ані гуркоту громів (І.Франко).
3. З тихим плескотом на берег рине хвилечка периста (Леся Українка).
1251. Визначте речення з однорідними членами, з’єднаними сполучниками.
1. Він не знав ні батька, ні матері, ні брата, ні сестри (Панас Мирний).
2. Я стою серед подвір’я і по-своєму перебираю дідові слова (М.Стельмах).
3. Відвічний ліс шумів над ним тужливо або стогнав, вітрами битий (І.Франко).
4. Жив дядько Микола хоч бідно, зате весело (М.Старицький).
1252. Визначте речення з однорідними членами, не з’єднаними сполучниками.
1. Сонце вже показалось і пекло камінь (М.Коцюбинський).
2. Над містом, над заводом, над усім Донбасом пролунали гудки (Ю.Смолич).
3. Схопила лиска півника та й зникла в гущині (Н.Забіла).
4. Хоч не гріло, та світило осіннє сонечко (Леся Українка).
1253. Визначте речення з однорідними підметами.
1. І ми двічі умерти змогли б за чорний вугіль, за чорний хліб (М.Бажан).
2. Мені приснились ночі солов’їні, дівочі співи, пахощі левад (М.Рильський).
3. Караюсь, мучуся, але не каюсь (Т.Шевченко).
4. Я бачив квітучі долини, скелясті альпійські хребти, морські бірюзові глибини, далекі заморські порти (Л.Дмитерко).
1254. Визначте речення з однорідними підметами.
1. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М.Ткач).
2. На високих горбках шуміли під вітром віковічні дуби, липи, клени (А.Шиян).
3. Здалека лунало срібне, палке, тужливе щебетання соловейка (Леся Українка).
4. Телеграфіст приймав зведення і з Києва, і з Одеси... (Ю.Смолич).
1255. Визначте речення з однорідними присудками.
1. І знову над Петроградом пливе темна, загадкова й тривожна ніч (І.Цюпа).
2. Помчали у степ прудконогі олені та смугасті зебри (О.Гончар).
3. Надворі багрець вечірньої зорі палав, мигтів, мигтів, палахкотів (М.Бажан).
4. На призьбі стояв сивий старий дід (Панас Мирний).
1256. Визначте речення з однорідними присудками.
1. Все частіше краплі стікали з дахів, з ринв, зі стін (М.Коцюбинський).
2. Діти розділилися на бетонярів, каменярів, теслярів, водолазів, машиністів (Д.Бедзик).
3. Вирували вітри, ламали дерева, збивали молодий плід у садах (К.Гордієнко).
4. Дід робив людям чи воза, чи сани, чи колеса, чи січкарню (М.Стельмах).
1257. Визначте речення з однорідними додатками.
1. Ледве встала Катря, поклонилась, вийшла мовчки з хати (Т.Шевченко).
2. В тій пісні чулися гудки заводів, і рев машин, і шепоти пшениці (П.Тичина).
3. Я в думках забирався в горох або нахиляв до себе співучі маківки, або вибирав огірки (О.Довженко).
4. Моя мати перша в світі навчила мене любить роси, легенький ранковий туман, п’янкий любисток, м’яту, маковий цвіт і калину (М.Стельмах).
1258. Визначте речення з однорідними означеннями.
1. Чарівний своєю природою київський зоосад і в травні, і в червні, і кожного місяця (Остап Вишня).
2. Човен здригався і підіймався догори то носом, то кормою (М.Трублаїні).
3. Одної зимової ночі серед безкрайої північної тайги дрімав старий лось (В.Гжицький).
4. У темряві густій, тяжкій і рівній прокинувсь я (М.Рильський).
1259. Визначте речення з однорідними означеннями.
1. Червоні язики виривались з горна, лизали сіру потріскану глину печі (Ю.Мушкетик).
2. Пролітав буйний вітер в пустині, по безкрайому, мертвому полі (Леся Українка).
3. Дід витяг вузлуватими руками якісь дбайливо складені листки (М.Рильський).
1260. Визначте речення з неоднорідними означеннями.
1. Молодий горбоносий парубок в шинелі красиво повертає голову до нас і приязно усміхається (М.Стельмах).
2. На подвір’ї шахти стояв збуджений, тривожний гомін (П.Панч).
3. Будуть приходити люди вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені (Леся Українка).
4. З землі піднялися три ракети: червона, зелена і жовта (О.Гончар).
1261. Визначте речення з однорідними обставинами.
1. В підземній глибині, в морях, і під водою, і на вершинах гір, і в хащах лісових, уранці, вніч, удень, вечірньою порою, і в селах, і в містах звучить мені твій спів (В.Сосюра).
2. Глибока, тиха, нерозважна туга вникає в серце, каменем ляга (Леся Українка).
3. Полуботченко скочив у фаетон, став на підніжку, оглянув усіх (Ю.Смолич).
4. Чому із чистих уст твоїх не ллється сміх дзвінкий, а вилітає вздих важкий і невеселий!? (О. Олесь).
1262. Визначте речення з однорідними обставинами.
1. Вились і танули серед дерев сизі димки над бараками (Д.Бедзик).
2. Шосейний шлях пролягав полями через ліски і зарослі, бори і непролазні хащі (Ю.Збанацький).
3. А в печері ані золота, ані срібла, ані каміння дорогого (Марко Вовчок).
4. Часом у блакитній вишині пропливала біла хмара або пролітала пташка, або ширяв над річкою шуліка (А.Шиян).
1263. Які слова в реченні називаються узагальнювальними?
Варіанти відповіді: 1. Слова, що стоять перед однорідними членами речення. 2. Слова, що стоять після однорідних членів речення. 3. Слова, що об’єднують в одну групу всі перелічувані предмети, дії тощо. 4. Слова, що стоять між однорідними членами.
1264. Визначте речення з відокремленим додатком.
1. Тимко сидів ображений і розумів, що, крім матері і Гаврила, всі його ненавидять (Г.Тютюнник).
2. Максим, минувши густі зарості ожини, переплетені хмелем, опинився на поляні (А.Шиян).
3. Замість сіней, Пилип зробив сяку-таку примостку (Панас Мирний).
4. Височенна ялинка, прикрашена іграшками й ліхтариками, стояла серед площі Перемог (В.Собко).
1265. Визначте речення з відокремленим додатком.
1. Народилося море, безкрає, з неосяжним морським обрієм (О.Довженко).
2. Не змовляючись, усі, крім Ростислава, мимоволі подумали про те ж саме (І.Ле).
3. Не відомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся (М.Коцюбинський).
1266. Визначте речення з відокремленим додатком.
1. Батько сидів з веслом на кормі – веселий і дужий (О.Довженко).
2. Крім мене, ще є [у будиночку] одна пані приїжджа (Леся Українка).
3. Вальдшнеп, або лісовий кулик – благородна птиця (Остап Вишня).
4. А я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка).
1267. Визначте речення з відокремленими означеннями.
1. То освітлюючи гранатами шлях перед собою, то потай обходячи задніми дворами прилеглі до готелю будинки, штурмові групи пробиралися до самого ранку в глиб кварталу (О.Гончар).
2. Загримів дрібний грім, веселий, сріблистий, неначе регіт молодого хлопця (І.Нечуй-Левицький).
3. Ви сидите собі, спустивши руки, та й граєте в ідилію з селянами (І.Франко).
4. Я поглядом, повним любові й тепла, на крихітку рідну дивлюся (В.Сосюра).
1268. Визначте речення з відокремленою прикладкою.
1. Я прийшов до тебе як до громадянина (Ю.Мушкетик).
2. Боєць мовчав, весело кусаючи губу (О.Гончар).
3. Другий сусід мій, Григорій Шиян, вирішив зовсім не покидати своєї старої хати (О.Довженко).
1269. Визначте речення з відокремленою прикладкою.
1. Пристрасний мисливець, палкий поборник охорони природи, Остап Вишня малює свої пейзажі з прекрасним задушевним ліризмом (М.Рильський).
2. Козак Бобренко, на ім’я Григорій, – єдиний син достойної вдови (Л.Костенко).
3. А зорі падають і гаснуть, Не долетівши до землі (Б.Мозолевський).
4. Добріє світ, народжений в любові (Т.Коломієць).
1270. Визначте речення з відокремленою обставиною.
1. Шуліка, розпластавши крила, висів непорушно у синім небі (Г.Тютюнник).
2. Переляканий, без шапки, запорошений снігом, мчався Василько по дорозі назустріч холодному вітрові (М.Коцюбинський).
3. Вітряки завжди вабили нас, малечу, і своєю красою, і якоюсь таємничістю (М.Старицький).
4. Ягід навколо, особливо дикої малини, була сила-силенна (О.Донченко).
1271. Визначте речення з відокремленою обставиною, вираженою прислівником.
1. Вся велич того, що робиться на його батьківщині, звідси, збоку, самому Хомі ставала ніби зрозумілішою і видимішою (О.Гончар).
2. Могутні бульдозери раз у раз з’являються на валу з натужним гуркотом і, грізно блиснувши ножами до сонця, знову провалюються, глухо зникають у розвированому земляному хаосі своїх циклопічних робіт (О.Гончар).
3. Поїхав я оце якось на дозвіллі за місто, отуди за Бровари (Остап Вишня).
4. Поміж деревами, не дуже побоюючись нас, проскакує вихудлий за зиму вухань і зникає в підліску (М.Стельмах).
1272. Визначте речення з відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.
1. Даремно ходиш стежкою крутою, шукаючи загублених слідів (Б.Лепкий).
2. У небі тягнулись на північ журавлі і лебеді, зрідка гублячи на землю своє притерте в дорозі пір’я (М.Стельмах).
3. Країна синіх сутінків, блакитних і фіолетових тіней, зелених гір, мальовничих “винниць” – виноградників, гірських рік – Тиси, Ужа, Латориці (Ю.Яновський).
4. Дівчина крізь сльози безмовно кивнула головою і потисла козакові руку (М.Рильський).
1273. Визначте речення з відокремленою обставиною, вираженою іменниками у непрямих відмінках із прийменниками.
1. Угорець поклав свою елегантну паличку, пригладив борідку і, намагаючись приховати замішання, бадьоро взявся за сокиру (О.Гончар).
2. Колись, давненько вже, поїхав я навесні до одного мого доброго приятеля на чудесній нашій Полтавщині (Остап Вишня).
3. Там, за горами, давно вже день і сяє сонце, а тут, на дні міжгір’я, ще ніч (М.Коцюбинський).
4. Вилітає птах, крилом коричневим мелькаючи в кущах і носа довгого красиво нахиливши (М.Рильський).
1274. У якій синтаксичній функції виступає виділена конструкція?
Крім загального національного духу, була в “Енеїді” закодована вже з перших рядків запорозька історія (Є.Сверстюк).
Варіанти відповіді: 1.Відокремлене означення. 2.Відокремлений додаток. 3.Відокремлена обставина. 4.Вставне словосполучення.
1275. У якій синтаксичній функції виступають виділені слова у поданому реченні?
Я йду, і одуд стежкою іде, моїх полів маленький чичероне (Л.Костенко).
Варіанти відповіді: 1. Відокремлене означення. 2.Відокремлений додаток. 3.Відокремлена обставина. 4. Відокремлена прикладка.
1276. Визначте речення з відокремленими уточнюючими членами.
1. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штатом (О.Гончар).
2. Кінь, відпочивши, бадьоро вистукував копитами по лункій дорозі (П.Панч).
3. Гола земля, бита крилами вітру, безнадійно сіріла під олив’яним небом (М.Коцюбинський).
4. За селищем, під самою горою, виднілись вагонетки, а нижче, між великими конусами дробленого каміння, пролягала вузькоколійка (М.Стельмах).
1277. Визначте речення з поширеними звертаннями.
1. До тебе Україно наша бездольна мати струна моя перша (Леся Українка).
2. Пригадайте мамо те прощання край воріт, де сяяла роса (Д.Павличко).
3. Микито знов мою пораду ти позабув і судиш про князів (І.Кочерга).
4. Будь же Львове сильний проти вражих зграй (М.Рильський).
1278. Визначте речення, в котрому звертання стоїть у кінці.
1. Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов (М.Рильський).
2. Кобзарю знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л.Костенко).
3. Гей рицарю жадібний стережись (М.Бажан).
4. Я сирота з Вільшаної, сирота бабусю (Т.Шевченко).
1279. Визначте речення, в котрому звертання стоїть у середині.
1. Гаральде звідки ти у Києві з’явився полудневім? (І.Кочерга).
2. О мій народе Прометея ти маєш душу молоду (В. Сосюра).
3. Заграй мені коханий у сопілку, нехай вона все лихо зачарує (Леся Українка).
4. О Борисфене батьку наш і друже біля твоїх родючих берегів ти нас з’єднав в часи прадавніх заворушень, своїм вином мандрівців напоїв (І.Кочерга).
1280. Що таке вставні слова (словосполучення) та речення?
Варіанти відповіді: 1.Слова (словосполучення) або речення, які виділяються комами на письмі. 2.Слова(словосполучення) або речення, які виражають ставлення мовця до висловленої думки. 3.Слова (словосполучення) або речення, які, випавши з речення, не порушують логічності думки.
1281. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, яке виражає почуття.
1. Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім’я мого рідного міста (О.Гончар).
2. Легенькими хвильками озеро набігало на греблю і, очевидно, підточувало її (Ю.Збанацький).
3. На жаль, не завжди і не все так робиться, як говориться (Ю.Смолич).
4. Буває, в неволі іноді згадаю своє стародавнє (Т.Шевченко).
1282. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, ужитим для активізації уваги.
1. Орфей, до речі, також був фракієць (Л.Костенко).
2. Тепер, щоправда, довкола було голо і сумно (І.Франко).
3. Поволі танула над річкою хмара диму, а над селом, навпаки, вона росла, розбухала (Ю.Збанацький).
4. Як ви знаєте, через наш район будується асфальтова дорога (Ю.Яновський).
1283. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, яке виражає послідовність викладу.
1. Денис нарешті дужим ударом проломив стіну (О.Гончар).
2. Справді, сонце встало й оглянуло світ палаючим оком, а на степовому горизонті немов справді зависла хмарка куряви (М.Коцюбинський).
3. Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, нема підстав (В.Собко).
4. Микола догадався, що мова мовилась, мабуть, про нову дівчину на селі, і почав ждать (І.Нечуй-Левнцький).
1284. Визначте речення зі вставним словом чи словосполученням, яке вказує на джерело повідомлення.
1. Вершники, здавалось, зрослися з підібраними грудастими кіньми (М.Стельмах).
2. Відступати нам, по-перше, пізно, а по-друге, нема підстав (В.Собко).
3. Видно, не дуже до смаку прийшлась йому мужицька арифметика (С.Васильченко).
