898. У котрому з поданих речень виділене слово є прислівником?
1. Хлопчик підняв догори обличчя і довго дивився на небо.
2. Туристи вчасно підійшли до гори.
899. Якою частиною мови є виділене в реченні слово?
Довкола розкинулись барвисті дрібні береги.
Варіанти відповіді: 1)дієсловом; 2)прийменником; 3) прислівником.
900. У котрому словосполученні виділене слово є прислівником?
1. Найкраще побажання. 2.Зроблено найкраще.
901. У котрому з поданих словосполучень виділене слово є прислівником?
1. Найкраще зробив. 2. Довше коромисло.
902. Визначте ступінь порівняння виділеного прислівника.
Далі положиш – ближче знайдеш.
Варіанти відповіді:1.Проста форма найвищого ступеня порівняння. 2.Проста форма вищого ступеня порівняння.
903. Визначте розряд за значенням виділених прислівників.
Приходив трич і; удвоє більше; дуже сумлінний.
Варіанти відповіді: 1)обставинні; 2)кількісно-означальні; 3)якісно-означальні.
904. У котрому рядку всі слова є прислівниками причини?
1. Опівдні, зісподу, вряд, зарані, зараз, вночі.
2. Зозла, спросоння, здуру, сп’яну, знічев’я.
3. Навмисне, на зло, на сміх, босоніж, щохвилини.
4. Без пуття, без упину, без смаку, зненацька.
905. Визначте розряд виділеного прислівника, що входить до складу прислів’я.
Добре далеко розходиться, а лихе ще й далі (Нар.тв.).
Варіанти відповіді: 1)обставинний; 2)кількісно-означальний; 3)якісно-означальний.
906. Визначте розряд виділеного прислівника, що входить до складу прислів’я.
Не все перескакуй, інде й перелізь.
Варіанти відповіді: 1)обставинний; 2)кількісно-означальний; 3)якісно-означальний.
907. У котрому з поданих речень виділене слово є прислівником та чому?
1. За якихось півгодини спереду замаячили вітряки на горі.
2. Там, нагорі, вже напевне вживають усіх заходів, щоб урятувати людей.
Варіанти відповіді: 1.В обох реченнях, тому що все залежить від того, на початку чи в кінці речення знаходиться слово. 2.У першому, тому що йдеться про предмет (гору) і можна сказати на високій горі й поставити питання на чому? 3.У другому, тому що виділене слово не називає предмет, а тільки вказує на місце дії (де?). 4.У другому, тому що так передбачено правилами українського правопису.
908. У котрому рядку всі слова є прислівниками часу?
1. До вподоби, до пари, анітелень, потроху, колись.
2. Віч-на-віч, раз у раз, пліч-о-пліч, як слід, через силу.
3. Нарешті, підряд, нарівні, по-господарськи, навпроти.
4. Щоночі, пізно, звечора, торік, завтра, ніколи.
909. Визначте розряд виділених прислівників.
Що нині утече, то завтра не зловиш.
Варіанти відповіді: 1)обставинні; 2)кількісно-означальні; 3)якісно-означальні.
910. У котрому з поданих речень виділені слова є прислівниками та чому?
1. І по стволах злітають кліті вночі і вдень у висоту.
2. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання.
Варіанти відповіді: 1.У другому, тому що мовиться саме про день, а не про ніч. 2.У другому, тому що мовиться про відрізок доби. 3.У першому, тому що слово не називає предмета, а вказує на ознаку дії і відповідає на питання коли? 4.У першому, тому що тут підкреслюється безперервність дії.
911. У котрому рядку всі слова є прислівниками способу дії?
1. Назустріч, убік, завглибшки, засвітла, збоку.
2. Навпереваги, охляп, навідліг, упереміш, навідруб.
3. Позаторік, стрімголов, щосили, мимохідь.
4. Навзнак, уплав, наспіх, збоку, врешті, вдень.
912. Визначте розряд виділених прислівників.
Нажите махом – піде прахом.
Варіанти відповіді: 1)місця; 2)способу дії; 3)часу; 4)причини; 5)мети; 6)міри і ступеня.
913. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?
1. Зроду, уголос, назустріч, зісподу, напам’ять.
2. Надміру, нарізно, заново, звечора, нагорі.
3. Звіку, чітко, тонко, по-хазяйськи, по-іншому.
914. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?
1. Додому, дорого, по-давньому, вдома, назад.
2. Донизу, наперед, весною, повік, надвечір.
3. Нагорі, тихо, по-українськи, по-новому, так.
915. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?
1. Навік, наглухо, засвітла, схвильовано, утроє.
2. Удень, навесні, спереду, ззаду, вголос.
3. Підряд, смачно, наново, дрібно, сильно.
916. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?
1. Наверх, по-вашому, швидко, бігом, унизу.
2. Зранку, назад, підряд, весною, убік.
3. Навіки, щодуху, обіч, всього-на-всього, занадто.
917. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?
1. Докупи, часто-густо, коли-не-коли, смішно, холодно.
2. Зроду, вночі, всередині, зараз, звечора.
3. Зісподу, найкраще, по-латині, по-нашому, найгірше.
918. У котрому рядку всі прислівники іменникового походження?
1. Надвір, дома, кругом, знизу, надворі.
2. Позаду, поночі, ранком, найдальше, втретє.
3. Додому, повесні, натроє, заодно, доволі.
919. У котрому рядку всі прислівники прикметникового походження?
1. По-рідному, по-іншому, по-нашому, високо, гаряче.
2. Бадьоро, по-українському, терпляче, темно, добре.
3. Насухо, низько, зліва, по-твоєму, тихесенько.
920. У котрому рядку всі прислівники прикметникового походження?
1. Ясно, по-батьківськи, нашвидку, заново, чисто.
2. Близько, низько, гарно, темно, знизу.
3. Тихо, малувато, байдуже, вгорі, затишно.
921. У котрому рядку всі прислівники прикметникового походження?
1. Просто, по-рідному, шалено, дочиста, спереду.
2. Схвильовано, туманно, по-братньому, вдень, зозла.
3. Замолоду, нескінченно, голосно, по-новому, прекрасно.
922. У котрому рядку всі прислівники займенникового походження?
1. По-якому, зовсім, по-батьківському, звідси, вгорі.
2. По-їхньому, тому, по-своєму, зовсім, інакше.
3. Передусім, деінде, повсюди, сухо, наверху.
923. У котрому рядку всі прислівники займенникового походження?
1. По-нашому, голосно, інколи, туди, зимою.
2. Внічию, всього-на-всього, інакше, нащо, по-нашому.
3. По-вашому, поряд, безвісти, упоперек, деінде.
924. У котрому рядку всі прислівники займенникового походження?
1. По-якому, якось-не-якось, всяко, весною, швидко.
2. Інколи, поряд, підряд, доволі, якраз.
3. Нізащо, затим, зовсім, інакше, по-вашому.
925. У котрому рядку всі прислівники числівникового походження?
1. Вчетверо, навосьмеро, утрьох, утричі, по-перше.
2. По-третє, тричі, похапцем, поодинці, раптом.
3. Удвоє, по-нашому, пошепки, весело, сидьма.
926. У котрому рядку всі прислівники числівникового походження?
1. По-друге, всюди, уперед, повік, зразу.
2. Вперше, вп’яте, натроє, увісьмох, нашестеро.
3. Двічі, вп’ятьох, завжди, вранці, тоді.
927. У котрому рядку всі прислівники числівникового походження?
1. Насилу, по-родинному, вп’яте, щодня, так.
2. Водно, вдвоє, заодно, удвічі, по-перше.
3. Тричі, по-четверте, уп’ятеро, силою, там.
3. 7. Службові частини мови і вигук
928. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке прийменник?”
Варіанти відповіді:
1.Незмінні службові слова, які вживаються при формах непрямих відмінків і з ними виступають у ролі підмета. 2.Незмінні службові слова, які виражають разом з іменниками підрядний зв’язок керування у словосполученні. 3. Це службова частина мови, яка разом із формами іменника, займенника й числівника виражає зв’язки між словами у реченні.
929. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке сполучник?”
Варіанти відповіді: 1.Незмінні службові слова, які використовуються для зв’язку слів або речень. 2.Незмінні слова, які надають додаткових відтінків до значень окремих слів і використовуються для поєднання однорідних членів речення. 3.Службова незмінна частина мови, яка служить для поєднання членів речення, частин складного речення й окремих речень в одне синтаксичне ціле.
930. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке частка?”
Варіанти відповіді: 1.Службові невідмінювані слова, які надають висловлюванню та його частинам додаткових емоційних відтінків, необхідних для точної передачі думки. 2.Незмінні службові слова, які виражають додаткові відтінки у словах і реченнях. 3. Частка – це службова частина мови, яка надає членам речення і реченням додаткових значеннєвих та емоційних відтінків, а також бере участь у творенні слів та дієслівних форм.
931. Котре з тверджень є найбільш повною правильною відповіддю на питання: „Що таке вигуки і звуконаслідувальні слова?”
Варіанти відповіді: 1. Вигук – особливий клас слів, які не належать ні до повнозначних, ні до службових частин мови. Звуконаслідування передають відтворення мовцями звуків деяких процесів і криків тварин. 2.Вигук – повнозначна частина мови, яка виражає емоції, волевиявлення та відтінки думки, а звуконаслідування – наслідування природного звучання позначуваного ними предмета. 3.Вигук – незмінна частина мови, яка служить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових процесів, а звуконаслідування – це слово, яке виникло як мовна імітація природних звучань.
932. У котрому реченні виділені слова є прийменниками?
1. Перед тобою світ великий та розкішний.
2. Обабіч вузенької доріжки чорніла рілля.
3. Мені аж страшно, як згадаю оту хатину край села (Т.Шевченко).
933. У котрому реченні виділене слово є прийменником?
1. Я дім збудував і навколо споруди розвів ці плодові рясні дерева.
2. Навколо стояла така тиша, яка тільки може бути в полі під час жнив.
934. У котрому рядку всі слова є прийменниками?
1. До, від, на, край, коло, при, під.
2. З, за, з-за, в, з-під, вздовж, вслід.
3. Хіба, під, не, ні, еге ж, хай.
935. У котрому рядку всі слова належать до прийменників?
1. Протягом, завдяки, поперед, поміж, в, для.
2. Незалежно від, начебто, причому, лише.
3. З-за, мов, нехай, якщо, ледве.
4. Щасливо, добрий вечір, бувайте здорові.
936. Котрий рядок містить лише непохідні прийменники?
1. Біля, з, по, під, поза, понад, поміж.
2. В, при, коло, за, попід, вздовж, край.
3. На, над, під, у, крім, о, до, при.
4. Кінець, край, навколо, близько.
937. У котрому рядку всі прийменники з походження первинні?
1. Внаслідок, край, круг, кінець, коло, перед, протягом, шляхом.
2. Близько, всупереч, вздовж, вслід, замість, крім, мимо, навскіс.
3. В, на, до, від (од), у (в), при, під, зі (із), над, через, за.
4. Край, в, на, близько, крім, від, у, поверх, при, коло, перед.
938. У котрому рядку всі слова є сполучниками?
1. Але, і, аби, тобто, бо, оскільки, якби, щоб.
2. Через, щоб, ну, хіба, за, до, від, хоч, зате.
3. Після, не, ні, крім, отже, хоч, або, якби.
939. До якого розряду за значенням належить виділений у поданому реченні сполучник?
Голос його потроху дужчав і скоро повів за собою інші голоси (З.Тулуб).
Варіанти відповіді: Сполучник сурядності –1)розділовий; 2)єднальний;
3) протиставний. Сполучник підрядності – 4)причини; 5)часу; 6)умови; 7)мети; 8)допустовості; 9)порівняльний; 10)з’ясувальний.
940. До якої групи за значенням належать сполучники як, мов, ніби, наче, неначе, нібито, немовбито, неначебто?
Варіанти відповіді: 1.Підрядні причини. 2.Підрядні умови. 3.Підрядні порівняльні. 4.Підрядні мети.
941. До якого різновиду за значенням належить виділений у поданому реченні сполучник?
Тепер він був певний, що мисливці впіймають орла (З.Тулуб).
Варіанти відповіді: Сполучник сурядності –1)розділовий; 2)єднальний; 3)протиставний. Сполучник підрядності – 4)причини; 5)часу; 6)умови; 7)мети; 8)допустовості; 9)порівняльний; 10)з’ясувальний.
942. До якого різновиду за своїм уживанням належать подані сполучники?
Не тільки.., а й (але й); як..., так і; хоч..., але; не стільки..., скільки; коли (якщо).... то.
Варіанти відповіді: 1.Парні. 2.Повторювані. 3.Одиничні.
943. У котрому з поданих речень виділені слова є сполучниками?
1. Людина живе і бореться, щоб бути щасливою.
2. Бути людиною, що б з тобою не трапилось.
944. До якої частини мови належить виділене в реченні слово?
Я знаю, як домогтися успіху.
Варіанти відповіді: 1)до прийменника; 2)до сполучника; 3)до прислівника.
945. У котрому рядку всі слова належать до сполучників?
1. З-за, незважаючи на те що, поруч.
2. І, та, але, якщо, що, хоч, щоб.
3. Же, власне, атож, майже, ледве не.
4. Добридень, киш, прощавайте.
946. У котрому рядку всі сполучники є сурядними?
1. Бо, зате, щоб, так що, хіба.
2. Чи...чи, або, та, проте, але.
3. Дарма що, однак, якщо, що, бо ж.
947. У котрому рядку всі сполучники є підрядними?
1. Або, ні...ні, бо, хоча, щоби.
2. Але, однак, зате, та, звідки.
3. Якщо, щоб, мов, наче, неначе, бо.
948. До якого розряду за значенням належать сполучники щоб, щоби, для того щоб, з тим щоб, затим щоб?
Варіанти відповіді: 1.Сурядні протиставні. 2.Підрядні мети. 3.Підрядні допустові. 4.Підрядні причинові.
949. До якої групи за своєю синтаксичною роллю належать сполучники і, й, та, або, чи, або-або, чи-чи?
Варіанти відповіді: 1.Сурядні. 2.Підрядні. 3.Єднальні. 4.Протиставні. 5.Розділові.
950. Якою частиною мови є виділене в реченні слово?
Зіновій Сагайдак був дуже стурбований тим, що невідомо куди зникли ті люди, які мали налагодити зв’язок з підпіллям (М. Стельмах).
Варіанти відповіді: 1.Займенником. 2.Часткою. 3.Вигуком. 4.Сполучником.
951. Якою частиною мови є виділене в реченні слово?
Кашель клекотів у нього в грудях, як лава у вулкані, довго і грізно (О.Довженко).
Варіанти відповіді: 1.Займенником. 2.Часткою. 3.Вигуком. 4.Сполучником.
952. Як відрізнити сполучники зате, проте від однозвучних займенників те з прийменниками за й про?
Варіанти відповіді: 1.Прийменники із займенниками можна замінити іншими словами-синонімами а, але, однак. 2.Сполучник можна замінити іншими словами-синонімами – а, але, однак. Сполучники завжди пишуться разом, а прийменники із займенниками – окремо. 3.Правопис подібних слів потрібно запам’ятати або перевірити за словником.
953. Як розрізнити сполучники щоб, якби, якщо від однозвучних з ними займенників чи прислівників, при яких наявні частки б, би, ж, же?
Варіанти відповіді: 1.Сполучники завжди пишуться разом. 2.Слід пам’ятати, що на займенник чи прислівник завжди падає наголос, а частку від них можна відділити та поставити навіть в іншому місці речення або й зовсім пропустити. 3.Займенники та прислівники завжди пишуться окремо від часток.
954. Визначте розряд наведених сполучників за характером смислових зв’язків (між однорідними членами речення чи частинами складносурядного речення ): та (в значенні але), а, але, проте, зате, однак.
Варіанти відповіді:1.Протиставні. 2.Розділові. 3.Єднальні.
955. До якої групи за значенням належать сполучники бо, тому що, через те що?
Варіанти відповіді: 1.Підрядні наслідку. 2.Підрядні причини. 3.Підрядні мети. 4.Сурядні розділові.
956. Укажіть розряд за значенням сполучників якби, якщо, коли б, тільки б, аби.
Варіанти відповіді: 1.Підрядні часові. 2.Сурядні протиставні. 3.Підрядні умови. 4.Підрядні мети.
957. До якого різновиду за своїм уживанням належать сполучники і — і, ні — ні, то — то, чи — чи, чи то — чи то, не то – не то?
Варіанти відповіді: 1.Повторювані. 2.Парні. 3.Одиничні.
958. До якого різновиду сурядних сполучників належать сполучники а, але, та (в значенні але), однак, зате, проте?
Варіанти відповіді: 1.Єднальні. 2.Розділові. 3.Протиставні. 4.Підрядні.
959. До якого різновиду за синтаксичною роллю в реченні належить виділений у реченні сполучник?
Я сказав для того, щоб тільки не йти з ним (Леся Українка).
Варіанти відповіді: Сполучники сурядності – 1.Єднальний. 2.Протиставний. 3.Розділовий. Сполучники підрядності – 4.Мети. 5.Часу. 6.Причини. 7.Умови. 8.Порівняльний. 9.З’ясувальний.
960. До якого різновиду за вживанням належать сполучники або, то, чи, хоч, то – то, не то – не то, хоч – хоч, або – або, чи – чи, чи то – чи то?
Варіанти відповіді: 1.Одиничні розділові. 2.Парні повторювані. 3.Розділові одиничні і повторювані. 4.Підрядні.
961. У котрому рядку всі слова належать до часток?
1. Бувайте! Леле! До побачення! Геть! Цить!
2. Під, до, поза, біля, з-поза, за винятком.
3. Би, ось, таки, же, он.
4. Наче, у зв’язку з, щоб, як.
962. У котрому рядку всі слова є частками?
1. Під, поки, хіба, тільки, навряд.
2. Ні, навіть, хіба, тільки, невже.
3. Аж, би, тому що, або, коло.
963. У котрому рядку всі слова є частками?
1. Бувайте! Леле! До побачення!
2. Під, до, поза, біля, з-поза, за винятком.
3. Майже, ось, би, навіть, невже, немов.
964. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо! (Леся Українка).
Варіанти відповіді: 1.Підсилювально-видільною. 2.Приєднувальною. 3.Стверджувальною. 4.Вказівною.
965. У котрому рядку всі частки є стверджувальними?
1. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча би, виключно, се.
2. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.
3. Так, еге, еге ж, авжеж, атож, аякже.
4. Ледве, ось, он, тільки, майже, все.
966. У котрому рядку всі частки є питальними?
1. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.
2. Тільки, лише. лиш, хоч, хоча, хоч би, включно, все.
3. Хоча, хоч би, ось, ледве, он, от, власне.
4. Чи, хіба, невже, чи ж, чи не, хіба ж.
967. У котрому рядку всі частки є вказівними?
1. Ледве, якраз, саме, просто, власне, майже, мало.
2. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би, включно, все.
3. Хоча, хоч би, ось, ледве, он, от, власне.
4. Ось, он, от, ото, це, оце, осьде.
968. У котрому рядку всі модальні частки належать до заперечних?
1. Мов, немов, наче, начебто, ніби, нібито, мовби.
2. Не, ні, ані.
3. Еге, атож, це, оце, осьде, ото.
4. Мов, не, еге, немов, ні, атож, аж, вже.
969. У котрому рядку всі частки є підсилювальними?
1. Тільки, лише, лиш, хоч, хоча, хоч би.
2. Хай, нехай, би, б, ну, годі, бодай.
3. І, та, таки, аж, навіть, ж, же, бо.
4. І, хай, й, тільки, навіть, нехай, хоча, все.
970. Визначте різновид виділеної в реченні частки.
Ліза вся аж здригнулася (Ю.Яновський).
Варіанти відповіді: 1.Підсилювальна. 2.Формотворча. 3.Заперечна.
971. У котрому рядку всі модальні частки належать до порівняльних?
1. Мов, немов, наче, начебто, ніби, нібито, мовби.
2. Не, ні, ані, так.
3. Еге, атож, це, оце, осьде, ото.
4. Мов, не, еге, немов, ні, атож, аж, вже.
972. У котрому рядку всі частки заперечні?
1. Чи, хіба, невже, наче, що, за, якраз, саме.
2. Мов, немов, наче, начебто, он, от, ото.
3. Не, мов, хіба, наче, ось, осьде.
4. Не, ні, ані.
973. У котрому рядку всі слова – питальні частки?
1. Мов, немов, наче, начебто.
2. Хай, нехай, би, б, ну, годі, бодай.
3. Чи, хіба, невже, що за, та ну.
4. Мов, хай, чи, хіба, немов, нехай.
974. У котрому рядку всі слова – стверджувальні частки?
1. Еге, атож, так, гаразд, авжеж, аякже, еге ж.
2. Не, ані, ні, ось, он, ото.
3. Тільки, лише, лиш, хоча, хоч би, майже, якраз.
4. Тільки, еге, не, лише, ані, гаразд, і, й, та.
975. У котрому рядку всі слова – модально-вольові частки?
1. Хай, нехай, ну, годі, бодай, давай.
2. Еге, атож, так, гаразд, мов, мовби, немов.
3. Не, ні, ані, авжеж, атож, чи, невже, хіба.
4. Еге, хай, не, так, ані, нехай, годі, ні.
976. Визначте різновид за значенням виділеної в реченні частки.
1 де б ми не пройшли, нас радо зустрічали (В.Сосюра).
Варіанти відповіді: 1.Модальна. 2.Словотворча. 3.Формотворча. 4.Заперечна.
977. У котрому рядку всі частки є модальними?
1. Ані, невже, чи, хіба, мовляв, навряд, ледве, майже.
2. Таки, бодай, лише, майже, нехай, проти, від.
3. Хіба, аж, тільки, не, б, казна-що.
978. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Доглядали мене змалечку аж чотири няньки (О.Довженко).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною.
979. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Довго страждала Марія, чекаючи хоч якоїсь звісточки від коханого Корнія... (У.Самчук).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3. Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Видільною.
980. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
А Марія все- таки листів від Корнія чекає (У. Самчук).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною.
981. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Писала також про своє нещастя Корнієві, і той прислав двадцять п’ять карбованців (У.Самчук).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Приєднувальною.
982. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Хіба це риба? От колись була риба... (О.Довженко).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Питальною.
983. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Навряд чи десь по інших країнах співають так гарно й голосно, як у нас на Україні (О.Довженко).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Власне модальною.
984. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Чим, люди добрі, так оце я провинився?!
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною.
985. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Людей такого рідкісного дару хоч трохи, люди, треба берегти (Л.Костенко).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Видільною.
986. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
І все- таки до тебе думка лине... (Леся Українка).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5Видільною.
987. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Це теж, прихиляючи небо до землі, говорить моя мати...(О.Довженко).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточню вальною. 4.Підсилювальною. 5.Приєднувальною.
988. Якою за значенням є виділена в реченні частка?
Отой не спав, а лише на кілька хвилин впадав у нестяму (М.Коцюбинський).
Варіанти відповіді: 1.Вказівною. 2.Стверджувальною. 3.Уточнювальною. 4.Підсилювальною. 5.Видільною.
989. До якої групи належить виділений у поданому реченні вигук?
“ Е-ей, стій!” – донісся до них гучний голос із саду (Панас Мирний).
Варіанти відповіді: 1.Виражає волевиявлення. 2.Емоційний. 3.Звуконаслідувальний.
990. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?
Ой не п’ються пива, меди, не п’ється вода, прилучилась з чумаченьком у степу біда (Т.Шевченко).
Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.
991. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?
Го-го, а то котра така мудра? (І.Вільде).
Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.
992. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?
Ой лишенько... Допоможіть мені! (І.Кочерга).
Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.
993. До якої групи за значенням належить виділений у реченні вигук?
“Х-ха!” – хекнув Чіпка, не то усміхаючись, не то дивуючись (Панас Мирний).
Варіанти відповіді: 1.Застигла форма привітання. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.
994. До якої групи за значенням належить виділений у реченні вигук?
Прощайте, зараз їду до Жолудя, а звідти у город (І.Карпенко-Карий).
Варіанти відповіді: 1.Етикетна форма спілкування. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.
995. До якої частини мови і групи за значенням належить виділене в реченні слово?
Ой майнули білі коні, тільки в’ються гриви, тільки курява лягає на зелені ниви (В.Симоненко).
Варіанти відповіді: 1.Частка. 2.Звуконаслідування. 3.Спонукальний вигук. 4.Емоційний вигук.
996. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
Немов з віночка відорвався Сухий листочок рути, Немов мені день пригадався з тобою перебутий (Б.Лепкий).
997. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
У сон кріпкий запали ми, В сон довгий, без пробуди, І сонно йшли сновидами Під батогом огуди (Б.Лепкий).
998. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
А я кажу вам: день іде, Іде така година, Коли ні тут, ні там, ніде Кордонів жодних не буде, Лиш даль далека, синя (Б.Лепкий).
999. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
Ліси дрімучі, тихі, сумовиті. Ставок з водою, ясною як шкло, Хати курні, соломою покриті, – То рідний край і ріднеє село (Б.Лепкий).
1000. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
Блаженний муж на лукаву Не вступає раду, І не стане на путь злого, І з лютим не сяде (Т.Шевченко).
1001. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
Михайло прислухався до звуків, бо в них раптом пробилося те, що віддавна мучило його: відстань із таємницею (В.Шевчук).
1002. Скільки в поданому реченні слів, що належать до службових частин мови?
Передають поетам поети з душі у душу, Із мови в мову Свободу духу і правду слова, Не промінявши на речі тлінні – На славолюбство і на вигоду (Л.Костенко).
1003. Скільки в поданому тексті слів, що належать до службових частин мови?
О брате мій, ти сам забув, мабуть, Що тільки Бог царів і царства судить. Лиш він один далеку бачить путь, Якою йдуть царі і прості люди (І.Кочерга).
