Тема 4. Організація господарської діяльності

Опрацьовуючи тему«Поняття та види господарської діяльності», студент насамперед повинен взяти до відома, що об’єктом вивчення в цій темі навчальної дисципліни виступають організаційні відносини щодо за­свідчення факту створення юридичної особи-суб'єкта господарювання, засвідчення факту набуття статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших юридично значущих дій, які позначаються на господарській правосуб’єктності фізичних та юридичних осіб. Головна мета – ознайомлення з правилами (правовими нормами), за якими вчиняються зазначені дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 87 ЦК України юридична особа вважається створенню з дня її державної реєстрації. За ч. 1 ст. 58 ГК суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа – підприємець. Аналогічні вимоги передбачені також Законом України «Про господарські товариства». Отже, державна реєстрація і є необхідною обов'язковою умовою їх участі в конкретних господарських відносинах та функціонування на ринку. Державна реєстрація також є однією із функцій державних органів щодо контролю за дотримання законності в організації господарської діяльності.

Оскільки найбільш істотним наслідком державної реєстрації для господарської організації є визнання її юридичною особою, реєстрації підлягає саме організація, а не її діяльність чи установчі документи. Для громадян правове значення державної реєстрації полягає в тому, що з цього моменту вони мають право здійснювати підприємницьку діяльність. Державна реєстрація є необхідним проміжним юридичним фактом, з яким закон пов'язує можливість реалізації її правоздатності у сфері підприємництва своїми діями. Таким чином, з моменту державної реєстрації фізичні особи набувають дієздатності у сфері господарської діяльності.

Порядок державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – суб'єктів господарської діяльності регулюється Законом України від 15 травня 2003 р. «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Державна реєстрація суб’єктів підприємництва проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи). Для проведення державної реєстрації фізична особа, яка має намір стати підпри­ємцем та має ідентифікаційний номер, засновник (засновники) юридичної особи або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) документи, передбачені Законом.

Закон про державну реєстрацію чітко розмежовує підстави залишення без розгляду документів, що подавалися для державної реєст­рації, та підстави відмови у проведення державної реєстрації.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації державний реєстратор повинен внести до реєстра­ційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки. Дата внесення до Єди­ного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації юридичної особи є датою державної реєстрації юридичної особи. Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону про державну реєстрацію строк державної реєстрації не повинен перевищувати 3 робочих дні з дати надходження документів. Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону про державну реєстрацію відокремлені підрозділи юридичної особи, до яких Закон відносить філії, інші підроз­діли юридичної особи, що знаходяться поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють пред­ставництво і захист інтересів юридичної особи, не підлягають державній реєстрації.

За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації фізичної особи – під­приємця на підставі відомостей реєстраційної картки. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації є датою державної реєстрації фізичної особи – підприєм­ця. Згідно з ч. 3 ст. 43 Закону про державну реєстрацію строк державної реєстрації не повинен перевищувати 2 робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи – підприємця.

Необхідність у реєстрації в інших державних органах та установах залежить від форми створення суб'єкта підприємницької діяльності – юридична чи фізична особа, сфери його діяльності та інших чинників.

Базовими документами, що складають правову основу ліцензування певних видів господарської діяльності, є Закон України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також комплекс підзаконних актів, що прийняті на його виконання. Згідно зі ст. 1 зазначеного Закону ліцензуванням вважається видача, пере­оформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення по­рушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Об'єктом ліцензування є ліцензія, яка засвідчує право ліцензіата на провадження відповідної діяльності. Вичерпний перелік видів господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, встановлено ст. 9 Закону про ліцензування. Ліцензія видається на певний строк. Умовою дійсності ліцензії є дотримання ліцензіатом ліцензій­них умов, що являють собою обов'язкові вимоги як до ліцензіата, так і до порядку провадження ним діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Згідно зі ст. 4Закону про ліцензування реалізацію державної політики у сфері ліцензування здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування, а також органи виконавчої влади, визначені Кабінетом Міністрів України і спеціально уповноважені виконавчі органи рад, уповноважені провадити ліцензування певних видів господарської діяльності.

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу лі­цензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії (ст. 10 Закону про ліцензування). До заяви про видачу ліцензії додається копія свідоцтва про де­ржавну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності або копія довідки про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа. Для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцен­зуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, передбачені Переліком документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності.

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше 10 робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відносини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності. Закон про ліцензування містить перелік підстав для прийняття рішення про відмову у видачі ліцензії. Орган ліцензування повинен оформити ліцензію не пізніше ніж за 3 робочі дні з дня надходження документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії.

Ст. 21 Закону про ліцензування встановлює підстави для анулювання ліцензії (як добровільне, так і примусове). Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом 10 робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням під­став анулювання не пізніше 3 робочих днів з дати його прийняття.

Правову основу патентування підприємницької діяльності складають Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. (далі - ПК України) та підзаконні нормативні акти, прийняті на його виконання. Згідно з ПК України торговим патентом є державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності, користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору (ст. 14.1.250 ПК України). Короткотерміновим є торговий патент на провадження торговельної діяльності, строк дії якого не перевищує 15 календарних днів (ст. 14.1.92 ПК України).

Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, передбачений ст. 267 ПК України, сплачують суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують в установленому цією статтею порядку торгові патенти та провадять такі види підприємницької діяльності: а) торговельна діяльність у пунктах продажу товарів; б) діяльність з надання платних побутових послуг за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; в) торгівля валютними цінностями у пунктах обміну іноземної валюти; г) діяльність у сфері розваг (крім проведення державних грошових лотерей).

ПК України встановлює перелік суб’єктів господарювання, які не є платниками збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг (ст. 267.1.2), а також види діяльності, які провадяться з придбанням пільгового торгового патенту (ст. 267.2).

Для одержання торгового патенту суб'єкт господарювання подає до органу державної податкової служби за місцем сплати збору заявку на придбання торгового патенту (ст. 267.4.1 ПК України). Для кожного відокремленого підрозділу, який не є платником податку на прибуток, торгові патенти придбаються суб'єктами господарювання за місцем реєстрації такого відокремленого підрозділу (ст. 267.4.5 ПК України).

Строк дії торгового і пільгового патенту, крім короткотермінового торгового патенту та торгового патенту на здійснення діяльності у сфері розваг, становить 60 календарних місяців. Строк дії короткотермінового торгового патенту становить від одного до п'ятнадцяти календарних днів.

 

План лекційного заняття

1. Загальна характеристика законодавства, що регламентує порядок державної реєстрації суб’єктів підприємництва.

2. Державна реєстрація юридичних осіб. Порядок та особливості державної реєстрації фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Ліцензування певних видів господарської діяльності.

4. Патентування деяких видів підприємницької діяльності за законодавством України.

План практичного заняття

1. Загальна характеристика законодавства, що регламентує порядок державної реєстрації суб’єктів підприємництва.

2. Державна реєстрація юридичних осіб. Порядок та особливості державної реєстрації фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.

3. Ліцензування певних видів господарської діяльності.

4. Патентування деяких видів підприємницької діяльності за законодавством України.

Самостійна робота

Питання для самостійного опрацювання

1. Порядок оформлення документів, необхідних для державної реєстрації.

2. Реєстрація та взяття на облік суб'єкта господарської діяльності.

3. Підстави та порядок внесення змін до установчих документів юридичних осіб.

 

Глосарій: державна реєстрація суб’єктів господарювання, державний реєстратор, засновник юридичної особи, реєстра­ційна картка, Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, ліцензування господарської діяльності, ліцензія, ліцензій­ні умови, анулювання ліцензії, патентування підприємницької діяльності, торговий патент, збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.

 

З авдання для самостійної роботи та самоконтролю знань:

1.Ознайомитися з рекомендованими джерелами і літературою до теми та підготувати опорний конспект питань для обговорення на семінарському занятті.

2. Скласти термінологічний словник до теми і підготуватися до понятійного диктанту.

3. Розробити структурн-логічну схему «Порядок державної реєстрації суб’єктів підприємництва».

4. Виконати тестові завдання:

1. Державний реєстратор має право залишити без розглядудокументи, які подані для проведення державної реєстрації юридичної особи, якщо:

а) документи подані за неналежним місцем проведення реєстрації;

б) встановлена невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи;

в) встановлена невідповідність установчих документів вимогам Закону про державну реєстрацію;

г) порушено порядок створення юридичної особи, який вста­новлено законом.

2. Строк державної реєстрації фізичної особи як підприємця не повинен перевищувати з дати надходження документів:

а) 2 робочих днів;

б) 3 робочих днів;

в) 5 робочих днів;

г) 10 робочих днів.

3. Закон України «Про патентування деяких видів підриємницької діяльності»:

а) є чинним;

б) не є чинним;

в) є чинними лише окремі статті;

г) набуде чинності через 6 місяців.

5. Вирішити ситуаційні завдання:

Ситуаційне завдання № 1

Громадянин України Васильченко П.P., сплативши реєстраційний збір у встановленому розмірі та маючи намір провадити підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, подав до органу державної реєстрації реєстраційну картку, три фотокартки, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера як платника податків, документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію, своє рішення за підписом усіх членів сім’ї про намір провадити підприємницьку діяльність, ксерокопію свідоцтва про шлюб та свідоцтва про народження дитини.

Чи є у реєструючого органа підстави для відмови Васильченку П.Р. у державній реєстрації? Обґрунтуйте свою відповідь з посиланням на чинне законодавство.

Ситуаційне завдання № 2

Державний реєстратор відмовив засновникам товариства з обмеженою відповідальністю «Сільбуд» у проведенні державної реєстрації товариства на тій підставі, що ними були подані документи не в повному обсязі (засновники надали лише один примірник установчих документів).

Дайте правову оцінку ситуації. Як слід вчинити засновникам товариства з обмеженою відповідальністю «Сільбуд»?

Ситуаційне завдання № 3

Приватне підприємство «Глорія» було створено у 2001 році і надавало консалтингові послуги. У 2012 році засновники вирішили надавати охоронні послуги населенню.

Які дії має вчинити приватне підприємство?

Чи підлягає ліцензуванню та патентуванню охоронна діяльність? Обґрунтуйте відповідь з посиланням на чинне законодавство.

 

Теми презентацій, рефератів:

1. Перспективи спрощення порядку державної реєстрації суб’єктів господарювання в Україні.

2. Новели законодавства про патентування підприємницької діяльності.

3. Легітимізація підприємництва у зарубіжних країнах.

Джерела і література

Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – 23 липня. – № 30. – Ст. 141.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – 28 березня. – № 11. – Ст. 462.
3. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.

4. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – 8 серпня. – № 31-32. – Ст. 263.

5. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – 21 липня. – № 27. – Ст. 1109.

6. Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 27. – Ст. 1212.

7. Про затвердження Переліку органів ліцензування: Постанова Кабінету Міністрів України № 1698 від 14 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – 1 грудня. – № 46. – Ст. 2001.

8. Про запровадження ліцензії єдиного зразка для певних видів господарської діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2000р. №1719// Офіційний вісник України. - 2000. - №47.

9. Про затвердження переліку платних побутових послуг, на провадження діяльності з надання яких придбавається торговий патент: Постанова Кабінету Міністрів України № 1258 від 29 грудня 2010 р. // Офіційний вісник України. – 2011. – 7 лютого. – № 7. – Ст. 332.

10. Про термін дії ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності, розміри і порядок зарахування плати за її видачу: Постанова Кабінету Міністрів України № 1755 від 29 листопада 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – 15 грудня. – № 48. – Ст. 2093.

11. Про державну реєстрацію припинення суб’єктів господарювання: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 5027 від 23 липня 2004 р. // Податки та бухгалтерський облік. – 2004. – № 74.

12. Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 65 від 9 червня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – 16 липня. – № 26. – Ст. 1725.

1. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів діяльності з управління активами: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 № 341 // Офіційний вісник України. - 2006. -№31.-Ст. 2258.
2. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 346 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34.- 6 вересня 2006 р. - Ст. 2433.
3. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 347 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34. - 6 вересня 2006 р. - Ст. 2432.
4. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності, а саме діяльності з ведення реєстру власників іменних цінних паперів: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 348 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34.- 6 вересня 2006 р. - Ст. 2434.
5. Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності: Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26 травня 2006 р. № 349 // Офіційний вісник України. - 2006. - № 34. - 6 вересня 2006 р. - Ст. 2435.

18. Про затвердження Положення про порядок формування та ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство: Наказ Міністерства економіки України № 77 від 11 квітня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – 25 травня. – № 19. – Ст. 815.

Література

Основна

1. Вінник О.М. Господарське право: навч. посібник / О.М. Вінник. – 2-е вид., змін. та доп. – К.: Правова єдність, 2008. – С. 450-483.

20. Курило М.П. Комерційне право: навч. посіб. / М.П.Курило, В.М.Завальний. – Суми: Університетська книга, 2011. – С. 17-21, 116-123.

1. Несинова С.В. Господарське право України: навч. посіб. / С.В. Несинова, В.С. Воронко, Т.С. Чебикіна; за заг. ред. С.В. Несинової. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С.102-133.
2. Підприємницьке право: підручник / за ред. О.В. Старцева. – 3-тє вид., перероб. і доп. – М.: Істина, 2007. – С.140-246.

Додаткова

23. Булгакова I.В. Господарське право України: навч. посіб. / I.В. Булгакова. – К.: Прецедент, 2006. – 346 с.

24. Господарське право України: навч. посіб. для студ. вузів України / За ред. Н.О. Саніахметової. – Х.: Одіссей, 2005. – 608 с.

25. Господарське право: навч. посіб. / За ред. М.Л. Шелухiна. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2006. – 616 с.

26. Гражданское и торговое право зарубежных стран: учеб. пособ. для вузов / Ред. В.В. Безбах. – М.: МЦФЭР, 2004. – 896 с.

27. Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців / Ред. А.В. Дашкевич. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 239 с.

28. Дубовицкая Е.А. Европейское корпоративное право: Свобода перемещения компаний в Европейском сообществе. – М.: Вальтерс Клувер, 2004. – 190 с.

29. Збірник установчих документів (з можливістю копіювання): закрите акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, відкрите акціонерне товариство, державне підприємство, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку / уклад. Є. К. Пашутинський. – 2-е вид. – К.: КНТ, 2003. – 96 с.

30. Карлін М.І. Правові основи підприємництва: навч. посіб. для студ. вузів. – 2‑е вид., випр. і допов. – К.: Кондор, 2006. – 366 с.

31. Кармазин Р. Практика ліцензування господарської діяльності // Справочник экономиста. – 2006. – № 4. – С. 10-12; № 5. – С. 7-10.

32. Квасніцька О. Державна реєстрація суб’єктів господарювання як інститут господарського права / О. Квасніцька // Юридический вестник. – 2007. – № 3. – С. 34-38.

33. Кібенко О. Система реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності в Україні: додаткові функції: досвід України та Великобританії / О. Кібенко // Юридичний журнал. – 2003. – № 10. – С. 84-90.

34. Ковальова М.В. Особливості адміністративно-правового режиму ліцензування та видачі дозволів на здійснення певних видів господарської діяльності / М.В. Ковальова // Наше право. – 2007. – № 3. – С. 43-49.

35. Кострицький І.Л. Правове регулювання ліцензування господарської діяльності щодо автомобільних перевезень / І.Л. Кострицький // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 4. – С. 105-107.

36. Крупчан О. Структура адміністративного провадження з приводу видачі дозвільних документів суб’єктам господарювання / О. Крупчан / О. Крупчан, В. Перепелюк // Юридична Україна. – 2007. – № 11. – С. 4-9.

1. Лисогор Н.Зміни у законодавстві про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності / Н. Лисогор // Право України. - 2004. - №1. - С. 71-73.

38. Мамутов В.К. Господарче право зарубiжних країн: пiдручник / В.К. Мамутов, О.О. Чувпило. – К.: Дiлова Україна, 1996. – 352 с.

39. Марков В. І. Уточнення складу та змісту установчих документів суб’єктів підприємництва / В. І. Марков // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 8. – С. 43-47.

40. Петренко В. Правова природа та зміст статуту суб’єкта господарювання / В. Петренко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С. 36-39.

41. Пiгач Я.М. Господарське законодавство: навч. посiб. / Я.М. Пiгач, Л.М. Труфанова. – К.: Центр навчальної лiтератури, 2005. – 624 с.

42. Створення, реорганізація та ліквідація підприємств у запитаннях та відповідях: метод. посібник. – Дніпропетровськ: Баланс-Клуб, 2004. – 144 с.

43. Шелешей І. Державна реєстрація фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності / І. Шелешей // Вісник Податкової служби України. – 2007. – № 39. – С. 48-53.

44. Шелешей І. Державна реєстрація юридичних осіб / І. Шелешей // Вісник Податкової служби України. – 2007. – № 38. – С. 31-36.

45. Щербина В.С. Господарське право: навч. посіб. для студ. вузів. – 3‑є вид., перероб і допов. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 654 с.

46. Яблонська А.С. Реєстрація суб’єктів господарювання в Україні / А.С. Яблонська // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – № 2. – С. 114-120.