Вправи на словотворення. Головна мета — формування інтересу до слова, розвиток критичного ставлення до мовлення, пошук серед різних варіантів слів граматично правильного. Це такі вправи:
утворення іменників за допомогою суфіксів («Хто у нього мама?», «Хто вона (він)?», «Скажи одним словом»):
— Вовченя. Хто в нього мама?
— Вовчиця.
— Зайченя. Хто в нього мама?
— Зайчиха.
— Машина, що ріже овочі. Як про неї можна сказати одним словом? (Овочерізка.)
— Посуд, в якому лежать цукерки. Як про нього можна сказати одним словом? (Цукерниця.);
утворення порівняльних ступенів прикметників:
- Навесні тепло, а влітку… (тепліше).
— Вода холодна, а лід … (холодніший); утворення прикметників з двох слів:
- Довгі вуха. Як сказати про це одним словом? (Довговухий.)
утворення іменників від дієслів («Назви професію», «Хто це робить?»):
— Будувати — будівельник.
— Лікувати — лікар.
— Виховувати — вихователь; утворення споріднених слів:
- Які слова можна утворити від слова ліс?
— Лісний, лісник, лісовик, лісовичок. Вправи на словозміну:
відмінювання дієслівних форм ( бігати — біжу, їздити — їжджу, носити — ношу, хотіти — хочу — хочемо, просити — прошу — просимо, водити — вожу — водимо та ін.).
Наприклад, вихователь говорить:
— Ми ходимо. А як ти скажеш про себе? (Я ходжу.)
— Як ти скажеш про Валю? (Валя ходить.)
узгодження числівників і прикметників з іменниками:
- Червоний олівець. Про що ще можна сказати червоний? (Червона квітка, червоний помідор, червоний м’яч, червоний бант.)
— Як сказати про воду? Вода яка? (Холодна, тепла, прозора, чиста.)
Дидактичні вправи з картинками: «Знайди маму», «Чиї дітки?», «Чий хвіст?», «У кого хвіст?», «Де що лежить?», «З ким розмовляє хлопчик?»; вправи на вживання невідмінюваних іменників (пюре, піаніно, радіо).
Дидактичні вправи на вдосконалення синтаксичної сторони мовлення. Після розгляду картинки дитиною вихователь ставить запитання:
— Кого ти бачиш на картинці?
— Я бачу хлопчиків.
— Що вони роблять?
Вправи на виправлення граматичних помилок. Вихователь: «Новенька дівчинка — Оленка зайшла в групу, побачила іграшки і сказала: «Ой, скільки тут ляльків, машинів, іграшків!» У яких словах Оленка зробила помилки? Як правильно сказати?».
Одним із методів формування граматичної будови мовлення є розповіді, складені вихователем. У них мають бути слова, в яких діти найчастіше допускають граматичні помилки (вухо, кашне, піаніно, кіно), Наприклад: «Піаніно»:
«В Оксанчиній кімнаті стоїть… (піаніно). Піаніно зовсім нове, його тільки вчора купили. Оксанка дуже зраділа, побачивши в кімнаті… (піаніно), таке саме, як у дитячому садку. Бона підійшла до… (піаніно), провела пальчиком по блискучій чорній поверхні… (піаніно), натиснула на клавіші… (піаніно) і радісно усміхнулася, коли піаніно озвалося до неї. Потім узяла стілець і поставила його біля… (піаніно). Дівчинка довго милувалася… (піаніно) і вирішила, що обов’язково навчиться грати на… (піаніно). Усю ніч Оксанці снилося, що вона грала на… (піаніно), а діти зачаровано слухали її гру».
Вихователь може дати завдання дітям скласти розповіді з відповідним словом або кількома словами. Наприклад: зі словом вухо: «У Тані заболіло вухо. Мама зав’язала дівчинці вуха і викликала лікаря. У вусі був нарив». Або зі словами санчата, лижі, сніг, вітер: «Настала зима, подув холодний вітер, випав білий пухнастий сніг. Діти взяли лижі й пішли кататися з гори. А у Валі й Віті немає лиж, вони каталися на санчатах».
Одним із методів формування граматичної правильності у дітей старшого дошкільного віку є моделювання, використання наочних моделей, в яких дитина відображує структуру об’єктів і відношень між ними (Л. Вен тер, Д. Ельконін, М. Поддьяков, К. Крутій, Н. Лопатинська та ін.).
Так, для визначення ступеня оволодіння дітьми старшого дошкільного віку способом виділення слова з мовленнєвого потоку К. Крутій пропонує дати дітям можливість будувати моделі речень, які у своєму складі мають: тільки слова-назви; слова-назви та службові частини мови («слова-товариші»); слова-назви, слова-дії тощо.
