Разом пишуться:
іменники, утворені за допомогою сполучної голосної із двох чи кількох основ (одна з яких —дієслівного походження): коноплепрядіння, бавовнозаготівля, звуковловлювач, садо-вод, газомір, вертоліт, слов'янознавство, життєпис, водозбір;
іменники, утворені поєднанням основ прикметника та іменника: чорнозем, бортмеханік, натурфілософія, Ощадбанк;
іменники, утворені за допомогою сполучної голосної від двох іменникових основ, синтаксично й семантично рівнозначних: залізобетон, газопровідник, квітколоже, шлакоблок, лісостеп, верболіз (але: людино-день);
іменники, утворені поєднанням дієслова в другій особі однини наказового способу з іменником: горицвіт, перекотиполе;
іменники, утворені поєднанням числівникової основи з іменниковою: чотиритомник, сторіччя, двозначність, трикутник, двобій, двадцятиріччя;
іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-: півбака, півжиття, півстола, півроку, півфінал, півхлібини, півпляшки, півхустки, півповерху, напіврозпад, напівсон, полувал, полукіпок;
іменники, пов'язані з інтернаціональною лексикою й термінологією, в яких другою складовою частиною є такі елементи: -граф, -графія, -лог, -логія, -метр: гігрограф, мікологія, філолог, лексикограф, цинкографія, фітобіологія, палеографія, геометр;
іменники, утворені з трьох і більше іменникових основ: автомотогурток, веломотоспорт, ліспромгосп.
Через дефіс пишуться:
іменники, що означають близькі за змістом поняття: батько-мати, хліб-сіль;
іменники, що означають державні посади, військові звання: прем'єр-міністр, генерал-лейтенант;
іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година, грам-атом, тонно-кілометр;
іменники, в яких перше слово підкреслює прикмету чи особливість предмета, що передається другим словом: жар-птиця, козир-дівка, стоп-кран;
іменники (окладні назви), що означають науковий ступінь, спеціальність, професію: член-кореспондент, інженер-економіст, лікар-педіатр;
іменники з першою частиною пів- у значенні «половина» перед власною назвою: пів-Києва, пів-Америки, пів-Москви;
словосполучення, що означають назви рослин: мати-й-мачуха, люби-мене, іван-чай;
іменники (складні географічні назви): Гусь-Хрустальний, Ростов-на-Дону;
слова, до складу яких входять іншомовні елементи віце-, екс-, лейб-, обер-, унтер-, штаб- (штабе-): штаб-квартира, екс-чемпіон, віце-адмірал, віце-консул, віце-президент, обер-лейтенант;
складні прізвища: Гулак-Артемовський, Римський-Корса-ков, Мамин-Сибіряк, Нечуй-Левицький, Салтиков-Щедрін.
Правопис складних прикметників
Правила
Приклади
1. Разом пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться разом;
лісостеповий, трубопрокатний, чорноземний
б) складні прикметники, утворені від сполучення іменника та узгоджуваного з ним прикметника;
важкоатлетичний, народнопоетичний, правобереж- ний
в) складні прикметники з другою дієслівною частиною;
волелюбний, вантажопідйомний, домобудівний
г) складні прикметники, в яких перша частина -прислівник, та ті, в яких друга частина - дієприкметник;
всесвітньовідомий, важкодоступний, вищезгаданий, свіжозрубаний
д) прикметники, в яких основне смислове навантаження передається останнім прикметником.
зернобобовий, вузькодіалектне, лінгвостилістичні
2. Через дефіс пишуться:
а) складні прикметники, утворені від складних іменників, що пишуться через дефіс;
генерал-губернаторський, дизель-моторний, унтер-офіцерський
б) складні прикметники, утворені з прикметникових основ, між якими можна вставити сполучник і;
літературно-меморіальний, мистецько-художній, навчально-виховний, музично-розважальний
в) складні прикметники, перша частина яких закінчується на -ико, -іко;
історико-архітектурний, фізико-математичний, ме-ханіко-технічний
г) складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-;
військово-морський, воєнно-політичний,
але: військовозобов'язаний, військовополонений
д) складні прикметники, в яких перша частина не має прикметникового суфікса, але за змістом є однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е;
м'ясо-вовняний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий
е) складні прикметники, що позначають відтінки кольору або смаку, проміжних сторін світу.
світло-синій, жовто-зелений, гірко-кислий, північно-західний, але. жовтогарячий
Правопис прислівників
Кількість прислівників поповнюється переважно за рахунок прийменниково-іменникових сполучень. Деякі з цих сполучень перейшли у прислівники і пишуться разом або через дефіс.
Разом пишуться:
прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: потім, занадто, вночі, надвечір, безвісти, вдосвіта, потихеньку, вперше, вдвічі, натроє (але: по двоє, по троє);
складні прислівники, утворені з кількох основ: праворуч, стрімголов, босоніж, обіруч.
Окремо пишуться:
прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником.
Найуживаніші з них такі:
без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;
на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;
до: до побачення, до речі, до краю, до діла;
з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;
в/у: в разі, в міру, уві сні, в далечінь;
прислшникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.
Через дефіс пишуться:
прислшники, утворені від прикметників, займенників і прийменника по: по-новому, по-батьківськи, по-домашньому, по-літньому, по-українськи, по-книжному, по-моєму, по-їх-ньому, по-нашому;
прислівники, утворені від порядкових числівників за допомогою префікса по-: по-перше, по-друге, по-третє;
прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, видимо-невидимо, тишком-нишком, бііьш-менш, часто-густо, любо-дорого;
прислівники, в яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, всього-на-всього, як-не-як, де-не-де, коли-не-коли, хоч-не-хоч. Запам'ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.
