Пароніми в юридичній термінології

Пароніми (грецьк. parа - біля, мимо і опута - ім’я) - слова, подібні за зовнішньою формою у морфемному складі і звучанні, але відмінні за значенням. Найчастіше - це спільнокореневі слова: авторитетний - авторитарний, програмний - програмовий, надягати - одягати, пригадати - прогадати. Цілеспрямоване використання паронімів - ефективний засіб посилення виразності, підвищення дієвості тексту художньої літератури, публіцистики, усного публічного мовлення.

Пароніми — слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Наприклад: білити і біліти; сильний і силовий. Часто вони мають один корінь, а різняться лише суфіксом, префіксом чи закінченням. Незначна відмінність у вимові призводить до помилок, тому варто приділяти увагу вживанню малознайомих слів, додатково перевіряючи їхнє тлумачення.

Використання найчастіше вживаних у діловому стилі паронімів прослідкуємо на прикладі автобіографії, оскільки це дуже поширений документ, який доводилося або доведеться писати кожній людині. Автобіографія /від грецького autos - життя, grapho - пишу/ - документ, у якому особа в хронологічній послідовності описує своє життя від моменту народження до часу складання документа.

Автобіографія

Я, Дмитренко Василь Миколайович, народився 29 квітня 1976 року у місті Донецьку.

З 1983 по 1991 рік навчався у Донецькій середній школі №58.

У 1991 році вступив до Донецького професійно-технічного училища №67. У 1994 році закінчив училище за спеціальністю «Слюсар-програміст».

У 1994 році вступив до Донецького державного університету. Зараз студент 3 курсу економічного факультету ДонДУ.

Неодружений.

Батько, Дмитренко Микола Степанович, 1947 року народження, водій АТП 32921.

Мати, Дмитренко Людмила Василівна, 1950 року народження, економіст планового відділу Донецького науково-дослідного інституту штучного інтелекту.

Разом з батьками мешкаю за адресою: м. Донецьк - 9, Партизанський проспект, б. 44, кв. 42.

/дата/

/підпис/

При складанні автобіографії та інших документів, потрібно звернути увагу на такі особливості функціонування паронімів у діловому мовленні:

Адреса - адрес

Адреса: Місце мешкання людини чи місце знаходження установи: на мою адресу, помилитися адресою.

Адрес: Письмове, переважно ювілейне вітання особи, установи: вітальний адрес, адрес з нагоди шістдесятиріччя.

Будинок - будівля

Будинок: 1. Споруда, призначена під житло: знайшов будинок, де він живе. 2. Науковий, культурно-освітній, побутовий, торговельний та інший заклад. Вживається із словами відпочинку, творчості, iнвалідів, архітектора, преси тощо.

Будівля: Архітектурна споруда/кам'яна, дерев'яна/; зрідка вживається в переносному значенні.

Дослід - досвід

Дослід: Відтворення якогось явища або спостереження за новим явищем у певних умовах з метою вивчення; експеримент: важливий науковий дослід, проводити досліди.

Досвід: Сукупність практично засвоєних знань, навичок, які здобувають у житті й практичній діяльності: досвід керівництва масами, нагромаджений досвід.

Економічний - економний

Економічний: Який стосується певної професії, пов'язаний з нею; який об'єднує людей однієї або близьких професій: професійна підготовленість, професійна лексика.

Економний: Який ощадливо витрачає щось, сприяє економік економне витрачання коштів, бути економним.

Професійний - професіональний

Професійний: 1. Який стосується сукупності суспільно-виробничих відносин, господарського життя тощо: економічна криза, економічний журнал. 2. Вигідний у господарському відношенні: економічна технологія, економічне устаткування.

Професіональний: Який стосується професіоналів, не любителів; кваліфікований: професіональний боксер, професіональний театр.

Явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного вживання слів. Незначна відмінність між двома словами приводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Отже, при використанні паронімів слід звертатися до відповідних тлумачних словників з метою уточнення значення, правопису і вимови потрібного слова.

Уміння розрізняти патронімічні слова і правильно вживати їх у мовленні - неодмінний складник культури мови.

Міжмовні пароніми.

Близькоспоріднені мови мають таку лексико-семантичну особливість: у них є майже тотожні за звучанням слова того самого кореня, які позначають різні, часом навіть протилежні поняття. Скажімо, укр. уродливий (вродливий) і рос. уродливий, ч. čerstvỳ означає «свіжий», тобто є антонімічним українському черствий. Для людей, що не досить досконало опанували одну з цих мов, такі випадки можуть стати джерелом неправильного слововживання, особливо тоді, коли йдеться про службові частини мови. Наприклад, українські прийменники у і в за значенням нічим не відрізняються один від одного. Їхнє вживання залежить від позиції в тексті: «У мене була книжка; Була в мене книжка; Був у мене підручник». Тобто на початку речення і в середині між приголосними пишемо у, а після голосного — в. Російські прийменники у та в мають різне значення. Коли б наведені речення довелося перекласти російською мовою, скрізь був би доречний прийменник у. Під упливом російської мови в українських писаних та усних текстах з’являються помилкові конструкції: «Сьогодн і у нас в с тудії представник нової організації…» Треба: «Сьогодн і в нас у с тудії…»

Серед кількох значень російського прийменника у є таке: «поблизу, біля чогось», якому в українській мові відповідають коло, біля, край, перед та ін.: быть у власти — бути при владі, у входа — біля (коло) входу, у берега — при березі, біля (коло) берега, у дороги — край дороги, при дорозі, у руля — за кермом, у рояля — за роялем, при роялі, у микрофона — перед мікрофоном. У кожному з цих випадків прийменник у в українській мові неприпустимий.

Основне призначення прийменника з-за (фонетичний варіант із-за) — вказувати на просторові відношення: «Найбільш блукали по Кубані, А рід їх вийшов з-за Дністра» (І. Котляревський); «Із-за лісу, з-за туману Місяць випливає» (Т. Шевченко); «Був він родом десь із-за Карпат» (О. Гончар). Синонімічний йому прийменник з-поза тепер незаслужено забутий, хоч його полюбляли класики: «Блиснуло сонце з-поза гір» (А. Кримський); «Усі гості з-поза столиків вовком на мене глипали» (Лесь Мартович). У просторовому значенні прийменники з-за (із-за) та з-поза збігаються з рос. из-за. Але російський прийменник відтворює також відношення причини й мети, які безпідставно переносяться в українську мову: «Провали в економіці сталися з-за розриву міжреспубліканських зв’язків; Працюють із-за шматка черствого хліба». Нормативними українськими висловами є «через розрив міжреспубліканських зв’язків; заради (задля) шматка черствого хліба». Тобто і в народній, і в книжній українській мові основний прийменник, що відтворює причиновий зв’язок, — через: «Через ту дівчину бандуристом став; Через свою неньку нежонатий ходжу» (нар. пісня); «Зрештою копач погиб (тобто загинув. — О. П.) через власну необережність» (І. Франко). Відношення мети передається прийменником заради, задля: «Працювати вдвоє стала, Все заради немовлят» (П. Грабовський); «Широкоплечі стави та озера порозлягалися в затишних балках, по низах, мов задля того, щоб ясне сонце й синє небо повсякчас любувалися та видивлялися в їх чистих, прозорих водах» (Панас Мирний).