Основні вимоги до БД земельного кадастру

ІНФОРМАЦІЙНІ МОДЕЛІ ТА СТРУКТУРА БАЗ ДАНИХ Автоматизованої системи земельного кадастру

 

Основні вимоги до БД земельного кадастру

 

Запровадження в Україні ринкових відносин та інституту приватної власності на землю зумовили певною мірою еволюцію і самого визначення дефініції “земельна ділянка”. Останніми роками трансформація цього терміну здійснювалась за схемою:

“землі” à

“земельна ділянка як об’єкт користування” à

“земельна ділянка як об’єкт права і користування”.

І якщо традиційно всі проблеми зі збору та накопиченню даних зводились до кадастрових зйомок та визначення технічних характеристик земельної ділянки, то сьогодні акценти зміщуються у бік інформації про правовий режим земельної ділянки. Тому поряд з інформацією про технічні характеристики земельної ділянки інформації про права власності, права користування, обтяження та обмеження щодо розпорядження та користування земельною ділянкою в кадастрових базах даних надається особливе значення.

Виходячи з наведених визначень та враховуючі сучасні уявлення про організацію та адміністрування баз даних автоматизованих інформаційних систем, сформулюємо основні вимоги до баз даних автоматизованої системи державного земельного кадастру.

1. При створенні баз даних повинні використовуватись геореляційні моделі баз даних, що дасть можливість поєднати атрибутивні (семантичні) та просторові (картографічні) дані в рамках єдиної системи державного земельного кадастру. У процесі функціонування АСДЗК засобами інтерфейсу користувача повинен бути забезпечений на програмному рівні перехід від атрибутивної інформації до просторової і навпаки.

2. Моделі баз даних та формати представлення даних повинні бути придатними для їх інтеграції в ГІС-середовища. Необхідно забезпечити можливість обміну даними та їх конвертації між підсистеми АСДЗК.

3. Структура бази даних повинна мати відкриту модульну архітектуру, яка відповідатиме структурі державного земельного кадастру та дозволить формувати Єдиний державний реєстр земель та Поземельну книгу. Використання реляційних моделей баз даних повинно забезпечити відкритість баз даних та можливість їх постійного поповнення та корегування.

4. Інформаційна сумісність баз даних АСДЗК повинна базуватись на використанні єдиної системи кадастрових номерів земельних ділянок та об’єктів нерухомості. Це дасть можливість уникнення випадків неоднозначної ідентифікації земельних ділянок та уніфікації представлення інформації в базах даних.

5. При формуванні баз даних необхідно використовувати уніфіковану систему класифікаторів, кодифікаторів та довідників щодо назв, термінів та інших значень атрибутів характерних для даної предметної області, що сприятиме уніфікації термінології та уникненню числених помилок при формуванні кадастрових баз даних.

6. Для всіх атрибутів бази даних повинні бути визначені домени допустимих значень і на програмному рівні здійснюватись лексемний, синтаксичний та семантичний контроль достовірності їх заповнення. Всебічний контроль цілісності даних повинен здійснюватись програмними засобами при формуванні баз даних.

7. Необхідно забезпечити надійний захист баз даних від несанкціонованого доступу на різних рівнях функціонування АСДЗК. Необхідна чітка регламентація доступу до баз даних. Доступ повинен бути різним для різних груп користувачів та розробників системи.

a. Доступ до баз даних (особливо з метою їх корегування) повинен бути аргументовано обмеженим, чітко регламентованим і запротокольованим.

8. При виборі системи керування базами даних (СКБД) необхідно виходити з критеріїв можливості обробки геореляційних моделей та взаємодії з ГІС-оточенням, наявності поширених форматів обміну даними, можливості створення програмних додатків засобами вбудованих в СКБД мов програмування та відповідного інструментарію, копіювання та архівації даних в автоматичному режимі та ін.

9. Повинен бути забезпечений зручний та ефективний доступ до кадастрових баз даних. Інтерфейс користувача бази даних повинен бути “дружнім” та забезпечувати реалізацію SQL-запитів за різними атрибутами та їх комбінаціями як в атрибутивному, так і в графічному режимах. Найпоширеніші запити до баз даних повинні бути запрограмованими.

10. Бази даних повинні бути організовані таким чином, щоб вони були одночасно доступні для різних підсистем автоматизованої системи державного земельного кадастру і таким чином забезпечували б режим паралельної обробки даних (так звані CURENT-технології).

11. Організація кадастрових баз даних повинна відповідати вимогам клієнт-серверної технології як в межах локальних комп’ютерних мереж окремого підприємства, так і в межах територіально розповсюджених корпоративних комп’ютерних мереж з реалізацією можливостей віддаленого доступу до баз даних, включаючи глобальну мережу Internet.

12. Структура та моделі баз даних, а також формати даних повинні враховувати різні технології наповнення баз даних включаючи автоматичний експорт даних із GPS-приймачів, електронних тахеометрів, сканерів, векторизаторів, ГІС та інших програмно-апаратних засобів.

13. До складу картографічної компоненти бази даних АСЗК повинні входити електронні варіанти індексних кадастрових планів, чергових кадастрових планів, кадастрових планів та планів конкретних земельних ділянок. Для забезпечення ефективного зв’язку з атрибутивними даними картографічне забезпечення повинне мати свою систему кодування окремих компонентів.

14. Програмне середовище бази даних повинно надавати користувачам системи можливість як інформаційного, так і аналітичного обслуговування з генерацією звітів та формуванням відповідних текстових та графічних документів.

15. Залежно від обсягу кадастрових баз даних, який визначається в основному кількістю земельних ділянок в певному регіоні, виділяються два типи баз даних: для невеликих і середніх населених пунктів та сільських районів; для великих населених пунктів та окремих областей. Класифікація баз даних за цим критерієм дасть можливість більш ефективно використовувати програмно-технічні засоби та сприятиме економії коштів.

16. Кількість атрибутів, що входять до складу баз даних, повинна задовольняти декільком критеріям. По-перше, кількість атрибутів повинна бути мінімальною для забезпечення мінімізації витрат на збір даних, на адміністрування баз даних та на їх програмно-апаратну підтримку; по-друге, кількість атрибутів повинна у повній мірі забезпечувати реалізацію всіх функцій АСЗК; по-третє, склад кадастрових баз даних повинен бути достатнім для забезпечення необхідною інформацією інших автоматизованих кадастрових та інформаційних систем, і в першу чергу для цілей реєстрації прав власності.

17. Структура кадастрових баз даних повинна включати такі об’єктні відношення як: реєстр земельних ділянок; реєстр територіальних зон; реєстр будівель та споруд; реєстр власників та користувачів; реєстр правових документів та реєстр прав, який являє собою відношення-зв’язки, що встановлюють інформаційні зв’язки (відповідність) між всіма реєстрами бази даних.

Структура БД АСЗК

 

Для представлення об’єктів кадастрових баз даних використовуються реляційні відношення та термінологія реляційної алгебри.

Виділяються об’єктні відношення та відношення-зв’язки. Серед об’єктних відношень розрізняють основні та допоміжні. Основними будемо називати ті відношення, атрибути яких мають відмінні від “0” значення майже для всіх різновидів даного об’єкта. Допоміжними – ті відношення, значення атрибутів яких характерні тільки для певної групи різновидів даного об’єкта. До групи допоміжних будемо відносити також відношення-класифікатори, відношення-кодифікатори та відношення-довідники. Схема відношення визначається назвою відношення (комбінація великих букв українського алфавіту) та атрибутами, які знаходяться в круглих дужках і розділені знаком “,” (кома). Як ключовий атрибут в реєстрі земельних ділянок використовується атрибут КНЗД (кадастровий номер земельної ділянки). Слід зазначити, що при організації баз даних застосовуються внутрішні системні коди, які можуть використовуватись як ключових атрибути, але в подальшому при розгляді схем відношень вони умовно опущені. До внутрішньосистемної відноситься також інформація про дату заповнення баз даних, операторів системи та.

З точки зору сучасних інформаційних технологій земельний кадастр являє собою сукупність баз даних про земельні ділянки, які формуються на основі єдиної уніфікованої інформаційної моделі земельної ділянки (стандарту структури кадастрових баз даних), та сукупність електронних планових та картографічних матеріалів.

До складу бази даних АСЗК базового рівня відноситься інформація про місцезнаходження земельних ділянок, їх геодезичні та геометричні характеристики, цільове призначення, якісні характеристики ґрунтів та земельні поліпшення, грошову нормативну та експертну оцінку, а також дані про правовий режим земельних ділянок включаючи права власності, оренди, іпотеки, сервітути та інші обмеження та обтяження щодо використання земельної ділянки та розпорядження нею. На основі індексних карт кожній земельній ділянці присвоюється унікальний в межах України кадастровий номер, який використовується для ідентифікації земельної ділянки в АСЗК. Вся інформація про земельні ділянки зосереджується в реєстрах бази даних АСЗК базового рівня]: земельних ділянок; територіальних зон; будівель та споруд; власників та користувачів; правових документів та реєстр прав. Стандартом структури бази даних АСЗК базового рівня передбачено також можливість ведення реєстру будівель та споруд, розташованих на земельній ділянці.

Крім того в базах даних АСЗК базового рівня зосереджено інформацію про зовнішні межі адміністративних районів, міст обласного та районного підпорядкування та сільських (селищних) рад.

До складу картографічного забезпечення АСЗК базового рівня відносяться такі планово-картографічні матеріали: індексні карти адміністративно-територіальних одиниць; чергові кадастрові плани; кадастрові плани; тематичні карти (ґрунтів, забруднень тощо) та плани конкретних земельних ділянок.

Організація кадастрових баз даних повинна відповідати вимогам клієнт-серверної технології як у межах локальних комп’ютерних мереж окремого земельно-кадастрового центру, де функціонує АСЗК базового рівня, так і в територіально розповсюджених корпоративних комп’ютерних мережах із реалізацією можливостей віддаленого доступу до баз даних, включаючи глобальну мережу Internet.