• кошти резервів зі страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крім тих, що відповідають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, і не можуть бути включені до ліквідаційної маси, вони підлягають переданню іншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або застрахованій особі.
Порядок задоволення претензій кредиторів загалом збігається з черговістю задоволення вимог кредиторів. Особливості стосуються лише вимог кредиторів четвертої черги (вимоги кредиторів не забезпеченні заставою). Зазначені вимоги задовольняються в такому порядку:
- вимоги кредиторів за договорами обов'язкового особистого страхування;
- вимоги за іншими договорами обов'язкового страхування;
- вимоги інших кредиторів-страхувальників;
- вимоги інших кредиторів.
Слід також ураховувати, що на вимоги страхувальника (застрахованої особи) до страховика щодо здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) позовна давність не поширюється.
11.5. Особливості санації та банкрутства професійних учасників ринку цінних паперів
Професійні учасники ринку цінних паперів - фізичні та юридичні особи, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів. Професійна діяльність на ринку цінних паперів - діяльність суб'єктів господарювання, для яких ця діяльність є виключною, і банків з перерозподілу
фінансових ресурсів за допомогою цінних паперів та організаційному, інформаційному, технічному, консультаційному та іншому обслуговуванню випуску та обігу цінних паперів і їх похідних. На ринку цінних паперів можуть здійснюватися такі види професійної діяльності:
<> торгівля цінними паперами;
<> депозитарна діяльність;
<> розрахунково-клірингова діяльність;
<> діяльність з управління цінними паперами;
<> діяльність з управління активами;
<> діяльність з ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
<> діяльність з організації торгівлі на ринку цінних паперів.
При розгляді справ про банкрутство організації або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, що є професійними учасниками ринку цінних паперів, учасником провадження у справі про банкрутство визнається державний орган з питань регулювання ринку цінних паперів.
Розпорядник майна професійного учасника ринку цінних паперів повинен мати ліцензію арбітражного керуючого, а також ліцензію, що видається державним органом з питань регулювання ринку цінних паперів. Відповідне ліцензування здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Вона також організовує навчання арбітражних керуючих для провадження справ про банкрутство професійних учасників ринку цінних паперів в Україні.
Призначений за рішенням суду розпорядник майна зобов'язаний у десятиденний строк з дня його призначення направити клієнтам, які передали боржникові - професійному учаснику ринку цінних паперів в управління належні їм цінні папери, повідомлення про порушення провадження справи про банкрутство та призначення розпорядника майна. У повідомленні зазначаються реквізити ліцензії розпорядника майна, вид і реквізити ліцензії, виданої розпорядникові майна державним органом з питань регулювання ринку цінних паперів, а також пропонується дати розпорядження щодо дій, які необхідно вчинити з цінними паперами, що належать інвесторові на ринку цінних паперів, які перебувають в управлінні професійного учасника ринку цінних паперів, що є боржником.
Слід ураховувати такі особливості провадження справи про банкрутство професійного учасника ринку цінних паперів:
> обмеження на здійснення угод професійним учасником ринку цінних паперів, щодо якого порушено справу про банкрутство, не поширюються на угоди з цінними паперами його клієнтів, що здійснюються за дорученнями
> клієнтів і підтверджені ними після порушення провадження справи про банкрутство;
> цінні папери та інше майно клієнтів, які передані в управління професійному учаснику ринку цінних паперів і не перебувають у його власності, не включаються до складу ліквідаційної маси;
> з дня введення господарським судом процедури санації боржника чи визнання професійного учасника ринку цінних паперів банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури цінні папери клієнтів підлягають поверненню клієнту, якщо інше не передбачено угодою керуючого санацією або ліквідатора з клієнтом;
якщо вимоги клієнтів щодо повернення належних їм цінних паперів на пред'явника одного виду (одного емітента, однієї категорії, одного типу, однієї серії) перевищують кількість зазначених цінних паперів, які перебувають у розпорядженні професійного учасника ринку цінних паперів, повернення зазначених цінних паперів клієнтам здійснюється пропорційно вимогам клієнтів;
вимоги клієнтів у незадоволеній їх частині визнаються грошовими зобов'язаннями і задовольняються в порядку черговості задоволення претензій кредиторів.
При проведенні санації професійного учасника ринку цінних паперів керуючий санацією має право передати цінні папери, передані такому професійному учаснику ринку цінних паперів клієнтами, іншому суб'єкту підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію професійного учасника ринку цінних паперів.
11.6. Банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
Фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом. Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником показано на рис. 11.6.
Громадянин-підприємець несе відповідальність перед кредиторами за своїми зобов'язаннями не лише в межах майна, задіяного в підприємницькій діяльності, а й рештою приватного майна. До складу ліквідаційної маси не включається лише майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення. Громадянин-підприємець, який перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.
Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд:
- громадянином-підприємцем, який є боржником;
- кредиторами підприємця.
Одночасно з прийняттям заяви про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця господарський суд накладає арешт на майно громадянина-підприємця, за винятком майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернене стягнення. За клопотанням громадянина-підприємця господарський суд може звільнити з-під арешту майно (частину майна) у разі укладення договору поруки чи іншого забезпечення виконання зобов'язання підприємця третіми особами.
Якщо підприємець звертається до суду із заявою про порушення справи про банкрутство з власної ініціативи, до заяви може бути доданий план погашення боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство. За відсутності заперечень кредиторів господарський суд може затвердити план погашення боргів, що є підставою для зупинення провадження у справі про банкрутство на строк не більше трьох місяців. План погашення боргів має включати: % строк його виконання;
√ розмір суми, яка щомісячно залишається боржникові - громадянину-підприємцю та членам його сім'ї на споживання;
√ розмір суми, яка буде щомісячно направлятися на погашення вимог кредиторів.
Господарський суд має право за мотивованим клопотанням учасників провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця змінити план погашення боргів, у тому числі збільшити чи зменшити строк його виконання, розмір суми, яка щомісячно залишається боржникові і членам його сім'ї на споживання.
Якщо в результаті виконання боржником плану погашення боргів вимоги кредиторів задоволені в повному обсязі, провадження у справі про банкрутство припиняється.
Господарський суд має право за мотивованим клопотанням громадянина-підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство виключити зі складу ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернене стягнення, якщо майно є неліквідним чи дохід від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка виключається зі складу ліквідаційної маси, не може перевищувати 2 тис. грн.
Угоди громадянина-підприємця, пов'язані з відчуженням або передання іншим способом майна громадянина-підприємця заінтересованим особам протягом року до порушення провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані господарським судом недійсними за заявою кредиторів.
За заявою громадянина-підприємця господарський суд може відкласти розгляд справи про банкрутство не більше ніж на два місяці для проведення громадянином-підприємцем розрахунків з кредиторами чи укладення мирової угоди.
За наявності відомостей про відкриття спадщини на користь громадянина-підприємця господарський суд має право зупинити провадження у справі про банкрутство для вирішення питання щодо спадщини в установленому законом порядку.
Якщо в установлений строк громадянин-підприємець не подав доказів задоволення вимог кредиторів і не укладено мирової угоди, господарський суд визнає громадянина-підприємця банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. З дня прийняття постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
√ строки виконання зобов'язань підприємця вважаються такими, що настали;
√ припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших фінансових (економічних) санкцій за всіма зобов'язаннями громадянина-підприємця;
√ припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян. Постанова господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом та виконавчий лист про звернення стягнення на майно громадянина-підприємця направляються судовому виконавцю для здійснення реалізації майна банкрута. Продажу підлягає все майно громадянина-підприємця, за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.
У разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором.
Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори та використовуються за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.
До задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання громадянина-підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості:
√ у першу чергу, задовольняються вимоги громадян, перед якими підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, а також вимоги щодо стягнення аліментів;
√ у другу чергу проводяться розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди;
√ у третю чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов'язаннями, забезпеченими заставою майна громадянина-підприємця;
√ у четверту чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів
(обов'язкових платежів);
√ у п'яту чергу проводяться розрахунки з іншими кредиторами. Вимоги кожної наступної черги задовольняються після задоволення вимог попередньої черги. У разі недостатності коштів на депозитному рахунку нотаріальної контори для повного задоволення вимог однієї черги кошти розподіляються між кредиторами відповідної черги пропорційно сумам їх вимог.
Після завершення розрахунків з кредиторами громадянин-підприємець, визнаний банкрутом, звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів, що були заявлені після визнання підприємця банкрутом.
Протягом п'яти років після визнання громадянина-підприємця банкрутом не може бути порушене провадження у справі про банкрутство за його заявою. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом за заявою кредитора протягом п'яти років після завершення розрахунків з кредиторами такий громадянин-підприємець не звільняється від подальшого виконання вимог кредиторів.
11.7. Спрощена процедура банкрутства
Законом про банкрутство передбачене спрощене провадження у справі про банкрутство. Спрощене провадження у справі про банкрутство застосовується відносно відсутнього боржника (ст. 52 Закону про банкрутство) (рис. 11.7).
Під відсутністю боржника розуміють фактичну його відсутність за місцезнаходженням. До цих ознак також належать ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, що передбачено податковим законодавством.
У такому разі заява про порушення справи про банкрутство може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань, а господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання боржника банкрутом і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього або представника Агентства з питань банкрутства.
При цьому Закон про банкрутство жодних винятків обов'язковості надсилання боржникові копії заяви відносно відсутнього боржника не містить.
Господарський суд у двотижневий строк з дня порушення провадження у справі приймає рішення про визнання такого боржника банкрутом і розпочинає процедуру ліквідації. Найбільш вірогідно, що ліквідатором буде призначений представник Агентства з питань банкрутства. Решта процесуальних дій у відкритій справі відбувається відповідно до законодавства про банкрутство.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ
Які особливості банкрутства і ліквідації сільськогосподарських підприємств?
За яких умов строк санації сільськогосподарського підприємства може бути продовжений?
Що може бути підставою банкрутства і ліквідації селянськогосподарського (фермерського) господарства?
На який строк вводиться процедура розпорядження майном селянського (фермерського) господарства?
Що включається до складу ліквідаційної маси селянської (фермерського) господарства?
6. Які особливості банкрутства і ліквідації комерційних банків?
Використана література
1. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович, М.Д. Алексєєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.;За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2004. — 599 с.
2. Аранчій В.І. Фінанси підприємств: Навчальний посібник / В.І. Аранчій. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.
3. 5. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління / за ред. О.В. Мозенкова. – Х.: ВД «Инжек», 2005. – 272 с.
4. Банковское дело / Под ред. Лаврушина О.И. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 2002. – 428 с.
6. Барановський Олександр. Проблемні банки: виявлення і лікування // Вісник НБУ, 2009, листопад. – С. 19-31.
4. 7. Благодєтєлєва-Вовк С.Л. Управління фінансовою санацією підприємств: Навчальний посібник / С.Л. Благодєтєлєва-Вовк. – К.: Ніка-Центр, 2006. -248 с.
8. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента: Учебный курс. Т. 2. / И.А. Бланк. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 512 с.
5. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс / И.А.Бланк. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 528 с. (с. 486-522).
10. Большая экономическая энциклопедия. М.: Эксмо, 2007. – 816 с.
7. 11. Боровиков В. STATISTIKA: Искусство анализа данных на компьютере / В. Боровиков. – СПб.: Питер, 2001. – 656 с.
8. 12. 13. Бочаров В.А. Основы логики / В.А. Бочаров, В.И. юМаркин. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 296 с.
9. 13. Вечірко І.О. Провадження у справі про банкрутство: Особливості класифікації та зміст / І.О. Вечірко (суддя Житомирського апеляційного господарського суду) // Вісник господарського судочинства. – 2009. - № 3. – С.58-67.
10. 14. Вінник О.М. / О.М. Вінник Господарське право: Навчальний посібник. – 2-ге вид. змін і доп. / О.М.Вінник. – К.: Всеукраїнська асоціація видавців. – 2008. – 676 с.
11. 15. 18. Грабовий П.Г. Риски в современном бизнесе / П.Г. Грабовой, С.Н. Петрова, С.І. Потапцев. – М.: Аланс, 1994. – 200 с.
12. 12. 16. Державний комітет статистики. Головне управління статистики в Луганській області. Луганська область у цифрах 2010: статистичний збірник за ред.. Пілієва С.Г. – Луганськ, 2011. – 187 с. (комп’ютерний набір, відповідальний за випуск Брага Т.П.). Вих. № 02-31/2968 від 10.05.2011.
13. 17. Єлецьких С.Я. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник / С.Я. Єлецьких, Г.В. Тельнова. – К.: ЦУЛ, 2007. – 176 с.
14. 18. Если банкротство инициирует сам должник: справочно-аналитическая информация // Все о бухгалтерском учете, 2010, № 17. – С. 33.
15. 19. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2121-14
16. 20. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Із змінами, внесеними згідно із Законами № 107-VI (107-17) від 28.12.2007, ВВР, 2008, № 5-6, № 7-8, ст. 7) № 1790-VI (1790-17) від 23.12.2009, ВВР, 2010, № 9, ст.. 88 # 2133-VI (2133-17) dіl 15/04/2010) (http://www.ukrspirt.com/app/webroot/File/Image/Zakon/N/10.html; Документ 2343-12, остання редакцiя вiд 25.05.2011 на пiдставi 3265-17, чинний.
Закон України «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — С. 628.
17. 21. 22. Закон України Про національний банк України № 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, № 10-11, ст. 96 (http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=679-14)
22. 25. Закон України Про оподаткування прибутку підприємств Внести зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 4, ст.28, № 38, ст.286; 1996 р., № 25, ст.101, № 41, ст.192, N 52, ст.302) http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
26. Захарін С.В. Перспективні напрями розвитку фінансової системи в контексті стимулювання інвестиційного забезпечення інноваційної діяльності / С.В. Захарін // Проблеми науки, 2010, № 3. – С. 13-20.
Іванчук Р.М. Фінансова діагностика кризового процесу за допомогою методу єдиної системи нерівностей коефіцієнтів / Р.М. Іванчук,.А. Іванчук, ВВ. Толстоп'ятов / Економічний вісник Донбасу. – 2011. - № 1. – С. 98-105.
17. 18. 21. Карпунь І.Н. Фінансова санація та банкрутство підприємства (в модулях): Навчальний посібник / І.Н. Карпунь. – Львів: "Магнолия 2006, 2008. – 432 с.
18. 19. 22. Кизим Н.А. Моделирование банкротства коммерческих банков / Н.А. Кизим, И.С. Благун, В.А. Зинченко, Чанг Хогш Вен. – Х.: ИД «ИНЖЭК», 2003. – 220 с.
Козаченко С.В. Наукові передумови розвитку концепції гармонійного суспільного розвитку / С.В. Козаченко, Ж.В. Палієнко, Л.Г. Федюк / Стратегія розвитку України. – 2008. – С. 7-15.
Ключевский В.О. Русская правда, 2003; Ключевский В.О. Русская история, 2008.
20. Кокорев Н.А. учет и анализ банкротств: учебное пособие / Н.А. Кокорев, И.Н. Турчаева. – М.: КНОРУС, 2010. – 192 с.
19. 21. 23. Колісник М.К. Фінансова санація і антикризове управління підприємством: Навчàльний посібник / М.К. Колісник, П.Г. Ільчук, П.І. Віблий –К.:Кондор, 2007. – 272 с.
20. 22. 24. Кондрашихин А.Б. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навчальний посібник / А.Б. Кондрашихин, Т.В. Пепа, В.О. Федорова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. - 208 с.
21. 23. 25. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності /О. Кононенко, О. Маханько.– Харків: Видавничий будинок «Фактор», 2008 – 208 с.
22. 24. 26. Конспект лекцій з дисципліни «Управління фінансовою санацією підприємства (для магістрів за фахом 8.0305801 «Фінанси і кредит»(Укладачі: Костирко Л.А., Г.Г. Мельник, О.О. Саєнко. – Луганськ: Вид-во «Ноулідж», 2011. – 323 с.
23. 25. 27. Копилок О.І. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Нав. Посібник / О.І. Копилок, А.М. Штангрет. – К.: Центр навч. літ., 2005.
24. 28. Литвин Б.М. Економіко-аналітична діяльність в організації: Підручник / Б.М. Литвин. – К.: «Хай-Тек Пресс», 2008. – 352 с. (Розділ 10. Діагностика ймовірності банкрутства організації, с. 309-327).
26. 27. 31. Матвейчук А. Диагностика банкротства предприятий / Экономика Украины, 2007, № 4. – С. 20-28.
27. 28. 32. 37. Мельник Л.Г. Экономика и информация: экономика и информация в экономике: Энциклопедический словарь / Л.Г. Мельник. – Сумы, ИТД «Университетская книга», 2005. – 384 с.
5. Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств і організацій, затверджена Наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств і організацій від 23.02.1998 р., №22 // Українська інвестиційна газета, 21.04.1998 р., №15. – С. 29–33.
6. Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств і організацій, затверджена наказом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 21.03.1997 р., №37 // Галицькі контракти. – 1997. – №40. – С. 40–55.
7. Методичні рекомендації проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1996 р. №1403.
8. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені Наказом Міністерства Економіки України від 17 січня 2001 р. №10 // Бухгалтерія. – 2001. – №11. – С. 18–22.
Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства №10, розроблених Вищим арбітражним судом України.
29. 33. Методичні рекомендації по організації та проведенні балансових комісій на підприємствах, що належать до сфери управління, та в підгалузях міністерства транспорту України, затверджені наказом Мін транспорту України від 28.03.2003 р. № 249: в книзі 25. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності /О. Кононенко, О. Маханько.– Харків: Видавничий будинок «Фактор», 2008 – 208 с.
30. 34. Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства. Затв. Наказом Мінекономіки України від 19.01.2006 р.№ 14: в книзі 25. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності /О. Кононенко, О. Маханько.– Харків: Видавничий будинок «Фактор», 2008 – 208 с.
31. 35. Міщенко В.І. Реорганізація та реструктуризація комерційних банків: Навч. Посіб. / І.В. Міщенко, А.В. Шаповалов, В.В. Салтинський, І.М. В ядрова. – К.: Т-во «Знання, КОО, 2002 – 212 с.
32. 33. 36. Науково – практичний коментар Господарського кодексу України / Кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербіна та ін.; За заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Хрінком Інтер, 2004. – 688 с.
33. 34. 37. Нечипорук Л.В. Закон Украины "О страховании": Научно-практический комментарий. Их здание четвертое, дополненное и переработанное. – Х.: ООО "Одиссей", 2006. – 384 с.
34. 35. 38. Онисько С.М. Фінансова санація і банкрутство підприємств: 2-ге вид., виправлене і доповнене. - Підручник / С.М. Онисько. – Львів: «Магнолія 2006», 2009. – 268 с.
35. 39. Пепа Т.В. Формування і використання експортного потенціалу харчової промисловості України: Автореф. дис. канд. екон. наук: 08.10.01 / Рада по вивченню продуктивних сил України НАН. – К.: 2001. – 26 с.
32. Податковий кодекс
«Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства», затверджене Постановою Правління НБУ від 4.02. 1998 p. № 38.
25. Про оподаткування прибутку підприємств Внести зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 4, ст. 28, № 38, ст. 286; 1996 р., № 25, ст. 101, № 41, ст. 192, N 52, ст. 302) http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
Рахманин А.И. Правовые нормы Древней Руси ІХ-ХІІІ веков Електронний ресурс [ХТМL] c сайта analulturolog.ru
36. 40 Тананакін О.В. Питання провадження справ про банкрутство підприємств Луганської області / О.В. Тананаків // Про приватизацію. – 2010, № с. 6-7.
37. 41. 62. Тарасов К. Е. Логика в современном диагнозе / К.Е. Тарасов, В.К. Великов, А.И. Фролов. – М.: Медицина, 1989. – 272 с.
38. 42. Терещенко О.О. Фінансова санація та банкрутство підприємств: Навч. посібник / О.О. Терещенко. – К.: КНЕУ, 2004. – 412 с.
38. 43. Терещенко О.О. Управління фінансовою санацією підприємств: Підручник. – Вид. 2-е, без змін. – К.: КНЕУ, 2009. – 552 с.
39. 40. 44. Тюріна Н.М. Управління фінансовою санацією підприємства: Підручник / Н.М. Тюріна, Н.С. Карвацька. – Львів: "Новий Світ - 2000", 2008. – 396 с.
40. 46. Фетисов Г.Г.Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы на ее оценки / Г.Г. Фетисов. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 168 с.
Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред Е.С. Стояновой. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во "Перспектива", 2001. – 656 с.
41. 42. 47. 67. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар: у 2ч. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – Ч. 1. – 692 с.
42. 48. 7. Череп А.В. Фінансова санація та банкрутство суб’єктів господарювання: Підручник / А.В. Череп. – К.: Кондор, 2006. – 380 с.
43. 49. Черкасов В.Е.Финансовый менеджмент в коммерческом банке / В.Е. Черкасов. – М.: ИНФРА-М, 1995. – 272 с.
41. 46. Фетисов Г.Г.Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы на ее оценки / Г.Г. Фетисов. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 168 с.
Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред Е.С. Стояновой. – 5-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во "Перспектива", 2001. – 656 с.
Катерина Фоміна. Система банкротства в Украине: Через прошлое к будущему Газета Правова неділя._Settinqs\User\Рабочий стол\Система банкротства в Украине_С/Documents and Фонд эффективное управление_.mht
44. Шило В.П. Аналіз фінансового стану виробничої та комерційної діяльності підприємства: Навчальний посібник / В.П. Шило, Н.І. Верхглядова, С.Б. Ільіна, А.Г. Темченко, О.М.Брадул. – К.: Кондор, 2005. – 240 с.
45. 50. Щембель Ю.С. Прогнозування кризового стану підприємства та обґрунтування комплексу заходів антикризового управління. дис.. канд.. екон.наук. 08.06.02 Дніпропетровськ, 2002. – 180 с.
Рекомендована література для самостійного вивчення
ГСВО МОН. 4.6. фінансова санація та банкрутство підприємств: Видання офіційне / Галузевий стандарт вищої освіти. Освітньо-професійна програма підготовки спеціаліста напряму 0501 – «Економіка і підприємства» / Розроблено Науково-методичною комісією з напряму «Економіка і підприємства» МОН України та КНЕУ. – К.: 2002. – С. 34
Антикризисное управление: Учебное пособие / В.Г. Крижановский и др., под ред. Е.С. Минаева и В.П. Панагушина. – М.: «Издательство ПРИОР», 1998.
Аранчій В.І. Фінансова діяльність підприємств: Навчальний посібник / В.І. Аранчій, В.Д. Чумак, Л.В. Черненко. – К.: ВД «Професіонал», 2004. – 240 с.
