Державне фінансування санації підприємств

Надання підтримки орієнтоване, у першу чергу, на підприємства, здатні її використовувати з максимальною віддачею і забезпечити збільшення виробництва продукції, що позитивно діє на дохідну частину бюджету.

Централізована санаційна підтримка може проводитися:

· шляхом прямого бюджетного фінансування:

· на поворотних засадах (бюджетні позички);

· на безповоротних засадах (субсидії, дотації, повний або частковий викуп державою акцій підприємств, що знаходяться на межі банкрутства,)

· непрямими формами державного впливу.

Форми та методи державної фінансової підтримки санації під­приємств показано на рис. 10.1, 10.2.

Міністерство фінансів України, виходячи з реальних можливостей збалансування державного бюджету, не знайшло джерел для фінансування санації на безповоротній основі. Разом з тим в Україні значне поширення одержала практика проведення Національним банком цільових кредитних аукціонів для комерційних банків під програми санації виробництва.

Аналіз ефективності використання державної кредитної підтримки показав, що отримані засоби направляються підприємствами, як правило, на поточні нестатки, а не на збільшення виробництва і проведення санаційних мір, і тому існує проблема своєчасності погашення підприємствами отриманих кредитів. Крім того, при даному порядку надання кредитної підтримки відносини розподілу фінансових ресурсів формуються на двох рівнях: централізованому і децентралізованому.

Рис. 10.1. Фінансова участь держави в санації підприємств

10.2.Форми державної фінансової підтримки санації підпрємства

Централізований рівень - це фінансові відносини між державою (в особі НБУ) і комерційними банками з приводу одержання на конкурсній основі централізованих кредитних ресурсів для їхнього наступного перепродажу виробничим структурам, що вимагають кредитної підтримки. Децентралізований рівень - це відносини між комерційними банками і підприємствами, відзначеними в переліку підприємств, що мають право на одержання державної кредитної підтримки, із приводу кредитування проектів санації і реструктуризації. Ці відносини ґрунтуються на загальноприйнятих принципах кредитування.

Таким чином, можна зробити висновок про відсутність прямих фінансових відносин між державою і підприємствами.

В даний час проблематикою банкрутства підприємств займається Державний департамент з питань банкрутства. 25 листопаду 1996 р. Кабінетом Міністрів було прийняте Положення про реєстр неплатоспроможних підприємств. Після внесення підприємства до даного реєстру, Департамент уповноважено здійснювати керування його майном, укладати і розривати контракти з керівництвом готувати пропозиції по погашенню боргів.

Фінансова підтримка на безповоротній основі надається у таких випадках:

– у разі, коли збитки, нанесені підприємству стихією, перевищують розмір відшкодувань, передбачених законом про обов’язкове страхування;

– для відшкодування збитків окремим підприємствам, у разі, коли законодавством встановлено відповідні умови господарювання, за яких не забезпечується покриття витрат на виробництво товарів (послуг), що в кінцевому результаті може призвести до банкрутства;

– для фінансування витрат на відновлення платоспроможності конкретних підприємств, діяльність яких пов’язана з особливо важливими суспільними інтересами.

Одним з методів державної фінансової допомоги підприємствам є санаційна підтримка у формі повного або часткового викупу державою акцій підприємств, що знаходяться у фінансовій кризі. Виступаючи в ролі санатора, держава повинна керуватися, насамперед, народногосподарською ефективністю і доцільністю, протистояти спадові виробництва і росту безробіття. Держава, у випадку його участі в капіталі, не можна розглядати як звичайного акціонера, оскільки монопольний прибуток (і прибуток узагалі) не є першочерговою задачею діяльності держави в якості санатора. Головною метою державних інвестицій є сприяння відновленню ліквідності і забезпечення діяльності підприємств. Значна частина державного сектора в Німеччині, США, Швеції й інших країн сформована саме за рахунок колишніх приватних підприємств, що опинились на межі банкрутства.

У цьому контексті варто звернути увагу на Указ Президента України «Про заходи для забезпечення наповнення Державного бюджету і посиленню фінансово-бюджетної дисципліни», яким установлено, що засобу на фінансування підприємств недержавної форми власності можуть виділятися з відповідних бюджетів тільки на умовах кредиту з виплатою відсотків на рівні дисконтної ставки НБУ з застосуванням коефіцієнта 1,2 або за умови передачі в державну власність еквівалентної отриманим засобам частки (паю, акцій) у статутному фонді одержувача засобів Такий підхід, по суті, відбиває прирівнювання бюджетних асигнувань до інвестування капіталу на принципах пайової участі.