В темі розглядаються питання:
1. Соціально-економічна суть і види зайнятості.
2. Проблеми зайнятості в Україні.
3. Безробіття, його показники і види. Допомога по безробіттю.
4. Міжнародний досвід регулювання зайнятості.
Основні терміни і поняття:
Безробіття: структурне, фрикційне, циклічне (кон’юнктурне), приховане, сільське, природний рівень безробіття, державна політика зайнятості, допомога по безробіттю, зайнятість: ефективна (продуктивна), повна, раціональна, нетоварна, неформальна, закон Оукена, рівень зайнятості, скорочення попиту на працю, соціальний захист громадян
Тема пов’язана з важливим аспектом економіки праці – використанням трудових ресурсів. Необхідно з’ясувати як економічну, так і соціальну сутність зайнятості. Зайнятість населення є узагальненою характеристикою економіки країни, відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, а також відображає потреби людини в самовираженні, у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Зайнятість - одне з найважливіших соціально-економічних явищ ринку праці. Існування населення будь-якої країни світу можливо лише завдяки діяльності, яка здатна задовольнити власні і суспільні потреби. Отже, залучення населення у суспільне виробництво характеризує зайнятість.
Треба розглянути основні положення Законів України «Про зайнятість населення» і «Про загальнообов’язкове страхування на випадок безробіття» як правові підстави для визначення: зайнятих і незайнятих, безробітних і соціального захисту від безробіття. Звернути увагу на поширення нерегламентованої зайнятості в Україні.
Існує два різних джерела інформації визначення показника безробіття, які мають суттєві відмінності: 1) адміністративні дані державної служби зайнятості; 2) дані вибіркового обстеження населення з питань економічної активності (відповідно до методології МОП).
Безробітне населення у визначенні МОП – особи у віці 15-70 років (зареєстровані та незареєстровані в державній службі зайнятості), які одночасно відповідають трьом умовам:
а) не мали роботи (прибуткового заняття);
б) активно шукали роботу або намагались організувати власну справу впродовж останніх 4-х тижнів, що передували опитуванню, тобто робили конкретні кроки з метою знайти оплачувану роботу за наймом або на власному підприємстві;
в) були готові приступити до роботи впродовж двох найближчих тижнів, тобто почати працювати за плату за наймом, або на власному підприємстві.
До категорії безробітних відносяться також особи, які не шукають роботу через те, що вже її знайшли і мають домовленість про початок роботи через певний проміжок часу, а також проходять навчання за направленням служби зайнятості населення.
Тобто за міжнародними стандартами безробітними можуть бути і пенсіонери, і учні старших класів, і студенти, всі особи, які намагаються знайти роботу самостійно, без допомоги держави, тобто безробіття – це фактично становище людини на ринку праці, її позиція і наміри відносно економічної діяльності, а не тільки соціальний статус, який гарантує захист з боку держави.
Безробіття – це природний супутник ринку праці, що викликає соціальну напруженість у суспільстві. Тому позитивною ознакою на ринку праці є стійка тенденція до зниження безробітного населення.
Безробіття у визначенні МОП характеризує тенденції та забезпечує оцінку загального стану ринку праці щодо пропозиції робочої сили, використовується для прогнозування та розробки політики у сфері соціально-трудових відносин.
Зареєстровані безробітні згідно з Законом України «Про зайнятість населення» - це громадяни працездатного віку, які не мають заробітку та інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Тому учні і студенти денної форми навчання вважаються зайнятими, хоча їх діяльність не є економічною. Зареєстроване безробіття характеризує активну політику держави на ринку праці, використовується для оцінки поточної ситуації щодо рівня соціального захисту населення.
Виходячи з порівняльної характеристики показника безробіття, отриманого з двох різних джерел інформації, цілком зрозуміло, що наявні об’єктивні та суб’єктивні причини обмежують практичне застосування кожного з цих показників. Показник безробіття за методологією МОП неможливо використовувати на рівні адміністративних районів (міст). Основним недоліком показника зареєстрованого рівня безробіття є неповнота охоплення незайнятих громадян, у частині осіб, що самостійно шукають роботу і не звертаються за допомогою до державної служби зайнятості.
Таблиця 3.1
Порівняльна характеристика показника безробіття
| Вибіркові обстеження | Адміністративні дані | |
| Сфера охоплення | Населення обох статей у віці 15-70 років | Постійне населення працездатного віку: жінок – 15-54 р., чоловіків -15-59 р. |
| Методологія визначення показника безробіття | Рівень безробіття за методологією МОП (%): відношення чисельності безробітних у віці 15-70 р. до економічно-активного населення (робочої сили) зазначеного віку або відповідній віковій групі, статі та місцевості | Рівень зареєстрованого безробіття: відношення (у відсотках) чисельності осіб, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення як безробітні, до населення працездатного віку |
| Джерело інформації | Щомісячні вибіркові обстеження населення з питань економічної активності | Адміністративні щомісячні дані державної служби зайнятості |
| Напрямки використання | Для аналізу та оцінки тенденцій на ринку праці щодо загального обсягу пропозиції робочої сили відповідно до міжнародних стандартів | Для аналізу та оцінки кількості безробітних, що користуються послугами державної служби зайнятості та з боку вказаної установи законодавчо визначені соціальні послуги |
| Сфери застосування | Використовуються для оцінки ситуації на ринку праці України, в тому числі у порівнянні з іншими країнами Світу, прогнозування, розробки й оцінки програм соціально-економічного розвитку, зайнятості, для макроекономічних розрахунків, наукових розробок, міжнародних співставлень | Використовуються для здійснення оперативного статистичного моніторингу ефективності реалізації соціальних програм захисту населення від безробіття |
| Рівень використання | Щоквартально – по Україні в цілому за статтю, місцем проживання, віковими групами; у розрізі 27 регіонів (АР Крим, області та м. Київ, м. Севастополь) ступінь надійності щоквартальних даних не дозволяє використовувати показник безробіття за МОП на більш детальному регіональному рівні | Щомісячно – по Україні в цілому за статтю, місцем проживання у розрізі 27 регіонів (АР Крим, області та м. Київ, м. Севастополь) адміністративних районів та міст |
| Періодичність | Дані оприлюднюються щоквартально – за звітний квартал наприкінці кожного наступного кварталу | Дані оприлюднюються за кожний звітний місяць – до 15 числа наступного місяця |
| Аналітичні обмеження | Низький ступінь надійності показника безробіття за МОП на регіональному рівні та за детальними соціально-демографічними характеристика | Відсутність детальних розробок показника за віковими групами |
В залежності від мети здійснення статистичного аналізу, показник рівня зареєстрованого безробіття розраховується на підставі двох базових альтернативних методик:
1. Як відношення (%) чисельності зареєстрованих безробітних (на дату) до середньорічної чисельності населення працездатного віку. Такий порядок розрахунку дозволяє здійснити оперативний аналіз тенденцій на зареєстрованому ринку праці.
2. Як відношення (%) середньомісячної чисельності зареєстрованих безробітних за період (місяць, квартал, півріччя, 9 місяців, рік) до економічно активного населення працездатного віку. Це створює підстави щодо прямого зіставлення показника з рівнем безробіття населення працездатного віку, визначеного за методологією МОП.
Згідно із світовою практикою таке зіставлення даних також застосовується для оцінки рівня ефективності діяльності державної служби зайнятості та віддзеркалює схильність громадян до пошуку роботи саме через цю державну установу.
Розрахунок середньої за період чисельності зареєстрованих безробітних:
- за місяць Хср = (∑(Х1+Х2)/2), де Х1 - чисельність безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на початок звітного місяця; Х2 - чисельність безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості на кінець звітного місяця.
- за рік Хср = [∑((Х1/2)+Х2+…+Х12+ (Х13/2))] /12, де Х1 – чисельність зареєстрованих безробітних на початок звітного року; Х2…Х12 – чисельність зареєстрованих безробітних на початок кожного місяця року; Х13 – чисельність зареєстрованих безробітних на кінець звітного року.
Завдання 1
Проаналізуйте таблиці 3.24-3.25, зробить висновки. Визначте рівень безробіття та рівень зайнятості населення Миколаївської області.
Таблиця 3.24
Населення за економічною активністю, статтю та місцем
проживання (у віці 15-70 років)
| Показники | 2001 рік | 2004 рік | 2007 рік | …….. | ||||
| тис. осіб | % | тис. осіб | % | тис. осіб | % | |||
| Економічно активне населення | ||||||||
| Все населення | 591,4 | 100,0 | 598,5 | 100,0 | 597,6 | 100,0 | ||
| Жінки | 292,3 | 294,4 | 287,0 | |||||
| Чоловіки | 299,1 | 304,1 | 310,6 | |||||
| Міське населення | 404,3 | 407,9 | 401,0 | |||||
| Сільське населення | 187,1 | 190,6 | 196,6 | |||||
| Зайняте населення | ||||||||
| Все населення | 523,4 | 100,0 | 534,7 | 100,0 | 547,1 | 100,0 | ||
| Жінки | 259,3 | 262,4 | 268,0 | |||||
| Чоловіки | 264,1 | 272,3 | 279,1 | |||||
| Міське населення | 341,8 | 366,7 | 365,6 | |||||
| Сільське населення | 181,6 | 168,0 | 181,5 | |||||
| Безробітне населення | ||||||||
| Все населення | 68,0 | 100,0 | 63,8 | 100,0 | 50,5 | 100,0 | ||
| Жінки | 33,0 | 32,0 | 19,0 | |||||
| Чоловіки | 35,0 | 31,8 | 31,5 | |||||
| Міське населення | 62,5 | 41,2 | 35,4 | |||||
| Сільське населення | 5,5 | 22,6 | 15,1 | |||||
| Економічно неактивне | ||||||||
| Все населення | 356,2 | 100,0 | 344,1 | 100,0 | 340,0 | 100,0 | ||
| Жінки | 207,0 | 203,7 | 207,0 | |||||
| Чоловіки | 149,2 | 140,4 | 133,0 | |||||
| Міське населення | 237,8 | 233,9 | 241,9 | |||||
| Сільське населення | 118,4 | 110,2 | 98,1 |
Зверніть увагу на такі питання:
1. Чи існує суттєва відмінність між такими сферами зайнятості як зайнятість працездатного населення (трудових ресурсів), зайнятість економічно активного населення (робочої сили), зайнятість найманою працею?
2. Яку сферу зайнятості розглядає Закон України «Про зайнятість населення»?
Таблиця 3.25
Рівень зайнятості та рівень безробіття населення
| Показники | Рівень зайнятості населення, % | Рівень безробіття населення, % | ||||
| 2001 р. | 2004 р. | 2007 р. | 2001 р. | 2004 р. | 2007р. | |
| Всього населення | ||||||
| Жінки | ||||||
| Чоловіки | ||||||
| Міське населення | ||||||
| Сільське населення |
Завдання 2
Середня тривалість зареєстрованого безробіття надається у вимірі середньої кількості місяців перебування на обліку в державній службі зайнятості зареєстрованих безробітних.
Довготривале безробіття – показник окремо розраховується як для безробітних, визначених за методологією МОП, так і для зареєстрованих у державній службі зайнятості.
Для безробітних, визначених за методологією МОП, показник відповідає чисельності або питомій вазі тих, які шукали роботу понад 1 рік, а для зареєстрованих безробітних – питомій вазі безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості понад 1 рік (з дня надання статусу).
Проаналізуйте таблиці 3.26 – 3.28, зверніть увагу на основні тенденції середньої тривалості зареєстрованого безробіття, терміну пошуку роботи, та динаміку показників безробіття, зробить висновки.
Таблиця 3.26
Безробіття за методологією МОП та тривалість пошуку роботи
| Тривалість пошуку роботи | 2001 р. | 2004 р. | 2007 р. | …… |
| Безробітне населення, тис. осіб | 68,0 | 63,7 | 50,5 | |
| у т.ч. шукали роботу, намагались організувати власну справу | 65,0 | 63,0 | 49,2 | |
| з них за тривалістю пошуку роботи, % | ||||
| до 1 міс. | 1,7 | 6,0 | 7,7 | |
| 1-3 | 7,2 | 17,2 | 32,5 | |
| 4-6 | 6,0 | 12,2 | 38,0 | |
| 7-9 | 8,5 | 9,1 | 7,5 | |
| 10-12 | 9,1 | 27,1 | 3,7 | |
| більше 1 року | 67,5 | 28,4 | 10,6 | |
| Середня тривалість пошуку роботи, міс. |
Таблиця 3.27
Тривалість зареєстрованого безробіття (на 1 січня)
| Показники | 2002 р. | 2004 р. | 2006 р. | 2008 р. | ….. |
| Кількість осіб, які мали статус безробітного, осіб | |||||
| у тому числі за тривалістю безробіття,% | |||||
| до 1 міс. | 11,8 | 12,5 | 17,2 | 18,7 | |
| 1-3 | 18,9 | 20,0 | 26,7 | 28,6 | |
| 4-6 | 22,2 | 22,8 | 19,6 | 20,3 | |
| 7-9 | 14,2 | 14,9 | 11,5 | 9,8 | |
| 10-12 | 13,8 | 14,4 | 11,6 | 10,5 | |
| 13-18 | 11,5 | 10,1 | 8,8 | 8,7 | |
| 19-24 | 3,4 | 3,3 | 2,5 | 2,0 | |
| 25-36 | 2,2 | 1,4 | 1,5 | 1,1 | |
| понад 36 міс. | 2,0 | 0,6 | 0,6 | 0,3 | |
| Середня тривалість безробіття, міс. |
Таблиця 3.28
Динаміка безробіття та його рівень в Миколаївської області
| Роки | Безробітні, тис. осіб | Населення, тис. осіб | Рівень безробіття, % | |||
| середньорічна чисельність зареєстрованих | у віці 15-70 р. | економічно активне у віці 15-70 р. | середньорічна чисельність працездатного віку | зареєстрованого | за методологією МОП | |
| 28,1 | 85,4 | 586,4 | 745,0 | |||
| 27,0 | 68,0 | 591,4 | 744,5 | |||
| 24,3 | 60,6 | 587,1 | 744,6 | |||
| 26,5 | 74,3 | 580,9 | 746,0 | |||
| 27,6 | 63,8 | 598,5 | 745,4 | |||
| 27,4 | 55,2 | 595,0 | 743,7 | |||
| 26,0 | 53,0 | 595,7 | 741,7 | |||
| 21,0 | 50,5 | 597,6 | 750,0 | |||
| ….. |
Завдання 3
Згідно із законом Оукена щорічний приріст реального ВНП приблизно на 2,7 % утримує кількість безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2 відсоткові пункту приросту реального ВНП зменшує кількість безробітних на 1 в.п. Аналогічно скорочення реального ВНП на 2% збільшує кількість безробітних на 1 в.п. Закон Оукена можна трактувати і так: зростання рівня безробіття на 1 процентний пункт над природним рівнем дає 2-2,5% втрати ВНП порівнянню з потенційним. Тобто певна величина приросту необхідна для того, щоб не дати збільшитись нормі безробіття. Чисельність робочої сили кожен рік зростає, а її використання стає при цьому більш продуктивним. З цих причин від 2,5-3% щорічного приросту реального ВНП повинно направлятися на створення нових робочих місць, здатних стримувати безробіття на колишньому рівні.
Задача № 1. У звітному періоді рівень безробіття становив 12,1 % і зріс на 0,9% порівнянню з базисним періодом. При цьому чисельність економічно активного населення не змінились. Який рівень безробіття був у базисному періоді?
Задача № 2. Якщо рівень безробіття становить 7,8 %. Якими темпами має зростати ВВП, щоб знизити рівень безробіття до 5,7 %.
а) за 1 рік;
б) за 2 роки?
Задача № 3. За 5 років національний дохід зріс на 24 %. Кількість зайнятих у галузях матеріального виробництва збільшилась на 2,1%. Визначити частку приросту національного доходу за рахунок зростання продуктивності праці.
Завдання 4 (для обговорення)
Ефективність політики ринку праці, спрямованої на забезпечення передусім повної продуктивної зайнятості всього економічно активного населення, безпосередньо залежить від обліку принаймні 3-х компонентів сукупної пропозиції робочої сили – чисельності економічно активного населення, наявної кількості робочих місць та тиску на ринок праці, який здійснюють дві категорії економічно активного населення: ті, хто не має роботи; ті, чия зайнятість вважається неадекватною (за міжнародними стандартами переважно в зв’язку з надто низьким рівнем оплати праці)
Безробіття вітчизняна статистика ринку праці традиційно визначає за національною та міжнародною методологією. Перша враховує тільки безробітних працездатного віку (жінок 16-54 років та чоловіків 16-59 років), які зареєстровані відповідною державною структурою. Методологія МОП не передбачає обов’язкової реєстрації в Центрах зайнятості і розширює вікові межі до 15-70 років. Зрозуміло, що розрахунки, виконані за алгоритмами, що спираються на різні методологічні засади, дають різні – і, за великим рахунком, неспівставні – результати.
На відміну від деяких країн перехідної економіки, де отримання офіційного статусу безробітного пов’язане з істотними соціальними пільгами (передусім, звільненням від сплати страхових внесків, включаючи внески на медичне страхування), в Україні протягом всього періоду спостереження рівень безробіття, визначеного за міжнародною методологією, суттєво перевищує зареєстрований. В Україні теж існують передумови прагнення частини осіб, працюючих в незареєстрованому секторі ринку праці, набути статус безробітного. Це пов’язано з необхідністю документального підтвердження низьких доходів для отримання, наприклад, субсидії на оплату житлово-комунальних послуг (одного з найбільш вагомих видів соціальної допомоги). В результаті частина офіційно зареєстрованих безробітних фактично має роботу і джерело доходів. Можливі дві ситуації: 1) всі офіційно зареєстровані безробітні є водночас і безробітними за стандартами МОП; 2) частина зареєстрованих безробітних не відповідає критеріям МОП, або маючи незареєстроване заняття, або фактично не шукаючи роботи. Зрозуміло, що такі особи юридично не мають визнаватись безробітними і за національною методологією, але на практиці такі випадки є непоодинокими, оскільки центри зайнятості не мають механізмів відмови їм у реєстрації. Перехід до ситуації, коли чисельність безробітних, визначених за методологією МОП, цілком поглинає чисельність безробітних, визначених за національною методологією, з її більш жорсткими критеріями – і щодо віку і щодо статусу, здійснюються за умови використання єдиного джерела інформації та елімінування методологічних розбіжностей щодо віку економічно активного населення. Тобто, для забезпечення коректності порівнянь необхідно всі розрахунки за міжнародною методологією виконувати по відношенню до економічно активного населення працездатного віку.
Питання:
1. На що спрямована ефективність політики ринку праці?
2. Які основні компоненти сукупної пропозиції робочої сили?
3. Які категорії економічно активного населення здійснюють тиск на ринок праці?
4. Що розуміється під поняттям «неадекватна зайнятість»?
5. Вітчизняна статистика ринку праці враховує безробітних якого віку?
6. Які основні відмінності в національній методології визначення рівня безробіття та міжнародної?
7. З чим, в першу чергу, пов’язане отримання соціального статусу безробітного?
8. Чи спостерігається в останні роки на ринку праці така ситуація, при якій частина офіційно зареєстрованих безробітних фактично має роботу і джерело доходів?
9. Чи можливо, що всі офіційно зареєстровані безробітні водночас є безробітними і за стандартами МОП?
10. Чому частина зареєстрованих безробітних не відповідає критеріями МОП?
11. Як необхідно проводити розрахунки, щоб забезпечити коректність порівнянь рівня безробіття визначеного за національною методологією та міжнародною?
Завдання 5
Підберіть одну або декілька правильних відповідей
1. Економічна суть зайнятості полягає...
а) в тому, що трудова діяльність населення країни забезпечує виробництво валового національного продукту;
б) в тому, що відображає потреби людей не лише в заробітках, але і у самореалізації через суспільну корисну діяльність.
2. Соціальна суть зайнятості полягає в тому, що:
а) трудова діяльність населення країни забезпечує виробництво валового національного продукту;
б) відображає потреби людей не лише в заробітках, але і у самореалізації через суспільну корисну діяльність.
3. Повна зайнятість – це...
а) зайнятість населення у суспільному виробництві;
б) стан суспільства, за якого всі бажаючі мати оплачувану роботу мають її, немає циклічного безробіття, але при цьому зберігається його природний рівень.
4. Соціальна – корисна зайнятість:
а) враховує не тільки кількість людей, зайнятих в суспільному виробництві, але військових, учнів (у працездатному віці), домогосподарок;
б) враховує тільки кількість людей, зайнятих в суспільному виробництві.
5. До зайнятих належать військовослужбовці на дійсній військовій службі, але при визначенні робочої сили в громадському секторі ця категорія не враховується?
а) так;
б) ні.
6.Зайнятість у нетоварному секторі означає...
а) всі види неоплачуваної роботи, результати якої споживаються самими працівниками або членами їх сімей;
б) це зайнятість населення, що забезпечує пристойний дохід, здоров’я, розвиток особистості та підвищення її професійного рівня на основі підвищення суспільної продуктивності праці.
7. В жодній країні світі безробіття не вдається ліквідувати повністю:
а) так;
б) ні.
8. Безробіттям називається:
а) соціально – економічна ситуація в суспільстві, за якою частина активних працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням пропозиції праці над попитом на неї;
б) соціально – економічна ситуація в суспільстві, за якою частина працездатних громадян не може знайти роботу, яку вони здатні виконувати, що обумовлена переважанням попиту на працю над її пропозицією.
9. Коли структура пропозиції праці не відповідає структурі попиту виникає...
а) структурне безробіття;
б) сезонне.
10. Який вид безробіття відображає „неповороткість” ринку праці?
а) фрикційне;
б) кон’юнктурне.
11. Який вид безробіття вважається неминучим і певною мірою бажаним?
а) приховане;
б) фрикційне.
12. Рівень структурного і фрикційного безробіття разом становлять:
а) природний рівень безробіття;
б) кон’юнктурний рівень безробіття.
13.Природний рівень безробіття – це
а) той мінімальний рівень в суспільстві, який неможливо зменшити і який відповідає поняттю повної зайнятості;
б) той максимальний рівень в суспільстві, який неможливо зменшити.
14. Яке безробіття виникає внаслідок економічної кризи, тобто викликано фактичною відсутністю вільних робочих місць?
а) кон’юнктурне;
б) фрикційне.
15. Безробіття, що викликане тимчасовим характером виконання тих чи інших робіт – це:
а) структурне;
б) сезонне.
16. Часткове безробіття є різновидом...
а) прихованого безробіття;
б) структурного безробіття.
17. Згідно із законом Оукена щорічний приріст ВНП приблизно на 2,7 %..
а) утримує кількість безробітних на постійному рівні;
б) зменшує рівень безробіття на 5%.
18. До активних програм сприяння зайнятості можна віднести:
а) програми підтримки підприємств, що створюються самими безробітними (програми самозайнятості);
б) програми надання всіх видів допомоги в зв’язку з втратою роботи.
19. Чи є в Законі України „Про зайнятість населення” положення, які обмежують свободу (право) вибору громадянином виду діяльності, професії?
а) так;
б) ні.
20. Мінімальний рівень безробіття в країні, який не може бути знижений і відповідає поняттю повної зайнятості це…
а) природний рівень безробіття;
б) фрикційний рівень безробіття.
21. Рівень зареєстрованого безробіття визначається як:
а) відношення (у відсотках) чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення до середньорічної чисельності населення працездатного віку;
б) відношення (у відсотках) чисельності економічно активного зареєстрованого населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою.
22. Чи можна показник рівня безробіття визначати по відношенню до економічно-активного населення працездатного віку за відповідний період:
а) так; б) ні.
23. Рівень безробіття населення (за методологією МОП):
а) показник, що розраховується яквідношення (у відсотках) чисельності безробітних певної вікової групи до чисельності економічно активного населення (робочої сили) відповідного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки;
б) показник, що розраховується яквідношення (у відсотках) чисельності безробітних певної вікової групи до чисельності економічно активного населення (робочої сили) і економічно неактивного відповідного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки.
24. Рівень зайнятості населення розраховується
а) як відношення (у відсотках) чисельності зайнятих певної вікової групи до чисельності населення відповідного віку (економічно активного і економічно неактивного), за виключенням осіб, які знаходяться на утриманні в інституційних установах (у виправно-трудових закладах, психіатричних лікарнях, тощо);
б) як відношення (у відсотках) чисельності робітників певної вікової групи до чисельності населення відповідного віку, за виключенням осіб, які знаходяться на утриманні в інституційних установах (у виправно-трудових закладах, психіатричних лікарнях, тощо).
25. Рівень економічної активностівизначається як відношення (у відсотках) чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років до всього населення зазначеного віку чи населення за відповідною соціально-демографічною ознакою:
а) так; б) ні.
Завдання 6
Дайте відповіді на питання:
1. Які категорії громадян відносяться до працівників вільних професій?
2. Для чого використовується поняпоняття підходящої роботи?
3. Вкажіть, які слова (положення) пропущені у визначенні поняття підходящої роботи в Україні:
А. Для громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий дохід), підходящою вважається робота, що відповідає......................... і надається в тій самій місцевості, де вони проживають. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць. При пропонуванні підходящої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.
Б. Для громадян, які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), підходящою вважається робота, яка....................... або оплачувана робота (включаючи роботу тимчасового характеру), яка не потребує професійної підготовки, а для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад шість місяців - робота за спеціальністю, що потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості її надання інша оплачувана робота за спорідненою професією (спеціальністю).
4. Чи є правомірним дії роботодавця, який забороняє найманому працівникові розголошувати інформацію про рівень свої заробітної плати? Чому?
5. Що відносять до активних та пасивних методів та заходів регулювання зайнятості?
8. Спираючись на положення Закону України „Про зайнятість населення”, визначте, чи може отримати статус безробітного і відповідну додаткову допомогу підліток 14 років?
9. Чим можна пояснити факт зростання природного рівня безробіття в ряді країн?
10.Спираючись на положення Закону України „Про зайнятість населення”, визначте, чи може отримати статус безробітного і відповідну допомогу пенсіонер, який втратив роботу.
11. Чому офіційні дані не завжди об’єктивно відображають реальну картину відносно рівня безробіття?
Завдання 7
Висловіть свою думку з кожної теми і обґрунтуйте свою оцінку, використовуючи матеріал з літературних джерел.
1. Оцінка ступеня задоволення умовами життя.
Оцініть і обґрунтуйте задовільні (З) або незадовільні (НЗ) сучасними умовами в можливостях:
| Умови життя | Задовільні | Незадовільні |
| харчування | ||
| оплати праці | ||
| медичного обслуговування | ||
| екологічної безпеки | ||
| особистої і сімейної безпеки | ||
| працевлаштування | ||
| життя в цілому | ||
| розмір допомоги у зв’язку з безробіттям | ||
| тривалість виплати допомоги по безробіттю |
2. Ким Ви бачите себе в майбутньому на ринку праці: роботодавцем (підприємцем, який володіє засобами виробництва та наймає робочу силу) чи найманим працівником? Чому?
3. Чи бентежить Вас перспектива безробіття:
а) так, дуже хвилює;
б) трохи побоююсь;
в) не хвилююсь
4. Основні варіанти поведінки у випадку безробіття:
а) завжди знайду роботу по спеціальності;
б) будь яка робота знайдеться, мої вимоги невеликі;
в) відкрию свою справу або займусь індивідуальною трудовою діяльністю;
г) боюсь безробіття, але що роботи не знаю.
5. Ставлення до безробіття.
Виберіть один або декілька варіантів відповіді і поясніть, чому Ви вважаєте, що:
а) безробіття необхідно для конкуренції за право одержувати робоче місце, а також для підвищення якості праці та її продуктивності;
б) ухилитись від безробіття неможливо, але необхідна державна програма його обмеження;
в) безробіття неприпустиме.
6. Негативні наслідки безробіття.
Оцініть (у %) вагомість кожного з негативних наслідків втрати роботи (безробіття) для конкретної людини:
- зниження доходу на одного члена сім’ї ________%
- неможливість працювати за спеціальністю ________%
- необхідність пошуку нової роботи ________%
- низька оцінка статусу безробітного в суспільстві ________%
Усього: 100%
7. Професійна та територіальна мобільність.
У разі втрати роботи (безробіття) чи згодні Ви змінити:
- професію (так, ні);
- спеціальність (так, ні);
- місце проживання (так, ні).
8. Робота на підприємствах різних форм власності.
На підприємствах яких форм власності Ви бажали б працювати?
- приватному вітчизняному (так, ні);
- приватному з іноземним капіталом (так, ні)
- державному (так, ні);
- державному з участю іноземного капіталу (так, ні).
9. Мотиви вибору місця роботи.
Вкажіть один або декілька мотивів вибору місця роботи, вказаному Вами у п. 8.
На ________________підприємстві:
- більше порядку;
- більше уваги та піклування про людей;
- вищий соціальний захист;
- хороший хазяїн;
- забезпечена можливість мати хороший ринок збуту продукції, а отже, і високу та стабільну зарплату;
- забезпечена можливість кар’єри та самовираження;
- відчуваєш себе більш значущим у суспільстві;
- є можливість повніше реалізувати свій потенціал, здобути досвід у підприємництві і потім працювати самостійно.
10. Вибір форм працевлаштування.
Вкажіть, яким наведеним нижче формам працевлаштування Ви віддасте перевагу в разі необхідності пошуку нової роботи:
- державна служба зайнятості _______%
- комерційні агентства зайнятості ________%
- фірми тимчасового найму ______%
- відділи кадрів підприємств _______%
- знайомі, друзі, рідні ______%
- державні органи, які допомагають організувати власну справу _______ %
Усього 100 %
11. Рівень стресу внаслідок неприємних обставин життя.
Вкажіть (в %) рівень стресу, який викликають такі неприємні обставини життя:
- втрата роботи (безробіття) ________%
- втрата майна (внаслідок стихійного лиха, крадіжки тощо) ________%
- смерть близького родича ________%
- засудження до в’язниці ________%
- інше (вкажіть) ________%
Усього 100%
12. Оцінка можливостей працевлаштування.
Оцініть можливості Вашого працевлаштування після закінчення університету.
- зможу влаштуватись на будь яку роботу;
- зможу отримати роботу відповідно до освіти та кваліфікації;
- влаштуватись на роботу взагалі буде важко.
13. Ставлення до еміграції.
Виявіть своє ставлення до еміграції, вибравши один із варіантів відповіді:
- хотів би виїхати за кордон для постійного місця проживання і роботи;
- хотів би виїхати за кордон працювати на тривалий час;
- хотів би поїхати у відрядження за кордон для тривалої роботи;
- хотів би працювати в іноземній фірмі в Україні, у своєму місті;
- не хотів би виїжджати за кордон та працювати в іноземній фірмі в Україні.
14. Яку суму заробітної плати очікуєте отримувати після закінчення навчання?
15. Оцініть за 5 бальною шкалою якість отриманої освіти.
16. Забезпечення конкурентоспроможності робочої сили.
Чи забезпечує професійно-кваліфікаційний рівень, який отримуєте в університеті, високу конкурентоспроможність на ринку праці?
Підкресліть: „так”, „ні”
Завдання 8 (для самостійної роботи)
Порівняйте розміри допомоги по безробіттю, встановлені законодавством ряду зарубіжних країн та законодавством України. Зробіть висновки.
Інформація для порівняння.
Розмір допомоги встановлюється в процентах до заробітної плати або в твердих сумах. Наприклад у ФРН розміри допомоги розраховуються на основі заробітної плати. При цьому вважають, що така методика розрахунку захищає структуру заробітної плати, ієрархію професійно – кваліфікаційного рівня працівників, умови праці осіб, які тимчасово втратили роботу. Водночас у Великобританії в 1982 році були введені розміри основної допомоги в твердих сумах, щоб знизити негативний вплив допомоги по безробіттю на пошуки роботи.
У США допомога по безробіттю в середньому становить 50% середньої заробітної плати. Розміри допомоги розрізняються в різних штатах. Так, мінімальний розмір становить від 5 до 62 дол. на тиждень, максимальний – від 95 до 330 дол. на тиждень.
У Канаді розмір допомоги становить 60 % заробітної плати. Максимум дорівнює 318 дол. на тиждень.
В Австрії, залежно від кількості сплачених страхових внесків, розмір допомоги складає від 30 до 60 % середньої заробітної плати (мінімум – 967 шил. на місяць, максимум – 6192 шил.)
У Бельгії протягом першого року безробіття розмір допомоги по безробіттю становить 60% заробітної плати, протягом другого року безробіття – 40% (50% - якщо у безробітного є утриманці).
У деяких країнах встановлюються тверді розміри допомоги по безробіттю. Наприклад, в Італії допомога по безробіттю складає 800 лір на день; у Великобританії – 41 ф.ст. на тиждень. При цьому передбачається надбавка: на дорослого утриманця – розмірі 24,74 ф.ст., на дитину – 8,40 ф.ст.
У деяких країнах допомога розраховується за подвійним принципом. Наприклад, у Франції основна допомога по безробіттю для осіб, які мають страховий стаж від 3 до 6 місяців, становить 35 франків на день плюс 30% середнього заробітку, розрахованого за три останніх місяці роботи, максимально – 56% середньої заробітної плати. Для безробітних із страховим стажем 6 місяців і більше розмір допомоги складає 44 франки на день плюс 40% середньої заробітної плати або 57% середньої заробітної плати. Максимальний розмір допомоги – 112 франків на день – не може перевищувати 75% середньої заробітної плати. Страхова допомога у зв’язку із припиненням виплати основної допомоги подається в твердому розмірі, який становив у 1988 р. 68 франків на день.
Законодавством ряду країн передбачене збільшення допомоги по безробіттю за наявності утриманців. Наприклад, у Фінляндії основна допомога – 70 марок на день плюс 15 марок на одну дитину, 22 марки на двох дітей та 28 марок на трьох і більше дітей.
В Австрії допомога в розмірі 60% заробітку може бути збільшена до 80% заробітку за наявності утриманців. В Італії, якщо розмір допомоги на одинокого безробітного становить 800 лір на день, то за наявності сім’ї розмір допомоги збільшується: на жінку – 160 лір на день, на кожну дитину – на 220, на кожного іншого утриманця – на 90 лір на день.
Примітка: працівник не має права на отримання допомоги по безробіттю, якщо він звільнився за власним бажанням, був звільнений через порушення трудової дисципліни, участь у страйку або відмовився від запропонованої йому роботи, яка відповідає його спеціальності та кваліфікації. Так передбачено законодавством ФРН, Бельгії, Фінляндії. В Австрії такий працівник втрачає право на допомогу протягом чотирьох місяців.
Згідно з Конвенцією МОП № 168: допомога, яка надається безробітним у формі періодичних виплат, може бути пов’язана з видом захисту.
У випадках повного безробіття і перерви в одержанні заробітку, викликаного тимчасовою зупинкою виробництва без будь–якого припинення трудових відносин, якщо такий випадок підпадає під сферу охоплення, допомога подається в вигляді періодичних виплат, які нараховуються таким чином:
а) ця допомога – якщо вона нараховується на основі внесків, які здійснювалися особисто, або від імені захищуваної особи, з урахуванням попереднього заробітку - встановлюється в розмірі не менш як 50% від попереднього заробітку;
б) якщо внески і попередні заробітки були відсутні, то допомога встановлюється у розмірі не менш як 50% від встановленої законом мінімальної заробітної плати некваліфікованого працівника, або її розмір має забезпечити мінімум, необхідний для покриття витрат на основні життєві потреби, залежно від того, що більше.
Розміри виплати допомоги по безробіттю в Україні визначені в розділі 4 Закону України „Про зайнятість населення”.
Завдання 9 (для самостійної роботи)
Користуючись визначенням статусу безробітного в Україні за Законом „Про зайнятість населення” і методикою МОП, дайте відповіді на запитання: яку із вказаних груп населення відносять до безробітних
| Група населення | За Законом України „Про зайнятість населення” | За методикою МОП |
| 1. Студент, який хотів би працювати, але не почав шукати роботу | ||
| 2. Студент, який домовився стати до роботи через шість тижнів і припинив пошуки роботи | ||
| 3. Пенсіонер, який кожного тижня переглядає оголошення в газетах у пошуках роботи | ||
| 4. Особа, яка протягом шести місяців шукала роботу, а потім припинила пошуки, очікуючи поліпшення економічної ситуації | ||
| 5. Особа, яка тимчасово звільнена від з роботи і чекає повернення на ту саму роботу, не шукаючи іншої | ||
| 6. Особа, яка втратила роботу три місяці тому і до цього часу не припинила пошуку роботи |
Завдання 10
Уявіть собі, що законодавчо встановлено рівень мінімальної заробітної плати для молоді нижчий, ніж для працівників старших вікових груп. Як це позначилося б на рівні безробіття?
Теми рефератів
1. Можливі шляхи розв’язання основних проблем зайнятості в Україні (Миколаївської області).
2. Причини загострення в Україні проблеми прихованого безробіття.
3. Молодіжне безробіття, як його подолати?
4. Регулювання зайнятості населення.
5. Зарубіжний досвід регулювання зайнятості населення.
6. Аналіз безробіття в Україні.
7. Інвестиції і зайнятість населення.
Модуль 2
