Застосування тимчасового арешту;

2) відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання
немає підстав.

7. Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку
особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним
представником, прокурором.

8. Звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоєчас­
ним надходженням до центрального органу України запиту про видачу не
перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отриман­
ня в подальшому такого запиту.

9. У разі надходження запиту про видачу особи (екстрадицію) до закін­
чення строку тимчасового арешту ухвала слідчого судді про застосування
тимчасового арешту втрачає юридичну силу з моменту винесення слідчим
суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо цієї особи.

1. Відповідно до підп. «f» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та
основоположних свобод 1950 р. нікого не може бути позбавлено свободи, крім,
зокрема, такого випадку і відповідно до процедури, встановленої законом, як
законний арешт або затримання особи, щодо якої провадиться процедура екс­
традиції.

Тимчасовий арешт - взяття особи, затриманої за підозрою у вчиненні зло­чину за межами України, під варту на строк, визначений КПК, - до сорока діб або міжнародним договором України (наприклад, ч. 1 ст. 62 Конвенції СНД 1993 р. встановлений інший строк - один місяць), до отримання запиту про ви­дачу (екстрадицію). Закінчення максимального строку тимчасового арешту та відсутність запиту про видачу цієї особи є підставою для негайного звільнення особи з-під арешту.

2. Тимчасовий арешт обирається слідчим суддею, у межах територіаль­
ної юрисдикції якого здійснено затримання, на підставі клопотання прокурора
про застосування тимчасового арешту. До клопотання прокурором додаються:
протокол затримання особи; документи, що містять дані про вчинення особою
злочину на території іноземної держави та обрання щодо неї запобіжного за­
ходу компетентним органом іноземної держави; документи, що підтверджують
особу затриманого. Зазначене клопотання розглядається слідчим суддею не піз­
ніше 72-х годин з моменту затримання особи.

3. Після розгляду клопотання слідчий суддя, встановивши особу затри­
маного, пропонує йому зробити заяву (така заява може бути викладена в фор­
мі пояснень особи щодо підстав її затримання - вчинення злочину за межами
України та розшуку іноземної держави, а також про наявність обставин, які
можуть перешкоджати її видачі), перевіряє наявність документів, передбачених
КПК, вислуховує думку прокурора, інших учасників і виносить ухвалу або про

1134_______________________________________________________________

застосування тимчасового арешту, або про відмову в застосуванні тимчасового арешту, якщо для його обрання немає підстав.

При цьому звільнення особи з-під тимчасового арешту у зв'язку з несвоє­часним надходженням запиту про видачу не перешкоджає застосуванню до неї екстрадиційного арешту в разі отримання в подальшому такого запиту.

4. Ця ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному поряд­
ку особою, до якої застосовано тимчасовий арешт, її захисником чи законним
представником, а також прокурором.

5. У разі надходження запиту про видачу особи до закінчення строку тим­
часового арешту ухвала слідчого судді про застосування тимчасового арешту
втрачає юридичну силу з моменту винесення (на підставі клопотання проку­
рора) слідчим суддею ухвали про застосування екстрадиційного арешту щодо
цієї особи.

С т а т т я 584. Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт)

1. Після надходження запиту компетентного органу іноземної держа­
ви про видачу особи за дорученням або зверненням центрального орга­
ну України прокурор звертається з клопотанням про її екстрадиційний
арешт до слідчого судді за місцем тримання особи під вартою.

2. Разом із клопотанням на розгляд слідчого судді подаються:

1) копія запиту компетентного органу іноземної держави про видачу
особи (екстрадицію), засвідчена центральним органом України;