Докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 17 страница

2) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів;

3) виявлення та вилучення зразків для дослідження під час досудово­
го розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину;

4) виявлення осіб, які розшукуються;

5) встановлення технічних засобів аудіо-, відеокон і ро.ію особи.

 

2. Публічно недоступним є місце, до якого неможливо увійти або в
якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це
згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

3. Приміщення, які спеціально призначені для утримання осіб, пра­
ва яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утри­
мання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту
тощо), мають статус публічно доступних.

4. Обстеження шляхом таємного проникнення до публічно недо­
ступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою, передбаченою
в частині першій цієї статті, проводиться на підставі ухвали слідчого суд­
ді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього
Кодексу.

1. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи закон визначає як негласну слідчу (розшукову) дію, яка полягає у таємно­му проникненні, в тому числі з використанням технічних засобів, до публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою: а) виявлення і фіксації слідів вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речей і доку­ментів, що мають значення для їх досудового розслідування; б) виготовлення копій чи зразків зазначених речей і документів; в) виявлення та вилучення зраз­ків для дослідження під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину; г) виявлення осіб, які розшукуються; ґ) встановлення техніч­них засобів аудіо-, відеоконтролю особи.

Як видно із визначення цієї негласної слідчої (розшукової) дії вона вклю­чає дії, які або дозволяють зібрати відомості, речі і документи, що мають зна­чення для досудового розслідування, або дії, без проведення яких є неможли­вим проведення аудіо-, відеоконтролю особи (ст. 260 КІЖ) всередині публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи.

2. Місцями проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії є:
публічно недоступне місце, тобто місце, до якого неможливо увійти або

в якому неможливо перебувати на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб (наприклад, при­міщення або ділянка місцевості підприємства, установи, організації тощо) (ч. 2 ст. 267 КПК):

житло особи, під яким відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для по­стійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі скла­дові частини такого приміщення. Тобто до житла відносяться: 1) особистий будинок з усіма приміщеннями, які призначені для постійного чи тимчасового проживання в них, а також ті приміщення, які хоча й не призначені для постій­ного чи тимчасового проживання в них, але є складовою будинку; 2) будь-яке житлове приміщення, незалежно від форми власності, яке належить до жит­лового фонду і використовується для постійного або тимчасового проживан­ня (будинок, квартира в будинку будь-якої форми власності, окрема кімната в квартирі тощо); 3) будь-яке інше приміщення або забудова, які не належать до житлового фонду, але пристосовані для тимчасового проживання (дача, садо­вий будинок тощо);

інше володіння особи - транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, вироб­ничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи (ч. 2 ст. 233 КПК).

Виходячи з того, що приміщення, які спеціально призначені для утриман­ня осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під варту тощо), мають статус публічно доступних (ч. З ст. 267 КПК), вони не є місцями проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії.

3. Підставами для проведення обстеження публічно недоступних місць,
житла чи іншого володіння особи є відомості, що в конкретному публічно не­
доступному місці, житлі чи іншому володінні особи можуть знаходитися сліди
вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, речі і документи або можуть
бути виготовлені з них копії чи отримані зразки, особи, що розшукуються, за
вчинення цих злочинів, або особа, аудіо- та відеоконтроль розмов, звуків, рухів
якої, дій, пов'язаних з її діяльністю у цих місцях, може містити відомості, що
мають значення для досудового розслідування тяжких чи особливо тяжких зло­
чинів.

4. За наявності хоча б однієї з перелічених підстав у випадках, коли іншим
шляхом отримати ці відомості неможливо, або іншим чином не можна здійсни­
ти дії з виготовлення копій чи зразків речей, документів або інших матеріаль­
них об'єктів, виявити осіб, які розшукуються, або встановити технічні засоби
аудіо-, відеоконтролю особи в публічно недоступному місці, житлі чи іншому

_____________________________________________________ 587

володінні особи, прокурор або слідчий вносить клопотання, узгоджене з проку­рором, до слідчого судді про дозвіл на проведення обстеження публічно недо­ступних місць, житла чи іншого володіння особи. Це клопотання повинно бути укладене відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК. До клопотання додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Ухвала про обстеження публічно недо­ступних місць, житла чи іншого володіння особи повинна бути постановлена слідчим суддею в порядку, передбаченому ст.ст. 246, 248, 249 КПК.

5. Специфіка методів та засобів обстеження публічно недоступних місць,
житла чи іншого володіння особи зумовлює необхідність після отримання про­
курором або слідчим ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення цієї не­
гласної слідчої (розшукової) дії, її письмового доручення на підставі ст. 41, ч. 6
ст. 246 КПК уповноваженому оперативному підрозділу.

6. Посадова особа уповноваженого оперативного підрозділу, якій було до­
ручено обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння
особи, складає протокол з описанням всіх виконаних дій та їх результатів, який
протягом двадцяти чотирьох годин з моменту припинення цієї негласної слідчої
(розшукової) дії передається прокурору (ч. З ст. 252 КПК).

Відомості про осіб, які проводили цю негласну слідчу (розшукову) дію або були залучені до її проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки можуть зазначатися із забезпеченням конфіденційності даних про таких осіб у порядку, визначеному законодавством.

Стаття 268. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

1. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу с неглас­
ною слідчою (розшуковою) дією, яка полягає в застосуванні технічних за­
собів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому
числі мобільного терміналу систем зв'язку, та інших радіовипромінюваль-
них пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного)
зв'язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, якщо в резуль­
таті його проведення можна встановити обставини, які мають значення
для кримінального провадження.

2. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу прово­
диться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, перед­
баченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження
радіоелектронного засобу в цьому випадку додатково повинні бути зазначе­
ні ідентифікаційні ознаки, які дозволять унікально ідентифікувати абонента
спостереження, транспортну телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання.

4. Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до по­
становления ухвали слідчого судді може бути розпочато на підставі поста­
нови слідчого, прокурора лише у випадку, передбаченому частиною пер­
шою статті 250 цього Кодексу.

588 _______________________________________________________________

1. Частина 1 ст. 268 КПК надає можливість проведення негласної слідчої
(розшукової) дії, спрямованої на встановлення місцезнаходження радіоелек­
тронного засобу (мобільного терміналу систем зв'язку та інших радіовипро-
мінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобіль­
ного) зв'язку, тобто мобільного телефону, GSM, UMTS, HSDPA, WiMAX, LTE
модемів, що забезпечують бездротовий доступ до мережі Інтернет, та інших
радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомо­
го (мобільного) зв'язку тощо), без розкриття змісту повідомлень, що переда­
ються, якщо в результаті його проведення можна встановити обставини, що
мають значення для кримінального провадження, а саме: 1) місцезнаходжен­
ня у певний час або проміжок часу до, під час або після вчинення злочину
в конкретному місці радіоелектронних засобів та інших радіовипромінюваль­
них пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного)
зв'язку, що належать та (або) були у користуванні у цей час у осіб, котрі мо­
жуть бути причетними до вчинення злочину, свідків, потерпілого; 2) теперішнє
місцезнаходження радіоелектронних засобів та інших радіовипромінювальних
пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв'язку,
що належать та (або) знаходяться у користуванні в осіб, котрі можуть бути при­
четними до вчинення злочину.

Отже, проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії дозволяє виріши­ти розшукове завдання із встановлення факту знаходження у певному місці та часі конкретної особи, якій належить та (або) знаходиться у користуванні ра­діоелектронний засіб та інший радіовипромінювальний пристрій, активований у мережі оператора рухомого (мобільного) зв'язку. Встановлення цього факту забезпечують положення ч. З ст. 34, п. 7 ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації», згідно з якими оператори телекомунікацій зобов'язані зберігати записи про надані телекомунікаційні послуги протягом строку позо­вної давності, визначеного законом, та надавати інформацію про надані теле­комунікаційні послуги в порядку, встановленому законом, а також за власні кошти встановлювати на своїх телекомунікаційних мережах технічні засоби, необхідні для здійснення уповноваженим органами оперативно-розшукових за­ходів, і забезпечувати функціонування цих технічних засобів, а також у межах своїх повноважень сприяти проведенню оперативно-розшукових заходів та не­допущенню розголошення організаційних і тактичних прийомів їх проведення.

2. Умовно можна виділити два порядки прийняття рішення про проведен­
ня установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу:

а) відповідно до вимог ст.ст. 250, 251, ч. 1, 4 ст. 268 КПК, тобто у ви­няткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбачено­го розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особли­вої частини Кримінального кодексу України, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу може бути розпочато до постановления ухвали слід­чого судді за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора.

_____________________________________________________ 589

У такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припинено. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК. У випадках, якщо слідчий самостійно приймає рішення про про­ведення встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, він згідно з вимогами ст.ст. ПО та 251 КПК виносить відповідну постанову та узгоджує її з прокурором;

б) відповідно до вимог ст.ст. 246, 248-250, ч. 1-3 ст. 268 КПК слідчий у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для кримі­нального провадження, необхідні відомості про місцезнаходження конкретного радіоелектронного засобу в певному місці та у певний час, складає клопотання про дозвіл на проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знахо­диться орган досудового слідства (ст. 247 КПК), узгоджує його з прокурором, або прокурор сам складає таке клопотання, отримує ухвалу слідчого судді про проведення установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу або про відмову в наданні дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК, також до клопотання додаєть­ся витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального про­вадження, у рамках якого подається клопотання.

3. В ухвалі слідчого судді про дозвіл на встановлення місцезнаходження
радіоелектронного засобу повинні бути зазначені ідентифікаційні ознаки, які до­
зволять унікально ідентифікувати абонента спостереження (його абонентський
номер (сукупність цифрових знаків для позначення (ідентифікації) кінцевого
обладнання абонента в телекомунікаційній мережі), транспортну телекомуніка­
ційну мережу (назву оператора телекомунікацій, який має право на технічне об­
слуговування та експлуатацію телекомунікаційної мережі, якій належить номер
абонента спостереження), кінцеве обладнання (його ідентифікатор для розпіз­
нання в телекомунікаційній мережі, який надав цьому кінцевому обладнанню
виробник, наприклад, код ІМЕ1 мобільного телефону, USB-модему тощо).

4. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії
слідчий або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів внутріш­
ніх справ, якій було доручено проведення установлення місцезнаходження
радіоелектронного засобу на підставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, складає протокол
відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 КПК, в якому описуються результати
проведення цієї слідчої дії, а у необхідних випадках до нього долучаються до­
датки. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії з додатками
не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту припинення цієї дії
передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих

під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 269. Спостережений за особою, річчю або місцем

1. Для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового розслідування
тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та її поведінку
або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно до­
ступних місцях може проводитися візуальне спостереження за зазначени­
ми об'єктами або візуальне спостереження з використанням відеозапису,
фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.

За результатами спостереження складається протокол, до якого до­лучаються отримані фотографії та/або відеозапис.

2. Спостереження за особою згідно з частиною першою цієї статті про­
водиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, пе­
редбаченому статтями 246, 248-250 цього Кодексу.

3. Спостереження за особою до постановления ухвали слідчого судді
може бути розпочато на підставі постанови слідчого, прокурора лише у ви­
падку, передбаченому частиною першою статті 250 цього Кодексу.

 

1. Частина 1 ст. 269 КПК передбачає проведення негласного безпосеред­
нього або опосередкованого за допомогою технічних засобів відеозапису, фо­
тографування, спеціальних технічних засобів візуального спостереження за
особою, річчю або місцем для пошуку, фіксації і перевірки під час досудового
розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину відомостей про особу та
її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або за певною річчю чи місцем
у публічно доступних місцях.

2. З урахуванням положень ч. 2 та 3 ст. 267 КПК публічно доступне місце
можна визначити як місце, до якого можна увійти або в якому можна перебува­
ти на законних підставах без отримання на це згоди власника, користувача або
уповноважених ними осіб. Приміщення, які спеціально призначені для утри­
мання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з примусо­
вого утримання осіб у зв'язку з відбуттям покарання, затримання, взяттям під
варту тощо), мають статус публічно доступних при проведенні в них негласних
слідчих (розшукових) дій.

2. Умовно можна виділити два порядки прийняття рішення про проведен­ня установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу:

1) відповідно до вимог ст.ст. 250, 251, ч. 1, 3 ст. 269 КПК, тобто у ви­няткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, передбаченого розділами І, II, VI, VII (ст.ст. 201 та 209), IX, XIII, XIV, XV, XVII Особливої частини Кримінального кодексу України, спостереження за особою, річчю або місцем може бути розпочато до постановления ухвали слідчого судді за рішен­ням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. У такому випадку

_____________________________________________________ 591

прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (роз­шукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст. 248 КПК. Якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення цієї не­гласної слідчої (розшукової) дії, то її проведення повинно бути негайно припи­нене. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової") дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК. У випадках, коли слідчий самостійно приймає рішення про проведення спостереження за осо­бою, річчю або місцем, він згідно з вимогами ст. ПО та 251 КПК виносить від­повідну постанову та узгоджує її з прокурором;

2) відповідно до вимог ст.ст. 246, 248-250, ч. 1, 2 ст. 269 КПК слідчий у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для кримі­нального провадження, необхідні відомості про особу та її поведінку або тих, з ким ця особа контактує, або певної речі чи місця у публічно доступних місцях, складає клопотання про дозвіл на проведення спостереження за особою, річчю або місцем до апеляційного суду, у межах територіальної юрисдикції якого зна­ходиться орган досудового слідства (ст. 247 КПК), узгоджує його з прокурором або прокурор сам складає таке клопотання, отримує ухвалу слідчого судді про спостереження за особою, річчю або місцем або про відмову в наданні дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відповідно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК, також до клопотання додається витяг з Єдиного реє­стру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання. Для кожного об'єкта спостереження (конкретної особи, речі або місця) складається окреме клопотання.

3. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії слід­чий або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів внутрішніх справ, якій було доручено спостереження за особою, річчю або місцем на під­ставі ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК складає протокол відповідно до вимог ст.ст. 104, 106, 252 КПК, в якому описується встановлені в результаті спостереження об­ставини. В разі необхідності до протоколу долучаються додатки (фотографії та (або) відеозапис). Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової") дії з відповідними додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з момен­ту припинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному провадженні (ст. 252 КПК).

Стаття 270. Аудіо-, відеоконтроль місця

1. Аудіо-, відеоконтроль місця може здійснюватися під час досудового розслідування тяжкого або особливо тяжкого злочину і полягає у здійснен­ні прихованої фіксації відомостей за допомогою аудіо-, відеозапису все­редині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця або присутніх у цьому місці осіб, за наявності відомостей про те, що розмови

592 _______________________________________________________________

і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінального прова­дження.

2. Аудіо-, відеоконтроль місця згідно з частиною першою цієї статті проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 цього Кодексу.

1. Частина 1 ст. 270 КПК передбачає отримання аудіо- або відеозапису
подій всередині публічно доступних місць, без відома їх власника, володільця
або присутніх у цьому місці осіб, шляхом прихованої фіксації відомостей за до­
помогою аудіо- та відеозаписуючих технічних засобів, за наявності відомостей
про те, що розмови і поведінка осіб у цьому місці, а також інші події, що там
відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення для кримінально­
го провадження.

2. З урахуванням положень ч. 2 та 3 ст. 267 КПК публічно доступне місце
можна визначити як місце, до якого можна увійти або в якому можна перебува­
ти на правових підставах без отримання на це згоди власника, користувача, або
уповноважених ними осіб. Приміщення, які спеціально призначені для утри­
мання осіб, права яких обмежені відповідно до закону (приміщення з приму­
сового утримання осіб у зв'язку відбуттям покарання, затримання, взяттям під
варту тощо), мають статус публічно доступних для проведення цієї негласної
слідчої (розшукової) дії.

3. Виходячи зі змісту ст. 270 КПК, аудіо-, відеоконтроль місця проводяться
тільки за рішенням слідчого судді.

4. Відповідно до вимог ст.ст. 246, 248-250, 270 КПК слідчий за наявності
відомостей про те, що розмови і поведінка осіб у конкретному місці, а також
інші події, що там відбуваються, можуть містити інформацію, яка має значення
для кримінального провадження, складає клопотання про дозвіл на проведення
аудіо-, відеоконтролю місця до суду, узгоджує його з прокурором та отримує
ухвалу слідчого судді про аудіо-, відеоконтроль місця або про відмову в наданні
дозволу на його проведення. Таке клопотання повинно бути укладеним відпо­
відно до вимог ч. 2 ст. 248 КПК, також до клопотання додається витяг з Єдиного
реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках
якого подається клопотання.

5. За результатами проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії
слідчий або особа уповноваженого оперативного підрозділу органів вну­
трішніх справ, якій було доручено аудіо-, відеоконтроль місця на підставі
ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК, складає протокол відповідно до вимог ст.ст. 104,
106, 252 КПК. Протокол про проведення негласної слідчої (розшукової) дії
з додатками не пізніше ніж через двадцять чотири години з моменту при­
пинення цієї дії передається прокурору. Прокурор вживає заходів щодо
збереження отриманих під час проведення негласних слідчих (розшукових)
дій речей і документів, які планує використовувати у кримінальному про­
вадженні (ст. 252 КПК).

Стаття271. Контроль за вчиненням злочину

1. Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках
наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиня­
ється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

Контрольована поставка;