Під маркетингом приймається така система управліення фірмою, яка направлена на вивчення і облік попиту та потреби ринку для більш обгрунтованої орієнтації виробничої діяльності підприємств на виробництво КС видів продукції в заздалегіть установлених об`ємах відповідаючим відповідним техніко- економічним характеристикам.
Філософія маркетингу проста: виробник повинен виготовляти таку продукцію, яка забеспечить збут і одержання фірмою (підприємством) прогнозуючого рівня рентабельності і мати прибуток.
Сучасною концепцією маркетинга є замкутий і постійно діючий процес безперервного впливу споживача на виробника.
Маркетинг - це система управління, яка має свої принципи, функції, структуру, нормативні і правові акти, Основним принципом маркетингу є: обгрунтований вільний вибір відповідних цілей і стратегій функціонування и розвиток підприємства; комплексний підхід розвитку цілей з ресурсами і можливостями підприємства; досягнення оптимально сполучення в управлінні фірмою, вияву нових форм та інструментів для підвищення ефективності виробництва.
На реалізацію принципів маркетингу орієнтовані його функції:
- розробка технічної політики;
- виявлення оптимального асортименту виготовленої продукції і структури виробництва;
- розробка реалізаційної політики, організації післяреалізаційного технічного обслуговування потреб споживача;
Маркетингова программа є ядором маркетингу. Вона є в основі планування виробництва по кожному воробу в кожному підрозділі фірми.
В організіції маркетингу діяльності фірми особливу увагу приділяють науково-технічним розробкам.
Навід`ємною рисою маткетингу є відповідний образ мислення, підхід до поняття консерваторських, виробничо- реалізаційних рішень з позиції найбільш повного задоволення вимог споживача, ринкового попиту. Без цього не можливо досягнення високої якості КС продукції. закріплення стану позицій на ринку.
Управління розвитком виробництва у фірмі (підприємства) - це таке регулювання процесу виробництва в цілях підвищення його єфективності, росту продуктивності праці, підвищення якості продукції та КС в цілому.
Основна ціль менеджменту в управлінні воробництвом полягає в тому, щоб досягти раціонального функціонування виробничих підрозділів в результаті керування" з верху".
Основними вимогами в управлінні виробництвом є пристосування до нових умов виробничо-технічного циклу:
- фондомістким та гнучким виробництвам; швидко прийнятим рішенням; значної ролі людського фактору в виробництві; поліпшення якості виробів; скорочення виробничих витрат; досконалому використанню виробничої площі; удосконалення сфери послуг і технічного обслуговування виготовляємої продукції.
Задачі можуть визначатися таким чином:
- постійне впровадження в виробництво нових, більш досконалих виробів:
- систематичне скорочення всіх видів витрат на виробництво продукції;
- підвищення якісних та споживчих характеристик при зниженні ціни на вироблену продукцію;
- зниження витрат в усіх ланках виробничо-збутоваго циклу при постійному впровадженні в серійне воробництво нових виробів;
- поширення номенклатури виробничої продукції та зміни асортименту.
Однією з важливих цілей управлінської діяльності в сфері виробництва є підвищення єфективності виробництва, яке грунтується на таких факторах, як збільщення рентабельності інвестицій, зріст продуктивності праці.
Для досягнення намічених цілей необхідне впровадження шорокого комплексу технічних, технологічних, організаційно- керівних заходів, розробка принципів інвестиційної та технічної політики для фірми в цілому; визначення приорітетних областей інвестування та направлень роботи; концентрація зусиль і ресурсів на розвиток найбільш перспективних галузей технічного процесу; створення виробничих систем нового покоління, працюючих з використанням ЕВМ.
Розробка принципів інвестування має вижливе значення єфективності виробництва.
Дєякі важливі принципи інвестування:
- довгострокова перспектива в визначенні портфелю інвестицій;
- купівля за найнижчу ціну і продаж по самій високій ціні;
- планування діяльності на ринку з урахуванням таких факторів сприяння на ринок, який впливає на ринковий механізм;
- наявність всіх видів інформації, яка має значення для прийняття правильних інвестиційних рішень.
В основі організації трудового процесу закладено технічний процес, який визначає необхідну послідовність і зміст трудових операцій та відповідні їм засоби, прийоми, методи праці.
Система управління технологією орієнтована на управління інвестиціями та обеспечення ефективного використання технології, обладнання. Він включає не тільки обладнання, а також:
1) процедури організації виробництва;
2) компонувння робочих місць;
3) раціональне використання виробничах площ;
4) навчання виробників передовим навичкам, підвищення їх квалафікації.
Нові умови, які складалися на ринках, зажадали створенння більш простих і гнучких систем управління. Сучасні системи управління харатеризуються слідуючими особливостями:
- наявністю невиликих підрозділів з меньшим числом, но більш високим рівнем кваліфікації працівників;
- наявністю невиликої кількості рівней управління;
- створенням організаційних структур, які грунтуються на групах спеціалістів;
- складанням графіків і виробничих програм, орієнтованих на попит покупця;
- наявністю на складах фірми мінімального об`єму запасів;
- швидке реагування на відбування змін, як в фірмі так і на ринку;
- наявністю гнічкого переобладнання воробництва;
- високою продуктивністю праці і низкими затратами;
- високою якістю виробленої продукції;
Важливим фактором досягнення високо рівня КС фірми є концепція виробництва в рамках гігантських промислових компаній. В них сполучаються складні організаційні структури управління и новітні технічні засоби управління.
Рівень КС визначається і такими факторами, як розвиток нових видів продукції і формування нових потреб у споживача.
Це потребує:
- постійного оновлення асортименту виготовлюваної продукції;
- систематичної розробки і швидке освоєння нових видів продукції;
- підвищення продуктивності праці;
- підвищення гнучкості та ефективності виробництва;
- знижки всіх видів витрат и затрат;
- забеспечення стабільного росту якості і надійності нових виробів при одночасному зниженні цін на нові види продукції.
Удосконалення менеджменту в сфері виробництва припускає:
- проведення фундаментальних досліджень;
- орієнтацію діяльності фірми на довгострокову перспективу;
- диверсифікацію виробництва;
- максимальне використання творчої активності персоналу;
- залежність росту працівників та їх оплати від реальних результатів діяльності.
РОЗДІЛ 2. Дослідження рівня конкурентоспроможності ВАТ “ ЕМЗ “Металіст”
