Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Історичний роман В.Скотта




ВАЛЬТЕР СКОТТ (1771—1832) — один із англійських письменників — романістів, який разом з Байроном справив величезний вплив на розвиток світової літератури, зокрема на розвиток жанру історичного роману.

Жанр історичного роману, його ознаки та особливості

Новаторство В. Скотта полягало в тому, що він створив жанр історичного роману, «до нього не існуючий» (за визначенням В. Г. Бєлінського). В основу світогляду і творчості прозаїка ліг величезний політичний, соціальний і моральний досвід народу Шотландії, який протягом 4 століть боровся за свою національну незалежність проти економічно розвиненої Англії.

Історичний роман В. Скотта став не лише продовженням літературних традицій, а невідомим до того художнім синтезом мистецтва та історичної науки, що відкрило новий етап у розвитку англійської і світової літератури.

Особливості історичного роману В. Скотта:

• Поєднання правдивого зображення минулого життя і цікавої динамічної інтриги, рушійними силами якої були великі людські пристрасті — заздрість, ревнощі, мстивість, зажерливість і любов до свого краю, роду, сім'ї та ін.

• Опис, оповідь, діалог — 3 компоненти роману — які у своєрідному співвідношенні поєднані в єдине ціле.

Описи В. Скотта виконували роль не лише експозиції, а й історичного коментаря до подій і персонажів; розповідна лінія в романах створила історичну перспективу розвитку подій, письменник закликав свого читача до нової ролі — не лише учасника подій, а й сторонньої людини, яка на все дивилася з боку; діалоги відзначилися історизмом, особливостями поетики. Відсторонення автора від розповіді дало можливість персонажу самостійно пересуватися, мислити і говорити.

• У романах В. Скота поєднано романтичні пригоди, високі почуття і ницість окремих героїв, які керувалися у своїх вчинках часто протилежними мотивами.

• Усіх героїв поділено на кілька груп:

— реальні історичні персонажі — не стояли у центрі оповіді;

— люди з народу — брали активну участь у розгортанні сюжету, створили узагальнюючий образ — народ, який включив у себе різні соціальні групи;

— молода людина — з нею пов'язана фабула — не мала надто виразних індивідуальних рис, але відзначилася порядністю, чесністю, сміливістю і здоровим глуздом.

• Виховання героя шляхом важких переживань, страждань, перевірки на мужність у пригодах і подорожах, сповнених випробувань і загроз.

• У романі відчутний тісний зв'язок історичного життя з особистим, історичної події з долею героя; але центральне місце у творі зайняло зображення історії, її руху і розвитку, розуміння письменником історичного процесу.

• Письменник далекий від ілюзій. Введений у розповідь авторський текст підводив читача до правильних суджень про цю епоху.

За тематикою і проблематикою всі прозові твори В. Скотта можна поділити на 3 групи:

• романи шотландського циклу, написані в основному до 1820 р. («Уеверлі, чи 60 років тому» (1814), «Гай Маннерінг» (1815), «Антикварій» (1816), «Пуритани» (1816), «Роб Рой» та ін.);

• романи, присвячені середньовічному історичному минулому Англії («Айвенго» (1819), «Монастир» (1820), «Абат» (1820), «Вудсток» (1826)).

• романи, присвячені історії інших європейських країн («Квентін Дорвард» (1823)).

Основні риси художнього методу В. Скотта

• створення жанру історичного роману;

• романтичні картини феодального середньовіччя і далекого минулого рідної Шотландії визначили колорит його романів;

• фабула творів мала авантюрно-мелодраматичний характер;

• використання фантастики, яка пов'язана з народними повір'ями;

• створення значних народних характерів;

• введення прийому поєднання опису приватного життя з історичними подіями;

• підкреслення залежності долі окремої людини від ходу розвитку історії;

• використання реалістичних рис.

 

Бахчисарай, Алушта, Чуфут-Кале, Аюдаг, Чатирдаг, Акерман, Балаклава - це лише деякі з місць, що стали близькими для тих, хто читав "Кримські сонети" Адама Міцкевича. Згадані тут назви місцевостей, гір і степів України як на ліричному, так і на описовому рівні нерозривно пов'язані з сонетами Міцкевича. Водночас вони ж накреслюють шлях поетичної подорожі автора, засланого 1824 року до Росії, який вже взимку наступного року вирушив саньми з Петербургу до Одеси. Звідти він двічі плавав кораблем до Криму. Особливо друга, довша подорож, що тривала близько двох місяців, знайшла своє відображення у поетичній формі сонетів





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 645 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Не будет большим злом, если студент впадет в заблуждение; если же ошибаются великие умы, мир дорого оплачивает их ошибки. © Никола Тесла
==> читать все изречения...

2626 - | 2300 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.