Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.
Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення.
30.Альтернативна служба і порядок її проходження.
Право на альтернативну (невійськову) службу як вид виконання загального військового обов’язку мають при наявності істинних релігійних переконань громадяни України, які належать до діючих згідно з законодавством релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю та служби у Збройних Силах.
Для вирішення питань проходження альтернативної служби утворюються комісії у справах альтернативної служби України
Власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов’язаний забезпечити громадянина зазначеною у направленні для проходження альтернативної служби роботою і протягом п’яти календарних днів повідомити про це відповідну комісію
Строк альтернативної служби становить двадцять сім місяців, а для осіб, що мають повну вищу освіту з освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста чи магістра,- вісімнадцять місяців.
31.Порядок (особливості) обрання військовослужбовців до Рад народних депутатів та інших виборних державних органів
Стаття 5. Забезпечення громадянських прав і свобод військовослужбовців
Військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до Рад народних депутатів та інших виборних державних органів згідно з
Конституцією України (888-09). На них поширюються положення Закону України "Про вибори Президента Української РСР" (1297-12). Військовослужбовцям, які балотуються кандидатами у народні депутати, їх командири (начальники) повинні створювати належні умови для здійснення цього права.
Військовослужбовці, обрані до Рад народних депутатів чи призначені у сформовані цими Радами органи, залишаються на військовій службі, і за ними зберігається статус військовослужбовців. Військовослужбовці, які є народними депутатами та звільнені від виконання службових обов'язків у зв'язку з обранням до складу органів відповідних Рад народних депутатів і при цьому не виявили бажання звільнятися в запас, прикомандировуються до цих Рад з залишенням на військовій службі у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Строк роботи в Радах чи їх органах зараховується до загального і безперервного стажу військової служби. Після закінчення строку повноважень в Раді народних депутатів та її органах військовослужбовець направляється у розпорядження військового формування, де він проходив службу до обрання, для подальшого проходження служби на посаді не нижче тієї, яку він займав до обрання на виборну посаду в Раді народних депутатів.
Військовослужбовці мають право створювати свої громадські об'єднання відповідно до законодавства України. Військовослужбовці не можуть бути членами будь-яких політичних партій або організацій чи рухів. Організація військовослужбовцями страйків і участь в їх проведенні не допускається.
Військовослужбовці вправі оскаржити в суд незаконні дії військових посадових осіб і органів військового управління.
Військовослужбовці мають рівне з усіма громадянами України право виїзду за кордон.
32.Цивільні правовідносини.
Цивільні правовідносини - це врегульовані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, пов'язані з інтелектуальною власністю та особисті немайнові відносини, учасники яких виступають носіями цивільних прав та обов'язків.
Цивільне правовідношення має свою структуру. У ньому традиційно вирізняють такі елементи:
1) суб'єкти;
2) об'єкти;
3) зміст, тобто суб'єктивні права та обов'язки.
