На які класи поділяється промислова продукція з метою оцінювання її якості?

Управління якістю

Тести

1. З точки зору виробництва якість – це:

а. здатність виробу або послуги послідовно відповідати очікуванням споживача чи перевершувати їх;

б. відповідність системі міжнародних стандартів ISO 9000;

в. виховання вірності працівників своєї компанії;

г. формування ефективних творчих колективів.

2. Сучасні світові погляди на якість виникли:

а. у ХІХ столітті;

б. на початку ХХ століття;

в. у 50-х роках ХХ століття;

г. у 1991 р.

3. Постійність характеристик товару під час його використання – це:

а. надійність;

б. післяпродажне обслуговування;

в. особливості;

г. відчутна якість.

4. Побічна оцінка якості (репутація виробника) – це:

а. експлуатаційні характеристики;

б. термін використання;

в. особливості;

г. відчутна якість.

5. Якість проекту (конструкції) – це:

а. легкість використання та зрозумілі інструкції для споживача;

б. відповідність виробу проекту;

в. наміри розробників включити (чи виключити) певні характеристики у товар або послугу;

г. післяпродажне обслуговування.

6. Додаткові характеристики виробів – це:

а. надійність;

б. післяпродажне обслуговування;

в. особливості;

г. відчутна якість.

7. На відповідність виробу проекту не впливають:

а. можливості обладнання;

б. зрозумілі інструкції для споживача;

в. міра технологічності проекту;

г. рівень кваліфікації та мотивації персоналу.

8. Наявність високого ступеня однорідності товарів (послуг) - це:

а) сертифікація продукції;

б) стандартизація продукції;

в) стандартизація і сертифікація продукції;

г) асортимент продукції

9. Витрати на попередження дефектів – це:

а) профілактичні витрати;

б) витрати на брак;

в) додаткові витрати;

г) постійні витрати.

10. Елементами системи TQM є:

а) постійне вдосконалення, визначення еталону, передача повноважень співробітнику, командний підхід, знання методів і прийомів ефективної діяльності по досягненню вимог якості;

б) постійне вдосконалення, визначення еталону, передача повноважень співробітнику, календарне планування, знання методів і прийомів ефективної діяльності по досягненню вимог якості;

в) постійне вдосконалення, визначення еталону, командний підхід, знання методів і прийомів ефективної діяльності по досягненню вимог якості;

г) план-перевірка-виконання-робота.

11. Цикл Шухарта або «колесо Демінга»:

а) цикл “план – виконання – перевірка - робота”;

б) цикл “організація – планування – мотивація - контроль”;

в) цикл “планування – координація – перевірка - робота”;

г) цикл “план – мотивування – контролінг - робота”.

12. Концепція Парето має іншу назву:

а) правило “ 70-30 “;

б) правило “ 60-40 “;

в) правило “80-20“;

г) правило “ 50-50 “;

13. Не відноситься до параметрів якості:

а) надійність виробу;

б) термін експлуатації;

в) експлуатаційні характеристики;

г) постійне вдосконалення.

14. Проекти низької якості та дефектні товари чи послуги не можуть:

а. підвищити рентабельність виробництва;

б. призвести до втрати бізнесу;

в. погіршити імідж організації і зменшити її частку на ринку;

г. зумовити значну критику і/або посилити нагляд з боку контролюючих органів.

15. Не відноситься до особливостей сучасного управління якістю:

а. попередження помилок, а не їх пошук та ліквідація;

б. відповідальність за якість кожного працівника, а не лише відділу технічного контролю;

в. постачальники розглядаються як партнери;

г. здійснення контролю якості лише наприкінці виробничого процесу відділом технічного контролю.

16. Одним із головних досягнень Едварда У. Демінга є:

а. розглядав якість як здатність до використання, вважав, що 80% дефектів якості піддаються контролю менеджерів, тому вони відповідають за усунення цих дефектів;

б. склав знаменитий список з 14 пунктів, необхідних для досягнення високої якості;

в. удосконалив концепцію нульових дефектів;

г. опрацював причинно-наслідкову діаграму для поліпшення якості.

17. Одним із головних досягнень Джозефа Джурана є:

б. склав знаменитий список з 14 пунктів, необхідних для досягнення високої якості;

в. удосконалив концепцію нульових дефектів;

г. створив знамениту систему виробництва і концепцію „Точно в термін” (Just in Time).

18. Одним із головних досягнень А. Уолтера Шухарта є:

б. склав знаменитий список з 14 пунктів, необхідних для досягнення високої якості;

в. удосконалив концепцію нульових дефектів;

г. запропонував математичне пояснення поведінки виробничого процесу у часі (контрольні карти).

19. Одним із головних досягнень Таічі Охно є:

б. створив знамениту систему виробництва і концепцію „Точно в термін” (Just in Time);

в. склав знаменитий список з 14 пунктів, необхідних для досягнення високої якості;

г. удосконалив концепцію нульових дефектів;

20. Одним із головних досягнень Ф. Кросбі є:

б. склав знаменитий список з 14 пунктів, необхідних для досягнення високої якості;

в. запропонував математичне пояснення поведінки виробничого процесу у часі (контрольні карти);

г. удосконалив концепцію нульових дефектів;

21. Причинно-наслідкова діаграма для поліпшення якості, розроблена професором Токійського університету Каору Ішикавою, має іншу назву:

а. риб’яча голова;

б. риб’ячий кістяк;

в. риб’ячий плавник;

г. риб’ячий хвіст.

22. Головне правило побудови причинно-наслідкової діаграми Каору Ішикави:

а. наявність математичної моделі;

б. динамічний характер;

в. перпендикулярність побудови факторів другого порядку відносно факторів першого порядку;

г. врахування побажань та потреб споживачів.

23. Європейський фонд управління якістю провів ряд досліджень, результатом яких стала розробка:

а. системи стандартів ISO 9000;

б. моделі досконалості;

в. причинно-наслідкової діаграми для поліпшення якості;

г. концепції загального управління якістю (TQM).

24. Не відноситься до набору концепцій системи TQM:

а. орієнтація на результат;

б. концентрація уваги на споживачах;

в. виявлення та виправлення дефектів наприкінці операційного процесу;

г. лідерство та відповідність цілям.

25. Європейська модель досконалості складається з:

а. шести критеріїв;

б. семи критеріїв;

в. восьми критеріїв;

г. дев'яти критеріїв.

26. Логіка, відома під назвою RADAR, складається з наступних чотирьох елементів:

а. результати; підхід; застосування; оцінка та перегляд;

б. організація; планування; мотивація; контроль;

в. план; виконання; перевірка; робота;

г. постійне вдосконалення, визначення еталону, командний підхід, знання методів і прийомів.

27. В залежності від властивостей показники якості продукції розрізняють:

а. одиничні і комплексні;

б. базові і відносні;

в. призначення, надійності, ремонтоспроможності, схоронності, технологічності, економічності;

г. прогнозовані, проектні, виробничі, експлуатаційні.

28. До витратної продукції щодо оцінки рівня якості відносять:

а. сировину і природне паливо, матеріали та продукти, видаткові вироби;

б. матеріали та продукти, продукцію, що підлягає ремонтуванню, сировину та природне паливо;

в. вироби, що не підлягають ремонтуванню, видаткові вироби, матеріали та продукти;

г. вироби, що підлягають ремонтуванню, видаткові вироби, вироби, що не підлягають ремонтуванню.

29. В залежності від кількості властивостей показники якості продукції бувають:

а. базові і відносні;

б. прогнозовані, проектні, виробничі, експлуатаційні;

в. схоронності, довговічності, економічності, технологічності;

г. одиничні і комплексні.

30. В залежності від використання для оцінки показники якості продукції розрізняють:

а. базові і відносні;

б. економічності, довговічності, технологічності, транспортабельності;

в. одиничні і комплексні;

г. прогнозовані, проектні, виробничі, експлуатаційні.

31. В залежності від стадії визначення значень показники якості продукції розрізняють:

а. одиничні і комплексні;

б. економічності, довговічності, технологічності, транспортабельності;

в. базові і відносні;

г. прогнозовані, проектні, виробничі, експлуатаційні.

32. Відносна характеристика якості продукції, що ґрунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюється, з базовими значеннями – це:

а. характеристика продукції;

б. сертифікат відповідності;

в. рівень якості продукції;

г. сертифікат якості.

33. Методи знаходження значень показників якості продукції за способами одержання інформації поділяються на:

а. традиційний, експертний, соціологічний;

б. вимірювальний, реєстраційний, органолептичний, розрахунковий;

в. експертний, традиційний, вимірювальний, органолептичний;

г. традиційний, соціологічний, реєстраційний, розрахунковий.

34. Об'єктивна особливість, за якою її відрізняють від інших видів продукції – це:

а. якість продукції;

б. характеристика продукції;

в. рівень якості продукції;

г. базовий зразок.

35. Науку, яка вивчає якість продукції та вимірювання якості називають:

а. кваліметрія;

б. стандартизація;

в. сертифікація;

г. метрологія.

36. Розрізняють кваліметрію:

а. об'єктивну і суб'єктивну;

б. технологічну і соціальну;

в. теоретичну і практичну;

г. комплексну і диференційну.

37. Основні фактори, що випливають на якість продукції:

а. політичні, соціальні, правові, організаційні;

б. екологічні, правові, економічні, культурні;

в. технічні, організаційні, економічні, суб'єктивні;

г. демографічні, культурні, правові, політичні.

38. До продукції, що витрачає свій ресурс щодо оцінки рівня якості відносять:

а. видаткові вироби, матеріали та продукти;

б. сировина та природне паливо, видаткові вироби;

в. вироби, що підлягають ремонтуванню, вироби, що не підлягають ремонтуванню;

г. сировину і природне паливо, матеріали та продукти.

39. Реально досягнута сукупність значень показників якості продукції, що прийнята для порівняння називається:

а. характеристикою продукції;

б. базовим зразком;

в. рівнем якості продукції;

г. якістю продукції.

40. При оцінці рівня якості продукції використовують методи:

а. експертний, соціологічний, традиційний;

б. вимірювальний, реєстраційний, розрахунковий;

в. диференційний, комплексний, змішаний;

г. розрахунковий, реєстраційний, традиційний, соціологічний;

41. Метод оцінки рівня якості продукції, заснований на використанні одиничних показників якості продукції називається:

а. диференційним;

б. експертним;

в. комплексним;

г. змішаним.

42. Метод оцінки рівня якості продукції, оснований на використанні узагальненого показника якості продукції називається:

а. змішаним;

б. комплексним;

в. диференційним;

г. розрахунковим.

43. Встановлення міри відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції до початку її експлуатації або споживання називають:

а. рівнем якості продукції;

б. сертифікатом якості;

в. оцінкою рівня якості виготовленої продукції;

г. характеристикою продукції.

44. Характеристика середніх витрат, пов'язаних з наявністю дефектів, які виражені в цінових чи умовних одиницях, що приходяться на одиницю продукції називається:

а. коефіцієнтом дефектності;

б. нормативним строком окупності капітальних виробів;

в. нормативним коефіцієнтом економічної ефективності;

г. зведеними витратами.

Які показники характеризують системи "людина-виріб", "людина-робоче місце", "людина-машина" і враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних і психологічних властивостей людини?

а. екологічні;

б. економічні;

в. функціональні;

г. ергономічні.

46. Кількісна характеристика однієї властивості продукції, що характеризує її якість, яку розглядають стосовно визначених умов її створення або споживання – це: