Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство в той чи інший період.
Доходи державного бюджету – це економічні відносини, які складаються у держави з юридичними та фізичними особами в процесі формування централізованого фонду грошових коштів держави. Формою цих економічних відносин служать різноманітні види податків, зборів і обов’язкових платежів юридичних та фізичних осіб в бюджет.
До доходів загального фонду Державного бюджету України належать:
1) податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 69 та пунктом 1 частини першої статті 71 цього Кодексу);
2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;
3) 50 відсотків збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення);
4) 50 відсотків платежів за користування надрами загальнодержавного значення;
50 відсотків податку на доходи фізичних осіб, що сплачується (перераховується) на території міста Києва;
5) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (крім частини збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
6) податок на додану вартість (крім податку, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
7) акцизний збір із вироблених в Україні товарів (крім збору, визначеного у частині першій статті 66 цього Кодексу, та збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
8) акцизний збір із ввезених на територію України товарів (крім збору, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
9) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати за ліцензії, визначеної у частині першій статті 64 та у частинах першій і другій статті 66 цього Кодексу);
10) ввізне мито (крім мита, що зараховується до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
11) вивізне мито;
12) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України, а також кошти, отримані за вчинення консульських дій за межами України (крім частини коштів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України);
13) частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до державного бюджету (у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність;
14) кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України "Про Національний банк України";
Видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування.
Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.
Видатки Державного бюджету України включають бюджетні призначення, встановлені законом про Державний бюджет України на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтею 87 цього Кодексу.
Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.
Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету.
Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.
Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Бюджетним кодексом України передбачено, що з Державного бюджету України здійснюються видатки на:
- державне управління: законодавчу владу, виконавчу владу, Президента України;
- судову владу;
- міжнародну діяльність;
- національну оборону;
- правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави;
- освіту;
- охорону здоров’я;
- соціальний захист та соціальне забезпечення;
- культуру і мистецтво;
- державні програми підтримки телебачення, радіомовлення, преси, книговидання, інформаційних агентств;
- фізичну культуру і спорт;
- державні програми підтримки регіонального розвитку пріоритетних галузей економіки;
- програми реставрації пам’яток архітектури державного значення;
- державні програми розвитку транспорту, дорожнього господарства, зв’язку, телекомунікацій та інформатики;
- державні інвестиційні проекти;
- державні програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки, попередження та ліквідація надзвичайних ситуацій та наслідків стихійного лиха;
- обслуговування державного боргу;
- проведення виборів та референдумів;
- інші програми, які мають виключно державне значення.
4. Призначення, джерела доходів та напрямки видатків місцевих бюджетів України.
Доходи місцевих бюджетів поділяються на:
1) власні доходи — доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;
2) закріплені доходи — доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Згідно статті 64 до закріплених доходів за місцевими бюджетами, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, належать:
1) податок з доходів фізичних осіб (До доходів бюджетів міст Києва та Севастополя зараховується 50 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується на території цих міст. До доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення зараховується 75 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб, що сплачується. До доходів бюджетів сіл, їх об'єднань, селищ, міст районного значення зараховується 25 відсотків загального обсягу податку з доходів фізичних осіб.
2) 50 відсотків збору за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення, що зараховується до бюджетів міст Києва та Севастополя, бюджет АРК,;
3) 50 відсотків збору за спеціальне водокористування (крім збору за спеціальне водокористування місцевого значення), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя користувачами води за місцем її забору;
4) 50 відсотків платежів за користування надрами загальнодержавного значення, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
5) плата за використання інших природних ресурсів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
6) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних місцевих рад;
7) плата за ліцензії та сертифікати, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;
8) плата за ліцензії на виробництво, експорт, імпорт та оптову торгівлю спирту алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;
9) за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя;
12) реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що справляється виконавчими органами відповідних місцевих рад;
13) плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до міських бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;
14) плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, що зараховується до міських
бюджетів міст Києва та Севастополя ліцензіатами, які здійснюють діяльність на території міст Києва та Севастополя;
15) державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам.
Перераховані податки і збори складають кошик доходів №1, що закріплюються на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.
До власних доходів місцевих бюджетів належать доходи, які визначені ст.69 Бюджетного кодексу України, формуються і збираються на відповідній території, а саме:
До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать:
1) фіксований податок на доходи від підприємницької діяльності, що зараховується до місцевих бюджетів;
2) податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.
3) платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;
4) плата за землю, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
5) податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
6) плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (крім плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів (автозаправними станціями, заправними пунктами);
7) місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування, включаючи податок на нерухоме майно(нерухомість), відмінне від земельної ділянки;
8) фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;
9) частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, у порядку,визначеному Верховною Радою Автономної Республіки Крим,відповідними місцевими радами;
10) плата за розміщення тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів (крім коштів, отриманих вищими та професійно-технічними навчальними закладами від розміщення на депозитах тимчасово вільних бюджетних коштів, отриманих за надання платних послуг,якщо таким закладам законом надано відповідне право);
11) штрафні санкції за порушення законодавства;
12) надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності;
Ці доходи формують кошик доходів №2 і не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.
Видатки місцевих бюджетів– це економічні відносини, які виникають у зв’язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.
Бюджетним кодексом передбачено критерії розмежування видатків між місцевими бюджетами.
До І групи належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які найближче розташовані до споживача і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
До ІІ групи належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг і здійснюються з бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення та районних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів..
До ІІІ групи належать видатки на фінансування бюджетних установ та заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій населення, потреба в яких існує в усіх регіонах України, і здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів..
З бюджетів міст Києва і Севастополя здійснюються видатки всіх трьох груп.
Перелічені групи видатків враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.
Згідно статті 91 до видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:
1) місцеву пожежну охорону;
2) позашкільну освіту;
3) соціальний захист та соціальне забезпечення:
4) відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання);
5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;
6) культурно-мистецькі програми місцевого значення, в тому числі зоопарки загальнодержавного значення комунальної власності;
7) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;
8) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;
9) типове проектування, реставрацію та охорону пам'яток архітектури місцевого значення;
10) транспорт, дорожнє господарство:
11) заходи з організації рятування на водах;
12) обслуговування місцевого боргу;
13) програми природоохоронних заходів місцевого значення;
14) управління комунальним майном;
15) регулювання земельних відносин;
