Податки в системі державного економічного регулювання

Обов'язкові збори з юридичних і фізичних осіб, проведені державою на основі державного законодавства, – це і є податки. Таким чином, податки виражають обов'язок юридичних і фізичних осіб брати участь у формуванні державних фінансових ресурсів. Податки, будучи чинником перерозподілу національного доходу, покликані також гасити “збої” у системі розподілу, стимулювати або знижувати зацікавленість людей у розвитку тієї або іншої форми діяльності.

Сукупність податків, що сплачуються в державі, а також форми і методи їх побудови являють собою податкову систему.

 

Податкова система базується на відповідних законодавчих актах держави. Вони встановлюють конкретні методи побудови і стягнення податків, тобто визначають елементи податку.

До елементів податку відносяться:

- суб'єкт податку, або платник податків – особа, на яку покладено обов'язок платити податок;

- об'єкт податку – доход або майно, з якого нараховується податок (заробітна плата, прибуток, цінні папери, нерухоме майно, додана вартість);

- джерело податку – доход, за рахунок якого сплачується податок;

- ставка податку – величина податку на одиницю оподаткування.

Розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні та регресивні податкові ставки.

Тверді – в абсолютній сумі на одиницю оподаткування – незалежно від розміру доходу (наприклад, за тонну нафти або газу).

Пропорційні – діють в однакових процентних співвідношеннях до об'єкта податку без обліку диференціації його величини.

Прогресивні – середня ставка підвищується із зростаннями доходу. Це ті податки, тягар яких сильно відчувають особи з більшими доходами (прибутковий податок).

Регресивні – середня ставка знижується із ростом доходу. Вигідна для людей з більшими доходами.

Основними джерелами податкових доходів є доходи, товари і капітал.

 

 

Основні джерела податкових доходів
Податки на доходи		Податки на товар		Податки з капіталу
Податки на доходи юридичних осіб		ПДВ		Податок на спадщину
Податки на доходи фізичних осіб		Акциз		Податок на дарування
		Митний збір		Податок на майно
				Податок на землю
				Податок на продаж цінних паперів

Залежно від методу стягнення, податки підрозділяються на прямі, тобто податки на доход або майно платників податків, і непрямі – це податки на товари і послуги, враховані в ціні або тарифі.

В Україні встановлені 24 види загальнодержавних і 16 видів місцевих податків і зборів.

 

Податки на дохід.

Прибутковий податок з фізичних осіб відноситься до прямих податків, причому в більшості країн – до прогресивних. Прогресія дозволяє згладжувати нерівність у доходах.

З 1 жовтня 1998 року встановлений неоподатковуваний мінімум у сумі 17 гривень. До 01.01.2004 року в Україні діяли наступні ставки та розміри податку:

 

Мінімальний сукупний оподатковуваний доход (грн.)	Ставки і розміри податку
	Не обкладається
18 – 85	10% або 6.80
86 – 170	6.80 + 15 % від суми < 86
171 – 1020	19.55 + 20 % від суми <171
1021 – 1700	189.55 + 30 % від суми <1021
Понад 1701	393.55 + 40 % від суми <1701

 

З 1.01.2004 року встановлена єдина ставка прибуткового податку у розмірі 13%, а з 01.01.2007 року вона буде становити 15%.

Прибутковий податок з юридичних осіб також є прямим податком. В Україні юридичні особи оподатковуються податком на прибуток.

Не вважаються прибутком і не обкладаються податком:

- кошти, матеріальні цінності і нематеріальні активи, що надходять підприємству у вигляді внесків у його статутний капітал;

- кошти громадян, що надходять у кредитні союзи, пенсійні фонди й ін.

З 1.04.2004 року прибуток підприємств обкладається податком по базовій ставці 25% (до 01.01.2004 року ставка податку на прибуток становила 30%).

 

Податки на товари.

Податком на товар, застосовуваний у більшості розвинених країн, є податок на додану вартість. ПДВ – ключовий інструмент уніфікації механізму оподатковування. Факт його застосування став обов'язковою умовою вступу країни в ЄС. Цей податок стягується багаторазово на кожній стадії просування товару до споживача, але в оподатковуваний оборот включається лише вартість, додана на цій стадії.

Ставки цього податку в різних країнах не перевищують 20 – 30 %, в Україні ставка ПДВ - 20%. ПДВ практично охоплює всі види товарів і послуг, тому при відносно низьких ставках поповнює скарбницю краще інших видів податків. Сума ПДВ визначається як різниця між податковим зобов'язанням і податковим кредитом.

 

Податкове зобов'язання – загальна сума податку, отримана платником податків у звітному податковому періоді.

 

Податковий кредит – сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Якщо в конкретному звітному періоді податковий кредит перевищує податкове зобов'язання, то має місце бюджетне відшкодування, тобто сума, що підлягає поверненню платникові податків з бюджету.

У ресторанному господарстві від ПДВ звільняються операції з харчування дітей у школах за рахунок коштів місцевих бюджетів, професійно-технічних училищ і громадян в установах охорони здоров'я.

 

Акцизний збір встановлений на певні види продовольчих і непродовольчих товарів, наприклад, на спирт вітчизняний та імпортний, міцні напої, коньяк, тютюнові вироби, деякі кондитерські вироби й т.п.

Обов'язковою умовою ефективності податкової системи є необхідність її постійного вдосконалення. Разом з тим, рішення питань змін у податковому законодавстві може супроводжуватися не тільки обґрунтованими фінансовими розрахунками, а також аналізом досвіду різних країн. Зокрема для країн Центральної та Східної Європи характерні процеси скорочення кількості й уніфікації податкових пільг, звільнень від них. Цим зміцнюють ознаки єдності та цілісності податків як системи, їхньої нейтральності щодо різних секторів економіки, форм власності й організації господарської діяльності. Зберігаються і удосконалюються лише деякі типові для ринкових умов пільги, такі, наприклад, як встановлення неоподатковуваного податками мінімуму, можливості відрахування коштів на прискорену амортизацію, відшкодування збитків минулих років, деякі пільги соціального характеру (для платників з обмеженою платоспроможністю).

Поступово знижуються та уніфікуються податкові ставки. Бази оподатковування і ставки податків демонструють усе більш тісну взаємозалежність між собою. Чим об’єктивніше та ширше база податку, тим більш низькими і уніфікованими стають його ставки. Разом з тим, зниження і уніфікація ставок стимулюють розширення податкових баз (за рахунок росту обсягів діяльності підприємства та зниження випадків ухилення від сплати податків).

 

Становлять інтерес податкові системи окремих країн. Наприклад, у Польщі податок на прибуток становить 19%. Дозволяється відносити на видатки практично будь-які витрати платника, зокрема, витрати на рекламу, вкладення коштів у неприбуткові об'єкти, підтримку та розвиток науки, витрати на освіту, охорону здоров'я, екологію, добродійність і т.п. Податок на додану вартість - 22%, є пільгові - 7% (сільське господарство, медичні вироби, товари для дітей, будівельні матеріали, певні послуги) і 3% - основні продукти харчування, видатки на охорону здоров'я, освіту, поштові послуги. Звільнений від ПДВ експорт. Податок на доходи фізичних осіб - 19%, 30%, 40%. Найближчим часом планується перехід до єдиної ставки - 22%.

 

У Чехії податок на прибуток становить 28%. Базу оподатковування можна зменшити на вартість подарунків для шкіл, лікарень і т.п., але не більш, ніж на 5%. Податок на додану вартість - 19%, пільговий - 5% (сфера послуг, торгівля продуктами харчування, охорона здоров'я). Податок на доходи фізичних осіб - 15%, 20%, 25%, 32%.

 

В Угорщині податок на прибуток становить 18%. Базу оподатковування можна зменшити на 20% за рахунок витрат на наукові дослідження і розробки, у випадку надання роботи учням ПТУ, найму на роботу безробітних. Податок на додану вартість - 25%. Пільговий - 12% (продукти харчування, енергоносії, медпрепарати, екологічні вироби, культурні, транспортні й готельні послуги). Звільнені від оподатковування експорт і певна група ліків. Податок на доходи фізичних осіб - від 20% до 60%.

 

У Росії діє єдина ставка прибуткового податку з фізичних осіб у розмірі 13%.

 

У США мінімальна ставка на доходи встановлена у розмірі 10%, максимальна ставка при доході 307050 дол. у рік 38,6%.