Домашнє майно (меблі, побутова техніка, килимові вироби, одяг, книги, предмети домашнього вжитку) громадян також можна страхувати. Воно має належати за правом приватної власності страхувальнику та членам його родини. Якщо домашнє майно перебуває в аварійних або дуже старих будівлях, то страхова компанія не приймає його на страхування. Дія договору страхування домашнього майна є обмеженою у просторі місцем страхування. Тобто охоплене страховим захистом домашнє майно підлягає страхуванню лише за визначеною в договорі страхування адресою — за місцем проживання страхувальника або розташуванням будинку.
Якщо майно переміщується за іншою адресою, то дія договору страхування припиняється. Проте в певних випадках, обумовлених договором, можливе вільне переміщення майна з місця страхування.
На страхування може прийматися все домашнє майно або окремі групи предметів (наприклад, меблі, теле-, відеоапаратура), або окремі предмети (лише телевізор). Особливо цінне майно (вироби з дорогоцінних металів, унікальні та антикварні речі тощо) у більшості випадків страхується за спеціальним договором.
Найчастіше страховими випадками за цим договором страхування вважаються:
стихійне лихо;
пожежа, вибух, аварія опалювальної системи, водопровідної або каналізаційної мережі, проникнення води із сусіднього приміщення, викид газу, раптове зруйнування основних конструкцій житлових або підсобних приміщень;
викрадення або незаконні дії третіх осіб.
Залежно від конкретних потреб у страховому захисті страхувальник може застрахувати домашнє майно одразу від усіх або кількох зазначених ризиків.
За бажанням страхувальника домашнє майно може бути застраховане на повну дійсну (первісну) вартість або на певну частку від цієї вартості. Якщо на страхування приймаються окремі групи майна або окремі предмети, то страхову суму розраховують на основі вартості кожної групи майна або предмета окремо.
Колекції картин, унікальні та антикварні речі приймаються на страхування у розмірі їх повної вартості згідно з експертною оцінкою відповідних компетентних органів.
Строк дії договору страхування становить здебільшого 1 рік, але можуть бути встановлені й інші строки страхування. Розмір страхового тарифу та страхової суми залежить від обсягу відповідальності страховика, виду домашнього майна, типу будівлі, в якій знаходиться майно, умов додержання безпеки житла та інших чинників (наприклад, охоронної сигналізації).
У практиці досить часто страхування домашнього майна здійснюється за системою першого ризику — тобто страхове відшкодування виплачується за знищене (викрадене або пошкоджене) майно в розмірі суми збитку, що не перевищує страхову суму.
При настанні страхового випадку страхувальник повинен:
вжити заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих унаслідок настання страхового випадку;
у разі викрадення майна, знищення або пошкодження його внаслідок навмисних неправомірних дій третіх осіб повідомити відповідні органи;
повідомити страховика про настання страхового випадку та подати перелік знищеного, пошкодженого або викраденого домашнього майна;
зберегти пошкоджені предмети майна або наявні залишки від них та представити їх при складанні страхового акта.
За умовами договору страхування домашнього майна:
розмір збитку визначається окремо за кожним предметом домашнього майна;
розмір збитку визначається окремо за кожним ризиком знищення або пошкодження домашнього майна. Знищеним домашнє майно вважається тоді, коли воно стало цілком непридатним для використання за початковим призначенням. Пошкодженим вважається тоді, коли якість предмета погіршилася, але при цьому можливе його відновлення за допомогою ремонту та подальша експлуатація за призначенням.
Збиток при страхуванні домашнього майна визначається:
у разі знищення майна — у розмірі дійсної (первісної) вартості застрахованого майна з урахуванням залишків (якщо такі є);
у разі пошкодження майна — різниця між дійсною вартістю та вартістю з урахуванням знецінення. Якщо майно підлягає ремонту, сума збитку визначатиметься вартістю ремонту;
у разі викрадення — це дійсна або первісна вартість майна.
При викраденні домашнього майна, взятого під охорону органами внутрішніх справ за допомогою засобів сигналізації, від суми страхового відшкодування віднімають суму, яку страхувальник отримав від органів внутрішніх справ. Також від суми, виплаченої органами внутрішніх справ, вираховується вартість викрадених предметів, що не були застраховані.
Страхова компанія виплачує страхове відшкодування на підставі отриманої заяви страхувальника про страховий випадок, переліку знищених, викрадених або пошкоджених предметів домашнього майна, акта про знищення (пошкодження) майна, довідки компетентних органів, яка підтверджує факт та обставини страхового випадку (якщо така є).
Страхова компанія зменшить розмір страхового відшкодування або взагалі відмовить у його виплаті, якщо страхувальник вніс до переліку знищеного (пошкодженого, викраденого) майна предмети, які фактично не були знищені (пошкоджені або викрадені).
Якщо збиток повністю компенсовано особою, відповідальною за заподіяний збиток, то страхувальник втрачає право на отримання від страхової компанії відшкодування. Якщо збиток не відшкодований винною особою, страховик виплачує страхувальнику відшкодування, а винній особі на суму виплаченого відшкодування подається регресний позов.
Таким чином, громадянин може забезпечити страховим захистом не лише будівлі, але й домашнє майно, що йому належить.
Короткі підсумки
До страхових послуг щодо захисту майна належать: страхування наземного транспорту; страхування майна; страхування вантажів та багажу; страхування кредитів; страхування фінансових ризиків; страхування залізничного транспорту; страхування інвестицій; страхування повітряного транспорту; страхування водного транспорту; страхування судових витрат. Основними принципами майнового страхування є такі принципи: страхового інтересу, добросовісності, відшкодування, суброгації, контрибуції, безпосередньої причини.
При страхуванні майна страхова сума встановлюється у межах вартості майна за цінами, що діють на момент укладання договору, а страхове відшкодування виплачується страховиком у межах страхової суми і не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Залежно від розподілу відповідальності за ризик між страхувальником і страховиком розрізняють повне страхування та часткове страхування.
Повне страхування забезпечує повний страховий захист інтересів страхувальника. Для цього використовують дві системи страхування: за дійсною вартістю майна та відновленою вартістю майна. Часткове страхування обмежує відповідальність страховика, залишаючи частину ризику страхувальнику. До часткового страхування належать пропорційне страхування та непропорційне страхування. У пропорційному страхуванні страхове відшкодування так відноситься до збитку страхувальника, як страхова сума — до вартості застрахованого майна. Поширеними системами непропорційного страхування є система першого ризику, страхування з франшизою.
Особливостями страхових послуг щодо захисту майна громадян е: короткостроковий характер договорів страхування майна громадян; під час дії договору страхування страхувальник може укласти додатковий договір страхування майна на строк, що залишився до кінця дії основного договору; страхові платежі можна сплачувати у готівковій чи безготівковій формах, одноразово за весь строк страхування чи в кілька строків. Страхувальниками можуть бути власники майна, а також особи, які тимчасово користуються або розпоряджаються майном на законних підставах. Страхуванню підлягає як рухоме, так і нерухоме майно.
За умовами договору страхування будівель страхувальник може застрахувати: всі будівлі, які розташовані на його земельній ділянці; окремі будівлі; окремі конструктивні елементи; будівлі, зведення яких не закінчено. За домовленістю страхувальника зі страховиком страхова сума визначається окремо для кожної будівлі, що приймається на страхування, і не може перевищувати її дійсної вартості на день укладення чи поновлення договору або відповідної ринкової ціни в цьому регіоні.
При здійсненні оцінки ступеня знищення або пошкодження будівлі розрізняють тотальний та частковий збиток. Розмір тотального збитку визначається: при повному знищенні будівлі без залишків будівельних матеріалів, придатних для будівництва, як сума вартості будівлі з урахуванням суми зносу та витрат з рятування будівлі; якщо при знищенні будівлі є залишки будівельних матеріалів, придатних для будівництва, — як різниця між сумою вартості будівлі (з урахуванням суми зносу) та витрат з ЇЇ рятування і сумою вартості залишків матеріалів (із сумою зносу) з урахуванням їх знецінення внаслідок страхового випадку. При частковому збитку основою для визначення втрат є вартість відновлення (ремонту) будівлі з урахуванням суми зносу та вартість залишків від пошкоджених (знищених) конструктивних елементів.
Дія договору страхування домашнього майна є обмеженою у просторі місцем страхування. На страхування може прийматися все домашнє майно або окремі групи предметів, або окремі предмети. Особливо цінне майно страхується за спеціальним договором. Залежно від конкретних потреб у страховому захисті страхувальник може застрахувати домашнє майно одразу від усіх або кількох ризиків: стихійного лиха, пожежі, вибуху, аварій, викрадення або незаконних дій третіх осіб. Домашнє майно може бути застраховане на повну дійсну вартість або на певну частку від цієї вартості. Якщо на страхування приймаються окремі групи майна або окремі предмети, то страхову суму розраховують на основі вартості кожної групи майна або предмета окремо.
Основні поняття і терміни: страхові послуги щодо захисту майна, страхування будівель, страхування домашнього майна, страхова оцінка, система страхування за дійсною вартістю, система страхування за відновленою вартістю, пропорційне страхування, страхування за системою першого ризику, страхування з франшизою, тотальний збиток, частковий збиток.
Контрольні питання
1.Охарактеризуйте принципи та особливості страхових послуг щодо захисту майна.
2.Які системи майнового страхування Ви знаєте?
3.Виділіть характерні ознаки страхування майна громадян.
4.Які види збитків Ви знаєте?
5.Який механізм укладання договору страхування будівель фізичних осіб?
6. Поясніть різницю між страхуванням домашнього майна та страхуванням будівель громадян.
7. Як визначається розмір збитку за умовами договору страхування домашнього майна?
Тести
1. За договором страхування будівель страхова оцінка
має дорівнювати:
а) будь-якій вартості;
б) первісній собівартості;
в) дійсній вартості;
г) собівартості.
2. У разі страхування будівель збиток визнається тотальним:
а) коли вартість відновлювальних робіт з урахуванням вартості залишків та витрат, понесених страхувальником з метою запобігання збитку, перевищує дійсну вартість будівлі;
б) коли вартість відновлювальних робіт з урахуванням вартості залишків перевищує первісну вартість будівлі;
в) коли вартість відновлювальних робіт з урахуванням вартості залишків не перевищує ринкової вартості будівель;
г) коли страхова сума є більшою за дійсну вартість будівлі,
3. Майнове страхування є:
а) ризиковим видом страхування;
б) накопичувальним видом страхування;
в) особистим страхуванням;
г) взаємним страхуванням.
4. За якою системою страхування майна страхове відшкодування дорівнює розміру збитку:
а) страхування за відновленою вартістю майна;
б) страхування за дійсною вартістю майна;
в) страхування першого ризику;
г) пропорційного страхування.
5. Якщо при настанні страхового випадку за договором страхування будівель виплачено лише частину страхової суми, то:
а) дія договору страхування припиняється;
б) дія договору продовжується до кінця зазначеного строку у розмірі повної страхової суми;
в) дія договору продовжується до кінця зазначеного строку у розмірі різниці між страховою сумою та сумою виплаченого страхового відшкодування;
г) дія договору припиняється, а страхові премії повертаються.
6. Дія договору страхування домашнього майна обмежена:
а) місцем страхування;
б) розміром страхової премії;
в) розміром страхового відшкодування;
г) розміром страхової суми.
7. Завжди на повну вартість страхуються:
а) побутова техніка;
б) дорогоцінні речі;
в) все домашнє майно;
г) будівельні матеріали.
8. Якщо при страхуванні майна обрано систему страхування першого ризику і при настанні страхового випадку збиток перевищує страхову суму, то витрати з його компенсації несе:
а) страховик;
б)страхувальник;
в) винна особа;
г) страховик і страхувальник в однаковому розмірі.
9. При страхуванні домашнього майна страхова сума не повинна перевищувати його дійсної вартості:
а) на момент укладання договору страхування;
б) на момент настання страхового випадку;
в) на момент виплати страхового відшкодування;
г) на момент визначення страхового тарифу.
10. При дійсній вартості 80 000 грн. житловий будинок було застраховано на 40 000 грн. Через настання страхового випадку вартість відновлювальних робіт з урахуванням зносу досягла 18 000 грн. Обчисліть суму страхового відшкодування:
а) 18 000 грн.;
б) 80 000 грн.;
в) 40 000 грн.;
г) 9000 грн.
Література
Богута Н. Добровольно, но очень дорого // Эксперт. — 2006. — № 13. — С. 40—46.
Вовчак О, Д., Завійська О. І. Страхові послуги: Навч. посіб. — Л.: Компакт - ЛВ, 2005. — С. 291—324.
Говорушко Т. А. Страхові послуги: Навч. посіб. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — С. 309—336.
Дев'ять місяців одного року на ринках фінансових послуг (за матеріалами річного звіту Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України) // Україна Business. — 2004. — № 8. — С. 2—3.
Дедиков С. В. Франшиза // Финансы. — 2005. — № 7. — G. 47—49.
Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 4 жовтня 2001 p. № 2745-ІП /
Кривошлик Т. Д. Страхування майна громадян // Фінанси України. — 2001. — № 11. — С. 131—136.
Основи практики майнового страхування на прикладі страхового ринку Швейцарії // Страхова справа. — 2003. -№ 2. — С. 38—40.
Основы страховой деятельности: Учебник / Отв. ред. проф. Т. А. Федорова. — М.: БЕК, 2001. — 768 с.
Паращак О., Лисенко Н. Огляд ринку добровільного майнового страхування в Україні // Страхова справа. — 2003. — № 2. - С. 8—11.
Постанова Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри страхових тарифів з добровільного страхування майна громадян" № 1122 від 17 вересня 1996 p. /
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 369-р "Про схвалення Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року" /
Рудых И. Взгляд на "очищенный" рынок // Эксперт. — 2005. — № 35. — С. 82—84.
Страхування: Підручник / Кер. авт. кол. і наук, ред. С. С. Осадець. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2002. — С. 357—376.
Страхування приваного майна та майна, переданого в оренду // Страхова справа. — 2003. — № 2. — С. 18 27.
