Добровільні страхові послуги громадянам у разі нещасних випадків

 

Згідно з Законом України "Про страхування", добровільне страхування у разі нещасних випадків здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення такого страхування визначаються правилами страхування. Страхові компанії, які отримали ліцензію на здійснення добровільного страхування у разі нещасних випадків при укладенні договорів, ураховують такі чинники:

— професію та умови роботи застрахованої особи. Різні професії по-різному небезпечні щодо ймовірності настання нещасних випадків. У правилах страхування від нещасних випадків досить часто страхові компанії виділяють такі групи ризику професій — перша група (особи, які не залучені до промислового виробництва), друга група (особи, що зайняті у процесі виробництва, — машинобудівельна, деревообробна, легка промисловості), третя група (працівники металургійної, нафтової та газової промисловості), четверта група — працівники галузей з підвищеним ступенем небезпеки (пожежники, працівники хімічного виробництва тощо);

вік та стан здоров'я: як правило, вік застрахованої особи на день укладання договору страхування не повинен бути меншим 16 років, а на день закінчення не повинен перевищувати 60 років (у деяких компаніях 65 років). Якщо фізична особа вже була застрахована раніше, то договір страхування може бути укладено й у старшому віці (у більшості випадків 70—75 років);

час і місце дії договору страхування, географічну територію дії договору страхування (кожен регіон має свої особливості, які враховуються страховими компаніями при наданні такої послуги), кількість одночасно застрахованих при колективному страхуванні.

Страхувальниками можуть бути фізичні та юридичні особи, а застрахованими — лише фізичні особи. Не можуть бути застрахованими особи, що визнані недієздатними в установленому порядку, інваліди І та непрацюючі інваліди II групи, а також тяжко хворі на психічні та нервові захворювання тощо.

У правилах страхування нещасний випадок тлумачиться як несподівана або непередбачувана та незалежна від волі застрахованої особи подія, що відбулась під час дії договору страхування і призвела до розладу ц здоров'я або смерті.

Страховими випадками за договором добровільного страхування у разі нещасних випадків є:

— тимчасова втрата застрахованою особою загальної працездатності внаслідок нещасного випадку;

— постійна втрата загальної працездатності (встановлення групи інвалідності) внаслідок нещасного випадку; — смерть застрахованої особи внаслідок нещасного випадку.

Крім цього, при укладенні договору страхування може передбачатися й додаткова відповідальність страхової компанії перед страхувальником. Кожен страховик визначає свій перелік страхових випадків, обмежень і винятків, тому в одних компаніях він може бути ширшим, в інших — вужчим. При цьому дуже важливо, щоб це було визначено правилами добровільного страхування від нещасних випадків.

 

При поданні заяви на укладення договору страхувальник повинен надати інформацію, яку вимагає страховик щодо стану здоров'я кожної застрахованої особи.

Страхові тарифи залежать від групи ризику, до якої належить застрахована особа, та виду страхування, тобто повний страховий захист чи лише, наприклад, захист від нещасного випадку на виробництві. Тарифи встановлюються на основі актуарних розрахунків і в Україні коливаються у межах від 0,5 % до 5 %.

При укладенні короткострокових договорів (на строк менше 1 року) розмір страхового платежу та страхової суми за договором страхування визначається з урахуванням коефіцієнта короткостроковості залежно від строку дії договору страхування, У разі, коли договір страхування укладено на неповний місяць, страховий платіж сплачується як за повний місяць.

При настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхове відшкодування застрахованій особі або вигодонабувачеві відповідно до умов договору страхування. Загальна сума виплат з одного або кількох страхових випадків, що сталися в період дії договору страхування, не може перевищувати страхової суми, обумовленої в полісі. При настанні страхового випадку страхові компанії можуть пропонувати різні варіанти виплат страхового відшкодування, які обираються страхувальником при укладенні договору страхування від нещасних випадків. Такими варіантами можуть бути:

страхова виплата обчислюється як щодобова допомога за кожен день непрацездатності, із вихідними та святковими днями включно (у більшості компаній у розмірі 0,5—2 % від страхової суми залежно від тяжкості травми, а також не більше 50 днів непрацездатності за кожним страховим випадком);

страхова виплата здійснюється за таблицею, що встановлює її розмір (у разі травмування застрахованої особи внаслідок нещасного випадку відшкодування проводиться у відсотковому відношенні відповідно до таблиці розмірів страхових виплат);

розмір страхової виплати визначається за узгодженістю сторін, що обумовлюється у додаткових умовах при укладенні договору.

При настанні стійкої втрати працездатності (інвалідності) розмір страхового відшкодування становить:

за І групу інвалідності — 100 % страхової суми;

за II групу інвалідності — 75—80 % страхової суми;

за III групу інвалідності — 50 % страхової суми.

У разі смерті або встановлення інвалідності страхувальнику після тимчасової втрати працездатності та отримання ним страхового відшкодування виплачується різниця між страховою сумою у разі смерті (чи страховим відшкодуванням у разі настання інвалідності) та вже отриманою страховою виплатою.

Про настання страхового випадку страхувальник (застрахована особа, вигодонабувач) письмово повідомляє страховика у визначений строк. Для отримання страхового відшкодування застрахованою особою страховику подаються відповідні документи: заява про страхове відшкодування, документ, що посвідчує особистість, страховий поліс, а також ті документи, які підтверджують факт настання певного страхового випадку (тимчасової втрати працездатності, стійкої втрати працездатності, смерті застрахованої особи). У страховому полісі подається перелік документів, необхідних для отримання страхового відшкодування при настанні конкретного страхового випадку.

Договір страхування у разі нещасних випадків не передбачає виплату страхової суми (чи її частини) за страхові події, які сталися внаслідок:

професійних захворювань та захворювань, не пов'язаних з нещасним випадком;

водіння застрахованою особою автомобіля або іншого транспортного засобу в нетверезому стані, під впливом наркотичних чи інших схожих засобів;

скоєння або спроби скоєння застрахованою особою кримінального злочину;

самогубства або спроби самогубства застрахованого;

отруєння алкоголем або наркотичними засобами;

надання застрахованою особою свідомо неправдивих відомостей про факт настання нещасного випадку;

при невчасному повідомленні застрахованою особою (без поважних причин) про факт настання страхового випадку (у страховому полісі страхова компанія зазначає, протягом якого часу страхувальник має повідомити про факт настання нещасного випадку).

Якщо застрахована особа виїжджає на постійне місце проживання за межі України, то договір страхування у разі нещасних випадків припиняє свою дію.

Страхувальнику можуть надаватися пільги, якщо ним укладався договір страхування не менше ніж на один рік, період дії якого закінчився, і котрий укладає новий договір на строк не менше одного року. Страхувальник, за договором якого не було звернень за отриманням страхового відшкодування, одержує знижку із суми страхової премії. Крім цього, страхувальнику, який протягом 3-х років переукладає договір страхування безперервно, може бути наданий місячний пільговий строк для укладання нового договору. При цьому дія нового договору страхування починається з 00.00 годив дня, наступного за днем закінчення попереднього.

Страхувальник — юридична особа укладає договір страхування у разі нещасних випадків у двох примірниках. До кожного договору додається список осіб, які приймаються на страхування, із зазначенням розміру страхової суми для кожної особи. Список засвідчується підписом керівника та печаткою. Один примірник договору страхування зберігається у страхувальника, інший — у страховика. За згодою між страхувальником і страховиком страховий поліс може видаватися кожній застрахованій особі. Страхувальнику — юридичній особі при укладенні колективного договору страхування від нещасних випадків може надаватися знижка при сплаті страхового платежу залежно від кількості застрахованих осіб. Крім цього, страхувальник — юридична особа має право вносити зміни у списки працюючих щодо осіб, яким не було здійснено відшкодування за страхові випадки.

Страхування дітей віком до 16 років може здійснюватися за спеціальним тарифом.

Порядок укладання договору, умови його припинення, права та обов'язки сторін не деталізувалися нами, оскільки вони не відрізняються від тих засад, що закріплені законодавством.

Отже, громадяни за власним бажанням можуть убезпечити себе від можливих матеріальних збитків, спричинених наслідками нещасного випадку. Таку послугу нині реалізують страхові компанії також через банківські установи вкладникам чи власникам кредитних карток.