Становлення та розвиток економічного аналізу

В Україні

Становлення теорії і практики економічного аналізу має Довгий, тернистий історичний шлях. Аналітико-системний про­цес, який стосується явищ суспільного життя, соціально-еко-

29 Є.В. Мних. Економічний аналіз

номічного укладу, виробництва,,обміну та споживання, допоміг зробити висновок, що саме виробництво, добробут людей, еко­номічне зростання та кризові явища перебувають під впливом не­очевидних суспільних факторів, глибинних законів економічного життя. Це вимагало пояснень, адекватних оцінок, що не можна було зробити лише простим описом цих процесів. Спочатку ви­ник у найпростіших формах, а пізніше як система спеціальних знань для дослідження причинно-наслідкових змін економічних явищ і процесів.

Історія становлення та розвитку економічного аналізу в Ук­раїні не має однозначної характеристики як у визначенні когорти українських вчених, так і їхнього доробку. Труднощі в оцінках зу­мовлені тим, що українські вчені-економісти свої праці публіку­вали різними мовами, переважно російською, тому часто їх вважа­ли російськими вченими. Варто погодитись з визначенням І. Ко-ропецького, що українськими економістами треба вважати тих учених, які відповідають одному з двох критеріїв: визнавали себе українцями за національністю без огляду на те, де вони жили та працювали, або були іншої національності, але жили та працюва­ли переважно в Україні.

М.І. Туган-Барановський на початку XX ст. розробив і практично використав у своїх працях принципові положення те­орії економічного аналізу. Це стосується таких положень, як зна­ходження закономірного визначення зв'язку висловлених ідей з об'єктивними економічними умовами, аргументація теоретичних концепцій практичними розрахунками. Для того щоб узагальнити закономірності розвитку споживчої кооперації у 1861-1910 рр. він згрупував відомості про темпи зміни обороту за десятирічними періодами. Крім рядів динаміки, обчислень середніх і відносних величин учений користувався методом статистичних групувань.

М.І. Туган-Барановський описував у своїх працях методику та практику дослідження, рухаючись від цифри, від факту, що да­ло змогу йому зробити пророчий висновок про те, що "кооперація представляє собою більш високий тип, ніж колективізм", а від з" єднання кооперативу з політичною партією програють обидві сторони, як партія, так і кооператив.

ЗО

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

Заслуговує уваги підхід ученого до пізнання економічної системи у динаміці і розвитку з метою виявлення тенденцій та закономірностей. Він пише: " Капіталістичне господарство, яке переважно вивчає політична економія, не є чимось незмінним і нерухомим. Воно перебуває в процесі безперервного розвитку, і виявлення тенденцій цього розвитку видається мені найваж­ливішим завданням економічної науки". Дотепер не втратили актуальність теоретичні основи та методологічні засади дослідження - загальна теорія ринку класичної школи, теорія земельної ренти, теорія ринку Сісмонді, продовольча оренда то­що. Вчений близько підійшов до проблем факторного еко­номічного аналізу.

У XIX ст. представники інтелігенції доходили національної свідомості через дослідження життя народу, його культури, еко­номічних і соціальних проблем. Значний внесок зробили І.Фран-ко, М.Драгоманов та ін. Зокрема, багато праць І.Франка присвя­чені питанням економіки, статистики, демократії. Він велику ува­гу приділяв статистичному аналізу, друкуючи низку статей типу статистичної студії, крайової статистики, і зокрема "Статистика яко метода і яко наука". За результатами аналізу він розробляв проект земельної реформи.

Великий внесок у {Розвиток економічної науки в Україні зробили українські вчені Євген Слуцький, Іван Вернацький, Во­лодимир Левицький, Григорій Цихановський, Олександр Білімо-вич та ін.

До кінця 90-х років XX ст. в умовах будівництва соціалізму і комунізму наука економічного аналізу розвивалась з пріоритетом догматики у тлумаченні економічних явищ і процесів. Економічні науки спрямовували свої зусилля на виправдання життєвості дог­матів марксизму-ленінізму, волюнтаристських рішень правлячої комуністичної партії. Аналітики "виправдовували" партійну стра­тегію індустріалізації, колективізації, режиму економії, планових темпів зростання тощо. Це наносило велику шкоду суспільному прогресу, руйнувало цивілізовану природу економічного життя. У 20-30-х роках XX ст. економічний аналіз зводився лише до аналізу бухгалтерського балансу і відображений у працях переважно російських вчених: П. Худякова, А.Усачева, С. Татура. Пізніше, на

Є.В. Мних. Економічний аналіз

початку 40-х років, з'явилися перші наукові праці, що стосувались проблем комплексного економічного аналізу, російських учених: С.К. Татура, Н.Р. Вейцмана, 1.1. Поклада, С.Б. Барнгольц, А.Д. Ше-ремета, В.І. Петрової, Б.Й. Майданчика, А.І. Муравйова та ін. Знач­ний вклад у розвиток науки економічного аналізу зробили ук­раїнські вчені-аналітики, більшість наукових праць яких опубліко­вані російською мовою, оскільки складно, а деколи й неможливо було подолати монополію мови, що претендувала на міжнаціональ­ну. Вагомий внесок у розвиток методики комплексного еко­номічного аналізу зробили вчені з Києва В.І. Самборський, 1.1. Ка-ракоз, Г.М. Мельничук; зі Львова Є.В. Мних, М.В. Римар, М.І. Яцків; з Тернополя - СІ. Шкарабан, І.Д. Фаріон, П.Я. Попович, М.Й. Шеремета. Значним є доробок у розв^чязанні наукових про­блем методології та організації економічного аналізу вчених національної школи бухгалтерського обліку А. М. Кузьмінського, В.В. Сопко, З.В. Гуцайлюка, І.П. Житної, С.Ф. Голова, В.І. Єфімен-ко, М.В. Кужельного та ін.

Тепер склалися сприятливі умови для становлення справді наукової національної школи економічного аналізу. Трансфор­мація суспільства і орієнтація на ринкові відносини передбачає пе­регляд традиційного розуміння багатьох економічних категорій, переоцінки цінностей і критеріїв економічного життя, формування нового економічного мислення. Новим змістом наповнюється уп­равління господарськими процесами, пріоритетними стають еко­номічні важелі впливу. Це розширює поле наукових досліджень, зону застосування економічного аналізу. З орієнтацією виробни­чої, посередницької, інвестиційної та інших видів діяльності на ви­моги внутрішнього і зовнішнього ринків виникають нові, нетра­диційні для теперішньої господарської практики завдання, які ре­алізуються в межах маркетингової діяльності, на ринку інфор­маційних послуг (аудиту, консалтингу, інжиніриніу), у діловому партнерстві. Потрібні нові наукові розроблення у галузі аналізу інвестиційної діяльності, зовнішньоекономічного партнерства, інноваційних процесів. Наповнюються новим змістом державне ре­гулювання економіки, управління економікою регіонів і галузей, бюджетна і банківська справа тощо. Це вимагає нових досліджень у сфері методології та організації макроекономічного аналізу. Тре-

.

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

ба пам'ятати, що аналогів практики формування ринкового середо­вища для України не існує. Становлення національної моделі еко­номічного прогресу є пріоритетною справою науковців, практиків, народу, його великої політичної волі.

1.8. Трансформації економічного аналізу в сучасних умовах

Трансформація науки, зміна її змісту, предмета, методології -це об'єктивний процес, який зумовлений прогресом пізнання та вимогами практичної діяльності. Розвиток і модернізація еко­номічного аналізу, незважаючи на суперечливість цього процесу, має прогресивну еволюцію та реальне утвердження у діючій прак­тиці. Існуючі протиріччя у підходах до визначення змісту та місця цієї науки в системі економічних наук зумовлені всім ходом сум­бурного реформування економічної освіти в Україні. Тут чітко простежуються два підходи. Перший - пов'язаний з гар­монізацією економічної освіти в Україні до міжнародних стан­дартів, другий - у забезпеченні її прогресивної еволюції та адап­тації до реальних умов національної економіки. І перший, і дру­гий підходи мають свої позитивні та негативні аспекти, тому до­сягнення визначеності у трансформації економічного аналізу є надзвичайною актуальною проблемою. Саме ця визначеність є об'єктивною передумовою створення сучасних досить стабільних програм підготовки економічних кадрів.

Представники першого підходу (Білуха М.Т., Пушкар М.С., Гуцайлюк З.В.) вважають що недоцільно зберігати самостійний курс "Економічний аналіз", а залучити його до структури рівнів екаунтінгу за зарубіжними аналогами. Вчені, що дотримуються другого підходу (Чумаченко М.Г., Івахненко В.М., Шкарабан СІ., Мних Є.В.) наполягають на збереженні самостійного курсу ново­го змісту і структури, зорієнтованого на підготовку керівників всіх рівнів економічної системи. Для рейтингової оцінки цих підходів треба взяти кінцеву результативність, науково-практич­ну цінність проведення аналітичних досліджень. При розкладенні аналітики за функціональними напрямками менеджменту (мар­кетинг, контролінг, калькулювання і т.п.) можна досягнути лише

' 33

Є.В. Мних. Економічний аналіз

його локальної цілі, без синтезу причин зміни економічної систе­ми в цілому. Однак принцип системного підходу у забезпеченні прийняття та оцінках результатів управлінських рішень передба­чає синтез всіх аспектів аналітичного дослідження економіки гос­подарюючих систем будь-якого рівня. Для визначення напрямів пріоритетної трансформації економічного аналізу варто визначи­ти загальний та часткові критерії таких змін. Не треба змішувати підходи у визначенні аналізу і синтезу як всезагального методу наукового пізнання й економічного аналізу як самостійної еко­номічної науки.

Загальний критерієй трансформації економічного аналізу -забезпечення його функціональної ролі в обґрунтуванні та оцінках ефективності управлінських рішень. Якщо за міжнарод­ними стандартами в класифікації економічних наук виділяється економіка та менеджмент, то у дослідженнях економічної теорії аналіз і синтез є методом наукового пізнання, а в системі наук ме­неджменту економічний аналіз це самостійна прикладна наука. Це не тільки не виключає, а навпаки, передбачає широке застосу­вання методів економічного аналізу у реалізації предмета будь-якої економічної науки. Взаємопроникнення наук є об'єктивною реальністю, а пошук чітких меж кожної з них хоч і має певні підстави, визнається всіма вченими, проте не може бути результа­тивним. Щодо прикладних економічних наук вагомішою є їх практична значимість, ніж "чистота" предмету наукових досліджень.

Посилання на зарубіжні стандарти класифікації еко­номічних наук, за якими спеціальний навчальний курс "еко­номічний аналіз" не виділяють і привнесення їх у систему національної економічної освіти є відступом, кроком назад до до­сягнутого прогресу цієї науки. За цими стандартами економічний аналіз пріоритетно зводиться лише до методу досліджень і "роз­мивається" в системі багатьох наук насамперед "ас^апсесі ішсгоекопотісз", "асІУапсіЬсІ асоипііп§" тощо.

Особливу претензійність до "розмивання" цілісної науки економічного аналізу мають прикладні економічні науки (ме­неджмент, маркетинг, аудит та інші). Зрозуміло, що виконання ни­ми своєї функціональної ролі немислиме без використання прий-

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

омів і методів економічного аналізу Такий процес диференціації та інтеграції економічних наук в умовах формування ринкового середовища передбачає розвиток комплексного економічного аналізу, трансформацію його загальної моделі. Саме на аналітич­ному етапі можна дати якісну оцінку управлінських рішень, визна­чати вичерпність і достовірність інформаційного забезпечення для їх обґрунтування, виявити можливість та оцінити ризик госпо­дарського чи фінансового маневру, дати характеристику стратегії і тактики функціонування економічних систем. У сфері аналітич­них досліджень треба виділити: оцінку зміни і розвитку пара­метрів економічних явищ і процесів, обґрунтування факторних за­лежностей, побудову інформаційної моделі досліджуваних явищ і процесів, застосування методів дослідження факторних систем, оцінка результатів дослідження, обґрунтування варіантів уп­равлінських рішень тощо. Це значно ширший обсяг роботи, ніж просте застосування методів оцінки чи діагностики.

Характерним є і те, що частка аналітичної роботи у функціональних обов'язках керівників і спеціалістів економічно­го профілю суттєво збільшується, оскільки пріоритетною стає не форма, а зміст поставленої мети управління та спосіб її досягнен­ня.Отже, можна виділити основні напрями фундаментальних досліджень галузі економічного аналізу:

і аналіз і оцінка трансформації ринкового середовища за об'єктивними та суб'єктивними чинниками економічних змін. Пріоритетним є ступінь визначеності ринкової моделі та державна політика економічних реформ;

' аналіз і оцінка стратегії та тактики економічних перетво­рень, визначення механізмів попередження кризових явищ в економічних системах різного ієрархічного рівня;

і аналіз резервів стабілізації економічного зростання;

* визначення дієвих важелів прискореного досягнення по­ставленої мети.

Запорукою успіху таких аналітичних досліджень може ста­ти інформаційне моделювання економічних систем різного рівня, створення достатнього та коректного інформаційного потоку, за яким можна буде однозначно оцінити поведінку економічної сис­теми при зміні її конструктивної будови (очікуваних та неперед-

 

Є.В. Мних. Економічний аналіз

бачуваних змін різних економічних параметрів). Тому моделю­вання факторних систем за різною глибиною можливого уп­равлінського впливу може визначити форму і зміст інфор­маційної моделі. Саме методика, коло завдань аналізу, а не інфор­маційні ресурси визначають зміст і структуру інформаційної мо­делі аналітичних досліджень. Помилковим є зведення предмету економічного аналізу до дослідження інформаційних ресурсів економічної системи. Тому іноді намагаються об'єднати еко­номічний аналіз з бухгалтерським обліком, статистикою, ауди­том, акцентуючи увагу на пріоритетність того чи іншого інфор­маційного потоку. Цілком очевидно, що для напрацювання ефек­тивних управлінських рішень необхідно визначити інформаційну модель досліджуваних явищ і процесів не лише за існуючою інформацією обліку, статистики, а й за всіма її джерелами, врахо­вуючи спеціальні обстеження. Зміна змісту і структури регламен­тованої облікової звітно-статистичної планової та нормативної інформації лише змінює аналітичні можливості діагностики і по­шуку, а не методику й організацію економічного аналізу. Особли­во суттєвим у цьому процесі є перехід на національні стандарти обліку та звітності [НП(С)БО].

Розвиток фундаментальної бази економічно пов'язаний з ви­користанням теорії системних досліджень та комплексної оцінки, пізнання взаємозв'язку та взаємозумовленості. Актуальність їх не тільки не зменшилась, а й суттєво збільшилась внаслідок форму­вання економічного середовища ринкового типу. Не втрачає своєї значимості кількісне та якісне вимірювання прямих і непрямих, ча­сткових та всезагальних причинно-наслідкових зв'язків у часі і про­сторі. Синтез таких багатовекторних досліджень передбачає збере­ження і розвиток економічного аналізу як цілісної науки. Поглиб­лення фундаментальних досліджень пов'язане з більшим розпов­сюдженням у спеціальних методиках аналізу методів теорії ймовірностей, теорії гри, теорії масового обслуговування та дослідження динамічного роду, що зумовлено необхідністю аналізу і оцінки економічних ситуацій у зоні нестабільності, невизначе­ності, високого ризику прийняття управлінських рішень. Еко­номічний аналіз спрямовується не тільки і не стільки на оцінку ди­наміки та еластичності змін, скільки а на досягнення високої мане-

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

вреності економічної системи для досягнення кінцевої мети її функціонування. Принагідно зазначимо, що нового змісту набуває і макроекономічний аналіз, вийшовши за межі економіко-статис-тичного аналізу та оцінки дії агрегатних факторів. Зменшення част­ки та зміна форм і методів державного регулювання збільшує по­требу аналітичного забезпечення прийняття управлінських рішень на галузевому та регіональному рівнях.

У прикладному аспекті практично втратив своє значення порівняльний аналіз відхилень. Проте все більшого значення на­буває трендовии аналіз прогнозування економічних циклів, оцінка діапазону допустимого коливання економічних показників, виз­начення необхідного та можливого зростання економічного по­тенціалу в цілому і фінансових результатів зокрема. Застосування в аналізі методів ключової матриці, міжгалузевого балансу, мат­риці багатокритеріальної оптимізації та інших економіко-матема-тичних методів і моделей, визначення кризових порогів, зони беззбитковості створює зону вибору управлінських рішень, поле маневрування матеріально-технічними ресурсами і капіталом для досягнення максимальних результатів кінцевої мети.

Виділяючи аспекти сучасної трансформації моделі комплекс­ного економічного аналізу, пріоритетним варто визнати акту­альність і ефективність (результативність) аналітичних досліджень у стратегічному та поточному управлінні. Саме інтеграція досягнен­ня тактичних цілей і реалізації стратегічної мети не лише змінює критерії оцінки, а й відносну цінність. Тому на перший план висту­пають аналітичні дослідження за такими напрямами:

—маркетинговий аналіз за дослідженням економічного се­
редовища, тенденцій і характеру його зміни (як за метою адаптації
до цього середовища, так і його мотивованої зміни). За результа­
тами маркетингових досліджень формуються варіанти уп­
равлінських рішень на багатокритеріальній основі з врахуванням
ризику успіху в зоні невизначеності поведінки конкурентів і парт­
нерів. Поле маркетингових досліджень суттєво вплинуло на
трансформацію моделі комплексного економічного аналізу діяль­
ності підприємств та його цільову орієнтацію;

—аналіз стратегії господарюючого суб'єкта, дослідження
тенденцій і закономірностей зміни явищ і процесів локального чи

Є.В. Мних. Економічний аналіз

глобального рівнів, причин об'єктивного і суб'єктивного характе­ру, що їх зумовлюють. Аналіз стратегії тісно пов'язаний з плану­ванням (обґрунтування цільових програм індикативних планів, бізнес-планів), але не як системою показників, які регламентують поведінку господарюючого суб'єкта у плановому періоді, а як інформаційною моделлю його стратегічної поведінки, що мак-симізує успіх у підприємництві. Пріоритетним стає не аналіз відхилень від плану, а оцінка невикористаних можливостей та упущеної вигоди, що практично неможливо було врахувати у плані. Комплекс каркасних параметрів операційної, інвес­тиційної та фінансової діяльності підприємства може бути виділе­ний для достатньо точної оцінки стратегії і тактики бізнесу;

—аналіз і оцінка еластичності змін економічних показників
в обґрунтуванні стратегії і тактики бізнесу. Практично втратив
своє значення аналіз проміжних результатів, пошук резервів еко­
номії тощо. Провідним є визначення позитивної еластичності до­
даткових витрат і фінансових результатів, нарощування еко­
номічного потенціалу та стратегічна вигода, втрата часткових по­
точних успіхів у досягненні стратегічної результативності тощо. В
аналітичних дослідженнях треба виділяти задачі оцінки еластич­
ності впливу важелів державного регулювання економічних про­
цесів, зміни об'єктів і нормативів оподаткування, обмеження
зовнішньоекономічної діяльності та митної політики, сприяння
підприємництву і забезпечення інвестиційної привабливості, ва­
лютного регулювання тощо;

—альтернативна основа аналітичного пошуку, що передба­
чає не лише багатокритеріальну оптимізацію та формування зони
прийняття управлінських рішень, а й рейтингову оцінку будь-
якого варіанту змін. Аналітичне забезпечення набирає консалтин­
гової основи, де визначальною є економічна вигода. Найбільшою
мірою цьому сприяє нова система обліку, яка адаптована до
міжнародних стандартів. Рейтингова оцінка дає змогу обрати оп­
тимальний план управлінських дій при обмежених ресурсних
можливостях. Проблема рейтингової оцінки тісно пов'язана з пи­
танням визначення інтегральних показників;

—вагоме місце в аналітичних дослідженнях займає визна­
чення і оцінка ризику підприємництва. Зрозуміло, що найсу-

Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

масніша економетрика не в стані розв'язати цю проблему, проте ступінь готовності у реалізації контрзаходів щодо досягнення очікуваного успіху має вирішальне значення. Оцінка ризику по­винна мати паритетну основу, що розширює зону учасників ризи-кових операцій і зменшує ступінь розчарування в разі неуспіху. Необхідна аналітична основа управління ризиками з метою їх мінімізації на стадії формування партнерських відносин, ре­алізації інвестиційних проектів, заключення договорів і кон­трактів, тощо.

Вищеназвані напрями трансформації економічного аналізу вичерпують сучасні проблеми розвитку його методології, тому недоцільно виділяти в структурі курсу такі розділи: ситуаційний аналіз, аналіз лівериджу, аналіз витрат і вигод, 5\\ЮТ - аналіз. Названі дослідження або поглинаються у рекомендованій моделі комплексного економічного аналізу (аналіз лівериджу, аналіз ви­год і витрат), або належать до методів управління і менеджменту (ситуаційний аналіз, 8\\ЮТ-аналіз).

Жорстке розмежування та відокремлення економічного аналізу неможливе і недоцільне. Проте збереження комплекс­ності, системності аналітичних досліджень не тільки не втратило своєї значимості, а й набуло більшої актуальності, розширило зо­ну діагностики і пошуку при зростанні ризику підприємництва.

Для результативного управління визначальним є своєчасність прийнятих рішень і їх реалізації. Тому масштаби і глибина аналітичного пошуку лімітується часовими межами, що визначає організаційну систему виконання аналітичних робіт. У цьому аспекті найбільші здобутки, коли значно розширилась аналітична база сучасної системи обліку і статистики. Інфор­маційна прозорість економічних систем стає дедалі більшою, а це є запорукою довір'я і партнерської привабливості господарюючих суб'єктів. Проте низька облікова дисципліна, ігнорування чи спо­творення аудиту, дискредитація контрольних функцій держави призводять до процвітання тіньового сектора економіки. Через брак інформації та її спотворення аналітичні висновки і прийняті контрзаходи є часто запізнілими і малоефективними.

Принциповим стає питання змісту економічних категорій у ''системі обліку і аналізу. Прискорена модернізація економічного

Є.В. Мних. ькономічний аналіз

словника привнесла різнопланове тлумачення змісту багатьох економічних процесів, різні оцінки поведінки керівника, багатовекторне розуміння нормативно-правових положень.

Контрольні питання

1. Вкажіть на зв'язок економічного аналізу з теорією
наукового пізнання.

2. Розкрийте зміст процесу пізнання в економічному аналізі.

3. Розкрийте зміст економічного аналізу як науки.

4. Вкажіть на зв'язок економічного аналізу з управлінням
(менеджментом).

5. Дайте характеристику основних рис економічного аналіз.

6. Розкрийте зв'язок економічного аналізу з іншими
науковими.

7. Дайте характеристику основних принципів економічного
аналізу.

8. Розкрийте зміст предмету економічного аналізу і його
особливостей.

9. Класифікація економічних явищ і процесів.

 

10. Об'єкти економічного аналізу і їх класифікація.

11. Визначить основні завдання економічного аналізу.

12. Розкрийте особливості економічного аналізу діяльності
підприємств в умовах становлення ринкової економіки в
Україні.

13. Розкрийте історичні етапи становлення економічного
аналізу в Україні.

14. Вклад сучасних вчених-аналітиків у розвиток економіч­-
ного аналізу в Україні.

15. Проблеми трансформації економічного аналізу у су­
часній системі економічних наук.

16. Сучасна парадигма економічного аналізу.

Розділ 2. Види економічного аналізу

Розділ 2. Види економічного аналізу Ключові терміни і поняття

Макроекономічний аналіз. Мікроекономічний аналіз. Стратегічний (перспективний) аналіз. Поточний (оперативний) аналіз. Підсумковий (ретроспективний) аналіз. Управлінський і фінансовий аналіз. Маркетингові дослідження. Сканування зовнішнього середовища. 8Ж)Т-аналіз. Конкурентний аналіз. Функціонально-вартісний аналіз.

2.1. Класифікація видів економічного аналізу

Класифікація видів економічного аналізу має суттєве значення у визначенні методики досліджень, в його організації. Ця обставина найвагоміша, оскільки забезпечує достатню еко­номічність аналітичного процесу. Враховуючи зміст і предмет дослідження, найсуттєвішим є його поділ на макроеко­номічний і мікроекономічний. Дослідження економічних сис­тем на рівні національної економіки, її галузевої та регіональ­ної структури охоплює макроекономічний аналіз. Він спрямо­ваний на дослідження: темпів економічного зростання та структурної перебудови національної економіки; стану та пер­спектив розвитку товарного і фінансового ринків, а також ринків праці; виявлення основних макроекономічних про­порцій та індикаторів макроекономічної нестабільності (інфляції і безробіття), стану Державного бюджету і платіжно­го балансу тощо. Результатом макроекономічного аналізу є: оцінки, висновки та пропозиції щодо змін національної еко­номічної політики; напрацювання механізмів державного регу­лювання економічних відносин господарюючих суб'єктів на внутрішньому і зовнішньому ринках; розроблення цільових програм стратегічних та індикативних планів економічного зростання та ін. Особливістю макроекономічного аналізу є йо-

41 Є.В. Мних. Економічний аналіз

го економіко-статистичний характер дослідження, виявлення специфіки тенденцій та закономірностей розвитку макроеко-номічних об'єктів на різних етапах становлення ринкових відносин, визначення параметрів економічної безпеки, неза­лежності та інтегрованості у світовому економічному просторі. Також макроекономічний аналіз можна поділити на: аналіз економіки країни, галузевий економічний аналіз, регіональний (територіальний) і програмно-орієнтований аналіз.

Макроекономічний аналіз має своїм предметом аналіз гос­подарської діяльності первинних ланок національної економіки -підприємств, установ і організацій. Він спрямований на моделю­вання чи оцінювання результатів діяльності господарюючих суб'єктів за всіма параметрами їх поведінки у внутрішньому та зовнішньому економічних середовищах. Особливістю мікроеко-номічного аналізу є дослідження функціонування підприємства як цілісної системи у взаємозв'язках економічних, технічних, соціальних, екологічних та інших аспектів його життєдіяльності, за специфікою стратегії і тактики розвитку та у причинно-наслідковій підпорядкованості. За результатами мікроеко-номічного аналізу створюється інформаційне забезпечення внутрігосподарської ієрархії управління за всіма часовими форма­ми (у проектуванні стратегічних рішень, оперативному менедж­менті та при підведенні підсумків змін в економічній системі).

За основу класифікації видів економічного аналізу прий­нята класифікація функцій управління та менеджменту. Основні класифікаційні ознаки виділення різних видів економічного аналізу наведені у таблиці 2.1.

Можна виділити й інші класифікаційні ознаки, однак у ме­тодологічному та організаційному аспектах найсуттєвішим є виз­начення просторових і часових видів економічного аналізу.