Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 


Економічний аналіз і теорія наукового пізнання




Будь-яка наука передбачає певну систему знань, яку отриму­ють, пізнаючи світ у різних його виявах. Система знань грун­тується на теорії наукового пізнання, яка вивчає можливості та за­кономірності через дослідження об'єктивної реальності: від відчуттів, уявлень, понять до об'єктивної дійсності, досягаючи ви­явлення її достовірності та істини. Саме ця теорія є методо­логічною основою економічного аналізу, зорієнтованого на дослідження економічної системи в цілому та її структурних еле­ментів. У процесі наукового пошуку виділяють об'єкт і суб'єкт пізнання. Для економічного аналізу об'єктом вивчення є еко­номічна система, середовище господарювання, господарська прак­тика з техніко-економічним, матеріально-речовим і соціально-еко­логічним змістом. Суб'єкт пізнання - це підприємець, бізнесмен, менеджер та будь-яка група зацікавлених людей. Активним еле­ментом цього процесу є людське мислення, яке охоплює поняття, судження, висновки та відображає загальне з диференціацією та синтезом властивостей речей, явищ, показників відповідно до їхньої сутності, реальності у динаміці та розвитку. Економічний аналіз враховує характер мислення, ідеологію, пріоритети та

9 Є.В. Мних. Економічний аналіз


цінності, які впливають на об'єктивну природу аналітичних вис­новків і пропозицій. Будь-який аналітичний пошук передбачає до­статню суму знань економічних категорій, їхню природу та різно­планове тлумачення, а також охоплює використання основних на­укових методів: індукція, дедукція, емпіричний, раціональний, кількісний, якісний та інші. Для дослідження економічних систем, явищ і процесів пріоритетним є опрацювання даних за фактами господарського життя, що вже відбулися чи можуть відбутися. Тріада процесу пізнання виражає природу аналізу (рис. 1.1).

 

Абстрактне мислення (вихідна формація)

Спостереження

(збір і систематизація

вхідної інформації)

Практика

(господарська

діяльність)

Рис 1.1. Процес пізнання в економічному аналізі.

Використовуючи вичерпність даних, внаслідок збору та си­стематизації необхідної чи достатньої інформації через абстракт­не мислення, досягаємо судження про зміст економічних явищ і процесів, їх об'єктивну природу та закономірності зміни і розвит­ку, що дає змогу робити висновки, моделювати ці явища і проце­си для досконалішої практики.

Термін "аналіз" (від грецького апаіузіз - розкладання) в за­гальному розумінні означає процеси уявного чи фактичного роз­кладання цілого на складові частини для пізнання його внутрішньої природи. Зворотною процедурою до аналізу, яка до­помагає формувати судження, є синтез (від грецького зупіЬезіз поєднання).

Для аналітичного аналізу характерним є розкладання цілісної економічної системи будь-якого порядку на функціональні складові елементи за якими можна визначити


Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

причинно-наслідкові зв'язки зміни та розвитку цих елементів і їх цілісної системи. Функціональні елементи розрізняють за спе­цифікою їх природи, особливим характером зв'язку з цілісною економічною системою, повнотою інформаційного відображення тощо. Наприклад, трудовий потенціал фірми, система ділового партнерства, механізм нормативно-правового регулювання еко­номічних відносин і т.п.

Особливістю економічного аналізу є процес пізнання на ос­нові інформаційного зображення явищ і процесів господарської практики. Чим детальніша і точніша інформаційна модель еко­номічної системи будь-якого рівня, тим кращі можливості форму­вання вагомих пропозицій для її вдосконалення. Пізнавши внутрішню сутність економічних явищ і процесів, характер і зако­номірності їхньої зміни та розвитку, можна побудувати інфор­маційну модель економічної системи за відповідними потребами та можливостями.

Економічний аналіз передбачає систему філософських, спеціальних економічних, математичних та інших знань, які допо­магають робити обґрунтовані судження про природу, зміну і роз­виток економічних явищ, процесів. Ці знання дають змогу форму­вати логіку мислення, формалізувати події, давати наукову інтер­претацію сутності об'єктивних і суб'єктивних змін.

Економічний аналіз грунтується на основних принципах діалектики:

• все пізнається у динаміці та розвитку;

• пізнання у зв'язках, взаємозв'язках, взаємозалежності і
взаємообумовленості;

• у причинно-наслідковій підпорядкованості зміни та роз­
витку;

• пізнання проявів необхідності та випадковості негативних
і позитивних характеристик, кількісних та якісних змін, дії
механізмів мотивації та інтересу.

Для економічного аналізу характерним є не відображення практики господарювання у різних інформаційних формах (план, звіт, програма тощо), а визначення кількісних та якісних пара­метрів причинно-наслідкового зв'язку її зміни і розвитку.

11 Є.В. Мних. Економічний аналіз

1.2. Зміст економічного аналізу як науки

Виділення економічного аналізу в окрему економічну науку зобумовлено специфікою певної галузі знань особливою практи­кою ведення господарства. Практична потреба досягнення не­обхідної зміни економічної системи на макро- чи мікрорівнях і діагностика досягнутих результатів цієї зміни стала пріоритетною для виділення окремої системи знань. Однак економічний аналіз у сучасному розумінні національної класифікації економічних на­ук не має всезагального поширення у світі. У більшості країн світу ця галузь знань належить до макроекономіки, стратегічного аналізу і найбільше екаунтінгу. Проведені узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду розвитку еко­номічних наук свідчать про доцільність збереження та вдоскона­лення науки економічного аналізу.

Практичну цінність наукового дослідження визначають за трьома ознаками:

. -і потреба для практики проведення досліджень;

і розв'язання лише тих наукових проблем, які потрібні для дальшого розвитку практики;

* досягнення більш високих знань.

Економічний аналіз - спеціальна галузь знань, становлен­ня якої як науки визначена обєктивними передумовами і по­требами, характерні для виникнення будь-якої нової галузі на­уки. Для економічного аналізу як науки пріоритетною є прак­тична потреба розв’язання сучасних проблем економіки на ма­кро- чи мікрорівнях. Поглиблення економічної роботи на різних рівнях господарської системи зумовили необхідність інтеграції розрізнених форм економічного аналізу, які були притаманні для обліковим наукам (облік, статистика, плану­вання) як окрема система знань. Найбільше практична потреба була визначена розвитком науки управління (менеджменту). Саме функціональна диференціація науки управління зумови­ла виділення економічного аналізу для обґрунтування, оціню­вання управлінських рішень, а також для реалізації завдань інших функціональних систем знань (планування, регулюван­ня, обліку, контролю, аудиту тощо).


Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

Будь-який процес управління (менеджменту) в економіці розглядають як інформаційну взаємодія суб'єкта і об'єкта. Ця взаємодія досягається через систему прямих і зворотних інфор­маційних потоків.

Становлення прямого і зворотного інформаційних потоків в управлінні (менеджменті) можливе лише на базі аналітичних досліджень (рис. 1.2).

Якщо у прямому зв’язку економічний аналіз забезпечує па­раметри можливого впливу на обєкт управління, то у зворотному оцінює ефективність такого впливу та доцільність його корекції.

Для прийняття управлінського рішення потрібна аналітич­на підготовка, яка охоплює такі етапи:

етап 1 - набір варіантів господарського рішення;

етап 2 - визначення обмежень на варіанти господарських рішень (скоротити витрати не можна через зниження технічного стану устаткування);

етап 3 - розрахунок техніко-економічних показників варіан­та та його впливу на господарські результати;

етап 4 - визначення критерію ефективності варіантів госпо­дарських рішень.


Становлення і розвиток економічного аналізу зумовлений новими досягненнями у методології та організації аналітичних досліджень.


 

Рис. 1.2. Місце економічного аналізу в управлінні (менеджменті).

13 Є.В. Мних. Економічний аналіз

Отже, економічний аналіз - це система спеціальних знань для дослідження зміни і розвитку економічних явищ, процесів у їх взаємозв'язку та взаємозумовленості, що визначається суб'єктив­ними та об'єктивними причинами з метою забезпечення цільового управління ними. Тобто, економічний аналіз - це система спеціаль­них знань, яка пов'язана з:

а) дослідженням причинно-наслідкових зв'язків зміни та
розвитку економічних явищ та процесів;

б) вибором і обґрунтуванням ділового партнерства;

в) дослідженням зовнішнього економічного середовища
(маркетинговий аналіз), зміни параметрів ринку;

г) оцінюванням підприємницького ризику;

д) моделюванням поведінки економічної системи на багато-
критеріальній основі;

ж) обґрунтуванням цільових програм, індикативних планів
і бізнес-планів та об'єктивним оцінюванням їх виконання;

з) кількісним і якісним вимірюванням об'єктивних і
суб’єктивних факторів та пошуком резервів удосконалення гос­-
подарських систем;

і) формуванням аналітичного забезпечення для прийняття оптимальних управлінських рішень.

Головні риса економічного аналізу як науки:

1. Дослідження причинно-наслідкових зв'язків зміни та
розвитку економічних явищ і процесів. Економічний аналіз не
тільки дає характеристику явищ і процесів, оцінює їхній стан, а
проводить глибоку об'єктивну діагностику причин, які їх зумов­-
люють та визначають характер зміни та розвитку. Важливим є
добір сукупності причин, оцінювання їх кореляційної значущості
та налагодження алгоритму причинно-наслідкового зв’язку.

2. Об'єктивне оцінювання ефективності розвитку еко­
номічної системи стосовно створених умов внутрішнього і
зовнішнього економічних середовищ. Прибутковість і конкурен­
тоспроможність за поточними та стратегічними цілями є основ­
ними критеріями оцінювання економічних систем будь-якого
рівня. Подання необ'єктивної, нереальної аналітичної оцінки для
прийняття управлінських рішень є шкідливішим, ніж відсутність
аналізу взагалі та інтуїтивне управління. З цих причин еко-


Розділ 1. Економічний аналіз як наука. Його зміст та методологічна основа

номічний аналіз часто стає складовою частиною аудиту. Об'єк­тивність аналізу залежить від реальності інформаційної моделі економічної системи та наукової методики досліджень.

3. Багатоваріантне, багатоаспектне аналітичне забезпечення
цільових запитів користувачів, що дає змогу сформувати поле ви­
бору управлінських рішень на рейтинговій основі. Цим дося­
гається переконливість в оптимальному виборі. Економічний
аналіз забезпечує "прозорість", очевидність висновків і пропо­
зицій, що сприяє застосуванню економічних методів управління,
основою яких є мотивація та інтерес.

4. Цільова спрямованість і практична цінність аналізу вира­
жається у розробленні планів та прогнозів, оцінці невикориста­
них можливостей та упущеної вигоди, узагальненні досвіду та
формуванні нового економічного мислення.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-07-29; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1679 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Наука — это организованные знания, мудрость — это организованная жизнь. © Иммануил Кант
==> читать все изречения...

2329 - | 2118 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.