Трудовий процес – це сукупність дій виконавців щодо здійснення виробничого процесу.
Залежно від характеру участі робітника у їх здійсненні трудові процеси поділяються на ручні, ручні механізовані, машинно-ручні, машинні, автоматизовані та апаратурні.
Зміст трудового процесу визначається технологічним процесом. Правда, в окремих випадках технологічні процеси відбуваються без участі людини, під впливом природних умов.
Основним елементом технологічного процесу є операція. Найменшим трудовим елементом операції є рух.
Рух – це однократне переміщення робочого органа виконавця (рук, ніг, корпусу, очей) під час праці.
Сукупність трудових рухів, які використовуються без перерви одним або декількома робочими органами виконавця, становлять трудову дію.
Необхідність виконання різноманітних виробничих процесів і робіт під час виробництва передбачає розподіл праці. На підприємстві виділяють: функціональний, технологічний і кваліфікаційний розподіл праці.
Функціональний розподіл праці здійснюється на основі виділення виробничих функцій. Він служить основою для визначення необхідної професійної спеціалізації працівників. Кожна група поділяється за ознакою виконуваних функцій. А вони – за професіями. Наприклад, робітники основні і допоміжні, ІТП тощо.
Технологічний розподіл праці здійснюється на підставі розчленування виробництва на стадії, технологічні процеси і операції. На цій підставі виділяються різні професії і спеціальності.
Кваліфікаційний розподіл праці зумовлений різною складністю, точністю робіт, різними умовами, що ставляться до виконавця тощо.
Великий вплив на ступінь і форми розподілу праці має тип виробництва (одиничне, серійне, масове), від якого залежить складність, а, відповідно, і вимоги до робітників та ІТП.
Розподіл праці нерозривно пов’язаний з її кооперуванням.
На підприємстві усі його форми зводяться до таких основних: міжцехової, внутрішньоцехової і внутрішньодільничої кооперації праці.
Розподіл і кооперування має такі встановлені раціональні межі:
· економічна – збільшення сукупного фонду робочого часу або виробничого циклу;
· технічна – залежить від технічних можливостей виробництва;
· фізіологічна – пов’язана з допустимими фізичними і психологічними навантаженнями;
· соціальна – визначається мінімальною різноманітністю виконуваних функцій, що забезпечують привабливість праці.
Кооперація праці залежить від організаційних та економічних меж:
· організаційна – для виконання будь-якої роботи можна об’єднати мінімум дві особи, а максимальна їх чисельність визначається нормами керованості;
· економічна – зумовлена можливістю зниження затрат уречевленої праці на одиницю виготовлюваної продукції.
Організація робочих місць
Робоче місце – це закріплена за окремим робітником або групою робітників (бригадою) частина виробничої площі з розташованими на ній засобами праці, призначеними для виконання певної частини виробничого процесу.
Організація робочого місця – це створення певного комплексу організаційно-технічних умов для високопродуктивної і безпечної праці.
Основні вимоги до організації робочого місця полягають у такому: на робочому місці постійно повинно міститися усе необхідне для безперебійної і високоякісної праці, не повинно бути нічого зайвого: робітник повинен почуватися вільно і не повинен робити зайвих рухів. Це досягається переважно за рахунок правильного планування робочого місця.
Планування робочого місця – це просторове розміщення засобів, предметів праці та виконавця з урахуванням антропометричних, біохімічних даних і основних характеристик органів чуття людини.
Робоче місце можна поділити на дві зони: зону праці (основна) і зону підходу (допоміжна). Разом вони становлять внутрішнє планування. Зовнішнє планування характеризує розташування робочого місця відносно інших робочих місць і визначається характером і кількістю його оснащення, характером виконуваних робіт.
Оснащення робочого місця – це забезпечення його всіма необхідними для виконання процесу праці засобами і предметами праці (постійними і тимчасовими).
Постійні елементи перебувають на робочому місці завжди, незалежно від роботи, яка виконується в кожний момент часу.
Тимчасові елементи – це спеціальні предмети для виконання конкретної роботи залежно від технології, режиму обслуговування тощо.
Раціональний трудовий процес забезпечує розробку проектів організації робочих місць, що здійснюється на основі типових проектів, нормативів і стандартів, які діють у галузі. Такі проекти відображаються у карті організації праці на робочому місці. Виконання вимог карти є обов’язковим. Вона визначає і вихідні дані (предмет, технологія, форма організації, оплата праці); трудовий процес (елементи процесу, час, методи праці); робоче місце (просторова організація робочого місця, його забезпечення); обслуговування робочого місця (функція, спосіб і режим обслуговування, види самообслуговування, засоби зв’язку); умови праці; норма витрат праці; вимоги до виконавця роботи; режим праці і відпочинку; загальні техніко-економічні показники.
Комплексна оцінка кожного робочого місця та його відповідність науково-технічному і організаційному рівню інтегрується під час атестації робочих місць.
Контрольні запитання
· Сутність та завдання організації праці.
· Які основні напрямки покращання організації праці?
· Організація робочих місць.
· Розкрийте зміст трудового процесу.
