Славна революція” 1688 р. у Англії, її суть та оцінка. „Білль про права” 1689 р.
Акт про престолоспадкування” 1701 р., «Акт про посади» 1707 р. і ін.
Виборча реформа 1832 р. у Англії. ЇЇ причини, зміст та оцінка. Виникнення політичних партій.
Чартистський рух у Англії. Виборча реформа 1867 р.
У 1836-1838рр. економіку Англії потрясла криза перевиробництва. Ціни на товари впали, вони не знаходили збуту, скоротився вивіз товарів за кордон. Скорочувалось виробництво, зростало безробіття, падала зарплата. Керівники робітничого руху зрозуміли: настав час самостійно боротися за свої права, нову реформу виборчого права, сподіваючись, що маючи депутатів у парламенті, можна домагатися значних перемін. У 1836р. виникла Лондонська асоціація робітників, на чолі зі столярем У.Ловеттом. У місті Лідсі – Великий Північний Союз, очолений адвокатом-ірландцем Ф.О’Коннором. Цей робітничий рух отримав назву “чартизм”. Річ у тому, що робітники неодноразово звертались до парламенту, короля й уряду з петиціями - хартіями, де викладали свої прохання та пропозиції стосовно нової реформи виборчого права. У травні 1839р. Лондонська асоціація робітників підготувала петицію “Народна хартія” до парламенту під якою почали збирати підписи робітників. Чартисти вимагали: -Загального виборчого права;-Щорічного переобирання парламенту;-Введення таємного голосування;-Скасування майнового цензу для кандидатів у депутати;-Зрівняння виборчих округів і рівного представництва від них;-Оплати праці депутатів.Були дві групи чартистів:1.МОРАЛЬНІ СИЛИ – на чолі з У,Ловеттом – співпраця з буржуазними радниками та мирні парл.методи боротьби.2.Очолена О’Коннором і Д. О*районом – за самостійність робітничого руху і вичтупала за радикальні, революційні методи боротьби, аж до повстання.Лютого 1839р. у Лондоні зібрався перший чартиський Конвент, який прийняв рішення продовжувати боротьбу(не рад., а мирну) АЖ ДО ПРИЙНЯТТЯ НОВОЇ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ РЕФОРМИ..На конференції у Манчестері в липні 1849р. створено новий керівний орган – НАЦІОНАЛЬНА АСОЦІАЦІЯ ЧАРТИСТІВ. Складено петицію – хартію до парламенту та оголошено про збір підписів під нею. В разі відхилення – “священний місяць” страйків.1847р. – закон про встановлення у промисловості 10-годинного робочого дня – це один із найбільш вагомих результатів робочого руху.
Виборча реформа 1867
Внаслідок парламентської реформи 1832р виборчих прав не отримали дрібна і частково середня буржуазія, а також робочий клас. Невирішеність цієї проблеми постійно загострювала політичну обстановку в країні.
З 1857 р. поступово відновлюється боротьба за реформу виборчого законодавства.Висуваються такі вимоги:загальне виборче право для чоловіків;таємна прцедура голосування;трирічний термін повноважень парламенту.Профспілки стали ініціатором нового піднесення..Трейд-юніони сподівались, що збільшення кількості виборців-робітників посилить їх вплив на палату громад, що забезпечить ефективність економічної боротьби з підприємцями.. Також в 1865р. вимогу виборчої реформи висунула радикальна буржуазія на конференції у Манчестері. Їхні вимоги зводились до розширення числа виборців, а не до загального виборчого права. В травні 1866 р. відбувся крах на лондонській біржі, негаразди в економіці відбились і на політиці. З партії торі. на поч 60-х рр Б.Дізраелі сформулював ряд положень, це зокрема принципи перерозподілу парламентських місць і зменшення впливу графств у виборчій системі.. Восени 1866р. відбулись грандіозні мітинги за виборчу реформу в Ліндсі, Бірмінгемі, Глазго. В лютому 1867р. в Палату общин було внесено новий проект реформи, який після прийняття кількох поправок, 15 серпня 1867р. став законом. Зміст реформи Реформа передбачала новий перерозподіл депутатських місць: 11 “містечок” були зовсім позбавлені права вибору депутатів в палату громад, а 35 “містечок” зберегли право вибору лише одного депутата. Вивільнені мандати були передані найбільшим прмисловим містам і графствам. Новий закон значно змінив вибрче право жителів міст: воно надавалось всім власникам або наймачам будинків, які сплачують податок на користь бідних, і квартиронаймачів, які сплачують в рік не менше 10 фт.ст. орендної плати (ценз осілості 1рік).У графствах виборче право отримали землевласники, які мають не менше 5 фт. ст. річного доходу, а також наймачі або власники приміщень, з прибутковістю не менше 12 фт.ст.. Оцінка реформи. Найбільш важливим нововведенням була обмовка про те, що безпосереднім платником податків на користь бідних вважається і той,хто цей податок вносить через свого домовласника, який до цього часу розглядався як єдиний платник податків. Завдяки цьому у виборчі списки потрапляли не тільки домовласники, але і всі їх мешканці. Отже виборчі списки розширилися за рахунок дрібної буржуазії, ремісників і робітників.В результаті реформи 1867р. загальне число виборців збільшилось більше, ніж на мільйон. Проте дві третини чоловічого населення Англії – основна маса робітників, а також жінки були позбавлені виборчих прав. До 1872р. зберігалось відкрите голосування, а також нерівномірний розподіл виборчих округів
