Кантон Юра і Кодекс Наполеона». Екскурс в історію

Студентки жрн 42 С

Креховецької Сніжани

Кантон Юра, або сепаратизм по-швейцарськи

В той час коли хтось думає, що в маленькій і багатенькій Швейцарії нічого не відбувається, бо в іншому випадку ЗМІ голосили би про це на кожному кроці, та насправді ця одна з найбільш забезпечених країн Європи зіткнулася у свій час з проблемою регіонального сепаратизму. Швейцарія дивним чином забезпечує мирне співіснування людей, що належать до різних культур. Як же їй вдалося зберегти мир між німецькими та французькими швейцарцями, та ще й у період трьох воєн, коли Німеччина і Франція були найлютішими ворогами? Нас дивує, яким чином швейцарці, які говорять німецькою та французькою мовами, не розбіглися у різні сторони і зберегли єдину країну? Відповідь на це питання не настільки проста, як здається. Історія юрського сепаратизму є яскравим прикладом того, наскільки складні стосунки між двома частинами країни і наскільки сильна воля народу і політиків у вирішенні цих проблем безкровно.

Знайомтесь - це кантон Юра!

Кантон Юра - 26-ий і наймолодший з усіх кантонів Конфедерації. Він виник на адміністративній мапі країни тільки в 1979 році. Столиця кантону – невелике затишне місто Делемон. Населення Юри 69 тис. чоловік (20-е місце серед кантонів; дані 2005)

Юра володіє чудово розвиненою інфраструктурою відпочинку і подорожей. Туристів чекають понад півтори тисячі кілометрів спеціально розмічених піших маршрутів і 650 км обладнаних велосипедних доріг. Однак найкращий спосіб відкриття цього регіону - подорож верхи. Гірськолижний спорт через невеликі перепади висот розвинений порівняно слабко, зате любителі бігових лиж знайдуть тут більше 70 км спеціально прокладених трас.

З точки ж зору економічного і фінансового розвитку кантон Юра є одним з найбільш слаборозвинених кантонів, і цьому є свої історичні підстави.

Кантон Юра є парламентською республікою, парламент (законодавча влада) складається з 60 депутатів. Народ володіє правом прямої участі в законодавчому процесі - всі зміни в Конституції підлягають затвердженню на обов'язковий референдум, для проведення плебісциту про внесення змін в той чи інший закон досить зібрати дві тисячі підписів або голосу восьми громад.

Кантон Юра і "Кодекс Наполеона». Екскурс в історію.

В епоху Реформації (XVI ст.) Кантон Берн переходить в протестантство, що викликає негативну реакцію католиків Юри. Тим чином був закладений конфліктний потенціал, який призвів до утворення в ХХ в. самостійного кантону.

У період існування в Швейцарії "Гельветійської республіки" (1798-1803), створеної під впливом Наполеона, регіон Юра входить до складу Франції і кілька років перебуває в соціальних рамках, визначених ліберальними і прогресивними положеннями "Кодексу Наполеона".

Постнаполеонівска реставрація в Швейцарії призвела до відновлення у Конфедерації соціально-політичних умов дореволюційного "Старого режиму". У цій ситуації прийняте 20 березня 1815 Віденським конгресом рішення про передачу регіону Юра до складу кантону Берн призвело до подальшого посилення конфліктного потенціалу в цьому районі Швейцарії.

1830 став роком радикальних політичних змін у всій Європі. Просвіта Бельгії стала першою ознакою загальноєвропейської тенденції зміцнення сучасного національного ліберальної держави. Зміни торкнулися й області Юра. "В історії ліберального народного руху в Швейцарії бернська Юра, особливо її північна католицька частина, займає найпочесніше місце", - справедливо писав базельський історик Адольф Гассер.

Причина лежить на поверхні – здійснений в період швейцарській реставрації перехід під владу патриціанського Берна викликав тут особливу неприязнь, оскільки жителі Юри, будучи під владою французів, глибоко ввібрали в себе ліберальний дух "Кодексу Наполеона".

"Не говориш по-німецьки - вчи мову!"

Лідером юрського лібералізму в XIX ст. був Ксав'єр Штокмар з міста Поррентрюі. Він був розумною і добре освіченою людиною, досягнувши непоганого особистого становища. Ще в 1826 р. разом з двома найближчими друзями він поклявся на руїнах ельзаського замку Морімон звільнити Юру від "бернській тиранії".

Вже тоді К.Штокмар виношував плани утворення окремого кантону Раурасьен, вказуючи, що бернська бюрократія свідомо перетворює прославлений своєю точною механікою регіон у свій сільськогосподарський придаток.

Проте потім він знайшов союзників в особі могутніх німецькомовних бернців, отримав доступ до владних привілеїв та... перейшов на більш помірковані позиції, виступаючи тепер вже просто за автономію Юри в рамках кантону Берн.

А після того, як в січня 1831 бернський патриціат був відсторонений від влади народним ліберальним рухом, новому уряду в Берні вдалося відмовити Штокмар і від ідеї юрської автономії. Одночасно французька мова стала другою офіційною мовою кантону Берн, так що на даному етапі проблема юрського сепаратизму була знята.

Однак після того, як в 1848 р. в Швейцарії була створена сучасна ліберальна федеративна держава, в католицьких регіонах бернській Юри знову почав накопичуватися сепаратистський потенціал. Цей процес підстібався антицерковною, за прикладом бісмаркової Німеччини, політикою нового національного керівництва країни ("культур-кампф").

До пори до часу ситуація залишалася, тим не менш, у стабільних рамках, хоча дуже часто взаємне відчуження католицької бернській Юри від решти протестантського Берна гальванізувалось дрібними, але прикрими непорозуміннями.

Загальновідомо, що будівництво доріг зближує людей. У Швейцарії ж залізничний бум, що вибухнула в середині-кінці XIX ст., привів до протилежних результатів. Так, каста залізничників у кантоні Берн була виключно німецькомовною. У франкомовному Делемоні на межі ХХ ст. утворився навіть цілий квартал, в якому жили німецькомовні залізничники - що не сприяло зміцненню взаєморозуміння між мовними групами.

А одного разу стався випадок, за швейцарськими мірками просто кричущий, - керівництву щойно збудованого вокзалу на швейцарсько-французькому кордоні з Берна були надіслані керівні документи та інструкції німецькою мовою. Начальник вокзалу звернувся в Берн і заявив, що ні він, ні його співробітники не володіють німецькою мовою. Відповідь була короткою - "Вивчайте!".