Перегляд і впровадження більш досконалих норм праці пов'язані з великою, напруженою роботою не тільки нормувальників-фахівців, але й усього колективу підприємства. Тому така діяльність має бути високоефективною, тобто отримані результати повинні значно перевищувати витрати на оновлення норм.
Економічні результати оновлення норм такі:
— скорочення трудомісткості виробництва продукції;
— скорочення чисельності окремих груп персоналу (в першу чергу, основних робітників);
— зростання продуктивності праці;
— зниження зарплатомісткості продукції.
Визначення цих величин відбувається методом прямих розрахунків на дільницях, у цехах та на підприємстві в цілому.
Чисельність вивільнених робітників (фактичну чи умовну) при перегляді норм часу, норм виробітку чи нормованих завдань установлюють за формулами [43]:
— для робітників-відрядників:
(6.11)
де εче — чисельність вивільнених робітників-відрядників;
t1 і t2 — відповідно трудомісткість одиниці продукції (роботи) до та після впровадження нових норм, нормо-год;
В2 — обсяг продукції (робіт) після впровадження нових норм часу;
Фр — річний фонд робочого часу одного робітника, год;
Квн — коефіцієнт виконання норми виробітку за місяці, що передують перегляду (заміні) норми;
р — кількість видів продукції, трудомісткість яких знижено внаслідок перегляду норм;
— для робітників-погодинників (чи працівників-погодинників):
(6.12) 
де εчп — чисельність вивільнених робітників-погодинників;
Чб — базова чисельність, яку встановлено для відповідної групи працюючих за штатним розкладом;
Чн — чисельність тієї ж групи працюючих, яку встановлено за новими нормами часу (виробітку чи нормованого завдання);
М — кількість місяців дії заходу;
n — кількість груп робітників-погодинників. Чисельність вивільнених робітників (умовно) при перегляді норм обслуговування (розрахунково на рік) встановлюється так:
(6.13)
де εчобс — чисельність вивільнених (умовно) робітників;
Нобсб і Нобсн — відповідно базисна та нова норми обслуговування;
Кзм — коефіцієнт змінності праці групи робітників.
Встановлення чисельності вивільнених (умовно чи фактично) робітників чи службовців (розрахунково на рік) відбувається так:
(6.14)
де εчф — чисельність вивільнених (умовно чи фактично) робітників або службовців;
Нч6 та Нчн — відповідно базисна та нова норми чисельності на зміну;
К — коефіцієнт змінності праці обслуговуваних одиниць устаткування, обладнання, площ, агрегатів, для яких встановлено норму обслуговування.
Своєчасний перегляд і впровадження оновлених, технічно обґрунтованих норм сприяє підвищенню продуктивності праці.
Індекс зростання продуктивності праці за рахунок підвищення фактичного процента виконання норм виробітку до процента (розміру), передбаченого планом [11] визначається так:
(6.15) 
Впровадження нормування праці керівного персоналу також супроводжується зниженням трудомісткості управлінських робіт і скороченням чисельності персоналу на рівні інших службовців. У кінцевому рахунку це призводить до економії прямої заробітної плати, непрямої та додаткової, а також усіх нарахувань на неї.
Економія прямої заробітної плати в управлінській сфері становитиме [34]:
(6.16)
де DЗП — розрахункова економія прямої заробітної плати;
tI1 і tI2— відповідно стара (1) й нова (2) норми витрат праці на роботу;
Vi — обсяг робіт, на які розповсюджується ця норма;
к, — тариф (розцінка) на виконання цього виду роботи;
m — загальна кількість нормованих робіт.
Таким чином, ефективність вдосконалення нормування праці на підприємстві, пов'язана з визначенням та впровадженням прогресивних науково обґрунтованих норм, полягає у підвищенні рівня продуктивності праці основних виробничих робітників і скороченні трудомісткості праці допоміжних робітників та всіх інших категорій персоналу. Це спричиняє здешевлення виробництва продукції на підприємстві за рахунок зниження її зарплатомісткості.
Економія заробітної плати окремого працівника встановлюється за формулою [18]:
(6.17)
де DЗПві— економія заробітної плати і-го працівника, який знизив трудомісткість праці;
ТІ1, ТІ2 — трудомісткість відповідно до і після її зниження і-м працівником, год;
Фі — корисний фонд і-го працівника, годин;
ЗПсер. — середньогодинна зарплата і-го працівника.
Загальна економія внаслідок зниження зарплатомісткості виробництва продукції на підприємстві становитиме:
(6.18)
де ЗПзаг1 та ЗПзаг2 — відповідна сума всіх виплат по заробітній платі на підприємстві до і після перегляду та оновлення норм;
В1 та В2 — відповідно обсяг продукції на підприємстві до та після перегляду й оновлення норм.
Слід зазначити, що соціальний ефект перегляду й оновлення норм полягає у ліквідації неофіційного, прихованого безробіття, тобто невиправдано великої внутрішньовиробничої чисельності персоналу підприємства.
