2. 1. Спеціальність «Маркетинг» та «Менеджмент»
До непрямих конкурентів спеціальності «Реклама та зв’язки з громадськістю» належать спеціальності «Менеджмент» та «Маркетинг».
Перелік сайтів «вишів» Східної України:
1. Чернігівський технічний державний університет
2. Конотопський інститут сумський державний університет
3. Полтавський університет економіки та торгівлі
4. Кіровоградський технічний національний університет
5. Чорноморський державний університет ім. Петра Могили
6. Запорізький національний університет
7. Дніпропетровський аграрний державний університет
8. Донецький національний університет економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського
9. Донбаський державний технічний університет
10. Національний технічний університет «Харківський політехнічний університет»
Зовнішній вигляд кожного з переглянутих сайтів має свої переваги та недоліки. Особливу увагу привертає сайт Чернігівського державного технологічного університету: темно-малиновий колір, анімації та шрифтове оформлення тексту. Інформація чітко структуризована, що сприяє легшому пошуку. Сайт Національного технічного університету «Харківський політехнічний університет» мало ілюстрований та основний текст структури сайту розміщений на сірому фоні сірими літерами.
Інформаційне наповнення сайтів подекуди неповне та застаріле. Донецький державний технічний університет у структурі сайту пропонує вкладку «Студентське життя»,проте після натиснення на неї з’являється поле без будь-якої інформації. Остання інформація у вкладці «Профком студентів ДДТУ» оновлювалася 13 квітня 2012 року. На сайті Державного національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського у вкладці «Факультет маркетингу, торгівлі та митної справи» міститься лише інформація про викладацький склад, про діяльність факультету інформація відсутня. Варто зауважити, що найкращий контент сторінки у Кіровоградського національного технічного університету. Уся інформація про кафедри розміщена на окремих сайтах, посилання на які знаходяться на сайті у досить доступному місці.
Рівень акредитації усіх університетів четвертий, окрім Конотопського інституту сумського державного університету (III рівень акредитації),форма навчання – денна та заочна. Викладацький склад за кількістю докторів наук та професорів найбільший у Дніпропетровському аграрному державному університеті, найменший – у Конотопському інституті сумського державного університету.
Найбільш розвинені міжнародні відносини у Кіровоградському технічному національному університеті: динамічно і продуктивно розвиваються зв'язки з Магдебурзьким університетом ім. Отто-фон-Герікке (Німеччина), Клагенфуртським університетом (Австрія), Університетом Мішеля де Монтеня Бордо-3 (Франція), Мішкольцьким університетом (Угорщина), Петрошанським університетом (Румунія), Університетом штату Айова (США), Манчестерським університетом (Велика Британія), Технічним університетом Гамбург-Гарбург (Німеччина), Національним технічним університетом Афін (Греція), Берлинським університетом ім. Гумбольта (Німеччина). А також у Кіровоградському національному технічному університеті: укладено 33 міжнародні угоди; на стажуванні за кордоном побувало 320 студентів; університет бере участь у 15 міжнародних програмах; за кордоном навчаються 17 студентів; курсами поглибленого вивчення європейських мов охоплено 850 студентів; 32 студенти отримали міжнародні визнані лінгвістичні дипломи.
Перелік конкурентів із Західної України:
1. Львівський університет імені Івана Франка;
2. Національний університет Львівська політехніка;
3. Львівська комерційна академія;
4. Галицька академія;
5. Закарпатський державний університет;
6. Чернівецький державний університет імені Юрія Федьковича;
7. Тернопільський національний економічний університет.
На сайтах переважно зустрічалася одноманітність у кольоровій гамі, важке здобування інформації, і не повна інформація про ВУЗ та його діяльність.
Та навіть попри цю одноманітність зустрічалися сайти ВУЗів, які вирізнялися серед інших. Зокрема сайт Національного університету «Львівська політехніка», створений у приємних для очей зелених тонах, присутні елементи слайд-шоу, що викликають зацікавлення, а також легко і доступно подана інформація про ВУЗ, для абітурієнтів і для тих хто цікавиться діяльністю і науковим життям Львівської політехніки. Цікавим виявився інтернет-ресурс Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича, на перший погляд нічого особливого, але там легко зорієнтуватись і знайти інформацію яка цікавить, а це як ми виявили шляхом опитування є найголовнішим.
Цілком протилежним за перевагою вищевказаних показників можна назвати сайт Галицької академії. Оформлення занадто примітивне, а інформацію знайти дуже складно, крім того деяка важлива інформація відсутня.
Перелік офіційних сайтів Центральної, Пінічної та Південної України:
1. Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького,
2. Хмельницький національний університет,
3. Одеський національний університет ім. І. І. Мечнікова,
4. Житомирський державний технологічний університет,
5. Вінницький національний технічний університет
6. Рівненський державний університет.
Тут проаналізовано спеціальність «Менеджмент організацій», проте найбільш цікавих виокремлено №3,4,5.
Отже, ці ресурси мають приємний зовнішній вигляд, де чудово підібрана гама кольорів. Легкі у використанні та знаходженні потрібної інформації. Щодо контенту цих сайтів, то можна сказати наступне: розміщено найважливішу та найпотрібнішу інформацію як для абітурієнтів так і для студентів цих ВУЗів. Також дуже цікавим є наявність блогу у Житомирському ДТУ, наявність форуму та антикорупційних заходів в Одеському НУ, присутність на сайті Вінницького НТУ голосування (Чи подобається відвідувачам оновлений сайт).
2. 2. Спеціальність «Журналістика»
Ще одним непрямим конкурентом спеціальності «реклама і зв’язки з громадськістю» є журналістика. Безперечно, в порівнянні з рекламою, маркетингом та менеджментом журналістика має велику перевагу у так званому «часу існування», але якщо і далі продовжувати рухатись в потрібному напрямку розвитку реклами та ПР, то результат не змусить себе довго чекати. Отож, журналістика як діяльність слова, в усіх його проявах, а також ВНЗ, які готують спеціалістів з цієї галузі.
Перелік непрямих конкурентів, спеціальність «Журналістика»:
1. Львівський військовий ордена червоної зірки інститут сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного національного університету «Львівська політехніка»,
2. Львівський національний університет ім. І. Франка (ЛНУ),
3. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ),
4. Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,
5. Запорізький національний технічний університет (ЗНТУ),
6. Запорізький національний університет (ЗНУ),
7. Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка,
8. Східноукраїнський національний університет імені В. І. Даля (СНУ ім. Даля),
9. Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА),
10. Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (ХНУ),
11. Харківський національний університет радіоелектроніки (ХНУРЕ),
12. Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського (ТНУ),
13. Кримський інститут інформаційно-поліграфічних технологій Української Академії
14. Друкарства (КІІПТ УАД),
15. Донецький інститут психології і підприємництва (ДІПіП),
16. Донецький національний університет (ДонНУ),
17. Донбаська державна машинобудівна академія (ДДМА) (Краматорськ),
18. Одеська національна юридична академія (ОНЮА),
19. Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова (ОНУ),
20. Російський Державний Гуманітарний Університет м.Москва партнер на Україні ТОВ «ІСТ-Україна»,
21. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» (НТУУ КПІ),
22. Національний авіаційний університет (НАУ),
23. Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (КНУ),
24. Київський національний,університет культури і мистецтв (КНУКіМ),
25. Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького (ЧНУ),
26. Херсонський державний університет (ХДУ),
27. Ужгородський національний університет (УжНУ),
28. Сумський державний університет (СумДУ).
Щоб краще вивчити середовище у кожному навчальному закладі варто було особисто відвідати кожен регіон, де вони розмішені, поспілкуватись з ректорами та викладацьким складом, та це б забрало у нас багато часу та коштів. Ми отримали деякі результати, черпаючи інформацію з сайтів, що прив’язані до кожного з даних ВНЗ. Завдання виявилось не складним та досить відповідальним, оскільки багато закладів не те, що не приділяють належної уваги оформленню власного інтернет-ресурсу, а просто у них з роками сформувався певний стиль і звичаєвість, для більшої впізнаваності серед абітурієнтів, студентів та їх батьків. Ми це не сприймали як недолік, та все ж про ці ВНЗ складалось не найкраще враження, враховуючи те, що вони готують спеціалістів у галузі журналістики, творців слова та діла, які не хочуть та не можуть миритись із буденністю, сірою оболонкою, яка нагадує сайт їхнього "другого дому". Впродовж цієї клопіткої роботи (опису зовнішнього вигляду сайту, його функціоналу, та інформаційного наповнення) у нас з’явився невеличкий список ВНЗ. У цьому списку є присутні навчальні заклади, яким є притаманні зовнішньо найкрасивіші, та внутрішньо найпрактичніші і найфункціональніші сайти, де вміло поєднано кольори, анімація, добре впорядкована інформація.
Проведене дослідження показало кращих конкурентів, які відповідали критеріям аналізу, а сааме такі ВНЗ:
1) Львівський національний університет ім. І. Франка (ЛНУ),
2) Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка (ТНПУ),
3) Київський національний університет ім. Тараса Шевченка (КНУ),
4) Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова (ОНУ).
Сайти цих вузів виявились кращими за інших. Гортати рубрики у пошуку інформації, було задоволенням, оскільки великої кількості часу це не потребує, а підібрані кольори заспокоюють, та навіть чимось заворожують його користувачів. Інтернет-ресурс наповнений актуальною інформацією у вигляді тексту, фото та відео. Це дає змогу побачити навчальну будівлю, відчути ту атмосферу, яка панує в межах цих стін, заочно познайомитись із ректорами, викладачами, та студентами, які беруть активну участь у житті цих начальних закладів.
Висновок
Після проведеного дослідження та анілізу можна сказати, що сайти вище перелічених навчальних закладів, порівняно з ресурсом УАД є досить сильними конкурентами, які мають переваги щодо наповнення, розміщення, структурованості, оформлення та вигляду сайту в цілому. Тому, ресурс Української академії друкарства слід модернізувати та оформити його якнайкраще, щоб він виділявся з-поміж інших.
Проаналізувавши сайти багатьох ВУЗів, можна зробити невтішні висновки. Можливо, технічне оформлення виконано професійно, але зовнішній вигляд і наповнення бажає бути кращим. Це є мінусом при створенні сайту. Виходить, що всі сайти зроблені «аби було». Частіше за все сайти мають багато інформації, але її важко знайти, чи зрозуміти, бо написана, ще з заснування сайту. Деякі мають непоганий дизайн, але майже не містять ніякого конкретного контенту. Раніше, коли Інтернетом користувались набагато менше, такі ресурси цілком задовільняли користувачів. Головне – інформація, яка, до речі, не так часто оновлюється і по сьогоднішні дні, а оформлення неважливе. Сьогодні все змінилося і сайти виконують не лише інформативну функцію для студентів ВНЗ, а й є рекламою навчального закладу. Реклама повинна привертати увагу та створювати думку про товар, в даному випадку ВНЗ, тобто його освітні послуги. Небагатьом сайтам вдається поєднувати інформативність, простоту, своєчасність та привабливість контенту. Ідеальний сучасний сайт повинен містити та поєднувати всі ці критерії, адже тоді складатиметься відповідна позитивна думка.
