Промисловий переворот у США

Поява у Північній Америці сильної самостійної держави створила сприятливі умови для економічного зростання. Про­мисловий переворот розпочався у північних штатах в останньому десятилітті XVIII ст. Його особливість полягає у відсут­ності тих докапіталістичних пережитків, які мали місце у країнах Західної Європи, цехових порядків зокрема. Здійснен­ню промислового перевороту сприяло вигідне територіально-географічне розташування країни. Створення незалежної дер­жави давало змогу американцям відмежуватися від боротьби Англії та Франції за гегемонію у Європі. Більше того, період наполеонівських воєн став «золотим віком» американської торгівлі. Посередництво у торгівлі зброєю, боєприпасами і т. ін. приносило великі прибутки. Почали розвиватися американські міста – важливі торговельні центри. П’ятий за чергою пре­зидент США, Джеймс Монро, у славетному маніфесті від 2 грудня 1823 р. заявив, що Сполучені Штати не допустять, аби євро­пейські країни втручалися у внутрішні справи американців. «Америка для американців!» – гасло, висунуте Дж. Монро, яким американці керуються до сьогоднішніх днів. Доктрина Монро сприяла консолідації американської нації, її збагачен­ню, примусила світ рахуватися з її інтересами.

Важливу роль у здійсненні промислового перевороту відіграє демографічний фактор. Жодна країна світу не знала таких темпів росту населення. До середини XIX ст. кількість жите­лів СШАзбільшилася у 4,5 рази, в основному за рахунок пе­реселенців із Європи –людей підприємливих, енергійних, які в першу чергу спричинили економічний поступ США.

Перші прядильні машини у США появилися в кінці 80-х років. Вони були завезені з Англії, незважаючи на заборону вивозу машин і технічних інновацій з боку англійського уряду. Перші парові машини з’явилися в останньому десятилітті XVIII ст. На початковому етапі промислового перевороту вони використовувалися слабо. Більшість текстильних фабрик пра­цювали на енергії води. Саме наявністю дешевої енергії водя­них двигунів пояснюється запізніле впровадження парових машин. Промисловий переворот у США відбувався за раху­нок європейської робочої сили, інтелекту і капіталів. У цьому теж одна із його особливостей. Однак в американській про­мисловості з великим успіхом застосовувалися власні оригі­нальні винаходи – циліндр для механічної набивки тканин тощо. У 1807 р. на р. Гудзон з’явився колісний пароплав, збудо­ваний Р. Фултоном, швидкими темпами прокладалися канали, які мали велике господарське значення. Прискорено розвива­лася текстильна фабрична промисловість, яка в середині XIX ст. за обсягом виробництва поступалася лише англійській. Проте найбільших успіхів США досягли у будівництві залізниць та використанні паровозів. За два десятиліття (1830 – 1850) довжина залізниць зросла у 300 разів.

На початку XIX ст. американська промисловість пра­цювала в основному на англійських машинах. Проте в сере­дині XIX ст. у США вже існували власні машинобудівні заво­ди. Особливо швидко розвивалося сільськогосподарське маши­нобудування. У цей же час активно впроваджуються в життя оригінальні досягнення американської інженерно-технічної думки. Серед найвидатніших винаходів того часу були швей­на машина Зінгера, ротаційна типографська машина, телеграф Морзе, револьверний, шліфувальний, фрезерний верстати, ко­сарка Мак-Корміка, комбінована молотилка-віялка Хейрема та багато інших.

Незважаючи на високі темпи промислового розвитку в пер­шій половині XIX ст., США залишалися в основному аграр­ною країною, промисловий переворот завершився лише на Півночі.

Розвиток промисловості гальмували південні штати, в яких панувало рабовласницьке плантаційне господарство. Рабовлас­ництво було основною перепоною на шляху розширення внут­рішнього ринку – ринку товарів і робочої сили, освоєння зе­мель Заходу, інтенсивного розвитку сільського господарства.

Суперечності між північними і південними штатами ви­кликали Громадянську війну в США (1861–1865 рр.), яка водночас була буржуазною революцією. Війна закінчилася перемогою Півночі. Важливими її наслідками було скасування рабства, ліквідація політичної та економічної роз’єднаності США, остаточне завершення промислового перевороту.

Ліквідація рабства в ході Громадянської війни, Акт про гомстеди (поселення), прийнятий у 1862 р., активізували зро­стання аграрного сектора економіки. Гомстед-акт давав пра­во кожному громадянину США після сплати 10 доларів реєстра­ційного збору отримати 160 акрів землі, що ставали власністю після п’яти років проживання на ній, обробітку та забудови.

Сільське господарство США мало товарний характер і роз­вивалося на основі індустріалізації, що забезпечило його пере­ваги в світовому сільськогосподарському виробництві. США стали одними з головних експортерів збіжжя і м’яса на світо­вий ринок. З 1862 по 1901 р. експорт пшениці збільшився майже у 5 разів, кукурудзи – в 16. Це призвело до європейсь­кої аграрної кризи 1875–1896 рр., коли ціни на пшеницю впали майже вдвічі. Завоювання зовнішнього ринку було зу­мовлено тим, що американський фермер обробляв землю, вільну від ренти, тоді як європейські селяни і фермери були змушені платити значні рентні платежі. На початок XX ст. колоніза­ція вільних земель завершилася. Ціни на землю зросли, США в конкурентній боротьбі втратили переваги і, як наслідок, аме­риканський експорт значно скоротився.

Отже, завершення в другій половині XIX ст. промислового перевороту в провідних країнах світу створило сприятливі умови для їхнього подальшого індустріального розвитку.