| Не пов'язані з підлогою | 3 опорою на площину підлоги | ||
| Транспортери | |||
| Рольганги |
| | | ||
| Не пов'язані з підлогою | Пов'язані з підлогою | |
| Підвісні транспортери крани | Вилочні підйомники дистанційно кероване транспортування |
Рис. 8.3. Класифікація транспорту залежно від можливості переміщення
До стаціонарних транспортних засобів належать ті, за допомогою яких вантажі пересуваються за відповідними горизонтальними, вертикальними та похилими напрямками. Стаціонарні пристрої споживають малу кількість енергії, відрізняються невеликими витратами на обслуговування, їм властива надійність і безпека. Стаціонарні пристрої можуть створюватись як без опори на підлогу (піднімання вантажів здійснюється за допомогою конструкції, що кріпиться на стелі), так і з опорою на підлогу. Наприклад, конструкції, пов'язані з підлогою:
• схований під підлогою ланцюговий транспортер;
• несучий ланцюговий транспортер;
• рольганги;
• ремінний транспортер.
Конструкції, не пов'язані із підлогою:
• ланцюговий підвісний транспортер;
• транспортер із електроприводом;
• ручні талі.
До пересувних належать транспортні засоби, які виконують вертикальне транспортування (підйомники, в т.ч. ліфти, мостові, портальні та інші крани), або горизонтальне пересування — як система на вагонетках (карах). Горизонтально-пересувні пристрої поділяють на ті, що вимагають опори, та вільні:
Горизонтально-пересувні, що вимагають опори:
• вилочні підйомники;
• вилочні штабелери;
• тягачі з причепами;
• транспортні системи без водія.
Вільні (не пов'язані із підлогою):
• картраки;
• монорельсові підвісні вагонетки.
Великого значення набувають сьогодні транспортні засоби без водія та із дистанційним управлінням (індукційні або оптичні). Вони створюють конкуренцію стаціонарним транспортним засобам, до яких належать:
• рольганги;
• ланцюгові транспортери;
• підйомники з електроприводом та без нього;
• підвісні конвеєри з окремим приводом.
Безлюдні транспортні системи добре пристосовані для раціоналізації логістичних функцій та можуть використовуватись як на частково механізованих, так і повністю автоматизованих підприємствах. Вдосконалення технології та зв'язок із центральною комп'ютерною системою забезпечує їх економічність, велику гнучкість і високий ступінь використання.
Безлюдні системи охоплюють такі елементи: вагонетки; пристрої для пересування; пристрої для управління.
Переваги транспортних систем з дистанційним управлінням повинні розглядатись поряд із їхніми недоліками:
• висока вартість цих систем;
• проблеми завантаження та розвантаження;
• низька швидкість руху;
• залежність від змонтованих шляхів;
• складність проїзду в різних виробничих приміщеннях (напри
клад, вузькі шляхи, високі бар'єри, неочікувані перешкоди і т.ін.).
Визначення необхідної кількості виробничих транспортних засобів
Потреба підприємства у транспортних засобах визначається залежно від розміру вантажопотоків та загального вантажообігу.
Вантажопотік — це кількість вантажів (виміряна у натуральних показниках — кг, т, м3 тощо), що переміщуються у заданому напрямку за одиницю часу.
Вантажообіг — сума всіх вантажопотоків, що переміщуються виробничим транспортом за одиницю часу.
Для визначення загального вантажообігу на підприємстві складається шахова відомість.
Шахова відомість це таблиця, в рядках якої зазначені відправники вантажу, в стовпчиках — одержувачі, причому підрозділи підприємства заносяться в стовпчики в тому самому порядку, в якому вони розміщені у рядках. На перехресті однакових підрозділів ставиться знак «х» — самі собі вони нічого не відправляють і не отримують. Потім у клітини заносяться відповідні значення. Приклад шахової відомості наведено в табл. 8.4. Шахова відомість служить основою для складання схеми вантажопотоків.
Схема вантажопотоків — графічне зображення даних шахової відомості на генеральному плані підприємства (рис 8.4). При побудові схеми потрібно враховувати, що товщина стрілок повинна бути пропорційна обсягу вантажопотоків.
Таблиця 8.4
ШАХОВА ВІДОМОСТЬ ВАНТАЖООБІГУ
| Відправники | Одержувачі | Всього | |||
| склад сировини та матеріалів | механічний цех | складальний цех | склад готової продукції | ||
| Склад сировини та матеріалів | X | — | |||
| Механічний цех | — | X | — | ||
| Складальний цех | — | — | X | ||
| Склад готової продукції | — | — | — | X | |
| Всього | — |
Схема вантажопотоків використовується для організації вантажопотоків, проектування доріг та оптимізації роботи транспорту.
Інформація що необхідна для вибору виду та розрахунку необхідної кількості транспортних засобів:
1) категорія вид, вага, габарити та конфігурація вантажу;
2) відомості про маршрут (відстань, стан доріг, інтенсивність
руху транспорту);
3) дані про обсяг та режим перевезень;
4) дані, що характеризують транспортні засоби та пристрої, що
використовуються для завантаження та розвантаження;
5) транспортні тарифи.
| 400 ^ | Склад сировини та матеріалів | |||
| у- | ||||
| Механічний | Складальний | |||
| цех | цех | |||
| Склад готової продукції |
Рис. 8.4. Схема вантажопотоків
Вибір та розрахунок кількості транспортних засобів відбувається у два етапи. На першому етапі проводиться вибір виду та типу транспортного засобу та засобів механізації завантажувально-розвантажувальних робіт. Основним критеріями вибору витупають часові характеристики перевезення та якість транспортних робіт при мінімальних витратах. На другому етапі проводиться розрахунок кількості транспортних засобів.
Розрахунок транспортних засобів перервної дії проводиться у наступній послідовності на основі урахування добового вантажообігу:
| доб |
Б
(8.25)
де 2Доб — добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів, т/д.,
#доб — добова продуктивність транспортного засобу, т/д.
Добовий вантажообіг при перевезенні даного виду вантажів визначається за формулою
бдоб -
Д
"■н '
(8.26)
де ()р — річний (квартальний) вантажообіг кожного найменування
вантажів, т/рік;
Д — кількість робочих днів у році (кварталі);
Кн— коефіцієнт нерівномірності перевезень, розрахований по підприємству в цілому.
Коефіцієнт нерівномірності перевезень по підприємству в ціло
му визначається за формулою
н=—---------------------------------------------------» (8.27)
г^доб.серед
де бдобмакс — максимальний добовий вантажообіг по заводу в цілому, т/д.;
бдоб.серед — середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому, т/д.
Середньодобовий вантажообіг по підприємству в цілому визначається за формулою:
бдоб.серед = -тг > (8.28)
де (2^ —річний (квартальний) вантажообіг, т/рік.,
Д — кількість робочих днів у році (кварталі). Добова продуктивність транспортного засобу визначається за формулою
?доб=#ц-^ц> (8-29)
де ^п — рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу,
т/цикл,
тц — кількість транспортних циклів за добу, цикл/д.
Рейсова (циклова) продуктивність транспортного засобу визначається за формулою
% = <7Н ■ К, (8-30)
де #н — номінальна вантажопідіймальність транспортного засобу, т,
Кгр — коефіцієнт використання вантажопідіймальності.
Кількість транспортних циклів за добу визначається за формулою
тп=^, (8.31)
Ц
де Ряхв — добовий фонд часу роботи транспортного засобу, хв.; Гц — час їздки (транспортного циклу), хв. Час їздки можна визначити за формулою 8.23.
Кількість транспортних засобів безперервної дії розраховується за формулою:
ЛГН=-^- (8.32)
Яг
де??г — вантажообіг за годину, т/год.
дг — продуктивність транспортного засобу, т/год.
|
РОЗПОДІЛЬЧА ЛОГІСТИКА
