Логістичний процес на складі. Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхід­ний, вихідний та внутрішній

Будь-який склад обробляє три види матеріальних потоків: вхід­ний, вихідний та внутрішній. Наявність вхідного потоку потребує розвантаження транспорту, перевірки кількості та якості вантажу, що прибуває. Вихідний потік зумовлює необхідність перевірки кі­лькості та якості вантажу, що відправляється, навантаження транс­порту, внутрішній — необхідність переміщення вантажу всередині складу. Перетворення матеріальних потоків проводиться шляхом розформування одних вантажних одиниць (вантажна одиниця — деяка кількість вантажів, котру навантажують, транспортують, роз­вантажують та зберігають як єдину масу) та формування інших. Це означає необхідність розпакування, комплектації нових вантажних одиниць, їх пакування та перетарування.

Таким чином складська логістика охоплює всі основні функці­ональні сфери, що пов'язані з організацією руху матеріальних по­токів на мікрорівні. Тому логістичний процес на складах є набагато ширшим, ніж просто технологічний процес переробки вантажів (рис. 6.1).

Умовно логістичний процес на складах можна поділити на три складові:

1) операції, що спрямовані на координацію роботи зі службою
закупівель;

2) операції, що безпосередньо пов'язані з переробкою вантажів
та оформленням необхідних документів (розвантаження, внутріш-
ньоскладське транспортування, складування, комплектація або ко-
місіонування замовлень, транспортування та експедирування замо­
влень, збирання і доставка порожніх товароносіїв, інформаційне
обслуговування складу);

3) операції, що направлені на координацію роботи зі службою
продажів.

Координація роботи зі службою закупівель здійснюється в хо­ді операцій з постачання запасами та завдяки контролю за веден­ням поставок. Основне завдання постачання запасами полягає у за­безпеченні складів товарами (чи матеріально-технічними ресур­сами) у відповідності з можливостями їх переробки на даний період часу при повному задоволенні замовлень споживачів.

Облік і контроль за одержанням матеріальних цінностей та від­правкою замовлень дозволяє забезпечити ритмічність переробки вантажопотоків, максимальне використання складських потужнос­тей та необхідні умови зберігання, скоротити терміни зберігання запасів і тим самим підвищити оборотність складу, розвантаження і приймання вантажів.

 

 

Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розван­тажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнер­них майданчиках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання до­зволяють ефективно, у стислі строки і з мінімальними втратами ва­нтажу виконати розвантаження. Завдяки цьому скорочуються прос­тої транспортних засобів, а отже, й знижуються витрати.

Операції даного етапу включають:

• розвантаження транспортних засобів;

• контроль документальної і фізичної відповідності замовлень
поставки;

• документальне оформлення вантажу, що прибув, через інфо­
рмаційну систему;

• формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає перемі­щення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажу­вальної рампи до зони приймання, потім до зон зберігання, ком-

плектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою підйомно-транспортних машин і механізмів.

Процес складування полягає у розміщенні та укладці вантажу на зберігання. Основний принцип раціонального складування — ефективне використання площ зони зберігання. Передумовою цьо­го є оптимальний вибір системи складування і, в першу чергу, складського обладнання, яке повинно відповідати специфічним особливостям вантажу та забезпечувати максимальне використання висоти і площі складу. При цьому простір під робочі проходи має бути мінімальним, але з урахуванням нормальних умов роботи під­йомно-транспортних машин і механізмів.

Процес складування та зберігання включає:

• закладку вантажу на зберігання;

• зберігання вантажу та забезпечення відповідних для цього умов;

• контроль за наявністю запасів на складі, що здійснюється че­
рез інформаційну систему.

Процес комплектації (компонування) замовлень зводиться до підготовки товару за замовленнями споживачів. Він включає на­ступні операції:

• одержання замовлення клієнта (відбірковий лист);

• відбір товару кожного найменування за замовленням клієнта;

• комплектацію відібраного товару для конкретного клієнта за
його замовленням;

• підготовку товару до відправки (укладання в тару або на това-
роносій);

• документальне оформлення підготовленого замовлення та ко­
нтроль;

• об'єднання замовлень клієнтів у партію відправки та оформ­
лення транспортних накладних;

• розміщення вантажів на транспортний засіб.

Транспортування та експедирування замовлень можуть здій­снюватись як складом, так і самим замовником. Найбільш пошире­ною та економічно виправданою є централізована доставка замов­лень складом. У цьому випадку завдяки уніфікації вантажів та оптимальним маршрутам доставки досягається значне скорочення транспортних витрат і з'являється реальна можливість здійснювати поставки дрібними партіями і частіше, що призводить до зменшен­ня непотрібних страхових запасів у споживача.

Збирання і доставка порожніх товароносіїв відіграє значну роль у статті витрат. Товароносії (піддони, контейнери) за умов внутрішньоміських перевезень частіше за все є багатооборотні, а тому їх слід повертати відправникові. Ефективний обмін товароно-сіями можливий лише у тих випадках, коли достовірно визначена

їх оптимальна кількість і чітко виконується графік обміну ними зі споживачами.

Інформаційне обслуговування складу передбачає управління інформаційними потоками і є зв'язувальним стрижнем функціону­вання всіх служб складу. Інформаційне обслуговування охоплює:

• обробку вхідної документації;

• формування пропозицій постачальникам;

• оформлення замовлень на постачання;

• управління прийманням та відправкою;

• контролювання наявності матеріальних цінностей на складі;

• приймання замовлень споживачів;

• оформлення документації щодо відправки замовлень спожи­
вачам;

• диспетчерську допомогу, у тому числі оптимальний вибір
партій відвантаження та маршруту доставки;

• обробку рахунків клієнтів;

• обмін інформацією з оперативним персоналом та вищим
управлінським рівнем;

• різноманітну статистичну інформацію.

На забезпечення координації діяльності роботи зі службою продажів в першу чергу спрямовані операції контролю за вико­нанням замовлень і наданням послуг клієнтам, від яких залежить рівень обслуговування.

Виділяють три основні види обслуговування: передпродажне, під час продажу та післяпродажне.

Наданням передпродажних послуг займається служба продажів. Склад забезпечує виконання як продажних (сортування товарів, повна перевірка якості товарів, що постачаються, фасування та па­кування, заміна замовленого товару, експедиторські послуги, включаючи розвантаження, інформаційні послуги, підписання до­говорів з транспортними агентствами), так і післяпродажних по­слуг (встановлення виробів, гарантійне обслуговування, забезпе­чення запчастинами, приймання дефектної продукції та її заміна).

Раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запо­рукою його рентабельності. Тому при організації логістичного процесу треба додержуватися таких принципів:

1) проводити раціональне планування складу з відповідним ви­
діленням робочих зон та зон складування, що сприяє зниженню ви­
трат та вдосконаленню процесу переробки вантажів;

2) ефективно використовувати простір складу при розміщенні ван­
тажів та обладнання, що дозволяє підвищити потужність складу;

3) оптимально поєднувати використання універсального та спе­
ціального обладнання;

4) мінімізовувати маршрути внутрішньоскладських перевезень з
метою скорочення транспортних витрат і зростання пропускної
спроможності складу;

5) здійснювати унітизацію партій відвантажень та використову­
вати централізовані доставки, що дозволяє істотно знизити транс­
портні витрати;

6) максимально використовувати можливості ЕОМ при форму­
ванні складської інформаційної системи, що значним чином скорочує
час та витрати, пов'язані з документообігом та обміном інформацією.

У пошуку резервів ефективності функціонування складу немає дрібниць, все повинно ретельно аналізуватися і надалі використову­ватися для поліпшення організації логістичного процесу. Іноді резе­рви раціональної організації логістичного процесу полягають у прос­тих речах, таких, як розчистка захаращених проходів, покращення системи освітлення, наукова організація робочих місць тощо.