Види виробничої потужності підприємства

• Проектна потужність — потужність, що визначається в процесі проектування реконструкції (розширення) діючого або будівництва нового підприємства. Вона вважається оптимальною, оскільки склад і структура устаткування відповідають структурі трудомісткості проектної номенклатури продукції, яка має бути досягнута протягом нормативного строку освоєння.

• Поточна (фактично досягнута) виробнича потужність визначається періодично у зв'язку зі зміною умов виробництва (номенклатури і трудомісткості виробів) або перевищенням проектних показників. При цьому розраховують вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) та середньорічну потужність підприємства.

• Резервна потужність підприємства має постійно передбачатися в певних галузях: електроенергетиці та газовій промисловості — для покриття пікових навантажень в електро- і газових мережах, надійного забезпечення енергоресурсами на період виконання ремонтно-аварійних робіт; харчовій індустрії—для переробки збільшеного обсягу сільськогосподарської сировини у високоврожайні роки; на транспорті — для перевезення більшої кількості пасажирів у літні місяці; ітд.

Чинники, що впливають на величину ВП: 1. номенклатура, асортимент, якість продукції. 2. кількість установленого устаткування, розмір і характеристика виробничих площ, можливий фонд часу роботи устаткування та використання виробничих площ протягом року. 3. прогресивні техніко-економічні норми продуктивності та використання технологічного устаткування, знімання продукції з виробничих площ, нормативи тривалості виробничого циклу і трудомісткості продукції.

Показники ліпшого використання ВП: 1. коефіцієнт освоєння проектної потужності (відношення факт.випуску продукції до проектної) 2. коефіцієнт використання поточної ВП (відношення Овп та факт.ВП) 3. середньорічний коефіцієнт використання резервної потужності (відношення використання в часі до річного календарного фонду часу)

Способи ліпшого використання ВП в цілому такі самі, як і основних виробничих фондів підприємства. Проте пріоритетними тут є: збільшення коефіцієнта змінності роботи устаткування, а також обсягу планового випуску продукції згідно з величиною потужності і попитом ринку на продукцію даного підприємства.

6. 69. Характеристика основних форм організації виробництва.

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств, зосередження робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на все більш великих підприємствах (інтеграційних структурах). Види: агрегатна, технологічна, заводська.

Деконцентрація виробництва як форма його організації та пріоритетний зворотний процес стає об‘єктивно необхідною в період формування і розвитку ринкових відносин між виробниками та споживачами. Такий сучасний процес здійснюється з допомогою створення широкої мережі малих і середніх підприємств, розукрупнення існуючих великих підприємств. Як свідчить світовий досвід, заново створювані малі підприємства (фірми) є технічно передовими, спеціалізованими, мобільними та економічно ефективними.

Спеціалізація виробництва відображає процес зосередження діяльності підприємства (фірми) на виготовленні певної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг).

Види спеціалізації підприємств: предметно спеціалізовані; подетально; технологічно (стадійно) спеціалізовані; функціонально спеціалізовані.

Конверсія виробництва характеризує істотне (інколи повне) перепрофілювання частини (усього) виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції під впливом докорінної зміни ринкового середовища чи глобальних чинників розвитку економіки. Види: предметно-функціональна.

Коперування є формою виробничих зв'язків між підприємствами різних галузей, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Воно органічно пов'язане з розвитком спеціалізації виробництва, характеризується відносною постійністю зв'язків між продуцентами та обов'язковим дотриманням підприємствами-суміжниками техніко-технологічних вимог головних підприємств, що випускають готові до споживання (використання, експлуатації вироби). Види: предметне, галузеве, регіональне, міждержавне.

Комбінування виробництва — процес органічного поєднання в одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв, які належать до різних галузей промисловості або народного господарства в цілому. Види: вертикальне, горизонтальне, змішане.

Диверсифікація виробництва – одночасний розвиток кількох (багатьох) технологічно не пов‘язаних видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту продукції підприємства. Види: різногалузева технологічно не зв‘язана.