Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Формувально-ливарна дільниця




Способи формування

1-Метод шлікерного лиття

Існує три способи шлікерного лиття:

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
14 ВП 5.02.02.08.01 010 ПЗ  
1 зливний (для відливки тонкостінних порожнистих виробів)

2 наливний (для відливки плоских, більш товстостінних виробів)

3 комбінований (чашка-зливним способом, а ручка до неї наливним)

2-Метод пластичного формування

 

Способи: -ручний

-машинний

3-Метод напівсухого пресування

 

За допомогою прес-порошку пресуються вироби. Використовується для виготовлення товстостінних виробів, а також для виготовлення кахлів. Усі ці методишироко застосовують у виробництві художніх керамічних виробів, що пояснюється можливістю виготовлення виробів найбільш різноманітної форми (посуд, вази, скульптура, сувеніри) і простотою процесу, який не потребує складного обладнання.

 

 

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
14 ВП 5.02.02.08.01 010 ПЗ  
Гіпс-це водний сульфат кальцію. Сировиною для виробництва формувального гіпсу є гіпсовий камінь CaSO4 2H2O

Перед приготуванням гіпсового розчину гіпс просіюють через сито 252 отвори на 1см2 для лиття форм і через сито №03,55 (400 отворів на см2) для лиття капів та моделей. Підігрівши воду до 30-40’С заливають у мішалку, потім додають формувальний, суміш перемішують на протязі 2-3хв. Приготований гіпсовий розчин досить швидко заливають у форми та капи. Водо-гіпсове співвідношення визначає якість гіпсових форм. Гіпсові форми повинні надавати виробам в негативному вигляді особливості рельєфу своїх робочих поверхонь та рівномірно абсорбувати вологу, зберігати незмінними свої розміри форм в процесі експлуатації. Вимоги залежать від способу формування. Форма призначена для лиття повинна володіти гарним водопоглинанням і мати задовільну міцність. Форми для пластичного формування повинні мати підвищену міцність та задовільне водопоглинання. Для пластичного формування пористість 30-40%, для лиття 35-65%. Кількість води в гіпсових порах повинна бути не більше 5-6%.

 

Дільниця декорування

 

Декорування виробів може проводитися як живописним так і скульптурним методами. Декорування – це оздоблення виробів. До живописних відносять розпис виробів, а також нанесення на них суцільних, або часткових декоративних покрить керамічними фарбами, поливами, ангобами та емалями. Всі живописні обробки в залежності від способу їх нанесення на вироби розділяють на ручні, комбіновані та механічні.

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
14 ВП 5.02.02.08.01 010 ПЗ  
До механічних відносять: декалькоманія, аерографія, печать, штамп, фотокераміка.

До комбінованих (поєднання ручного і механічного способу)

Скульптурні методи включають в себе рельєф, контр рельєф, ажур та малу пластику.

Найбільш розповсюджений спосіб – це рельєфні та контр рельєфні малюнки. Також вироби декорують емалями та глазурями. Глазурну суспензію готують спільним помелом у кульовому млині, так як вміст глинистих в загальній масі не перевищує 8-10%

Глазурують вироби:

- Зануренням

- Поливом

- Пульверизацією

- Нанесенням пензлем

- Припудрюванням

Перед глазуруванням вироби ретельно очищуються від пилу.

Глазурування зануренням виконується машинним способом. Забезпечує нанесення глазурі рівним шаром товщиною 0,2-0,3мм. Вироби середнього розміру витримуються в глазурі 1,8-3с. крупні вироби 3-5с. В основному цим способом глазурують плоскі вироби.

Глазурування поливом – використовується для порожнистих виробів, проводиться в один, або два прийоми. Спочатку внутрішньої, а потім після невеликої перерви зовнішньої сторони виробу.

Після декорування виріб потрібно залишити для висихання.

 

Сушка виробів

Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
 
14 ВП 5.02.02.08.01 010 ПЗ  
Важливим процесом у виробництві кераміки є сушіння виробів. Залишкова вологість, при якій можна випалювати вироби не повинна перевищувати 5%. Правильне висушування виробів може зіграти велику роль у подальшому оформленні виробу. Для рівномірного висушування виробів використовують поступовий метод сушіння, спершу вироби сушаться у звичайній кімнаті, а потім їх кладуть до сушильної шафи.

 

Випал виробів

Готові вироби випалюються два рази: перший – утильний випал, другий – декоративний. Основні періоди випалу:

1-прокурка 20-250’С – видаляється залишкова волога

2-збільшення температури до 1050’С – проходе дегідратація, вигорання органічних з’єднань

3-витримка 900-1050’С – забезпечення повного вигорання вуглецю і вирівнювання температури по всьому об’єму печі

4-«відновлювальний вогонь» - проводиться при температурі 1050-1250’С

5-витримка при кінцевій температурі випалу, завершення процесів спікання по перетину печі

6-охолодження до температури 120-80’С при якій вироби вивантажуються з печі.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-03-25; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 920 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Наука — это организованные знания, мудрость — это организованная жизнь. © Иммануил Кант
==> читать все изречения...

2923 - | 2738 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.