VI Поточний контроль виконання роботи. 1. Внесіть дані, одержані при обстеженні всіх 10 чоловік, в таблицю 1

Оформлення роботи.

1. Внесіть дані, одержані при обстеженні всіх 10 чоловік, в таблицю 1.

Таблиця 1

Залежність основного обміну від віку та статі

№ п.п.	Стать	Вік (в роках)	Зріст (см)	Маса (кг)	Основний обмін за 1 добу (кДж)	Основний обмін на 1 кг маси (кДж)
1. 2. 3× . . 10.	чол

2. Зобразіть графічно залежність основного обміну від віку і статі. По вертикальній осі відкладайте значення основного обміну на 1 кг маси тіла в кілоджоулях, а по горизонтальній — вік в роках. Для жінок криву намалюйте червоним кольором, а для чоловіків — синім. Зробіть відповідні висновки.

3. Обговорення отриманих результатів.

4. Заключення.

5. Рекомендації.

VII Узагальнення та систематизація вмінь і навичок:

Дайте письмові відповіді на контрольні питання

1. Що таке обмін речовин і енергії?

2. Що таке основний обмін?

3. Що таке загальний обмін?

4. Які чинники впливають на величину основного обміну?

5. Як змінюється основний обмін у людини з віком?

6. Вітаміни. Роль вітамінів на ріст та розвиток організму дитини.

VIII Підведення підсумків заняття: обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

IX Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна робота №16: Складання меню-розкладки для дітей різного віку

Самостійна робота №17: Профілактика кишково-шлункових інфекцій в закладах освіти

Самостійна робота №18: Значення води і мінеральних солей в процесах росту і розвитку дитини

 

Таблиця 10.

Визначення основного обміну за зростом та віком у чоловіків (1 число)

Зріст (см)

Обмін по роках (кДж)

4620-

Таблиця 11.

Визначення основного обміну за зростом та віком у жінок (1 число)

Зріст (см)

Обмін по роках (кДж)

10-84

Таблиця 12.

Визначення основного обміну за масою (2 число)

Жінки	чоловіки
кг	кДж	кг	кДж	кг	кДж	кг	кДж	кг	кДж	кг	кДж

 

Практична робота №9 (семінар)

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Анатомо-фізіологічні та вікові особливості органів виділення

Мета: Ознайомлення з будовою та функціями органів виділення. Вивчення вікових особливостей органів виділення

ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

1. Значення органів виділення?

2.Загальний план будови органів виділення.

IV Зміст основної частини заняття

1. Анатомо-фізіологічні особливості нирок

2. Анатомо-фізіологічні особливості сечовивідних органів

3. Механізм сечовиділення та сечоутворення

4. Склад сечі та її властивості

5. Профілактика захворювань органів виділення

V Підведення підсумків заняття: обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

VІ Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна робота №: 19: Профілактика відморожувань, переохолоджень та теплових ударів у дітей і підлітків

 

Лабораторна робота №10 (семінар)

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Анатомо-фізіологічні та вікові залоз внутрішньої секреції

Мета: Ознайомлення з будовою та функціями залоз внутрішньої секреції.

ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

1. Значення залоз внутрішньої секреції.

2. Методи їх дослідження залоз внутрішньої секреції

IV Зміст основної частини заняття

1. Анатомо-фізіологічні особливості щитоподібної залози. Гормони щитоподібної залози. Гіперфункція та гіпофункція щитоподібної залози.

2. Анатомо-фізіологічні особливості паращитовидних залоз та зобної залози. Гіперфункція та гіпофункція паращитовидних залоз та зобної залози.

3.Анатомо-фізіологічні особливості надниркових залоз. Гормони надниркових залоз. Гіперфункція та гіпофункція надниркових залоз

4.Гіпоталамо - гіпофізарна система. Гормони гіпофізу. Гіпофункція та гіперфункція гіпофізу.

5.Анатомо-фізіологічні особливості шишкоподібної залози. Гормони шишкоподібної залози. Гіперфункція та гіпофункція шишкоподібної залози.

6.Анатомо-фізіологічні особливості підшлункової залози. Гормони підшлункової залози. Гіперфункція та гіпофункція підшлункової залози.

7.Статеві залози і статевий розвиток

8.Регуляція діяльності ендокринних залоз.

V Підведення підсумків заняття: обговорюються досягнуті студентами результати, повідомляються оцінки

VІ Видача завдання до самостійної підготовки:

Самостійна робота №: 20: Стадії статевого дозрівання. Статеве виховання дітей і підлітків.

Лабораторна робота № 11

I Організаційна частина: проводиться перевірка присутніх, студентам повідомляється тема заняття та план роботи.

ІІ Тема: Гігієнічна оцінка розкладу занять.
Мета:	Засвоїти методику оцінки та вимоги до складання розкладу занять у школі.
Обладнання:	Таблиця розподілу предметів за рівнем складності, таблиця балів добової працездатності на тиждень, розклад занять

ІІІ Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня знань студентів:

Запитання до студентів:

1.Режим дня.

2. Санітарно-гігієнічні вимоги до складання розкладу занять

3. Гігієна нервової системи.

4. Сон та його значення.

IV Зміст основної частини заняття

Перепишіть діючий навчальний план, розклад уроків будь-якого класу і дайте гігієнічну оцінку кожному дню тижня і всьому тижневому розкладу уроків в цілому, виходячи з тих вимог, які викладені вище. Потім складіть для цього класу такий розклад уроків, який відповідав би всім гігієнічним вимогам.

V Формування вмінь і навичок у студентів

Розклад уроків є одним з основних елементів шкільного режиму. Правильно складений розклад відсовує розумове стомлення на кінець робочого дня і навчального тижня, попереджає появу перевтоми.

До розкладу уроків пред'являється ряд гігієнічних вимог. Однією з основних є строга регламентація кількості уроків протягом учбового дня і навчального тижня залежно від віку учнів. Протягом учбового дня у молодших школярів повинне бути не більше 4 ч занять, у школярів 5—7 класів не більше 5 годин і у старших школярів допускається не більш два дні в тиждень по 6 ч занять (у решту днів — по 5). Тижневе навантаження учнів приведене в учбовому плані.

Іншою основною гігієнічною вимогою до складання розкладу уроків є облік динаміки розумової працездатності школярів протягом учбового дня і учбового тижня.

Протягом учбового дня розумова працездатність школярів збільшується від першого до другого-третього уроку (період впрацювання і оптимум працездатності). З третього уроку у молодших школярів і з четвертого у старших працездатність починає знижуватися. Якщо вводиться п'ятий урок у молодших школярів, а шостий у старших, то на них працездатність знижується на 50% в порівнянні з першим уроком. Аналогічна динаміка розумової працездатності спостерігається і протягом навчального тижня. Якщо прийняти нормальну працездатність за 100%, то у понеділок вона дорівнює 98% (період впрацювання), у вівторок (106%), в середу (109%) - спостерігається найбільша працездатність (оптимум), у четвер працездатність починає знижуватися (96%), у п'ятницю вона ще менше (95%) і у суботу найнижча (94%).

Відповідно до динаміки розумової працездатності необхідно важкі уроки (математика, фізика, хімія, іноземна та російська мова) ставити другим або третім уроком. Уроки праці, фізичної культури, допризовної військової підготовки, музики, образотворчого мистецтва треба ставити у молодших школярів третім уроком, а у старших школярів четвертим. У понеділок і суботу розклад повинен бути полегшено за рахунок зменшення кількості годин і включення в нього легших уроків. Заборонено здвоювати уроки. Як виняток дозволено проводити здвоєні уроки праці. Проте і їх корисніше проводити двічі в тиждень по 1 ч. Необхідно стежити, щоб в який-небудь день не скопилися уроки, що вимагають багато часу для виконання домашніх завдань.