ПРОГРАМА
ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЧОЇ
ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) практики
для студентів 5 курсу
ОКР магістр
спеціальності 8.03050401 «Економіка підприємства»
(за видами економічної діяльності)
за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі»
галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво»
факультету економіки
Херсон – 2015
Програма організації виробничої (за спеціалізацією) практики студентів спеціальності 8.03050401 «Економіки підприємства (за видами економічної діяльності)» за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі», галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво».
Укладачі: д.е.н., проф. Шарко М.В., к.т.н., доцент Олійник Н.М., к.е.н., доцент Карлюка Д.О., ст. викладач Мєшкова-Кравченко Н.В., кількість сторінок – 55.
Розглянуто на засіданні кафедри економіки і підприємництва
Протокол № ____ від «___» _____________ 201__ р.
Завідувач кафедри М.В. Шарко
Схвалено методичною комісією спеціальності 8.03050401 «Економіка підприємства (за видами економічної діяльності)»
Протокол № ____ від «___» _____________ 201__ р.
Завідувач кафедри М.В. Шарко
Схвалено науково-методичною радою факультету
Протокол № ____ від «___» _____________ 201__ р.
Голова А.В. Софієнко
ЗМІСТ
| с. | |
| 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ……………………............................................ | |
| 2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ (ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ………..…………………………………………………..……….. | |
| 3. ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТІВ............... | |
| 4. ОБСЯГ І СТРУКТУРА ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ (ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ………………………..……………... | |
| 5. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ…………...................................................................................... | |
| 6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ (ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ.……..……………… | |
| 6.1. Загальні вимоги............................................................................................. | |
| 6.2. Нумерація...................................................................................................... | |
| 6.3. Ілюстрації...................................................................................................... | |
| 6.4. Таблиці.......................................................................................................... | |
| 6.5. Переліки........................................................................................................ | |
| 6.6. Формули........................................................................................................ | |
| 6.7. Посилання..................................................................................................... | |
| 6.8. Список використаних джерел…………………………………………….. | |
| 6.9. Додатки.......................................................................................................... | |
| 7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ (ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ..……………………………………… | |
| 8. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ (ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ................................... | |
| РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………….. | |
| Додаток А. Зразок оформлення титульного листа звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики......................................................... | |
| Додаток Б. Приклади оформлення літературних джерел..…………………. | |
| Додаток В. Щоденник практики………………………………………………. |
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Виробнича (за спеціалізацією) практика студентів спеціальності 8.03050401 «Економіки підприємства (за видами економічної діяльності)» за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі» є важливим етапом підготовки висококваліфікованих фахівців у галузі економіки, дозволяє суттєво поглибити навички самостійної роботи, розширити науковий світогляд студентів.
Виробнича (за спеціалізацією) практика є складовою частиною освітньої програми підготовки магістрів, містить у собі завдання щодо закріплення й застосування теоретичних знань, отриманих у процесі навчання, а також освоєнню методів і набуття практичних навичок із дослідження стану окремої галузі економіки та знайомство з організацією роботи провідних підприємств України. До основних із цих завдань відносяться узагальнення фактичного матеріалу щодо діяльності підприємств України в межах окремої галузі, оволодіння методикою обробки та аналізу статистичних даних, обробка статистичних даних з використанням комп’ютерних технологій, написання оглядової наукової статті (або тез доповіді).
Об’єктом дослідження є галузь, до якої належить підприємство, на матеріалах якого студенти виконували випускну роботу бакалавра та виконуватимуть дипломну роботу магістра.
Предметом дослідження є стан, проблеми та перспективи розвитку досліджуваної галузі.
Виробнича (за спеціалізацією) практика проводиться на базі навчальної лабораторії кафедри економіки і підприємництва на п’ятому курсі (десятий семестр) в календарні терміни, що передбачені графіком навчального процесу.
Тривалість виробничої (за спеціалізацією) практики 4 тижні – 6 кредитів (180 годин).
2. МЕТА, ЗАВДАННЯ І ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ (ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ
Виробнича (за спеціалізацією) практика студентів спеціальності «Економіки підприємства (за видами економічної діяльності)» за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі» передбачає безперервність та послідовність навчального процесу з метою забезпечення достатнього обсягу практичних знань і умінь відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.
Терміни та тривалість проходження виробничої (за спеціалізацією) практики визначається навчальним планом підготовки магістрів; зміст і послідовність – програмою організації виробничої (за спеціалізацією) практики.
Метою виробничої (за спеціалізацією) практики студентів спеціальності «Економіки підприємства (за видами економічної діяльності)» за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі» є:
- поглиблення та закріплення теоретичних знань з дисциплін навчального плану, їх практичне застосування;
- формування інформаційної бази на основі аналізу стану та тенденцій розвитку провідних галузей економіки України;
- дослідження конкурентного середовища та знайомство з організацією роботи провідних підприємств досліджуваної галузі;
- визначення перспектив розвитку досліджуваної галузі економіки України;
- формування у студентів професійних умінь і навичок відповідно до кваліфікаційного рівня для прийняття самостійних рішень щодо управління бізнесом у конкурентному середовищі;
- формування потреби систематичного поповнення своїх знань та творчого їх застосування в практичній діяльності.
Основними завданнями виробничої (за спеціалізацією) практики студентів спеціальності «Економіки підприємства (за видами економічної діяльності)» за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі» є:
− виявлення умінь студента самостійно проводити науково-дослідну роботу;
− вивчення стану та проблем досліджуваної галузі економіки України;
− дослідження конкурентного середовища досліджуваної галузі;
− узагальнення фактичного матеріалу щодо діяльності підприємств в межах окремої галузі;
− визначення перспектив розвитку конкретної галузі економіки України;
− аналіз галузі на регіональному рівні;
− оволодіння методикою обробки та аналізу статистичних даних;
− обробка статистичних даних з використанням комп’ютерних технологій;
− написання оглядової наукової статті (або тез доповіді);
− узагальнення матеріалу, який було зібрано та проаналізовано під час проходження практики; написання звіту і його захист.
Досягнення цілей і вирішення завдань здійснюється шляхом вивчення стану галузі, в якій функціонує підприємство, на матеріалах якого студенти виконували випускну роботу бакалавра та виконуватимуть дипломну роботу магістра.
Під час проходження практики студентам рекомендується розглянути наступне:
− загальна характеристика досліджуваної галузі (історія виникнення галузі; місце галузі в національній, світовій економіці; обсяг виробництва галузі, товарна номенклатура продукції; індекс цін на продукцію; динаміка галузі: темпи, рівномірність (сезонність, циклічність); технології виробництва; рівень використання виробничих потужностей; структура витрат на виробництво; проблеми заборгованості із виплат заробітної плати працівників галузі; інвестиції, структура власності, участь іноземного капіталу в галузі);
− конкурентне середовище досліджуваної галузі (кількість підприємств та їх види, перелік провідних підприємств галузі, їх частка на ринку, рівень концентрації; бар’єри входу в галузь (економія за рахунок ефекту масштабу, прихильність споживачів, вимоги щодо розміру інвестувань, доступ до каналів розподілу, урядова політика); організація матеріально-технічного постачання; вертикальна і горизонтальна інтеграція, диверсифікованість; місткість ринку, диференціація продукту, еластичність попиту, товари-замінники; сегментування ринку, основні покупці продукції; рівень конкуренції на світовому ринку);
− галузева державна політика (державне регулювання галузі, антимонопольне законодавство);
− особливості діяльності та управління підприємств досліджуваної галузі (товарна політика, цінова політика, система збуту, маркетингові комунікації підприємств (реклама, паблік рілейшнз, стимулювання збуту), інноваційно-інвестиційна діяльність, переважаюча організаційна структура підприємств галузі, координація поведінки, злиття й поглинання);
− перспективи розвитку досліджуваної галузі на вітчизняному та світовому ринку (ефективність виробництва в довгостроковому періоді, якість продукції, інновації, рівень впровадження новацій, соціальна ефективність підприємств галузі, екологічна складова розвитку).
Вищезазначений перелік є лише орієнтованим і може коригуватися студентом за погодженням з керівником практики.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ І КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ СТУДЕНТІВ
Відповідальність за організацію і проведення практики, а також за навчально-методичне забезпечення і контроль проходження практики згідно з програмою організації виробничої (за спеціалізацією) практики покладається на відповідального за проведення практики по кафедрі економіки і підприємництва.
Організацію практики студентів та контроль за її проведенням здійснює керівник практики. До керівництва виробничою (за спеціалізацією) практикою залучаються досвідчені викладачі кафедри економіки і підприємництва.
Виробнича (за спеціалізацією) практика проводиться на базі кафедри економіки і підприємництва. Для забезпечення проходження магістрами виробничої (за спеціалізацією) практики задіяна спеціалізована навчальна лабораторія, яка має локальну мережу з доступом до Internet, що входить до загальної мережі університету, мультимедійний комплекс, оснащена відповідним програмним забезпеченням, наочними посібниками, стендами та ілюстративним матеріалом.
Студентам видається напрямок і зміст наукових досліджень, методично-календарний план їх проведення.
Студенти-практиканти при проходженні виробничої (за спеціалізацією) практики зобов'язані:
− до початку практики одержати від керівника практики консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;
− у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою організації виробничої (за спеціалізацією) практики та вказівками керівника практики;
− нести відповідальність за виконану роботу;
− підготовити наукову працю (статтю або тези доповіді) для публікації у наукових виданнях;
− своєчасно підготувати звіт про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики та захистити його у вказані терміни.
Керівник практики від кафедри зобов'язаний:
− забезпечити проведення всіх організаційних заходів перед відправленням студентів на практику: інструктаж про порядок проходження практики та техніки безпеки, а також надати студентам-практикантам необхідні документи (програма організації практики, щоденник і календарний план проходження практики);
− створити необхідні умови для виконання студентами програми практики;
− надати студентам-практикантам можливість користуватися даними Державної служби статистики України, літературними джерелами і періодичними виданнями, Інтернет ресурсами та іншою документацією, що є у наявності на базі практики;
− повідомити студентів про систему звітності щодо виконання програми організації виробничої (за спеціалізацією) практики, подання письмового звіту, написання наукової статті (або тез), підготовку доповіді з презентацією до захисту звіту про проходження практики;
− вести облік та оцінювання роботи, що виконує кожен студент; контролювати підготовку студентами звітів з практики і після закінчення практики перевірити звіт з практики, написати відгук з оцінкою роботи, завірити звіт;
− подати завідуючому кафедрою письмовий звіт про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики із зауваженнями й пропозиціями щодо поліпшення процесів проходження практики студентів;
− у складі робочої комісії прийняти залік у студентів після закінчення виробничої (за спеціалізацією) практики.
4. ОБСЯГ І СТРУКТУРА ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ
(ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ
За результатами проходження виробничої (за спеціалізацією) практики магістрів спеціальності «Економіки підприємства (за видами економічної діяльності)» за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі» кожний студент-практикант складає письмовий звіт. До звіту додається щоденник проходження практики, у якому повинні бути відображені всі види робіт, які були виконані студентом, котрий заповнюється щоденно.
Звіт складається студентом під час проходження практики шляхом систематичної обробки своїх щоденних досліджень. По змісту й обсягу він повинен відповідати вимогам програми практики.
Структура звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики магістрів спеціальності «Економіки підприємства (за видами економічної діяльності)» за спеціалізацією «Управління бізнесом у конкурентному середовищі»:
− титульний лист (1 сторінка) – див. додаток А;
− зміст (1-2 сторінки);
− вступ (1 сторінка);
− основна частина, яка складається з двох розділів (30-35 сторінок):
− висновки (1-2 сторінки);
− список використаних джерел;
− додатки (при необхідності).
Вступ (обсяг 1 сторінка) повинен містити обґрунтування значущості галузі для національної економіки та актуальність її розвитку, визначає мету та завдання роботи, об’єкт дослідження і подає коротку інформацію про нього, стисло характеризує використані методи та інформаційні джерела дослідження.
Основна частина ( складається з двох розділів).
Розділ 1. Аналіз стану галузі (вказати назву досліджуваної галузі) в Україні (і світі) та дослідження конкурентного середовища – в цьому розділі необхідно розкрити сучасний стан проблем, існуючих у досліджуваній галузі, на основі аналізу відповідних показників із застосуванням статистичних, економіко-математичних методів та певними висновками відносно отриманих результатів.
Для розкриття розділу 1 необхідне використання не менше 3-х підрозділів.
Наприклад, у розділі 1 можливо навести:
- загальну характеристику галузі;
- історію виникнення галузі;
- місце галузі в національній, світовій економіці;
- товарну номенклатуру продукції підприємств досліджуваної галузі;
- обсяг реалізованої продукції за видами діяльності в Україні; обсяг реалізованої продукції за регіонами;
- проаналізувати динаміку галузі за період 3-10 років: ланцюгові та базисні абсолютні прирости, ланцюгові та базисні темпи зростання, ланцюгові та базисні темпи приросту, абсолютне значення одного відсотку приросту, середньорічний абсолютний приріст, середньорічний темп зростання, середньорічний темп приросту, середнє лінійне відхилення середньоквадратичне відхилення, коефіцієнт варіації;
- індекси цін на продукцію галузі, динаміка цін (тарифів) на споживчому ринку;
- дослідити конкурентне середовище на внутрішньому та зовнішньому ринках в досліджуваній галузі (кількість активних підприємств за регіонами України та видами економічної діяльності, найбільші підприємства-конкуренти);
- середньомісячна заробітна плата в розрахунку на одного штатного працівника та заборгованість із виплати заробітної плати в досліджуваній галузі;
- з'ясувати перспективи розвитку галузі на вітчизняному та світовому ринках: охарактеризувати основну тенденцію, використовуючи такі спеціальні статистичні методи, як метод укрупнення інтервалів (метод ступінчатих середніх), метод ковзної середньої та метод аналітичного вирівнювання (побудувати лінію тренду); провести оцінку коливань та сталості.
Розділ 2. Аналіз галузі (вказати назву досліджуваної галузі) на регіональному рівні – в цьому розділі студент досліджує стан, проблеми та перспективи розвитку галузі на прикладі певного регіону (наприклад, Південного регіону) або області України (наприклад, Херсонської області); проаналізувати діяльність найбільших підприємств-конкурентів досліджуваної галузі даного регіону (або області).
Для розкриття розділу 2 необхідне використання не менше 2-х підрозділів.
Висновки (обсяг 1-2 сторінки) повинні містити стислий виклад підсумків практики. Також наводяться найбільш важливі положення, які містять оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті виробничої (за спеціалізацією) практики та поставленим у вступі завданням, обов’язково треба відобразити перспективи розвитку галузі.
Список використаних джерел. Необхідна кількість використаних джерел повинна складати не менше ніж 35 джерел.
Звіт про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики може мати свої особливості, які пов’язані, перш за все, зі специфікою досліджуваної галузі, а також з наявністю та повнотою джерел інформації. За бажанням студент може дослідити також особливості розвитку галузі за кордоном.
Звіт повинен містити друкований текст, розрахунки, таблиці, схеми, діаграми, ілюстрований матеріал. Обсяг звіту – 30-40 аркушів формату А4.
5. ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Під час проходження виробничої (за спеціалізацією) практики студенти обов’язково повинні використовувати інформаційні та комп'ютерні технології, як один з інструментів дослідження (рекомендовано застосовувати універсальне або спеціалізоване програмне забезпечення). В якості програмного засобу для вирішення завдань пропонується використовувати універсальний MS Excel, LibreOffice Calc або спеціалізований BaseGroup Deduktor, робота з якими здійснювалася при вивченні дисципліни «Бізнес-аналітика».
Одне з завдань під час проходження виробничої (за спеціалізацією) практики є пошук практично корисних закономірностей які відбуваються в досліджуваній галузі. Закономірність може стати практично корисною, тільки якщо її можна осмислити й зрозуміти.
Візуалізація є допоміжним засобом при аналізі даних. До способів візуальної або графічної картини даних відносять графіки, діаграми, таблиці, звіти, списки, структурні схеми, карти і таке інше.
Візуальний запит є найбільш сучасною формою складної взаємодії користувача з даними. У ньому користувач може, наприклад, бачити крайні інформаційні точки графіка розсіювання, вибирати їх мишкою й одержувати нові візуалізації, що представляють саме ці точки. Додаток візуалізації даних в програмних засобах генерує відповідну мову запиту, управляє прийняттям запиту базою даних і візуально представляє результуючі дані.
Набір інструментів візуалізації є досить великим – від простих лінійних графіків до складних відображень безлічі зв'язків.
Візуально вибір типів діаграм є подібним в різноманітних програмах (див. рис. 5.1., 5.2.). Головною особливістю, яка постає перед магістрами під час проходження виробничої (за спеціалізацією) практики, є визначення необхідних засобів аналізу та видів діаграм для подальшого візуального аналізу масиву отриманих даних в ході проведення дослідження.
Рис. 5.1. Приклад вибору діаграм в LibreOffice Calc
Основною ідеєю візуального аналізу даних є відображення даних у деякій візуальній формі, яка дозволяє користувачеві проаналізувати дані, працювати з їх візуальним виглядом, зрозуміти їхню суть, зробити висновки й напряму взаємодіяти із даними.
Візуальний аналіз даних звичайно виконується в три етапи:
- швидкий аналіз — дозволяє ідентифікувати шаблони даних й сфокусуватися на одному або декількох з них;
- збільшення й фільтрація — ідентифіковані на попередньому етапі шаблони даних фільтруються й розглядаються в більшому масштабі;
- деталізація по необхідності — якщо користувачеві потрібно одержати додаткову інформацію, він може візуалізувати більш детальні дані.
Під час виробничої (за спеціалізацією) практики магістри можуть знаходити наступне застосування традиційних методів аналізу та візуалізації:
- представляти користувачеві інформацію в наочному вигляді;
- компактно описувати закономірності, властиві вихідному набору даних;
- знижувати розмірність або стискати інформацію;
- відновлювати пропуски в наборі даних;
- знаходити шуми й невідповідності в наборі даних.
Роботу з засобами візуалізації розглянемо на прикладі спеціалізованого програмного забезпечення BaseGroup Deduktor.
Діаграма показує залежність значень одного поля від іншого. Вона дозволяє візуально оцінити цю залежність, що відображається у вигляді двовимірного графіку. По горизонтальній осі графіка відкладаються значення незалежного стовпця, а по вертикальній – значення залежного стовпця, що відповідають їм.
Настройка діаграми в BaseGroup Deduktor включає два кроки майстра. На першому вибираються поля набору даних, які повинні відображатися на діаграмі, призначається для кожного з них певний колір, визначається тип діаграми, а також необхідно настроїти відображення підписів і значень.
Щоб вибрати один з доступних видів діаграми, треба за допомогою значка відкрити список «Типи діаграм» і вказати потрібний (див. рис. 5.2).
Рис. 5.2. Типи діаграм в BaseGroup Deduktor
Тип діаграми можна буде завжди змінити згодом безпосередньо у вікні візуалізації. Коли діаграма побудована, вона відображається на окремій вкладці. При роботі з діаграмою передбачена можливість збільшення масштабу перегляду усієї діаграми або її довільної області. Для цього слід, утримуючи ліву кнопку миші натиснутої, виділити ту область діаграми, яку треба проглянути детальніше, при цьому рухаючи мишу ліворуч.
При виділенні області діаграми рухом миші зліва направо масштаб перегляду діаграми буде повернений до початкового, незалежно від розміру виділеної області. Направивши покажчик миші в довільну точку діаграми, і переміщаючи її з натиснутою правою кнопкою, можна переміщати діаграму по екрану, роблячи доступними для перегляду різні її частини.
Вгорі на моніторі комп’ютера розташовується панель управління діаграмою (рис. 5.3).
Рис. 5.3. Панель управління діаграмою в BaseGroup Deduktor
За допомогою візуалізації діаграми легко побудувати ретропрогноз.
На відміну від діаграми на гістограмі відображаються не значення поля, а кількість значень, що потрапили в заданий інтервал. Тому гістограму можна побудувати тільки для полів набору даних, що мають вигляд безперервності.
Налаштування гістограми включає два кроки майстра. Тут вибираються поля початкового набору даних, розподіли, які повинні відображатися на гістограмі, призначається для них певний колір і тип гістограми. На вибір пропонується чотири типи гістограми: стовпчаста діаграма; лінійчаста діаграма; безперервні лінії; лінії.
Для того, щоб поле відображалося на гістограмі, треба встановити прапорець поряд з його ім'ям у списку «Мітка стовпця». Скидання прапорця, навпаки, дозволить приховати поле на гістограмі. У полі «Кількість стовпців» вказується якою кількістю стовпців має бути представлений розподіл значень. Прапор «Задати межі діапазону» дозволяє вручну задати праву і ліву межу діапазону, для якого відображатиметься гістограма.
Налаштування параметрів гістограми відображено на рисунку 5.4.
Рис. 5.4. Налаштування параметрів гістограми в BaseGroup Deduktor
Багатовимірна діаграма показує залежність значень одного поля від двох інших. Вона дозволяє візуально оцінити цю залежність, що відображається у вигляді поверхні або топографічної діаграми. Усі налаштування робляться в одному вікні (рис. 5.5), в якому задаються:
- поля набору даних, які треба відображати по осях X, Y, Z (мають бути заповнені всі осі!);
- тип багатовимірної діаграми: «Поверхня» або «Топографічна діаграма».
Рис. 5.5. Налаштування багатовимірної діаграми в BaseGroup Deduktor
На рисунку 5.6 наведений приклад багатовимірної діаграми, в якій зображена залежність ціни на бензин від його марки і регіону у вигляді поверхні. За допомогою «Панелі налаштувань діаграми», яка доступна праворуч від графіку, можна збільшувати, зменшувати і обертати діаграму.
Рис. 5.6. Залежність ціни на бензин від його марки і регіону у вигляді поверхні
Для кращого розуміння діаграми (якому числовому значенню відповідає колір) є можливість включити легенду (Легенда ► Знизу), яка є градієнтною шкалою.
Діаграма розміщення показує залежність значень одного поля від двох інших. Вона дозволяє візуально оцінити цю залежність, що відображається у вигляді точок у багатовимірному просторі. Додаткову інформативність несуть колір і розмір точок.
Діаграму розміщення при візуалізації проведеного аналізу доцільно застосовувати у випадках, коли треба оцінити розташування об'єктів у просторі, при чому самих об'єктів не багато, і є декілька характеристик цих об'єктів. Наприклад, за допомогою діаграми розміщення можна оцінювати аномальні значення (наприклад, різке зростання ціни або обсягів продажу). На рис. 5.7 показано вікно налаштувань параметрів діаграми розміщення.
Рис. 5.7. Налаштування діаграми розміщення в BaseGroup Deduktor
Якщо заповнені тільки дві осі, то буде побудована двовимірна діаграма. Поля «Форма об'єкту», «Колір об'єкту» і «Розмір об'єкту» можуть не заповнюватися. По суті це додаткові виміри, якими показуються властивості об'єкту. Наприклад, розглянуто залежність отриманих кредитів за розміром та терміном від віку, статі та терміну функціонування організації. На рис. 5.8 по осях X, Y і Z відкладаються «Вік», «Стать» і «Термін функціонування організації» відповідно.
Рис. 5.8. Приклад діаграми розміщення в BaseGroup Deduktor
Крім того, на рис. 5.8 ми встановили, що колір показуватиме суму кредиту, а розмір об'єкту – його термін. Таким чином, на діаграмі прикладу легко визначити тривалі кредити зі значними сумами – це великі кульки жовто-червоного відтінку.
Діаграми й графіки розсіювання, наведені магістрами в звіті, можуть використовуватися для оцінки якості роботи того або іншого методу. Усі ці способи візуального показу або відображення даних можуть виконувати одну з функцій.
Перша функція (ілюстрація побудови моделі) по суті є візуалізацією економіко-математичної моделі. Існує багато різних способів визначення моделей, але графічна її картина дає користувачеві максимальну «цінність». Користувач у більшості випадків не є фахівцем у моделюванні, найчастіше він експерт у своїй предметній області. Тому економіко-математична модель повинна бути представлена на найбільш природній для нього мові або, хоча б, містити мінімальну кількість різних математичних і технічних елементів. Однією з основних характеристик економіко-математичної моделі розвитку галузі є доступність. Існує й такий розповсюджений і найбільш простий спосіб показу моделі, як «чорний ящик». У цьому випадку користувач не розуміє поведінки тієї моделі, якою користується. Однак він одержує результат – виявлені закономірності. Класичним прикладом такої моделі є модель нейронної мережі.
Один із способів представлення моделі – показ її в інтуїтивному, зрозумілому виді. У цьому випадку користувач дійсно може розуміти те, що відбувається «усередині» моделі. У такий спосіб можна забезпечити його особисту участь у процесі. Такі моделі забезпечують користувачеві можливість обговорювати її логіку з колегами, клієнтами й іншими користувачами аби пояснити її. Класичним прикладом є дерево рішень. Побудоване дерево рішень дійсно поліпшує розуміння моделі, тобто використовуваного інструмента аналізу.
Під час складання звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики магістри у ході використання одного чи декількох з методів комп'ютеризованого аналізу одержують певні візуалізатори, за допомогою яких вони повинні інтерпретувати отримані результати, та сформувати відповідні методи і алгоритми або провести економіко-математичне моделювання розвитку галузі.
6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ (ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ
6.1. Загальні вимоги
Звіт про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики виконують за допомогою комп’ютерної техніки, на одній стороні аркуша білого паперу формату А 4 (210 х 297 мм) до тридцяти рядків на сторінці.
Основний текст рукопису необхідно друкувати через інтервал 1,5 без перенесень, 14 кеглем, шрифт – Times New Roman. Параметри сторінки: ліве поле – 3 см, праве – 1,5 см, верхнє та нижнє – 2 см. Абзацний відступ – 1,24 см (прохання не створювати абзацний відступ за допомогою клавіші Tab і знаків пропуску).
Обов’язкове розрізнення знаків дефіс (-) та тире (–), а також використання лапок такого формату: «» («текст»).
Мова написання роботи – українська.
Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики повинна бути однаковою.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися під час написання звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.
Текст основної частини звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики поділяють на розділи, підрозділи.
Заголовки структурних частин звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛИ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ, друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Перенесення слів у заголовку не допускається.
Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки).
Кожну структурну частину звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики треба починати з нової сторінки. Остання сторінка кожної структурної частини звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики повинна займати не менше 2/3 аркуша.
До загального обсягу звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики, не входять додатки, список використаних джерел. Але всі сторінки зазначених елементів звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики підлягають суцільній нумерації, в тому числі список використаних джерел і додатки. Проставляти нумерацію сторінок слід починати з розділу «ВСТУП» (зазвичай це 3 сторінка).
6.2. Нумерація
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа до останньої сторінки додатку звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики, але цифри на сторінках проставляють лише з першої сторінки вступу, зверху сторінки та вирівнюються по правому краю без крапки в кінці, 12 кеглем, шрифт – Times New Roman. Приклад оформлення титульного аркушу звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики наведено в додатку А.
Такі структурні частини звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики, як зміст, вступ, висновки, список використаних джерел, не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: «1. ВСТУП». Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.
Наприклад:
Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в розділі звіту про проходження виробничої практики за спеціалізацією подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця 1.2»(друга таблиця першого розділу).
Якщо в розділі звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.
При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця»і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.»і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.1.2».
Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
6.3. Ілюстрації
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках звіту про проходження виробничої практики за спеціалізацією, включають до загальної нумерації сторінок.
Ілюстрації та таблиці виконуються шрифтом Times New Roman, 12 або 14 пт, при чому у межах одного рисунку чи таблиці використовується шрифт одного розміру (наприклад, 12 шрифтом). Рисунки слід виділяти з тексту вільними рядками. Відстань між рисунком і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки).
Наприклад:
|
Рис. 1.3. Структура виробництва борошна в Україні
Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 1.3)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 1.3» або «... як це показано на рис. 1.3».
Якщо ілюстрації та таблиці розміщують повернутими на сторінці, то вони мають бути зорієнтованими по лівому полю стандартного аркуша. Якість ілюстрацій та діаграм повинна забезпечувати їх чітке відтворення. У звіті про проходження виробничої практики за спеціалізацією слід застосовувати лише чорно-білі штрихові ілюстрації, в основній частині роботи не допускається розміщення кольорових ілюстрацій (фотографій, графіків), їх доцільніше винести у додатки.
6.4. Таблиці
Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлюватися у вигляді таблиць. Таблиці виконуються шрифтом Times New Roman CYR, 12 або 14 пт, полуторним міжрядковим інтервалом. Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком. Заголовки і підзаголовки вказують в однині.
Таблиці слід виділяти з тексту вільними рядками. Відстань між таблицею і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки).
Приклад побудови таблиці наведено на рис. 6.1
Таблиця 2.1
Назва таблиці
 Шапка
|  
| 
| Заголовки граф | ||||||
 
| 
| 
| 
| Підзаголовки граф | |||||
  Рядки
| |||||||||
| |||||||||
| 
| 
| |||||||
Боковик Графи (колонки)
Рис. 6.1. Приклад побудови таблиці
Окрема графа з зазначенням одиниць вимірювання в таблиці не допускається. Одиниці вимірювання зазначаються безпосередньо після наведеного показника (наприклад: «Виробництво молока та молочних продуктів, тис. тонн») або в заголовку таблиці.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не можна. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її шапку і боковик. Перенесення таблиці на другу сторінку можливе у тому випадку, якщо викладення показників не менше трьох (рядків таблиці). Якщо таблиця розміщується на двох і більше сторінках, то її номер та заголовок вказують лише на першій сторінці, а на усіх наступних над таблицею вказується «Продовження табл. 1.1».
Якщо таблиця займає більше трьох сторінок, то вона обов’язково виконується в додатках.
Приклад оформлення таблиці:
Дані по споживанню молочних продуктів населенням України за останні роки наведено у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Споживання молочних продуктів населенням України
| Показник | Рік | ||||||
| Виробництво молока та молочних продуктів, тис. тонн | 9797,1 | ||||||
| Споживання молока та молочних продуктів на 1 особу, кг | 212,2 | 211,1 | 204,8 | 214,9 |
6.5. Переліки
Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.
Перед кожною позицією переліку слід ставити дефіс (перший рівень деталізації). Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації). Переліки першого рівня та другого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу (1.24 см.).
Приклад оформлення переліків:
Важливість молочного комплексу визначається наступними чинниками:
- підприємства комплексу розміщені у всіх регіонах країни;
- продукція є незмінною складовою раціону харчування населення;
- молокопереробна промисловість є практично єдиним ринком збуту для виробників молока.
6.6. Формули
При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.
При написанні формул слід обов’язково користуватися редактором формул (об’єкт Microsoft Equation).
Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту.
Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Відстань між формулою і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки).
Якщо формула наведена з поясненням значень символів, то відокремлення пропуском строки від тексту слід здійснювати після пояснення. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×). Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.
Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті (розділі) для подальшого використання під час розрахунків. Якщо формула приведена і одразу використана для розрахунку, то її нумерувати не слід.
Номер формули зазначають на рівні формули в круглих дужках арабськими цифрами у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.
Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.
6.7. Посилання
Посилання в тексті на джерела слід зазначати порядковим номером за списком використаних джерел без зазначення сторінок, виділеним двома квадратними дужками до крапки в кінці речення.
Приклади оформлення списку використаних джерел:
Дані по споживанню молочних продуктів населенням України за останні роки наведено у таблиці 2.1. [18].
6.8. Список використаних джерел
Джерела у списку слід розміщувати в алфавітному порядку прізвищ перших авторів чи заголовків. Оформлювати бібліографію потрібно згідно з «Бюлетенем ВАК України» [28]. Приклад оформлення списку використаних джерел наведено у додатку Б.
6.9. Додатки
Додатки оформлюють як продовження звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток____» і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 – другий розділ додатку А; В.3.1 – перший підрозділ третього розділу додатку В.
Ілюстрації, таблиці та формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: рис. Д.1.2 – другий рисунок першого розділу додатку Д; формула (А.1) – перша формула додатку А.
7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ
(ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ) ПРАКТИКИ
Захист звітів про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики приймає комісія, призначена розпорядженням завідувача кафедри та наказом по університету.
Студент-практикант представляє на захист:
− звіт про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики, який відповідає вимогам, наведеним у програмі проходження практики;
− оформлений щоденник проходження практики з необхідними підписами (Додаток В необхідно надрукувати у форматі А5 за допомогою програми Fine Print);
− рукопис наукової публікації.
Оформлення щоденника повинно відповідати вимогам університету. У щоденнику обов'язково повинен бути представлений відгук керівника від університету.
Відгук керівника виробничої (за спеціалізацією) практики від університету містить:
− загальну характеристику роботи студента в період проходження виробничої (за спеціалізацією) практики;
− перелік питань, які студент дослідив під час проходження виробничої (за спеціалізацією) практики;
− оцінку відповідності змісту звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики завданням, а також загальним вимогам щодо його написання;
− рівень здобутих в процесі практики навиків практичної роботи;
− загальну оцінку практики.
Захист звіту про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики проводиться у такому порядку:
- доповідь практиканта (до 10 хв.);
- оголошення відгуку керівника від кафедри;
- запитання членів комісії;
- відповіді студента на запитання.
Захист студентами звітів про проходження виробничої (за спеціалізацією) практики проводиться протягом 7 днів після завершення строку проходження практики.
