У зв'язку з тим, що гроші - особливий т о вар, вони мають здатність бути засобом та збереження вартості, уособленням абстрактної форми багатства, яке товаровиробники намагаються нагромаджувати. З цим пов'язана ще одна функція грошей - функція засобу нагромадження та утворення скарбів.
Функцію засобу нагромадження та утворення скарбів гроші виконують, коли вони виходять з обігу, якщо товарний обіг за різних обставин переривається на першій метаморфозі (Т - Г), тобто коли за продажем товару не слідує його купівля і гроші осідають у скарбі.
Це може мати місце при зменшенні обсягів виробництва і обігу товарів, підвищенні цін і утворенні на ринку надлишкової маси грошей.
Спочатку нагромадження грошей мало на меті збереження вартості. Для цього достатньо було уречевити вартість у дорогоцінному металі. Це означало нагромадження абстрактного загального багатства, що власне і ставало скарбом. Призначенням такого скарбу було збереження від знецінення первісної вартості нагромаджуваного багатства, схоронення нагромадженого багатства від кражі, пограбування, від руйнівних подій - стихійного лиха тощо.
У цих умовах нагромадження грошей як скарбу відображало виникнення надлишку товарів у товаровиробників. Проте такий скарб не приносив його власникові ніяких доходів і не задовольняв ніяких особистих потреб.
Ситуація дещо змінилася з виникненням естетичної форми скарбу. Скарбу стали надавати форми предметів розкоші. В результаті скарб перестав бути просто мертвим багатством і набув певного споживчого значення, задовольняючи важливі потреби людини - у самовираженні, в естетичній насолоді тощо.
Скарб перестав бути просто мертвим багатством. Скарб в естетичній формі продовжує функціонувати і в сучасних умовах.
У міру розвитку товарного виробництва і грошей значення функції грошей як засобу нагромадження зростало і посилювалося. З часом виявилося, що без нагромадження неможливо здійснювати розширене відтворення. Це сформувало ще одну мету нагромадження - створення резерву платіжних засобів, що зорієнтувало нагромадження на забезпечення зростання прибутку. Без такого резерву товаровиробник не в змозі забезпечити безперервності та розширення свого виробництва.
Зокрема фірми нагромаджують частину свого прибутку, який тимчасово не використовується (гроші амортизаційного фонду, інших цільових фондів).
Отже, товаровиробники почали нагромаджувати гроші заради розширення виробництва і отримання додаткового прибутку в майбутньому. Для цього вони стали передавати свої скарби в борг, розміщувати в банках, цінних паперах, що приносить їм додатковий прибуток у вигляді відсотків, дивідендів. Це означає вищий рівень функції нагромадження. Функція нагромадження скарбу переросла у функцію нагромадження вартості. Скарб не залишається без руху, він став активно забезпечувати потреби розширеного відтворення.
Виконання грошима функції нагромадження в сучасних умовах стало важливою передумовою розвитку розширеного відтворення, повнішого та ефективнішого використання виробничих ресурсів, розвитку виробництва, збільшення задоволення потреб населення. Це важливі та значні безпосередні результати використання в сучасних умовах грошей у функції засобів нагромадження.
З розвитком функції нагромадження вартості змінювалися вимоги до форми грошей, що її виконують. Перехід від нагромадження скарбу до нагромадження вартості означав, що нову функцію нагромадження можуть успішно виконувати замісники дійсних грошей - паперові, депозитні, електронні. Більше того, можливість знецінення грошових знаків підштовхувала власників грошей швидше їх капіталізувати, що сприяло зростанню нагромаджень, розвитку банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Саме нагромадження грошей перетворилося на нагромадження позичкового капіталу.
Фізичні особи також нагромаджують вартість у грошовій формі. Це нагромадження створюється внаслідок перевищення поточних доходів над поточними витратами населення. Формування нагромаджень населення означає відкладання задоволення потреб на пізніший час, в результаті чого певна маса реальних вартостей вивільняється зі сфери особистого споживання і може бути спрямована на розвиток виробництва. Тому нагромадження населення відіграє важливу роль у розвитку економіки країни.
Фізичні особи нагромаджують паперові гроші в кредитних установах чи перетворюють їх на капітал за допомогою цінних паперів, отримуючи при цьому дохід. Фізичні особи нагромаджують також золото у формі зливків, монет, прикрас. Ціль такого нагромадження в умовах обігу замісників дійсних грошей - убезпечити себе від їх знецінення.
Золоті скарби хоч і перестали бути єдиною формою грошового нагромадження, однак вони все ж таки зберігають опосередкований зв'язок з грошовим оборотом. Це свідчить про часткове збереження за золотом однієї з функцій грошей - нагромадження вартості. Продовжується нагромадження скарбу в естетичній формі, у вигляді брусків дорогоцінного металу, золотих монет тощо. Великі запаси золота є в центральних банках, у міжнародних валютно-кредитних центрах, а також у приватних власників.
Отже, в сучасних умовах сфера функціонування грошей як засобу нагромадження вартості розділилася на дві частини. У тій частині, де нагромадження вартості зумовлюється потребами розширенного відтворення, обігом капіталу, нагромадження має конкретно-цільове призначення, воно є порівняно короткочасним. Цю функцію гроші виконують у формі замісників дійсних грошей. У тій же частині, де нагромаджується абсолютне багатство, не пов'язане з процесом суспільного відтворення, воно має форму скарбу й обслуговується золотом.
Функцію нагромадження в сучасних умовах виконують замісники дійсних грошей - паперові знаки вартості, а також золото і срібло. Проте повноцінно і безумовно виконувати цю функцію можуть тільки дійсні гроші. В умовах обігу повноцінних металевих грошей вони як скарб стихійно регулювали грошовий обіг. Залежно від обсягу товарного виробництва і товарного обігу, його швидкості, а також цін циркулююча в обігу маса грошей то зменшувалася, то збільшувалась. Тобто гроші або входили до скарбу, або полишали його. Циркулююча грошова маса завдяки цьому не знала ні надлишку, ні недостачі.
Паперові гроші здатні виконувати функцію засобу нагромадження лише за дотримання деяких важливих умов. Якщо кількість паперових грошей відповідає обсягові суспільної товарної маси, тобто необхідній кількості золота, що забезпечує реалізацію товарної маси, то використання паперових грошей з метою нагромадження може бути дієвим засобом розширенного відтворення, забезпечення безперервності виробництва і збуту. Якщо ця умова не дотримується, то паперові гроші, які є лише представниками повноцінних грошей і не мають власної вартості, не можуть утворювати скарбів. Наочна демонстрація фіктивності скарбів у формі неповноцінних грошей відбувається в періоди різкого обезцінення паперових грошових знаків по відношенню до дорогоцінних металів - під час інфляції. Отже, у функції засобу нагромадження золото й нині залишається найбільш надійним і бажаним.
