Суть інфляції та її вплив на виробництво, зайнятість та життєвий рівень населення

Інфляція - це зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Іншими словами зростання ціни на продукти харчування, одяг підвищення квартирної плати тощо.

Процес винекнення та становлення будь-якого явища проходить два етапи: прихований і явний. Проблема інфляції є складовою частиною теорії грошей. Існують різні погляди на природу і причини інфляції, але переважають два напрями:

Перший напрям розглядає інфляцію як суто грошове явище, спричинення порушення законів, грошового обліку.

Другий - як макроекономічне явище, спричинене порушенням пропорції відтворення і насамперед між виробництвом і споживанням, попитом і пропозицією товарів.

Інфляція не ідентична будь-якому підвищенню цін і викликається господарськими процесами, повязані з переповненням сфер обігу паперово-грошевою, яка відривається від своєї золотої основи, недовірою населення до уряду, надмірним попитом на золото. Насправді ж інфляція зумовлена комплексом внутрішніх і зовнішніх причин.

Зовнішні фактори інфляції повязані з посиленням інтернаціоналізації господарських звязків між державами, що супроводжуються загостренням конкуренції на світових ринках капіталів товарів та послуг, робочої сили, загострення міжнародного валютно-кредитних відносин, зі структурними світовими кризами, енергетичною, продовольчою, фінансовою.

Найважливішими з внутрішніх причин інфляції є:

порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадження і споживання попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;

значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, замолених нетрадиційними державними витратами;

надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закон грошового обігу;

мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до не виробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;

збільшення податкового тягаря на товаровиробництво;

випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці;

Інфляція як наслідок негативних процесів в економіці відома вже кілька століть. Однак в економічній теорії досі не існує одного погляду на суть цього надзвичайно складного економічного явища. В економічній науці сформулювалися дві основні концепції інфляції: [18, с.11-16].

1) інфляція - знецінення нерозмінних на золото паперових грошей внаслідок переповнення каналів обігу грошовою масою.

2) інфляція - загальне зростання цін на товари та послуги.

Отже, інфляція є результатом реалізації всіх господарських субєктів, які намагаються в таких умовах не тільки відновити реальну величину своїх доходів, а й посилити перерозподільні процеси на свою користь за рахунок підвищення власних грошових цін. Тобто інфляція є ознакою не тільки функціонального порушення лише у сфері грошового обігу. Вона передусім є ознакою порушення суспільного відтворення в цілому та того балансу суспільних інтересів, який існував у попередній період.

Вимірювання інфляції. Інфляція вимірюється динамікою цін. Точно виміряти відкриту цінову інфля­цію можливо за допомогою індексу цін за певний період. Для вимірювання інфляції найчастіше засто­совується три види індексів цін:

— індекс цін споживних товарів (індекс споживчих цін);

— індекс цін на засоби виробництва (індекс цін виробників);

— індекс цін ВВП, або дефлятор ВВП.

Індекс споживчих цін (ІСЦ) характеризує зміну в часі за­гального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для особистого споживання. Цей показник найчастіше використовує­ться для характеристики інфляції, оскільки він досить точно ви­ражає не тільки економічні, а й соціальні аспекти інфляції, зо­крема її вплив на рівень життя населення, а тому його називають ще індексом вартості життя.

Індекс цін на засоби виробництва (цін виробника) характе­ризує зміну в часі загального рівня цін на засоби виробництва. які купують юридичні особи для виробничого споживання. Цей індекс виражає зростання оптових цін, темпи якого не завжди збігаються з темпами зростання роздрібних цін, за якими визна­чається ІСЦ. Індекс цін виробника чутливіший до зміни витрат на виробництво, ніж до зміни попиту. Тому його часто використо­вують при характеристиці інфляції витрат, особливо коли зростання оптових цін відбувається в часі попереду зростання роздрі­бних цін. Цей індекс

Дефлятор ВВП характеризує зміну в часі загального рівня цін на всі товари і послуги, що реалізовані кінцевим споживачам. Це найбільш широкий показник, який характеризує інфляційні зміни всіх цін. Тому дефлятор ВВП може помітно відхилятися від ІСП та В, оскільки він точніше враховує реальну структуру особистого і виробничого споживання, ніж попередні індекси. Визначається дефлятор ВВП теж за формулою агрегатного індек­су цін Ласпейреса.

Для вимірювання інфляції обчислюють темп інфляції. Темп інфляції для даного року можна обчислити таким чином: відняти індекс цін минулого року від індексу цін поточного року, поділити цю різницю на індекс минулого року, а після цього помножити на 100%.

Інфляція призводить до відчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя, насамперед у соціальній та економічній. Якраз через ці наслідки інфляція постійно перебуває в центрі суспільної уваги, викликає занепокоєння в підприємців, політиків, усієї громадськості.

Проте є соціальні групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат унаслідок інфляції. Це передусім пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, усі працівники з фіксованим доходом, зокрема службовці державних установ, науковці, студенти та ін.

Особливо негативно впливає інфляція на матеріальне становище людей похилого віку, що нерідко живуть за рахунок своїх заощаджень. Унаслідок інфляції ці заощадження помітно знецінюються чи навіть зникають зовсім.

Крім прямих втрат, яких зазнає через інфляцію значна кількість економічних суб'єктів, її негативними соціальними наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економічного становища, загострення соціальних суперечностей, посилення групового егоїзму. Все це спричинює соціальну і політичну нестабільність у суспільстві, Що нерідко закінчується бурхливими потрясіннями, унаслідок яких установлюється в тій чи іншій формі диктатура.

Ще ширший діапазон негативних наслідків інфляції в економічній сфері. Особливо відчутно вона впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну і грошову системи, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни.

Вплив інфляції на положення населення не вичерпується лише розглядом проблеми впливу інфляції на зайнятість. Значно сильніший вплив інфляції на доходи населення, які в реальному обчисленні швидко знижуються. Внаслідок високої інфляції знижуються реальні доходи більшості населення. Проте існування "грошової ілюзії" може дещо знизити психологічний вплив інфляції.