Методи визначення біржових цін

Біржові ціни – це ціни, які діють на біржах, за якими укладаються відповідні угоди. Розрізняють: ціни ф’ючерсних угод; ціни опціонних угод; ціну продавця; ціну покупця; ціну біржових котирувань; ціну оплачену та ін.

Ціни на купівлю-продаж товарів, які виставляються на біржі, формуються на основі попиту та пропозиції, шляхом прилюдної та гласної торгівлі у торговельно-операційній залі біржі.

На біржі використовують такі відомі види цін: ціна продавця (пропозиції) (Ask), ціна покупця (попиту) (Bid), ціна біржової угоди. Ціною продавця на біржовий товар є ціна, яка вказана учасником біржових торгів у заявці на продаж або оголошена під час торгів з метою стимуляції продажу; Ціною покупця на біржовий товар є ціна, яка вказана покупцем у заявці на купівлю або оголошена безпосередньо під час торгів при обговоренні ним пропозиції продавця. Ціною біржової угоди є остання ціна, названа учасником під час торгів, за якою укладена угода.

Нагадуємо, що існує щоденний ліміт зміни ціни. На Болгарській фондовій біржі на сегментах офіційного ринку він складає, наприклад, +/-15% від середньої ціни певної акції впродовж попередньої сесії. В Україні суттєвим денним коливанням аналітики вважають 10%, але зупинення торгів і біржове розслідування на предмет наявності маніпуляцій у країні практично не прово­диться. Це дещо знижує об’єктивний рівень стійкості нашого біржового ринку.

Цінова політика продавців може бути:

а) стримуючою оборот, високою;

б) стимулюючою операції, оптимальною;

в) демпінговою, як з метою розчищення ринку, так і при входженні у малодоступні біржові ринки.

Досить часто ціна стає об’єктом маніпулювання, штучного конструювання цінової інформації (у нормі, як відомо, ціна враховує все) для спекулятивних цілей.

Маніпулювання на фондовому ринку – дії учасника або групи учасників торгів, направлені на встановлення контролю за цінами, що включають купівлю та продаж цінного папера з метою створення оманливої уяви активної торгівлі або надання недостовірної інформації про цінні папери, емітента, ціни на цінні папери (включаючи інформацію, наведену в рекламі) з метою підняти або знизити ціну, щоб спонукати інших учасників ринку до купівлі або продажу цінного папера, що веде до цілеспрямованого встановлення ціни, яка не відповідає її справжньому ринковому значенню.

Котирування цін – це їх визначення за угодами, укладеними на біржі, яке робиться котирувальною комісією за встановленою методикою на основі повідомлень про діючі ціни. Ціни котирування носять довідковий характер та служать орієнтиром для продавців і покупців у призначенні своїх бажаних цін. Котиру­вання ні в якому разі не є зарані встановленою ціною угод для даних біржових зборів (за винятком відповідних видів угод на строк), це – інформація про ціни й кон’юнктуру попереднього періоду біржової торгівлі, необхідна для правильного визначення ринкової ситуації на біржі.

Головна особливість ф’ючерсних угод полягає в тому, що при укладанні ф'ючерсних угод торгують стандартними контрактами, в яких детально регламентовані всі умови – сума, термін, методи розрахунку, фіксовані дати виконання у визначені дні березня, червня, вересня та грудня.

При здійсненні ф’ючерсних угод застосовується хеджування – форма страхування ціни чи прибутку. При хеджуванні учасники угод дістають можливість застрахувати себе від можливих утрат від змін ціни протягом терміну угоди. Ф’ючерсні контракти дають змогу зайняти коротку та довгу позиції. Обидва хеджери, кожний зі свого боку, знижують свої ризики. Виграш полягає в тому, що динаміка цін стає менш невизначеною. Успіх ринку в цілому залежить від бази хеджування.

Різновид термінових операцій становлять опціонні угоди: їхнім об’єктом є право купити чи продати фінансовий актив у майбутньому за ціною, зафіксованою в момент укладення угоди, тобто це – угода з нефіксованою датою поставки активу. Ціна поставки фінансового активу має назву «виконавча», або «страйк»- ціна. За придбання права купити чи продати валюту сплачується невелика премія. За сприятливого руху курсу впродовж терміну угоди це право реалізується, в протилежному випадку сплачена премія втрачається, і операція не відбувається (тобто опціон вигідний за умов цінових коливань, які перевищують розмір премії).

При укладанні валютних угод використовують ціну продажу й ціну купівлі певної валюти. Оскільки в угодах беруть участь дві валюти, важливо розуміти, про яку з них ідеться: про ту, що продається, чи про ту, що купується. Ця обставина має принципове значення для розрахунку суми платежу. Ціна угоди буде нижчою чи вищою залежно від того, яка валюта береться за основу і хто є ініціатором угоди.