Види біржових угод. Касові угоди. Термінові угоди. Тверді угоди. Ф’ючерсні угоди. Опціонні контракти

Залежно від місця здійснення (укладання) існують біржові і позабіржові угоди. Згідно із Законом України «Про товарну біржу», біржовою угодою визнається угода, що відповідає сукупності таких умов:

- якщо вона являє собою купівлю-продаж, постачання й обмін товарів, допущених до обертання на товарній біржі;

- якщо її учасниками є члени біржі;

- якщо вона пред’явлена до реєстрації і зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржові та позабіржові угоди мають однакову юридичну природу. Укладаються ці угоди через посередників – брокерські контори і брокерів, а не самими продавцями і покупцями реального товару. Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).

На біржові та позабіржові угоди поширюються одні й ті ж самі правові норми про угоди. Йдеться, по-перше, про норми розділу І глави 3 Цивільного Кодексу України (ст. 41-61). По-друге, про відповідні статті розділу II «Окремі види зобов’язань», що регулюють відносини купівлі-продажу. міни, поставки.

Разом з тим біржова угода має певні юридичні особливості. Тому види, особливості укладення біржових угод урегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону України «Про товарну біржу».

Детально біржові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржовими комітетами, а зміст цих угод визначається типовими контрактами, які також затверджують біржові комітети.

Щоб відрізнити біржові угоди від звичайних, не біржових, законодавець, по-перше, визначає, що діяльність щодо їх укладання називається біржовими операціями; по-друге, встановлює особливі умови, яким має відповідати біржова угода.

Предметом біржової угоди є так званий біржовий товар. Згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», біржову угоду може бути укладено на купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, які допущено для обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж.

Обов’язковою вимогою є те, що біржовий товар не повинен потребувати додаткового узгодження його характеристик. Товар, який продається на біржі, має відповідати встановленим стандартам. Якщо він частково втратив споживчі якості, відповідні лані мають бути відомі всім учасникам біржового торгу.

Відмінність між біржовими й небіржовими угодами полягає в тому, що суб’єктами (учасниками) біржових угод можуть бути лише члени біржі.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загальним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм є угоди:

– касові угоди («з негайним виконанням» або «угоди на реальний товар»). Таку назву угод зумовлено тим, що придбання або відчуження товару передбачає саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкретний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

– термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець передає в певний, визначений сторонами строк у власність (повне господарське відання) організації-покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньому, гака біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт не стандартний документ, який засвідчує зобов’язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, із фіксацією цін такого продажу під час укладання форвардного контракту. При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у вішалках, визначених цивільним законодавством.

Продавець форвардною контракту не може передати (продати) зобов’язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардною контракту. Покупець форвардного контракту мас право без погодження з іншою стороною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвардного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи продавця такого форвардною контракту. Строк зазначається в договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі.

До угод на строк відносяться також біржові угоди з товаром. який знаходиться в дорозі, а також з товаром із наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те. що такі договори можна багаторазово перепродавати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

З огляду на юридичний спосіб забезпечення виконання вирізняються біржові угоди під заставою. Особливістю цього виду угод є те, що крім основних предметів угод до їх змісту входить і зміст іншого договору застави. Він полягає в тому, що в момент укладання основного договору один контрагент виплачує іншому суму, визначену договором як заставу. Отже, щодо цієї угоди крім основного діє також договір застави.

Залежно від особи заставодавця цей вид біржової угоди має два підвиди:

- угода із заставою на купівлю (заставодавцем є покупець);

- угода із заставою на продаж (заставодавцем є продавець).

У разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов’язання задоволення майнових вимог кредитора проводиться за рахунок заставленої суми. У разі спору це відбувається за рішенням біржового арбітражу.

Коли укладається угода, продавець діє, розраховуючи на ті умови, які виникнуть на момент виконання угоди. Залежно від того, що мають на увазі сторони – реальну поставку товару чи ні, всі строкові угоди поділяються на:

- тверді;

- онкольні;

- ф’ючерсні;

- угоди з преміями (опціони).

Тверді угоди – за цими угодами продавець зобов’язується продати (здати), а покупець – прийняти товар в обумовлений строк за тією ціною, яка була зафіксована сторонами на момент укладення угоди.

Онкольними є угоди з наступною фіксацією ціни. Підставою визначення ціни при здійсненні цих угод є котирування відповідної біржі за угодами на строк. На момент укладення угоди ціна товару сторонами не фіксується.

Одним із видів біржових угод на строк є ф’ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною. встановленою на день укладання контракту.

Ф’ючерсний контракт визначається як стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту. При цьому будь-яка сторона ф’ючерсного контракту має право відмовитися віл його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених чинним законодавством.

Покупець ф’ючерсного контракту має право продати такий контракт протягом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продавцем контракту.

Особливості ф’ючерсної угоди:

– предмет ф’ючерсної угоди – це купівля-продаж біржового контракту на певний товар, а не реального товару;

– предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (у тому числі щодо кількості та якості товару, встановлення ціни тощо), оскільки не необхідно для підтримки біржового обігу ф’ючерсів;

– біржовий контракт (предмет ф’ючерса) укладається за умови, що він мас вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного біржею «ліквідаційного строку»);

– особливістю прав продавця ф’ючерса є можливість зворотного Його викупу за біржовим курсом (ціною ф’ючерсного ринку) у будь-який момент до закінчення ліквідаційного строку. Із свого боку, покупець має право вільного продажу ф’ючерса за таким само курсом і до того ж строку.

Таким чином, ф’ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом біржової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф’ючерсів забезпечують біржові спекулянти. Як учасники біржових торгів, вони привласнюють різницю між ціною кожного ф’ючерса (ціною ф’ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф’ючерса.

Комерційна ідея ф’ючерса полягає у страхуванні як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар. Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф’ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту. Покупець, якщо він не зацікавлений у ціні контракту на день його виконання може продати його на біржі. Купівля-продаж ф’ючерсів з метою страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії називається хеджуванням.

Наступним видом біржових угод є опціон – стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни па час укладання такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов’язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладеного опціонного контракту.

Кожен покупець опціону має право відмовитися в будь-який момент від придбання цінних паперів (товарів, коштів).

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії. Існує два типи опціону:

а) опціон на купівлю (опціон-кол), який дає право купити товар (цінні папери) за фіксованою ціною протягом певного терміну в обмін на сплату домовленої грошової суми (премії).

б) опціон на продаж (опціон-пут), який за сплату відповідної грошової суми (премії) надає право продати товар (цінні папери) протягом певного часу за попередньо домовленою ціною.

Можливий ще один опціон, який є комбінацією зазначених двох типів – подвійний опціон (стелаж) – вид біржової угоди зі сплатою премії, яка дає контрагентові право купити товар за певним установленим курсом або продати його за іншим курсом чи відмовитися від угоди, жертвуючи премією. Цей вид опціону використовують дуже рідко.

У разі ф’ючерсних контрактів зобов’язання за біржовим опціоном за взаємною згодою сторін можуть бути ліквідовані до закінчення терміну дії опціону.

Премія, що сплачується покупцем опціону, тобто його ціна, залежить від домовленості сторін щодо:

– різниці між поточною ціною ф’ючерсного контракту і його ринковою ціною;

– фіксованої ціни контракту, на який реалізується опціон;

– попиту й пропозиції на опціон;

– часу дії опціону;

– розміру банківського відсотка.

Опціони з ф’ючерсними контрактами використовують з такими цілями: страхування від несприятливих змін цін; отримання додаткового прибутку від біржової діяльності. В опціоні на купівлю та опціоні на продаж за хеджера править як покупець, так і продавець опціону, оскільки вони мінімізують можливі витрати. Якщо покупець вірно передбачив тенденцію змін цін, то він може отримати значний прибуток. Розмір премії залежить від терміну закінчення дії опціону. Продавець опціону може зазнати значного ризику, а для покупця опціону останній має високу страхову цінність, набагато більшу, ніж за невеликою терміну дії опціону. Премія, як і будь-яка інша грошова сума, може давати дохід у вигляді «банківського» відсотка. Покупець опціону ніби втрачає вказаний дохід, а його продавець, крім премії, мас можливість отримати цей додатковий дохід.

Діяльність учасників біржової торгівлі має водночас багато напрямів, охоплює всі види ф’ючерсних контрактів, опціонів та їх комбінацій. За цих умов відбувається біржове цінове страхування – від змінений цін на ф’ючерсні контракти, опціони.

 

Питання для самоконтролю:

1. Організованим (організаційно оформленим) ринком називають ринки…

2. Характерними рисами біржової торгівлі є…

3. До основним проблем організованого ринку України можна віднести…

4. Правові засади, порядок реєстрації, вимоги до реєстрації фондової біржі.

5. В чому полягає сутність та особливості функцій фондової біржі?

6. Які основні завдання фондової біржі?

7. Сутність, методи, види котирування цінних паперів.

8. Яким є прийнятий порядок проведення торгів на фондовій біржі?

9. Основні учасники біржової торгівлі.

10. Брокери та дилери як суб’єкти фондової біржі.