Сутність цінних паперів, їх види та форми випуску

Цінні папери – це грошові документи, які свідчать про право власності чи відношення позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також можливість чи неможливість передачі прав іншій особі.

Цінні папери – це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV). Сутність цінних паперів найповніше виявляється в їх властивостях (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Основні властивості цінних паперів

І. Обіговість	це здатність бути купленими і проданими; це властивість куплятися і продаватися на ринку, виступати як самостійний платіжний документ, бути об’єктом застави як матеріальна цінність
II. Доступність для цивільного обігу	можливість виконання всіх видів угод відповідно до статусу даного цінного папера
III. Стандартність	має стандартне оформлення і зміст, операції з цінними паперами також мають стандартну процедуру
IV. Серійність	можливість емісії більшості цінних паперів однорідними серіями з наступною їх реалізацією
V. Документарність	факт емісії означає, що емітент приймає на себе документарне оформлення обов’язків відповідно до умов, які є в інформації про емісію (або в іншому документі), відповідно до діючих норм або викладені в самому цінному папері (бездокументарна форма випуску має на увазі дію аналогічних правил)
VI, Урегульованість і сприйнятій державою	властивість виникає завдяки основній функції державних органів у цій сфері діяльності: державне правове регулювання основних правил випуску та обігу цінних паперів, ліцензування випуску, контроль за діяльністю всіх учасників ринку
VII. Ринковість	цінні папери – це унікальний товар, котрий має свої ринки, що спеціалізуються на ньому з присутніми на них організацією, правилами роботи, інфраструктурою, системами інформації, контролю і т.п.
Ш.Доходність	одна з головних причин вкладання капіталів - це можливість отримання доходів від володіння цими активами та від операцій з ними
IX. Ліквідність	можливість в умовах фондового ринку негайно продати цінні папери, при цьому процедури оформлення - дуже прості. У світі ліквідність ринку цінних паперів найчастіше вимірюють величиною bid-ask spread (бід-аск cпред) - як різницю між цінами продавця і покупця.
X. Ризик	при операціях з цінними паперами обов’язково необхідно враховувати присутній їм ризик. Ризик характеризується ймовірністю частково чи повністю втратити сам капітал і очікувані доходи, тому існують методи розрахунків, прогнозування ризиків і зниження ймовірного ризику.
XI. Обов’язковість виконання	сторони, які беруть участь в операціях з цінними паперами, наперед беруть на себе зобов’язання виконати всі умови, що обговорені при випуску та при продажу цінних паперів. Контроль здійснює держава чи уповноважені державою організації (наприклад, фондова біржа)
XIІ. Строк існування цінних паперів	визначається умовами їх випуску, може бути вказаний; це строк, після якого цінні папери погашаються і втрачають свої функції (облігація), чи без вказівок конкретного строку обігу (акції); в останньому випадку цінний папір існує стільки, скільки існує емітент

Цінні папери класифікують за рядом ознак:

1) за суб’єктами (за особами, які мають право їх випускати):

- державні (виключно боргові цінні папери);

- місцевих органів влади (муніципальні), переважно боргові;

- корпоративні (приватні) – боргові і пайові цінні папери господарюючих суб’єктів, можуть випускатися як державними, так і недержавними підприємствами залежно від їх організаційно-правової структури;

Українським законодавством передбачено, що емітентами цінних паперів можуть бути фізичні особи (з січня 2002 року фізичні особи можуть використовувати в своїй комерційній діяльності вексель).

2) залежно від переходу прав власності на цінні папери в процесі обігу:

- іменні – не можуть вільно здійснювати обіг і передаються шляхом повного індосаменту, тобто про передачу роблять спеціальний запис в реєстрі власників цінних паперів про перехід прав і новому власнику видається сертифікат на його ім’я, зміну в реєстрі здійснює особа, яка веде реєстр по даному цінному паперу. У нового власника виникають права, які випливають із володіння цим цінним папером, але тільки з моменту внесення змін у реєстрі. В результаті обігу іменних цінних паперів емітенту завжди відомий власник кожного іменного папера і кількість таких паперів у кожного власника. Якщо замість паперів випущені їх сертифікати, то відповідно до передаткової процедури новому власнику випускають новий сертифікат на загальну кількість цінних паперів, інколи передачу цінних паперів називають цесією;

- на пред’явника – це цінні папери, ім’я власника котрого не фіксується безпосередньо на ньому, а його обіг не потребує ніякої перереєстрації, тому такі цінні папери здійснюють обіг вільно, без реєстрації і вказівки власника. В реєстрі вказують загальну кількість випущених, цінних паперів, у зв’язку з тим, що реєстр не ведеться, частіше всього для підтвердження права власності вимагається фізична наявність самого цінного папера чи сертифіката. Перехід права власності здійснюється при цьому просто шляхом передачі сертифіката від старого власника до нового. Мають відрізні купони чи спеціальний купонний лист, який дає право на отримання дивідендів у емітента чи його платіжного агента

3) залежно від обігу на ринку:

- ринкові (ті, які обертаються, мають право вільного обігу) – вільно продаються, купуються будь-якими особами в умовах, визначених законами, наприклад, якщо це іменні, то обов’язковою умовою такого обігу є процедура перереєстрації (індосаменту);

- неринкові (ті, які не обертаються на ринку цінних паперів) – не можуть вільно продаватися і купуватися на фондовому ринку, зберігаються в депозитарії. Ці папери, мають тільки первинний ринок – продаються емітентом, а інвестори, що купили їх, не мають права перепродувати третім особам;

- цінні папери з обмеженим колом обігу – угоди здійснюються з обмеженим колом, визначеним колом осіб; прикладом є акції ЗАТ. Наприклад, до 1996 року такими цінним паперами в Україні були державні облігації України;

- фондові цінні папери - цінні папери, які обертаються на фондових біржах, у першу чергу, ті з них, які пройшли на фондових біржах лістинг (спецдопуск до обігу на фондових біржах); які призначені для формування капіталу;

- ордери - цінні папери, які передаються шляхом здійснення на них передаточного напису, але без реєстрації в реєстрі, який у цьому випадку відсутній, наприклад, вексель;

- емісійні та неемісійні цінні папери (форма випуску): емісійні – цінні папери, які випускаються великими (крупними) серіями, у великій кількості, кожна серія має обов’язкову ідентичність по всіх характеристиках; неемісійні – цінні папери випускаються в міру необхідності поштучно чи малими серіями, наприклад, вексель.

4) залежно від рівня ризику:

- безризикові;

- малоризикові;

- ризикові;

5) за економічною суттю:

- акції;

- облігації;

- векселі та ін.

6) за формою вкладання інвестицій:

- боргові – цінні папери з фіксованою ставкою доходу для покупця; це зобов’язання сплатити інвестору суму боргу на визначену дату (облігації, векселі, банківські сертифікати);

- пайові – цінні папери, що надають право власності інвестору.

Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» класифікує цінні папери наступним чином:

1. За порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.

Емісійні цінні папери – цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать:

- акції;

- облігації підприємств;

- облігації місцевих позик;

- державні облігації України;

- іпотечні сертифікати;

- іпотечні облігації;

- сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);

- інвестиційні сертифікати;

- казначейські зобов’язання України.

неемісійні цінні папери – це цінні папери, що не належать до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.

2. За формою існування поділяються на документарні та бездокументарні.

3. За формою випуску можуть бути на пред’явника, іменні або ордерні.

Права, посвідчені цінним папером, належать:

- пред’явникові цінного папера (цінний папір на пред’явника);

- особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);

- особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або при значити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Згідно законодавства в Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери – цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають власнику право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента. До пайових цінних паперів відносяться: а) акції; б) інвестиційні сертифікати;

2) боргові цінні папери – цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів відносяться:

а) облігації підприємств;

б) державні облігації України;

в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов’язання України;

д) ощадні (депозитні) сертифікати;

е) векселі;

3) іпотечні цінні папери – цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:

а) іпотечні облігації;

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;

г) сертифікати ФОН;

4) приватизаційні цінні папери – цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

5) похідні цінні папери – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6) товаророзпорядчі цінні папери – цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.