Спроби торі та лейбористів вивести економіку Великобританії із кризи у 70-ті роки. Вступ Великобританії до ЄЕТ

Соціально-економічна політика консервативних урядів М.Тетчер. Основи тетчеризму. “Англійське економічне диво”/ Соціальні наслідки політики торі. Зовнішня політика консерваторів. Підвищення міжнародного престижу Великобританії. Англо-радянські відносини. Внутрішня та зовнішня політика Дж. Мейджора. Позитивні зміни у вирішенні північно-ірландської проблеми.

Повернення до влади лейбористів. “Новий лейборизм” Т.Блера. Особливості внутрішньої політики уряду Т.Блера. продовження економічного підйому. Соціальна політика лейбористів. Політика щодо європейського союзу. Підписання мирного договору по Північній Ірландії. Зміни у зовнішній політиці. Переконлива перемога лейбористів на парламентських виборах 2001 року. Великобританія на шляху від традиційного консерватизму до більш відкритого суспільства. Підтримка Великобританією дій США у боротьбі проти міжнародного тероризму.

Франція у роки Четвертої та П'ятої республік.

Політичне та соціально-економічне становище ФРАНЦІЇ після закінчення II світової війни. "Тимчасовий режим". Прийняття нової Конституції.

Франція в роки Четвертої республіки. Особливості політичного розвитку. Економічний підйом. Соціальна політика за часів Четвертої республіки. Зовнішня політика Франції у 50 рр. Розпад Французької колоніальної імперії. Війна в Індокитаї. Війна в Алжирі. Падіння четвертої республіки.

Встановлення П’ятої республіки. Конституція П’ятої Республіки. Пріоритети президента де Голля у внутрішній і зовнішній політиці. особливості економічного розвитку. Рік Африки. Надання незалежності Алжиру. Шарль де Голль в післявоєнній історії Франції. Франція у 70 рр. Прихід до влади лівих сил у 1981 р. Президент Міттеран. Соціально-економічна політика Ж. Ширака. Періоди "роздільного правління". Президент Ж.Ширак. Соціально-економічні пріоритети уряду Л.Жоспена. Зовнішня політика Франції у 80-90 рр. переобрання Ж.Ширака на посаду президента. Особливості внутрішньої і зовнішньої політики просвітництва.

Особливості внутрішньої та зовнішньої політики президента США Р. Рейгана.

Перемога Р.Рейгана на президентських виборах 1980 року. Соціально-економічна стратегія адміністрації президента Рейгана. Перехід на позиції монетаризму. Сутність "рейганоміки”. Особливості і наслідки економічного підйому 80-х рр. Зовнішня політика президента США Р.Рейгана. "Новий глобалізм". Нові напрямки військової технології. Програма СОІ. Американсько-радянські відносини за часів президентства Р.Рейгана. Посилення силового протиборства з СРСР на поч. 80-х р. Початок нормалізації американсько-радянських відносин у сер. 80-х рр. Послаблення "холодної війни”. Результати діяльності Рейгана на посаді президента США.

США у 1993 – 2004 рр.

Перемога демократів на президентських виборах 1992 року. Основні пріоритети адміністрації Б.Клінтона в економічній та соціальній політиці. Прояви слабкості у діяльності президента Б.Клінтона у 1993 – 1994 рр. Перемога республіканців на проміжних виборах 1994 року. Внесення серйозних коректив у діяльність адміністрації Б.Клінтона. Нове обличчя демократів. Ідеологія “третього шляху”. Переобрання Б.Клінтона на президентських виборах 1996 року. Особливості “клінтономіки”. Економічний підйом 90-х років в США та його особливості. Інформаційний сектор економіки. Сексуальний скандал та спроба винесення імпічменту президента Б.Клінтона. Зовнішня політика адміністрації Б.Клінтона. Роль і місце США в міжнародній політиці доби переходу від біполярного до багатополярного світу. Закріплення за США ролі лідера на міжнародній арені. Відносини США з країнами Європейського Союзу. Проблеми північноамериканської інтеграції. Політика США по відношенню до країн СНД. Активне посередництво США у вирішені гострих міжнародних конфліктів. Участь США у миротворчих операціях під егідою ООН та НАТО. Протиборство Іраку та Ірану. Косовська криза 1999 року та адміністрація президента Б. Клінтона.

Криза виборчої системи під час президентських виборів 2000 року. Повернення до влади республіканців. Особливості соціально-економічної політики президента Дж.Буша-молодшого. Погіршення економічної кон’юнктури. Терористична атака проти США 11 вересня 2001 року та її наслідки для американського суспільства. Нанесення удару по міжнародному тероризму міжнародною антитерористичною коаліцією на чолі з США. Певна переоцінка США свого місця і ролі в сучасному світі. Участь США у силовому поваленні режиму С.Хусейна в Іраці.

Сучасне економічне та політичне становище США.

Країни Латинської Америки у другій половині ХХ – на початку ХХ1 століття.

Післявоєнне становище країн Латинської Америки. Особливості соціально-економічного розвитку латиноамериканського регіону у 50-ті роки. Формування авторитарних режимів. Економічний націоналізм. Політика США щодо країн Латинської Америки у другій половині 40-х –50-ті роки.

Криза традиційних структур. Перегляд стратегії соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки. Перехід до влади лівих сил та початок будівництва соціалізму на Кубі. Феномен Че Гевари в Латинській Америці. Чилійський експеримент: С.Альєнде і уряд Народної єдності. Військові перевороти 60-х років та утвердження в країнах Латинської Америки військо-авторитарних режимів. Особливості соціально-економічної політики військових. Новий етап капіталістичної модернізації латиноамериканського суспільства. “Союз заради прогресу”.

Економічні складнощі 80-х років. “Втрачене десятиліття.” Соціально-політична криза військово-авторитарних режимів. Динаміка та загальні закономірності процесу демократизації та встановлення конституційних демократичних режимів в країнах Латинської Америки. Стабілізаційні програми розвитку економіки. Куба в 70-х – 80-х роках. Нікарагуанський “соціалістичний експеримент”. Політика США в латиноамериканському регіоні у 70-ті – 90-ті роки.

Подальша політична та економічна трансформація латиноамериканського суспільства у 90-ті роки ХХ - на початку 21 століття. Нова економічна стратегія. Інтеграційні процеси. Економічний бум в Чилі. Соціальна орієнтація розвитку економіки. Проблеми фінансової стабілізації. Активізація зовнішньої політики країн Латинської Америки.

Процеси глобалізації у сучасному світі.

Формування глобального типу світової економіки наприкінці ХХ ст.: поширення фінансових ринків, утворення міжнародних інтегрованих виробництв на базі транснаціональних корпорацій (ТНК), розповсюдження технології, інформації і знань через національні кордони, складання загального споживчого ринку та загальносвітових стандартів якості, лібералізація світової торгівлі та ін.

Випереджуючі темпи глобалізації фінансових ринків. Три основних потоки фінансового капіталу (кредитно-фінансові потоки, прямі іноземні інвестиції (ПІІ), т.зв портфельні інвестиції (ПІ). Міжнародні фінансові центри.

Зміна структури світової торгівлі через діяльність транснаціональних корпорацій (ТНК). Зростання експансії ТНК: її подвійні наслідки.

Утворення світової торгової організації (СТО) замість генеральної угоди про торгівлю і тарифи (ГУТТ) та рішення про лібералізацію торгівлі.

Перспективи глобалізації економіки. Україна і процеси глобалізації.

Основні тенденції культурного розвитку західних країн у другій половині ХХ – на початку ХХ1 століття.

Вплив на розвиток культури процесів глибинної трансформації технологічних, економічних, соціальних і політичних основ західного суспільства. Індустріалізація культурної сфери. Урбанізація культурного життя. Комерціалізація західної культури. Посилення впливу культури США. Нові форми передачі культурної продукції. Підвищення культурного рівня західного суспільства. Взаємодія та співіснування масової і елітарної культури. “Масова культура” – провідний пласт культурного життя. Індустрія розваг. Вихід на провідні позиції телебачення.

Подальший розвиток, взаємоіснування, взаємовплив двох художніх методів – реалізму і модернізму. Неореалізм. Латиноамериканський роман. Абстракціонізм. Сюрреалізм. Екзистенціалізм. Поп-арт. Особливості розвитку кіномистецтва. Архітектура. Поява нових напрямків у мистецтві. Рок- і поп-музика.

 

Нова та новітня історія Азії та Африки

Індія у ХУ1 - Х1Х ст. Зміст і наслідки перетворення Індії у колонію.

Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій імперії Великих Моголів. Аграрні відносини. Характеристика військово-ленної системи. Роль общини. Кастова система. Індійське місто, торгівля і ремесло. Початок британського завоювання. Роль Ост-індійської компанії. Еволюція методів англійської колоніальної політики. Завоювання Бенгалії і подальше розширення англійських володінь.

Промислова революція в Англії і посилення колоніальної експансії. Організація управління Індією та еволюція Ост-індійської кампанії. Земельно-податкові перетворення англійців – введення систем заміндарі, райятварі, махалварі. Наслідки земельно-податкової системи. Перетворення Індії в ринок збуту та аграрно-сировинний придаток для економіки Англії. Становище індійського ремесла та торгівлі.

Національне повстання 1857-1859 рр. в Індії. Передумови повстання: соц.-екон. (земельно-податкові перетворення, використання як ринку збуту та сировинного додатку), політичні (зміна політики щодо князівств, посилення антианглійських настроїв в сипайській армії, народні рухи), ідеологічні. Хід повстання. Основні центри повстання. Причини поразки, значення, характер повстання 1857-1859 рр.

Індія в останню третину Х1Х ст. Створення ІНК та його програма. Початок визвольного руху, його особливості.

Китай у ХУ1- на початку ХХ ст. Ліквідація монархії та встановлення республіки

Суспільно-політичний та соціально-економічний устрій Китаю у ХУ1 ст. Цинська імперія у ХУ11- ХУШ ст. Закриття Китаю та його наслідки. Причини та зовнішні прояви системної кризи феодалізму в Китаї в кін. ХУШ ст.

Промислова революція на Заході і намагання капіталістичних держав до нових колоніальних загарбань на Сході. Англія і Китай на поч.. Х1Х ст.. Роль торгівлі опіумом і загострення внутрішньополітичного становища в Китаї. Англо-китайський конфлікт і 1 опіумна війна. Нанкінський договір 1842 р., та його значення. Наслідки насильницького відкриття Китаю.

Селянська війна тайпінів. Передумови війни. Дискусія щодо соціально-економічної ситуації – точки зору В.П.Ілюшечкіна, О.Є.Нєпомніна, Є.С.Кульпіна щодо форм власності на землю. Політичні та ідеологічні передумови війни. Характеристика вчення Хун Сюцюаня. Початок селянської війни та її руйшійні сили. Проблема періодизації. Похід на Нанкін. Проголошення Тайпін Тяньго. Земельна система небесної династії – основний документ тайпінського руху, утопічність його ідей. Організація держави тайпінів. Втручання великих держав у внутрішні справи Китаю. П опіумна війна. Криза та поразка тайпінського руху. Характер, значення селянської війни тайпінів.

Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток Китаю у останню третину Х1Х ст. – на початок ХХ ст.Характеристика вчення Сунь Ятсена. Революція 1911-1913 рр. Ліквідація монархії та встановлення республіки..

Японія у ХУ1- Х1Х ст. Зміст і наслідки модернізації Японії у добу Мейдзи.

Японія у ХУ1 ст.Централізація країни.Утворення сьогунату Токугава.

Адміністративний устрій та політико-станова система сьогунату Токугава. Японія в кін. ХУШ - на поч.. Х1Х ст.. Формування капіталістичного укладу. Опозиція буржуазії та частини дворян південно-західних князівств. Селянські та міські повстання. Насильницьке відкриття Японії та його наслідки. Криза токугавського режиму. Рух проти іноземців і сьогуна. Подальше загострення політичної кризи. Іноземна інтервенція. Характер і рушійні сили революційної боротьби. Імперська влада і сьогунат. Громадянська війна і ліквідація сьогунату. Реформи Мейдзі першого імперського уряду (економічна, політико-правова, адміністративна, в сфері освіти). Історіографія революції та перетворень Мейдзі.

Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток в останній третині Х1Х ст. Особливості японського капіталізму в результаті модернізації Мейдзі.

Індія другої пол. ХХ – поч. ХХІ ст. _

Національно-визвольний рух в Індії після II світової війни. ІНК та мусульманська ліга. План Маунтбеттена. Відношення до англійської політики в індійському суспільстві. Розподіл колонії Індії на 2 держави за релігійною ознакою. Політичні та економічні наслідки розподілу.Прийняття конституції та проголошення Республіки Індія.

Створення та діяльність уряду Дж.Неру. Програма конгресистського соціалізму. Концепція змішаної економіки та розвиток державного сектору. Співвідношення та протиріччя між державним сектором, великим приватним підприємством та традиційним дріб­ним укладом. Непослідовність аграрної політики. Зміст та наслід­ки здійснення соціальної політики. Проблема співвідношення центральної влади та штатів. Адміністративна реформа та створенні штатів за етно-лінгвістичною ознакою. Наслідки реформи для розвитку внутрішньополітичної ситуації. Зовнішня політика Індії під час правління уряду Дж. Неру.

Корегування конгресистської політики в кінці 1960-х рр. Спро­ба посилити державний сектор. Обмеження великого приватного ка­піталу. Загострення суспільно-політичної та економічної ситуації. Криза сер. 1970-х рр. Прихід до влади першого коаліційного уряду Джаната-парті. Програма нового уряду. Ситуація в ІНК в к. 1970 - на поч. 1980-х рр. Загострення внутрішньополітичних про­тиріч. Сепаратизм. Пенджабська проблема.

Зміна внутрішньої та зовнішньої політики конгресистського уряду Р.Ганді. в сер. 1980-х рр.. Підсумки нової політики. Загост­рення суспільно-політичної ситуації внаслідок політики лібералі­зації економіки. Посилення індуїстського фундаменталізму та націоналізму. Характеристика основних течій в політичній системі Індії. Сучасний соціально-економічний та суспільно-політичний стан Індії. Зовнішня політика. Проблема ядерного статусу. Індо-пакистанські відносини.

Китай у другій пол. ХХ – на початку ХХІ ст.

Воєнно-політична ситуація в Китаї на кінець ІІ світової війни. Гоміньдан та КПК. Ліквідація японської воєнної присутності. Початок переговорів КПК та Гоміндану. Плани великих держав щодо Китаю. Початок громадянської війни. Криза гомінданівського режиму. Програма__КПК щодо майбутнього устрою Китаю. Проголошення КНР.

Формування тоталітарної системи. Прийняття Конституції 1954 р. Роль КПК та військових у суспільно-політичній системі. Соціально-економічні перетворення в І пол. І950-х рр.: кооперування, створення державного сектору. Радянсько-китайські відносини.

Зміна курсу КПК у внутрішній і зовнішній політиці в кінці І950 рр.
Причини прийняття нової генеральної лінії. "Великий стрибок", народ­ні комуни. Провал стрибкового варіанту розвитку. Політика врегулювання. Ситуація в КПК на поч. 1960-их рр.
"Культурна революція” та її наслідки. Суспільно-політична та економічна ситуація в КНР на сер. 1970-х рр..

Причини переходу до політики реформ в к. 1970-х рр.. 3-й Пленум
ЦК КПК ІІ-го скликання та його значення. Концепція реформ. Ден Сяопіна. Соціалізм з китайською специфікою. Початок реформ в сільському господарстві. Корективи сільськогосподарської політики в к. 1980-х років. Реформи в сфері промисловості. Зміна умов функціонування та управління державним сектором. Політика відчинених дверей. Особливі економічні зони.

Політична ситуація під час проведення реформ. Проблема співвідношення політичної стабільності та багатопартійності. Сучасне внутрішньополітичне становище в КНР. Підсумки та значення політики реформ в Китаї.

Японія у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Заключні події ІІ світової війни на Далекому Сході. Плани союзників щодо Японії. Створення американського окупаційного режиму та його особливості. Основні напрямки американської окупаційної політики. Демократизація суспільно-політичного життя та формування багатопартійної системи. Розробка та прийняття Конституції. Аграрна реформа. Демонополізація та демілітаризація економіки. Реформування соціальних відносин.

Зміна американської окупаційної політики в к. 1940-х рр.. Обмеження політичної діяльності, відмова від декартелізації. Зміст та значення плану економічної стабілізації. Підготовка та підписання Сан-Францистського мирного договору, японо-американських військово-політичних угод.

Економічний розвиток Японії у 1950-60 рр. Причини та зовнішні прояви японського економічного дива. Галузеве регулювання економіки. Зміна економічної моделі та принципів державного регулювання економіки 1970- І пол. 80-х рр.. Економічна ситуація та економічна модель 1990-х рр. Місце та роль Японії в сучасній світовій економіці.

Суспільно-політичний розвиток Японії. Еволюція партійної системи. ЛДПЯ. Політична криза поч. 1990-х рр. Коаліційні уряди та спроби реформування партійно-політичної системи. Розвиток робітничого і демократичного рухів. Антивоєнний рух. Ситуація в профспілковому русі.

Основні засади японської зовнішньої політики. Етапи розвитку та основні концепції зовнішньої політики Японії. Тенденція розвитку на світове лідерство в зовнішній політиці Японії 1990-х рр.. Проблема північних територій зовнішньої політики Японії.

Ісламська революція 1978-1979 рр. в Ірані.

Становлення теократичного режиму. Сучасне становище ІРІ.

Соціально-економічний розвиток Ірану в 1960-1970 рр. Особливості індустріалізації. Посилення ролі державного сектору. Роль та місце в економіці великого фінансово-промислового підприємництва. Залежність економіки від експорту нафти. Аграрний розвиток. Процес урбанізації та його наслідки.

Дискусія щодо соціально-економічних передумов революції. Політичні передумови. /Криза влади, посилення репресивних методів, масові антиурядові виступи/. Причини та особливості антишахської позиції духовенства. Айятола Хомейні. Розробка програми ісламської революції.

Хід революції. Основні течії в революційному таборі. Причини та послідовність посилення ролі духовенства. Створення Ісламської Революційної ради та тимчасового революційного уряду. Завершальні події революції. Характер та значення революції.

Становлення теократичного режиму. Політична боротьба духовенст­ва, ліберально-реформаторськоі та лівої течії після перемоги революції. Проголошення ІРІ. Прийняття конституції ІРІ. Економічний зміст теократичного режиму. Створення ісламських економічних фондів та їх діяльність. Політика експорту ісламської революції. Війна 1980-1989 років з Іраком та її вплив на внутрішній розвиток Ірану. Економічна криза кінця 1980-х - поч. 90-х рр. та пошуки виходу з неї. Протистояння фундаменталістів та поміркованих серед шиїтського духовенства. Економічне, внутрішньо та зовнішньополітичне становище Ірану після обрання президента Хатамі.Сучасне становище Ірану.

Криза та розпад колоніальної системи. Країни Азії та Африки на кінець ХХ –початок ХХ1 ст.

Методологія проблеми виникнення, еволюції та розпаду колоніальної системи: зміст терміну імперія, класифікація імперій. Колоніальна система як окремий тип економічної імперії Суттєві ознаки економічних імперій. Причини виникнення колоніальних імперій. Проблема відмінності Сходу від Заходу на початок колоніального проникнення. Внутрішні чинники еволюції колоніальної системи. Дискусія щодо причин розпаду колоніальних імперій

Початок колоніальної експансії. Етапи розвитку колоніальної системи. Особливості колоніальних методів та колоніального впливу на початковому етапі. Колонізація на етапі розвитку торгівельного капіталізму, в період промислової стадії капіталізму. Завершення територіально-політичного розподілу світу на кінець XIX ст. Форми колоніальної залежності /колонія, напівколонія, домініон, протекторат, мандатна територія, сфера впливу, орендна територія/.

Передумови та зовнішні прояви кризи колоніальної системи в міжвоєнний період. Розпад колоніальної системи після II світової війни. Економічні передумови розпаду /соціально-екон. зміни в колоніях внаслідок колоніальної експлуатації, глобальні зміни в світовій економіці/. Політичні передумови /зміна міжнародної ситуації, послаблення старих колоніальних держав, розвиток національно-виз­вольних рухів/. Зміна відношення до колоніалізму в громадській думці, на рівні міжнародних організацій.

Послідовність і особливості ліквідації основних колоніальних систем. Сучасні стосунки колишніх метрополій та колоній. Формування нової системи залежності в умовах однополюсного світу.

Близькосхідна проблема: виникнення, еволюція, сучасний стан.

Характеристика рівнів та основних складових близькосхідного конфлікту. Палестинська проблема як основа близькосхідного конфлікту. Виникнення та етапи розвитку палестинської проблеми. Ситуація на Близькому Сході в к. XIX ст. Палестина в складі Османської імперії. Експансіоністські плани Англії щодо Палестини. Розвиток арабського націоналізму - загроза планам Англії. Пошук союзників Англією. Розвиток сіонізму. Початок єврейської імміграції до Палестини. Декларація Бальфура. Проблема близького Сходу на Паризькій мирній конференції. Розподіл мандатів на конференції в Сан-Ремо.

Палестина в рамках британського мандату. Загострення арабо-єврейських протиріч. Криза британського мандату. Резолюція 181 ГА ООН. Припинення мандату та утворення 2-х держав на території Палестини. Реакція арабів на факт утворення Ізраїлю. Арабо-ізраїльські війни 1948-1949, І967, 1973 рр., їх територіальні та воєнно-політичні наслідки. Кейпдевідські угоди між Єгиптом та Ізраїлем та їх вплив на проблему.

Початок врегулювання близькосхідного конфлікту. Зміна ситуації в світі, на регіональному рівні в к. 80 на поч. 90-х рр. Початок переговорів. Підписання Декларації щодо принципів палестинського самоврядування. Реалізація домовленостей. Нормалізація відносин між Ізраілем і Іорданією. Вбивство І.Рабіна. Прихід до влади в Ізраїлі правоконсервативного уряду. Посилення протиріч та ролі релігійних екстремістів в палестинському рухові опору. Вибори палестинської адміністрації. Зміна уряду в Ізраїлі в травні 1999р. Програма врегулювання близькосхідного конфлікту Е.Барака. Політика уряду А.Шарона. Загострення конфлікту початку ХХІ ст.

Історія слов’янських народів (Східна Європа)

Монголо-татарський фактор і його роль в історії Північно-Східної Русі.

Нашестя монгольських племен під орудою ханів Чингізхана та Батия у XIII ст. на роздроблені руські князівства, його наслідки. Запровадження на руських землях практики збирання систематизованої данини як форми специфічних стосунків між Руссю і Золотою Ордою. Фактори специфічності: географічна віддаленість, укладення руськими князями договорів з золотоординськими ханами для захисту своїх земель, участь руських загонів у монгольських військових походах. Підтримка монголами Олександра Невського у війні проти лівонських хрестоносців та литовців. Запровадження 1261 р. в Сараї місії руської церкви, отримання митрополитом 1279 р. ханської охоронної грамоти. Прийняття ханом Узбеком ісламу в Золотій Орді і початок формування в руських землях визвольної ідеології проти залежності від Орди. Іван Калита. Перелом у стосунках 1380 р. на Куликовському полі. Остаточна ліквідація іга 1480 р.

Значення іга. Запровадження у руські феодальні відносини тенденцій східного деспотизму, заміна васально-дружинних відносин підлеглістю, перетворення ханами з допомогою ярликів руських князів не у васалів, а у підлеглих слуг. Поширення князями “монгольського” типу відносин на місцеву знать, дворян, дружинників. Загибель більшості Рюриковичів і старших дружинників – носіїв традицій київського васалітету як фактор успіху золотоординської політики.

Вплив іга на руську культуру, змішування частини монголів з населенням Північно-Східної Русі, мовні взаємовпливи. Політичні наслідки іга: консервування феодальної роздробленості, гальмування процесів централізації руської держави, розвиток суспільної консолідації на основі конфронтації з Ордою. Формування у суспільній свідомості “ідеології виживання”, ізоляціонізму та політичного консерватизму. Еволюція країни до типу “наздогоняючого розвитку” по відношенню до передових країн Європи.

Проблема татаро-монгольської навали в історіографії.

Утворення Московської держави. Московське царство у ХУ1-ХУП ст.

Становлення станового суспільства і самодержавства.

Особливості утворення Московської держави. Історичні обставини об’єднання північно-східних слов’янських земель навколо Москви. Приєднання Новгорода, Твері, Пскова, Рязані. Звільнення від золотоординського іга.

Політичні інститути Московського царства. Утворення державного апарату. Боярська дума. Становлення приказної системи.

Самодержавство і боярська аристократія. Зміцнення самодержавства за

Івана 1У. Опричнина. Земські собори.

Соціально-економічна і політична криза на початку ХУП ст. Смута в Московії.

Соборне Уложення 1649 року про зміцнення засад самодержавства. Юридичне оформлення кріпосного права. Еволюція станово-представницької монархії в напрямку абсолютизму, його атрибути і соціальний зміст. Церква і держава. “Розкол” і справа Никона.

Дворянство – соціальна опора абсолютизму, що народжувався. Скасування місництва 1682 року.

Кріпосництво та його роль в історії народів Східної Європи.

В.О.Ключевський про кріпосне право як “складну інституцію, яка важко піддається точному визначенню”. Концепція Б.Д.Грекова про запровадження і розвиток кріпосного права від часів “Руської Правди”, через Судебники ХУ-ХУ1 ст. до Соборного Уложення 1649 р. Поняття “кріпосництво” як прояв позаекономічного примусу в різних формах при феодалізмі. Поняття “кріпосне право” як прикріплення селян до землі феодала.

Наступ з ХУ ст.. феодалів і держави на права та свободи селян. Розвиток помісного землеволодіння і відробіткової ренти, централізація державного управління, постійні війни як фактори посилення експлуатації селянства. Переведення викуплених холопів до категорії “старожильців”. Взаємні зобов”язання селян і феодалів. Форми опору селянства покріпаченню і боротьба феодалів з цим явищем забороною селянам права переходу. Переписи тяглових селян. Судебник 1497 р., його зміст. Розширення території Московії, виникнення козацтва, наслідки опричнини і Лівонської війни як стимули до обмеження державою права “виходу”. Судебник 1550 р. Запровадження 1581 р. “заповідних літ”, 1592 р. – писцевих книг. Указ 1597 р. про “урочні літа”. Зближення становища холопів та кріпосних селян. Наслідки Смути. Запровадження 1607 р. 15-річного строку розшуку втікачів. Соборне Уложення 1649 р., його основний зміст. Завершення процесу встановлення кріпосного права.

Обумовленість кріпосного права геополітичними особливостями Росії, православним розумінням станових обов’язків. Перетворення всього населення у слуг держави.

Особисто вільні державні селяни, їх питома вага. Відмінності експлуатації вотчинних і поміщицьких селян. Наступ феодалів наприкінці ХУП ст.. на права селян. Втрата у ХУШ ст. зв’язку між службою та її земельною винагородою.

Неоднозначність оцінок кріпосного права.

Проблема модернізації Росії за Петра 1: зміст, особливості та наслідки для подальшого розвитку Російської імперії

Петровські реформи: насильницька вестернізація Росії, чи продовження її попереднього розвитку? В.Ключевський про стимулюючу роль північної війни в проведенні перетворень.

Роль особи Петра і держави в проведенні реформ і придушенні суспільного опору їм. Петровський ідеал державного устрою як командно-адміністративної системи.

Проблеми ціни і результатів реформ. Ріст податків, бідність і поневолення основної маси населення, прикріплення його до місця проживання і служби. Запровадження бюрократизму в державному управлінні. Формування культу установи, гонитва за чинами й посадами як національне лихо. Створення державного контролю за діяльністю апарату, формування залежності всіх від апарату управління як наслідок “бюрократичної революції”. Заблокування шляху перетворення підлеглих державцю у громадян Вітчизни. Перетворення церкви в частину державного апарату і знаряддя влади, втрата нею функцій захисту пригноблених. “Мануфактурна індустріалізація” за рахунок держави і праці кріпаків, її зміст, особливості, наслідки.

Потенціал кріпосної системи як фактор суспільного розвитку торгівлі й промисловості. Екстенсивний характер петровської модернізації, її відмінності від модернізації традиційних суспільств Європи.

Створення в Росії основ державно-монополістичної, кріпосницької, мілітаризованої промисловості, перетворення країни у військово-політичну державу. Знекровлення міст і сіл. Гальмування вільного підприємництва. Звуження простору свободи людини рамками державного інтересу. Невдача європеїзації країни. Хибний характер “революційності” Петра. Оцінки діяльності Петра 1 в історіографії.

Модернізаційні процеси в Російській імперії 60-90-х років Х1Хст., їх зміст, хід та наслідки

Реформи 60-70-х років Олександра ІІ, їх революційний характер. “Європеїзація”. Запровадження земств, їх права та діяльність. Міське громадське врядування. Судова реформа, її підготовка і реалізація. Причини і характер російської судової системи. Реформи військової та морської справи, їх зміст і спрямованість. Освітянські реформи, суперечності їх проведення. Значення та наслідки реформи 60-70-х років Х1Х ст.

Реформаторський курс Олександра ІІІ 80-90-х років Х1Х ст., його суперечливий характер і оцінки в історіографії. Ревізія реформ місцевого самоврядування і цензури. Університетська контр реформа. Наслідки діяльності “ліберальної” та “консервативної” партій.

Росія на початку ХХ ст. мета, сутність та наслідки політики реформ.

Історичний поворот політичної долі Росії на початку ХХ ст., перетворення її в країну наздогоніючого розвитку. Необхідність реформ і їх гальмування міжпартійною боротьбою політичних сил.

Проголошення царським маніфестом 17 жовтня 1905 р. конституційних основ і блокування їх запровадження революційними виступами. Посилення реформаторської тенденції: П.А.Столипін і оцінка його діяльності радянською історіографією як “реакції” та “галстуків”.

Аграрне питання як перманентна російська проблема від сер.Х1Х – до поч. ХХ ст. Основні напрями політики уряду Столипіна. Указ від 9 листопада 1906 р. і закони 1909-1911 рр. Про дозвіл селянам виходу з общини і закріплення за такими частини общинної землі у приватну власність. Відруб і хутір. Стимулювання виходу з общини і створення міцних селянських господарств на власній землі. Переселенська політика. Відношення до реформи есерів та більшовиків. Хід реформи, опір їй з боку общини.

Основні суб’єктивні помилки П.Столипіна та об’єктивні фактори втрати реформатором соціальної та політичної підтримки.

Революція і громадянська війна в Росії. Джерела і становлення радянського проекту (1917-1921 рр.)

Відношення до революції 1917 року в Росії сучасника ХХ1 ст. Суперечності реалізації “наздоганяючої” моделі розвитку Росії поч. ХХ ст. Особливості її індустріалізації, роль держави та вітчизняного і іноземного капіталу. Основні протиріччя російського села. Сподівання та поведінка основних соціальних груп населення. Падіння монархії у лютому 1917 р. та ліберально-буржуазний характер діяльності Тимчасового уряду. Поява радянського проекту, його зміст і сприйняття народом. Жовтневий переворот більшовиків 1917 р. та революційний характер їх перетворень. Еволюція політичної влади Радянської республіки, формування однопартійної диктатури. Форми опору більшовицькому режиму. Громадянська війна, її зміст. Причини поразки “білого руху”, наслідки перемоги більшовиків.

Сталінський “соціалізм” у СРСР, його основні риси та еволюція.

Погляди в літературі на сутність сталінського тоталітаризму, його основні риси. Економіка та відносини власності в умовах соціалізму. Держава і сфера її влади та управління. Роль і місце номенклатури в суспільстві. Розподіл суспільного і державного багатства, його характер. Догматизація соціалістичної ідеології. Стосунки суспільства з владою. Радянська “масова” людина і її соціальна поведінка в умовах тоталітаризму. Основні етапи еволюції сталінського соціалізму протягом радянської історії, їх зміст. Наслідки мобілізаційних, надзвичайних заходів епохи тоталітаризму, їх вплив на процеси реформування пост соціалістичних суспільств колишнього СРСР.

СРСР у період “відлиги” (1953-1964). Зміст і особливості суспільно-політичного і економічного розвитку.

Смерть Сталіна 1 березня 1953 р. і реакція суспільства. Перші ознаки лібералізації режиму. Л.Берія та його “справа”. Ріст популярності М. Хрущова. Критика культу особи на ХХ з’їзді КПРС. “Десталінізація” і падіння авторитету М. Хрущова. “Антипартійна група”.

Сировинна спрямованість радянської економіки як визначальний чинник незавершеності модернізаційних процесів. Спроби подолання кризи аграрного сектору та їх крах. М.Маленков. Житлове будівництво і посилення матеріальних стимулів на виробництві. Радянське індустріальне суспільство, його особливості. Спроби децентралізації економіки. Вичерпання системою директивного планування своїх можливостей. Падіння темпів промислового розвитку.

Суперечності “відлиги”. Десталінізація як інструмент боротьби за владу. Вихід десталінізації за межі, дозволені системою. Звуження соціальної підтримки М.Хрущова. обмеження ролі каральних органів і їх зрощення з партійними органами. Завершення історії концтабірної системи. Суперечності реабілітації. Освіта. Наука. Ідеологія. “Повна і остаточна перемога соціалізму”. Суспільні настрої. Події в Новочеркаську як відображення кризи внутрішньої політики Хрущова.

СРСР у другій половині 1960-х першій половині 1980-х рр. Зміст і особливості суспільно-політичного та економічного розвитку.

Стабілізація і консервація радянського режиму після усунення від влади М.Хрущова. Нове “колективне керівництво” та його перші спроби розв’язання внутрішніх проблем. Возвеличення Брежнєва. Реформа Косигіна і наслідки її половинчатих заходів. Консервація економіки, поява ознак її стагнації. Посилення централізації і бюрократизації. Відомства і гігантоманія.

Повсякденне життя міського суспільства. Урбанізація. Соціальні групи суспільства. Номенклатура. Споживацька революція, її джерела. Духовне життя. Зростання суперечності між рівнем і якістю життя та трудовими зусиллями і результатами праці.

Ідеологія “застою”. Спроби ресталінізації. Переслідування сталінськими апологетами вчених, суспільствознавців, письменників, артистів. Цензура. “Дисидентство”. “Шестидесятники”. В.Висоцький.

Криза радянської системи планування. “Нафтодолари” і заблокування інтенсифікації економіки. Продовольча і демографічна проблема. Аномальні явища. Дефіцит і тіньова економіка. Номенклатура і формування “кланових структур”. Афганська війна.

 

Розпад СРСР: причини, етапи, наслідки

Ідея економічного суверенітету союзних республік і ї реалізація як основний зміст “параду суверенітетів” республік і регіонів СРСР наприкінці 1988 – поч. 1989 рр. Еволюція ідеї республіканської господарської самостійності до повної політичної незалежності та виходу республік зі складу Союзу РСР навесні 1990 р. Декларації республік СРСР про свій суверенітет.

Національні конфлікти в союзних республіках другої половини 80-х рр. Репресивні дії союзного центру як вирішальний фактор відторгнення його політики республіками СРСР.

Посилення процесу “суверенізації” восени 1990 р. Практичні заходи нового уряду Росії на чолі з Б.Єльциним по переділу загальносоюзної власності. Конфлікти між республіками і Москвою. Січневі (1991 р.) події в Прибалтиці.

Підготовка нового Союзного договору протягом другої половини 90-х рр. варіанти його змісту. Рішення 1У з’їзду народних депутатів СРСР про референдум з питання про збереження оновленого Союзу РСР. Лютневий (1991 р.) референдум у Литві. Березневий (1991 р.) референдум у республіках і його результати. “Ново-Огарьовський процес” як спроба виходу з кризи федеральних відносин. Новий союзний договір, суперечливий характер його тексту 14 серпня 1991 р.

Серпневі (1991 р.) події і початок розпаду СРСР. Проголошення незалежності республік. Спроби центру по відновленню новоогарьовського процесу восени 1991 р. значення референдуму 1 грудня 1991 р. в Україні на долю СРСР. Оголошення 8 грудня 1991 р. лідерами України, Білорусії та Росії про припинення існування СРСР. Угода про утворення Союзу Незалежних Держав та її підтримка кланами республік на їх зустрічі в Алма-Аті 21 грудня 1991 року. Вичерпання Президентом СРСР М.Горбачовим своїх повноважень.

Росія після 1991 р. Основні напрямки розвитку в період

президентства Б.Єльцина та В.Путіна.

Завершення двовладдя союзного центру на чолі з М.Горбачовим та російського республіканського на чолі з Б.Єльциним після серпневих подій 1991 р. і утвердження єдиновладдя Російських структур. Зміст суспільно-політичного процесу 1991–1993 рр.: розвал КПРС і Союзу радянських республік, створення нової виконавчої вертикалі влади на чолі з Президентом. V з’їзд народних депутатів (листопад 1991 р.) про надання президенту повноважень у проведенні економічних реформ. Є.Т.Гайдар і його програма радикальних господарських реформ. Заходи “шокової терапії” на період переведення економіки на ринкові методи господарювання. Лібералізація цін та її наслідки. Ваучерна приватизація (роздержавлення) власності 1992–1994 рр. і втрата державним сектором провідної ролі в економіці. Економічна криза, падіння рівня життя народу. Поглиблення соціальної диференціації населення. Ріст опозиційних настроїв у країні. Протистояння законодавчої та виконавчої гілок влади. В.С.Чорномирдін. Відтягування парламентом прийняття нової конституції РФ. Розпуск представницьких органів влади восени 1993 р. О.В.Руцький. Надзвичайний стан і події у Москві 2–3 жовтня 1993 р. припинення діяльності Рад усіх рівнів. Конституція 1993 р., її основні ідеї.

Міжнаціональні відносини. Сепаратистський рух у Чечні. Чеченська війна (кін. 1994 – кін. 1996 р.)

Державна Дума Росії. Діяльність виборчих блоків та політичних партій. Президентські вибори влітку 1996 р., їх основні підсумки.

Визнання суверенності Росії міжнародної спільнотою. Росія і НАТО. Стосунки з країнами “ближнього зарубіжжя”.

Створення нової соціально-економічної системи, її неефективність. Депресія і криза виробництва. Фінансова криза. Падіння авторитету Б.Єльцина. зміни голів уряду.

Початок другої чеченської війни (серпень 1999 р.). вибори до Державної Думи (грудень 1999 р.), її результати. Заява Б.Єльцина про відставку з посади президента Росії.

Росія В.В.Путіна. президентські вибори 25 березня 2000 р. Зусилля нового керівника Росії по консолідації суспільства, зміцненню його стабільності, підйому економіки, підвищенню ролі Росії на міжнародній арені. Вибори до Державної Думи у грудні 2003 р., їх результати. Президентські вибори у березні 2004 р., їх результати.

Історія слов’янських народів (Південних і західних слов’ян)

Проблема слов’янського етногенезу у У1-УШ ст. перші державні утворення в історії південно-західного слов’янства.

Проблеми етногенезу давніх слов’ян. Поява слов’ян на історичній арені. Слов’яни східні, західні та південні. Слов’яни елліно-романська та романо-германська цивілізації. Суспільно-політичний та економічний устрій.

Фактори, які виливають на виникнення перших державних об’єднань у слов’ян. Особливості соціальної стратифікації у слов’янських народів. Патримоніальний тип суспільної організації у слов’ян та його наслідки. Перші територіально-племенні об’єднання. Перше Болгарське царство. Великоморовська держава. Хорватська держава короля Томи слава. Державне об’єднання Неманичів в Сербії. Польська держава в період правління династії Пястів. Християнізація південних і західних слов’ян та її роль в розбудові державної організації.

Західні слов’яни в період ХУ-ХУ1 ст.

Криза чеського суспільства та зародження реформаційного руху. Гуситська революція та гуситські війни. Суспільно-економічний розвиток Чехії. Чеські землі під владою абсбургів. Повстання станів 1620 р. Словацькі землі у складі Угорського королівства і монархії абсбургів. Польська держава в період правління династії Ягеллонів (кінець Х1У0ХУ1 ст.) і формування станово-представницької монархії у Польщі. Втручання та зовнішня політика Регі Посполитої в період династії Вада. Економічний і політичний занепад Польщі. Культура західнослов’янського світу в період пізнього середньовіччя.

Південнослов’янські народи у складі Османської імперії (ХУ-Х1Х ст.)

Завоювання турками-османами південнослов’янських земель. Внутрішня політика Порти на Балканах. Соціально-економічне становище південнослов’янських народів. Національно-визвольний рух та його форми. Слов’янське Відродження. Суспільно-політичний рух в першій половині Х1Х століття. Відновлення сербської державно-територіальної автономії в 1830 р. утворення болгарської національної держави Чорногорія в боротьбі за незалежність і національне самовизначення.

Західнослов’янський національний визвольний рух у Х1Х ст.

Територіальні поділи Регі Посполитої та їх наслідки для історії польського народу. Становище польських земель під окупацією. “Конгресова Польща”. Листопадове повстання 1830-1831 рр. “велика еміграція” і національно-визвольний рух 30-40-х років Х1Х ст. Січневе повстання 1863-1864 рр. суспільно-політичне життя на пр. Х1Х ст. “Польське питання” в європейській політиці.

Чеські землі в часи “освіченою абсолютизму” Національне відродження в Чехії і Словаччині та його ідеології. Революція 1848-1849 рр. в Чехії. Чеський і словацький народи у складі конституційної дуалістичної монархії. Чеське питання напередодні першої світової війни.

Чехія і Словаччина у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.

Утворення національного фронту чехів та словаків. Коаліційний уряд З.Фірлінгера. Чеське національне повстання. Початок демократичних перетворень. Вибори 1946 р. Діяльність уряду К.Готвальда. Дискусії про участь Чехословаччини у “планіМаршала”. Загострення відносин між партіями урядової коаліції. Лютнева урядова криза 1948 р. Здійснення комуністами державного перевороту. Роль державного фактору. Прийняття Конституції Чехословацької республіки.

Період побудови “основ соціалізму”. Успіхи та проблеми реіндустріалізації. Особливості соціально-економічного розвитку Словаччини. Судовий процес Р.Сланського. А.Запотоцький і початок “ери Новотного”. Конституція 1960 р.

Тенденції соціально-економічного розвитку кінця 50-х – поч.. 60-х рр. Особливості партійно-політичного будівництва. Початок суспільно-економічних реформ П Пол. 60-х рр. Ідеї “соціалізму з людським обличчям”. “Празька весна”. О.Дубчек “Програма дій КПЧ”. Військове втручання країн ОВД. Г.Гусак і особливості “застою” в Чехословаччині. Формалізація перебудовчих реформ в Чехословаччині. Останній період правління Г.Гусака.

“Оксамитова революція” 1989 р. В Чехословаччині. В. Гавел і “Хартія – 77”. Дискусія про динаміку та характер реформ. Лібералізація та приватизація економіки. Специфіка постсоціалістичних перетворень в Словаччині. Хроніка та причини розпаду федеративної чехословацької держави. Соціально-економічна політика чеського уряду В.Клауса. Вступ Чехословаччини до НАТО. Економічний розвиток незалежної Словаччини. Політична криза 1996 р. Стабілізація внутрішнього становища Словаччини.

Польща другої пол. ХХ – початку ХХІ ст.

Вступ Червоної Армії до Польщі і встановлення прорадянського режиму. Загроза громадянського конфлікту. Утворення Тимчасового уряду національної єдності. Протистояння ППР і ПСЛ. Початок аграрної реформи. Парламентські вибори 1947 р. Уніфікація партійно-політичної системи. Політична дискредитація ПСЛ. Утворення ПОРП.

Проведення форсованої індустріалізації та наростання соціальної напруги в суспільстві. Особливості політичного розвитку. Роль ПОРП. Політична криза 1956 р. і повернення до влади В.Гомулки. Коректування внутрішнього курсу, перехід до “ реальної кооперації”. Особливості соціально-економічного розвитку в 60-ті рр. Вплив на польське суспільство “празької весни”. Криваві події 1970 р. Е.Герек та стратегія економічного розвитку в 70-ті рр. Наростання кризових явищ у суспільно-політичному житті Польщі. Консолідація опозиційного руху. Роль католицької церкви. Утворення “Солідарності”. Л.Валенса. Політична криза 1980-1981 рр. Введення військового стану. В.Ярузельський. Соціально – економічні реформи у 80-ті рр.

“Круглий стіл” 1989 р. і початок трансформації польського суспільства. Парламентські вибори 1989 р. Прихід до влади опозиційних сил. Економічні перетворення у постсоціалістичній Польщі: сутність та результати. Становлення демократичного суспільства. Особливості політичної боротьби у 90-ті роки. О.Кваснєвський. Зовнішня політика Польщі. Інтеграція до Західної Європи. Вступ Польщі до НАТО.

Розпад СФРЮ. Міжетнічний конфлікт на території постсоціалістичної Югославії.

Криза югославського соціалізму наприкінці 80-х рр. ХІУ з’їзд СКЮ і початок розпаду федерації. Особливості процесу демократизації в югославських республіках. Парламентські вибори у республіках СФРЮ 1990 р. та їх результати. Посилення руху за незалежність у Словенії і Хорватії.

Югославський конфлікт, його історичні передумови. Проголошення в

1991 р. Хорватією і Словенією незалежності. Військовий конфлікт 1991 р. в Словенії. Початок етнічного конфлікту в Хорватії. Втручання у конфлікт Європейського співтовариства. Утворення в 1992 р. Боснійської Сербської республіки. Створення в 1992 р. Югославської федерації. Ескалація югославського конфлікту і запровадження Радою Безпеки ООН економічних санкцій проти Югославії. Військові дії в Боснії та Герцеговині в 1993-1994 рр. Введення до Боснії та Герцеговини миротворчих сил ООН. Підписання в листопаді 1995 р. Дейтонської угоди та її сутність.

Загострення Косовської проблеми в 1998 р. Позиція міжнародного співтовариства. Переговори в Рамбує. Бомбардування НАТО території Югославії. Досягнення домовленостей щодо врегулювання Косовської кризи. С.Мілошевич та його роль у югославському конфлікті 90-х рр. Трагічні наслідки етнічного конфлікту та теренах колишньої Югославії. Демократична революція 2000 р. в Югославії.

Рекомендована література

1. Крижанівський О. П. Історія Стародавнього Сходу. – К., 2002

2. Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до XX ст.).: Курс лекцій. / В. Яровий та ін.– К., 2001.

3. Історія південних і західних слов’ян.: Підручник для історичних факультетів вузів. / О.С. Бейліс та ін. – К., 1987.

4.История России. Т. 2. С начала ХІХ века до начала ХХІ века. Под ред. А.Н. Сахарова. М., 2003.

5. История России. Учебник / Орлов А.С. и др. – М., 2003

6. Іваницька О.П. Новітня iсторiя країн Європи та Америки (1918-1945). — К., 2001

7.Тоді Ф. Нарис історії Європейського Союзу. – Київ, 2001.

8.. Філоретов В.М. (Укладач). Збірник документів з новітньої історії країн Азії та Африки (1918 – 1945) – Кіровоград, 2001.

9. Козицький А.М. Новітня історія Азії та Африки. – Львів, 2004.

10.Родригес А.М. (Под ред.) Новейшая история стран Азии и Африки. ХХ век. – Ч.І. – М., 2001.

11. Новейшая история стран Азии и Африки ХХ век. – Ч. 2 – 3. – М., 2001

12 Вербицкая О. М. Российское крестьянство: от Сталина к Хрущеву. – М., 1992

13. Жуков В. И. Реформы в России. 1985-1995. – М., 1997

14 Бейліс О. С. Новітня історія Югославії. – К., 1975

15. Ротшильд Дж. Східно-Центральна Європа між двома світовими війнами. – К., 2001

16. Хрестоматия по истории южных и западных славян. Т.3. – Минск, 1991

17. Краткая история Польши. – М., 1993

18. Валента И. Советское вторжение в Чехословакию 1968 г. – М., 1991.