ПРОГРАМА з історії України

Вступного іспиту(співбесіди) з історії України

освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”,

Які вступають на спеціальність 7.02030201 Історія*.

 

Пояснювальна записка

Програма вступного іспиту з історії розроблена на підставі “Програми для загальноосвітніх навчальних закладів, Історія України. 5-11 класи” (Авторський колектив В.Власов, Я.Грицак, І.Гирич, Р.Євтушенко, К.Крилач, С.Кульчицький, Р.Лях, Ю.Мицик, П.Панченко, І.Підкова, Н.Теплоухова, Ф.Турченко, О.Удод, Р.Шуст, Г.Швидько), що затверджена Міністерством Освіти і науки України (Лист № 1/ 11- 3580 від 22.08.2001 р.) та Вимоги до знань та умінь абітурієнтів з історії

Завданням письмового тестового випробування з історії є відбір абітурієнтів та виявлення у кожного з претендентів достатнього рівня підготовки з історії, на базі якого можлива самостійна робота у вузі.

Відповідно до цього абітурієнт повинен знати:

- означення основних історичних понять, законів і процесів суспільного розвитку;

- історичні факти і події історії України від найдавніших часів до ХХІ століття;

- внесок визначних історичних особистостей у розвиток суспільних процесів; становлення і розвиток національної державності.

Абітурієнт повинен уміти:

- порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб, спираючись на здобуті знання, на основі альтернативних поглядів на проблеми;

- зіставляти історичні події, процеси за періодами (епохами), орієнтуватись у науковій періодизації історії України;

- розглядати суспільні явища в розвитку і конкретно-історичних умовах;

- вміти працювати з усіма доступними джерелами знань, самостійно добувати історичну інформацію;

- аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до протилежних думок, виявляти розбіжності в позиціях, критично ставитись до тенденційної інформації.

Кожен абітурієнт отримує варіант тестових комплексних завдань, який містить завдання з історії України трьох рівнів складності.

Рівень ІІІ передбачає повне розкриття теоретичного питання, аргументацію основних положень, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, подій формулювання власного судження, аргументацію висновків.

Рівень ІІ містить завдання, метою яких є виявлення знань, умінь і навичок випускників в частині складання порівняльних таблиць, структурно-логічних схем, тезисного плану відповіді, хронологізації та синхронізації історичних подій, тощо.

Рівень І – це тестові завдання репродуктивного рівня, які передбачають вибір правильної відповіді з кількох запропонованих варіантів, коротке пояснення історичного поняття тощо.

Відповідь на кожне питання оцінюється певною кількістю балів в залежності від їх складності.

Структура комплексних завдань з історії України:

ІІІ рівень – 2 завдання по 15 балів

ІІ рівень – 5 завдань по 10 балів

І рівень – 5 завдань по 2 бали

ПРОГРАМА з історії України

1. Найдавніші часи. Початки людської цивілізації на території України

Первісні люди. Виникнення скотарства, землеробства й ремісництва. Матріархальні общини й утворення племен. Племена трипільської культури. Освоєння металів. Господарські заняття. Домобудівництво. Побут і вірування. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні міста-держави. Розселення та заняття східних слов’ян. Виникнення протодержавних об’єднань у слов’ян. Антський союз. Держава Аскольда і Дира. Культура та вірування східних слов’ян.

2. Держава – Київська Русь

Передумови утворення держави на Русі. Зростання ролі Києва. Соціально-економічний та політичний розвиток Київської держави. Військові походи Святослава. Запровадження християнства на Русі. Володимир Великий. Піднесення Київської держави за правління Ярослава Мудрого. Міжусобиці. Володимир Мономах. Культура Київської Русі. Історичне значення Київської Русі.

3. Політична роздробленість Київської Русі. Галицько-Волинська держава в ХІІ – ХІV ст.

Причини феодальної роздробленості. Київська, Переяславська й Чернігівська землі: територія і кордони. Виникнення Галицько-Волинського князівства, його соціально-економічний і політичний розвиток. Данило Галицький. Культурні досягнення князівства. Історичне значення Галицько-Волинського князівства.

4. Боротьба українських князівств проти іноземних поневолювачів у першій половині ХІІІ ст.

Навала орд хана Батия на Південно-Західну Русь. Героїчна оборона Києва. Ординське іго. Визвольна боротьба українського народу проти поневолювачів.

5. Українські землі у складі іноземних держав у ХІV– ХVІ ст.

Розчленування України й входження її земель до складу Литви, Польщі та інших сусідніх держав (Волинь, Чернігово-Сіверщина, Поділля, Київщина, Переяславщина). Боротьба Польщі, Угорщини й Литви за Галичину й Волинь. Включення Буковини до складу Молдовського князівства. Закарпаття під владою Угорщини.

Литовсько-Руське князівство. Кревська унія 1385 р. Захоплення Польщею Галичини. Поява терміна “Україна”, його значення. Становлення української народності. Боротьба із Золотою Ордою. Битва на Синіх Водах і на р. Ворсклі. Грюнвальдська битва, її значення. Захоплення Польщею Західного Поділля. Ліквідація удільних князівств. Утвердження Туреччини і Кримського ханства на Півдні України. Захоплення Московською державою Чернігово-Сіверської землі. Соціально-економічні відносини на українських землях. Литовські статути. Міста і Магдебурзьке право. Закріпачення селян. Захоплення Польщею Київщини, Волині, Брацлавщини. Люблінська унія 1569 р. Національне гноблення. Берестейська церковна унія 1596 р. та її значення. Петро Могила.

6. Виникнення українського козацтва. Запорізька Січ – Козацька Республіка

Колонізація Подніпров’я й Запоріжжя. Джерела та причини виникнення українського козацтва. Українське козацтво у другій половині ХV – ХVІ ст. Козацька символіка. Територія, чисельність, заняття, побут, звичаї. Виникнення Запорізької Січі, устрій, військове мистецтво. Байда Вишневецький. Реєстрове козацьке військо. Роль українського козацтва у боротьбі українського народу проти агресії Туреччини і Кримського ханства. Гетьман П. Сагайдачний. Хотинська війна.

7. Козацько-селянський рух в Україні в кінці ХVІ – першій половині ХVІІ ст.

Наростання соціального протесту після унії 1569 р. Форми соціального протесту. Початок опришківства. Козацько-селянські повстання під проводом К. Косинського, С. Наливайка. Народні рухи 20 – 30-х років. Тарас Федорович (Трясило). Яків Острянин. Придушення повстань.

8. Розвиток культури України в литовсько-польську добу

Братства і їх роль у розвитку української культури. Книгодрукування. Літописи. Усна народна творчість. Освіта. Острозька і Львівська школи. Братські школи. Києво-Могилянська колегія. Театр. Архітектура. Побут, звичаї українського народу. Видатні представники української культури.

9. Національно-визвольна війна українського народу 1648 – 1657 рр.

Причини, характер і рушійні сили визвольної війни. Богдан Хмельницький. Початок війни. Перші перемоги на Жовтих Водах, під Корсунем. Розгром польсько-шляхетських військ під Пилявцями. Народні герої М.Кривоніс, І.Богун, Д.Нечай. Зборівська битва. Битва під Берестечком 1651 р. Події 1652 – 1653 рр.

10. Формування української державності в ході визвольної війни

Зборівська угода 1649 р. Формування території Війська Запорізького. Органи влади й управління. Роль гетьмана. Козацька рада. Генеральна старшина. Генеральна військова канцелярія. Зносини із сусідніми державами. Міжнародне визнання.

11. Переяславська угода 1654 р. та її наслідки для України

Відносини між Гетьманщиною та Московською державою. Переяславська рада 1654 р. і укладення українсько-московської міждержавної угоди. Березневі статті 1654 р. та ставлення до них різних суспільних верств і церкви в Україні. Політичне становище України після Переяславської ради. Продовження війни з Польщею. Союз із Швецією. Загострення стосунків із Москвою після Віленського перемир’я 1656 р. Смерть Богдана Хмельницького.

12. Соціально-економічне і політичне становище України в другій половині ХVІІ ст.

Розвиток подій в Україні після смерті Богдана Хмельницького. Боротьба старшинських угрупувань за владу в Україні. І.Виговський. Гадяцький договір. Андрусівський договір. Розчленування українських земель. Епоха “Руїни великої” в Україні. П. Дорошенко. І. Самойлович. “Вічний мир” Росії з Польщею. Остаточний поділ України на Лівобережну і Правобережну. Стан економічного розвитку. Органи української державності. Ліквідація самостійності української православної церкви.

Становище на Правобережжі. Формування козацьких полків. Польсько-шляхетський режим у Галичині. Культурний розвиток України в II пол. XVII ст.

13. Україна в першій половині ХVІІІ ст.

Економічний розвиток. Гетьманування І.Мазепи. Об’єднання українських територій. С. Палій. Північна війна та Україна. Наступ царизму на автономію України. Українсько-польські, українсько-шведські зв’язки. Невдача планів І.Мазепи. Зруйнування російськими військами Батурина та інших міст і сіл України. Полтавська битва. Зруйнування Запорізької Січі. І. Скоропадський. Українська еміграція. П. Орлик, його Конституція. П. Полуботок. Створення нової Запорізької Січі. Особливості соціально-економічного розвитку Правобережжя. Опришківський рух у Галичині. О. Довбуш.

14. Зміни в адміністративно-політичному устрої України в другій половині ХVІІІ ст.

Розвиток сільського господарства. Юридичне оформлення кріпосного права на Лівобережній і Слобідській Україні. Розвиток промисловості. Торгівля. Міста. Централізаторська політика царського уряду. Остаточна ліквідація автономного устрою. Перша і друга Малоросійські колегії. К.Розумовський. Ліквідація гетьманства.

15. Національно-визвольна й антикріпосницька боротьба в Україні в другій половині ХVІІІ ст.

Коліївщина 1768 р., її соціальне та політичне підґрунтя. М. Залізняк, І. Гонта. Рух опришків.

16. Входження Північного Причорномор’я та Правобережної України до складу Росії

Російсько-турецькі війни 1768 – 1774 рр. і 1787 – 1791 рр. Приєднання й початок колонізації Південної України. Заснування Херсона, Миколаєва й Одеси. Поділи Польщі, доля українських земель.

17. Ліквідація царизмом Запорізької Січі

Друга Малоросійська колегія. П.Рум’янцев – генерал-губернатор Малоросії. Маніфест Катерини ІІ про зруйнування Запорізької Січі. Доля козаків. Роздача царизмом запорізьких земель. Історичне значення Запорізької Січі. Кінець Гетьманщини, її місце в історії українського народу. Запровадження в Україні нового адміністративного поділу.

18. Українська культура в ХVІІІ ст.

Реакційна політика царизму. Русифікація. Заборона української мови в офіційних стосункаx. Відтік української інтелігенції до Росії. Києво-Могилянська академія. Освіта. Книговидавнича справа. Наукові знання. Г. Сковорода. Літописи С. Величка, Г. Граб’янки, Самовидця. Архітектура. Музика. М. Березовський, А. Ведель, Д. Бортнянський. Література. Живопис.

19. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій на початку ХІХ ст.

Становлення капіталістичних відносин в Україні на початку XIX ст. Колонізаторська політика російського царизму в Південній Україні. Задунайська Січ. Переселення на Кубань. Кубанське козацьке військо. Система адміністративно-територіального управління на українських землях під владою Російської імперії. Адміністративно-територіальна структура “Королівства Галиції і Лодомерії”. Реформи Марії-Терезії та Йосифа ІІ, їх роль у розвитку національно-культурного життя Галичини і Буковини.

20. Суспільно-політичний рух у Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Заходи українського дворянства щодо відновлення автономії України. В. Капніст, М. Лукашевич.

Поширення західноєвропейських революційних ідей в Україні після завершення війн із наполеонівською Францією.

Організації декабристів в Україні. Товариство об’єднаних слов’ян. Повстання Чернігівського полку. Обмеженість поглядів декабристів на національні проблеми.

21. Початок відродження української свідомості

Українська інтелігенція й формування національної свідомості. Поява масонства в Україні. Культурне відродження. Кирило-Мефодіївське товариство, його керівники та програмні документи. Репресії царизму проти кирило-мефодіївців. Роль товариства у національно-визвольному русі слов’ян. Т.Г. Шевченко.

22. Національне відродження на західноукраїнських землях у першій половині ХІХ ст.

Початок національного відродження в Галичині. “Руська трійця”. Події революції 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях. Головна Руська Рада, її діяльність. Скасування кріпосного права. Українці в першому парламенті Австро-Угорщини. Перші українські газети. Консолідація українства Буковини та Закарпаття. Лук’ян Кобилиця.

23. Стан і розвиток культури в Україні у першій половині ХІХ ст.

Антиукраїнська політика царизму в галузі культури. Освіта і наука. Відкриття університетів у Харкові та Києві, ліцеїв і гімназій. Досягнення наук. М. Костомаров, М. Максимович, І. Срезневський, Т. Осиповський, М. Остроградський. І. Котляревський, Т. Шевченко – основоположники нової української літератури та літературної мови. Мистецтво. Зародження української опери. С. Гулак-Артемовський. Народне мистецтво. Розвиток культури на західноукраїнських землях. М. Левицький, І. Могильницький, О. Духнович та ін.