Посилення кріпосницького гніту протягом I пол. ХІХ ст. Нові явища в економіці. Посилення промислового розвитку. Антикріпосницька боротьба. Київська козаччина. Підготовка реформ про звільнення селян від кріпосної залежності. Скасування кріпосного права. Особливості селянської реформи в Україні. Земська, міська, судова, військова реформи, їх значення для подальшого соціально-економічного розвитку України.
25. Економічний розвиток українських земель у другій половині ХІХ ст.
Розвиток промисловості. Перетворення України на вугільно-металургійну базу Російської імперії. Залізниці. Міста. Торгівля. Розвиток товарного виробництва в сільському господарстві. “Цукрова революція”. Підприємці Терещенки, Симиренки. Товарне xліборобство. Розшарування селянства. Формування пролетаріату. Зміни в класовій структурі населення. Економічний розвиток західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини. Переселенські рухи українців наприкінці ХІХ ст.
26. Національно-визвольний рух в Україні у 60 – 90-ті роки ХІХ ст.
Національне гноблення українців у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Заборона української мови (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.). “Хлопомани”. Народовці та москвофіли. Культурно-освітнє товариство “Просвіта” у Львові. Активізація українського національного руху. Перший український журнал “Основа”. Громади. М. Драгоманов, його місце у поглибленні національної самосвідомості українців. “Братство тарасівців”, “Молода Україна”. Формування політичних партій.
27. Розвиток культури України в другій половині ХІХ ст.
Політика русифікації. Освіта і наука. Громадські наукові організації у Києві, Харкові, Одесі. Наукове товариство ім. Т.Шевченка у Львові. Розвиток природничих наук (І.Мечников, М. Гамалія, М. Бекетов та ін.). Література. Творчість І. Франка, П. Грабовського, П. Мирного. Становлення національного театру. М. Кропивницький, М.Старицький, І.Карпенко-Карий (Тобілевич). Перша українська професійна трупа: М. Заньковецька, М. Садовський. Розвиток української музики (М.Лисенко, К. Стеценко, М. Леонтович) та образотворчого мистецтва (С. Васильківський, І. Рєпін, К. Трутовський, Сластьон).
28. Суспільно-політичний і національний рух в Україні на початку ХХ ст.
Розвиток українського національного руху. М.Міхновський. Земсько-ліберальна опозиція царизму. Ліберальна і демократична інтелігенція в українському національному русі. Створення українських національних партій: РУП, “Спілка”, УДП, УРП. Кооперативний рух. Діяльність загальноросійських політичних партій в Україні.
29. Перша російська революція 1905 – 1907 рр. і Україна
Причини і початок революції. Масові соціальні виступи. Збройні повстання. Піднесення національного руху. Діяльність громадських організацій, “Просвіти”. Виникнення масової української преси. Боротьба у Державній Думі за автономію України та українізацію освіти. Активізація національного руху в західноукраїнських землях.
30. Соціально-політичний та економічний розвиток українських земель напередодні першої світової війни
Україна в умовах столипінського політичного режиму. Розгул шовінізму проти українського національного руху. Аграрна реформа в Україні. Зростання фермерського господарства. Піднесення промислового й сільськогосподарського виробництва. Визвольні змагання на західноукраїнських землях. Поширення ідеї незалежності України. Розширення переселенського руху. Життя й діяльність української діаспори.
31. Розвиток культури в Україні на початку ХХ ст.
Освіта. Розвиток природничих наук: С. Навашин, В. Липський, Л. Симиренко, Д. Заболотний, М. Курако, І. Пулюй. Діяльність Б. Грінченка. Перші узагальнені праці з історії України О. Єфименка і М. Аркаса. Діяльність М. Грушевського, Д. Багалія, Д. Яворницького, Ф. Вовка, В.Гнатюка. Література (І.Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський, В. Винниченко та інші). Мистецтво. Перший український стаціонарний театр. Музика (М.Лисенко, К. Стеценко, М. Леонтович). Живопис.
32. Україна в роки першої світової війни
Початок війни. Україна й українство в планах воюючих країн. Хід воєнних дій на території України в 1914 – 1916 рр. Господарська розруха. Окупація російськими військами територій Східної Галичини і Північної Буковини, антиукраїнська русифікаторська політика. Українські січові стрільці. Боротьба за автономію й самостійність України на фронті та в тилу.
33. Початок державного відродження України в 1917-1918 рр.
Лютнева демократична революція в Росії. Утворення Тимчасового уряду і його місцевих органів. Виникнення Центральної ради. Формування української державності. І-й Універсал Центральної ради – проголошення автономії України. Створення Генерального секретаріату. ІІ-й Універсал. ІІІ-й Універсал. Проголошення Української Народної Республіки. Соціально-економічні перетворення. Поразка більшовиків на виборах до Установчих зборів. Прихід до влади більшовиків у Росії й становище в Україні. Повалення влади представників Тимчасового уряду, загострення боротьби за владу між УНР і більшовицьким режимом. Підготовка Радянської Росії до війни проти УНР.
34. Боротьба за владу в Україні
І-й Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві. Ультиматум Раднаркому. Проголошення радянської влади в Україні. Перший уряд Радянської “УНР”. Початок загального наступу радянських військ проти УНР. ІV-й Універсал Центральної ради. Проголошення незалежності УНР. М. Грушевський – перший президент УНР. Бій під Крутами. Захоплення Києва військами М. Муравйова. Політика більшовиків в Україні. Початок переговорів у Бресті між УНР і країнами Четверного союзу; умови договору. Падіння радянської влади в Україні. Останні дні Центральної ради.
35. Українська держава гетьмана Скоропадського
Прихід австро-німецьких військ в Україну. Переворот 29 квітня. Гетьман П.Скоропадський. Внутрішня і зовнішня політика гетьманського уряду. Національно-культурна політика. Створення Української Академії Наук.
36. Відродження УНР. Директорія
Падіння гетьманського режиму. Створення Директорії, її склад, внутрішня і зовнішня політика. С.Петлюра. Проголошення об’єднання ЗУНР і УНР. Злука (січень 1919 р.).
37. Друга війна Радянської Росії проти УНР. Україна у другій половині 1919 р.
Початок неоголошеного наступу військ РСФРР на Україну. Розмежування у стані Директорії. Поразки військ Директорії. Перехід на сторону більшовиків отаманів Григор’єва і Махна. Захоплення більшовицькими військами Києва. Установлення радянського контролю над більшою частиною України. Більшовицький режим. Масовий вивіз продовольства з України. Антибільшовицький опір в Україні. Вторгнення Добровольчої армії генерала Денікіна в Україну. Контрнаступ військ Директорії УНР і ЗУНР. Денікінський режим в Україні. Наступ військ радянської Росії й поразка денікінців. Відновлення радянської влади в Україні.
38. Становище в Україні у 1920 р. Радянсько-польська війна й Україна
Політика РКП(б) щодо України у 1920 р. Більшовики й українські соціалістичні партії. Криза в КП(б)У. Вибори до Рад 1920 р. Політика “воєнного комунізму” в Україні. Всеукрревком. Червоний терор. Опір більшовицькому режимові. Перший зимовий похід армії УНР.
Причини і початок радянсько-польської війни. Розрахунки Директорії щодо керівництва Польщі. Варшавський договір УНР і Польщі, його зміст. Наступ польсько-українських військ. Контрнаступ радянських військ. Закінчення радянсько-польської війни і розрив Польщі з УНР. Ризький мир та його наслідки для України.
Розгром армії Врангеля. Штурм Криму. Червоний терор у Криму. Другий зимовий похід армії УНР. Падіння Директорії й згортання національно-визвольної боротьби.
39. Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР)
Активізація визвольного руху на західноукраїнських землях після розпаду Австро-Угорської імперії. Повстання у Львові й проголошення ЗУНР. Початок польсько-української війни. Створення Української Галицької Армії (УГА). Організація держави. Об’єднання УНР і ЗУНР. Наступ польських військ. Міжнародна ізоляція ЗУНР. Чортківська офензива.
Загарбання Буковини і Хотинщини Румунією. Включення Закарпаття до складу Чехословаччини.
40. Українська СРР у період нової економічної політики
Соціально-економічне становище України на початку 1921 р. Розруха народного господарства у період “воєнного комунізму”. Крах спроби встановлення комуністичного виробництва та комуністичного розподілу. Політична криза початку 1921 р. Антирадянські повстання. Голод 1921 – 1922 рр. Запровадження нової економічної політики. Відбудова сільського господарства й промисловості. Кооперативний рух. Обмеженість непу. Прискорення формування адміністративно-командної системи. Україна й утворення СРСР.
41. Культурне будівництво в Україні у 20-ті роки
Політика більшовиків у галузі культури. “Курс на українізацію”. Розвиток освіти. Вища школа. Наука. Українська література 20-x років. Творчі організації. Образотворче мистецтво. Опір українізації з боку партапарату.
42. Індустріалізація в Україні у 30-ті роки
Зміни в політичному курсі керівництва СРСР 1927 р. і Україна. Курс на індустріалізацію. Перехід до форсування індустріалізації методами військово-комуністичного штурму. Досягнення і провали перших п’ятирічок. Зниження матеріального добробуту населення. Нормування розподілу продуктів харчування. Перекручення статистичної звітності про виконання п’ятирічок. Промисловість України напередодні другої світової війни.
43. Насильницька колективізація сільського господарства в Україні
Підміна кооперування колективізацією. Сталінська політика “розкуркулювання” селянства. Насильницьке залучення до колгоспів. Наслідки колективізації. Пограбування селян. Голод 1932 – 1933 рр., його трагічні наслідки. Політвідділи МТС. Колгоспи в системі командної економіки.
44. Становище у сфері культури у 30-ті роки
Особливості розвитку культури України в 30-ті роки. Ліквідація неписьменності дорослих. Стан шкільної освіти. Робітфаки. Вища школа. Масові репресії щодо спеціалістів, інтелігенції з боку адміністративно-командної системи. Згортання українізації. Політичні процеси. Умови розвитку науки. Трагічна доля діячів української літератури та мистецтва. Кіно, радіомовлення. Періодичні видання. Гоніння на церкву. Заборона УАПЦ. Нищення культурних пам’яток.
45. Утвердження сталінського тоталітарного режиму в Україні у 30-ті роки
Адміністративний устрій України. Зміни в соціально-класовій структурі суспільства. Декларативний характер Конституції УРСР 1937 р. Інтеграція органів комуністичної партії у державні структури. Сталінщина та її провідники в Україні. Масовий терор 30-х років. Деформації морально-політичних стосунків у суспільстві та соціальна незахищеність людини.
46. Західноукраїнські землі в 1920 – 1939 рр.
Політичне й соціально-економічне становище. Статус західноукраїнських земель у 20 – 30-ті роки. Денаціоналізація українського населення. Стан розвитку промисловості і сільського господарства. Масова еміграція. Іноземна колонізація. Партії і політична боротьба в Західній Україні. “УВО”. Українське національно-демократичне об’єднання. Д. Левицький. Радикальна партія. Компартія Західної України (КПЗУ). Формування Організації Українських Націоналістів (ОУН). Є. Коновалець та інші керівники ОУН. Діяльність ОУН. С. Бандера. Інтегральний націоналізм. Д. Донцов. Український монархізм В. Липинського. Політичні партії на окупованих Румунією землях України. Особливості політичної боротьби в Закарпатті. Русофільство. Русинство. Українофільська течія. Проголошення Карпатської України незалежною (1939 р.). А. Волошин. Окупація Закарпаття військами Угорщини.
47. Україна під час другої світової війни
Радянсько-німецький пакт про ненапад. Таємний протокол. Початок другої світової війни. Анексія Радянським Союзом Західної України й Бессарабії. Встановлення радянської влади. Масові репресії й депортації місцевого населення. Значення та історичні наслідки возз’єднання західноукраїнських земель з УРСР.
48. Окупація України військами Німеччини та її союзників
Напад фашистської Німеччини на СРСР. Режим воєнного стану. Мобілізаційні заходи. Евакуація на схід. Бойові дії влітку й восени 1941 р. Причини невдач Червоної армії. Оборона Одеси, Києва й Севастополя. Бойові дії навесні 1942 р. Німецько-фашистський окупаційний режим. Розчленування України. Масові знищення людей. Народна боротьба на окупованій території. Дві течії Руху опору в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. ОУН на початку війни. Створення УПА.
Початок розгрому фашистських загарбників в Україні. Битва за Донбас і Лівобережну Україну. Форсування Дніпра. Визволення Києва. Наступальні операції на Правобережжі і в Криму. Військові дії ОУН-УПА. Завершальні бої. Початок відбудови промисловості, транспорту і сільського господарства. Депортація місцевого населення з Криму.
Внесок українського народу в розгром нацистської Німеччини. Втрати України у другій світовій війні.
49. Діяльність Української РСР на міжнародній арені після другої світової війни
Розв’язання проблеми територіальних кордонів між Україною та Польщею. Операція “Вісла”. Завершення возз’єднання українських земель у єдиній Українській державі. Українська РСР – засновник і член Організації Об’єднаних Націй. Ступінь суверенності України.
50. Україна в 1945 – середині 50-x років
Тяжкі наслідки війни та німецько-фашистської окупації для України. Відбудова й розвиток промисловості. Становище в сільському господарстві. Голод 1946 – 1947 рр. Радянізація західних областей. Колективізація західноукраїнського села. Ліквідація Української греко-католицької церкви. Масові репресії та депортації населення. Боротьба ОУН-УПА з радянською репресивною машиною. Р. Шухевич. Придушення збройного опору.
51. Суспільно-політичне та культурне життя в Україні наприкінці 40-x – на початку 50-x років
Деформуючий вплив сталінщини на політичну систему та суспільно-політичні процеси. “Чистка” національних кадрів. “Ждановщина” в Україні. Утиски вчених, літераторів.
52. Спроба здійснення нової політики (середина 50-х – перша половина 60-х років)
Перші кроки десталінізації суспільного життя. Входження Кримської області до складу України. Спроби застосування економічних методів господарювання. Заходи в соціальній сфері. Досягнення і суперечливі процеси у сфері культури. Початок діяльності “шістдесятників” у літературі та мистецтві. Вплив на Україну кремлівського перевороту 1964 р.
53. Наростання кризових явищ у соціально-економічному, політичному і культурному житті (друга половина 60-х – середина 70-х років)
Спроба запровадження господарської реформи 1965 – 1967 рр. Розвиток екстенсивного шляху. Підміна економічних методів керівництва народним господарством адміністративно-командними методами. Наростання труднощів та недоліків у сільському господарстві. Проблеми соціальної сфери. Залишковий принцип надання для неї ресурсів. Занедбання природоохоронної справи. Засилля бюрократичних сил. Порушення законності, ігнорування особистих прав і свобод людини. Русифікація. Зростання соціальної апатії населення. Правозахисний рух. Посилення національно-визвольного руху в 70– 80-х роках, його учасники, репресії щодо них.
54. Україна на шляху до свободи і незалежності (кінець 80-х – початок 90-x років)
Українське суспільство в умовах проголошеного курсу перебудови. Кризові явища в суспільстві. Новий етап національно-визвольного демократичного руху. Посилення суспільно-політичної активності населення республіки. Вибори до Рад народних депутатів. Діяльність Верховної Ради України. Зростання національної самосвідомості. “Декларація про державний суверенітет України”. Створення нових політичних партій і рухів та їх роль в активізації суспільно-політичного життя.
55. Наука і культура України (80 – 90-ті роки)
Освіта. Початок перебудови середньої й вищої школи. Становище в науці. Роль літератури й мистецтва в оновленні суспільства. Відродження української національної культури. Закон про мови в Україні. Релігійні конфесії в Україні, міжконфесійні стосунки.
56. Проголошення і розбудова Української незалежної держави
Спроба державного перевороту в СРСР у серпні 1991 р. Акт про незалежність України. Заборона діяльності компартії України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 р. Символіка України. Розпад СРСР. Проблеми соціально-економічного розвитку України та шляхи їх розв’язання. Вибори 1994 р. в Україні, їх наслідки. Активізація зовнішньополітичної діяльності України. Вступ України до Ради Європи. Прийняття Конституції України. Шляхи розв’язання сучасних соціально-економічних і політичних проблем новим керівництвом України. Становище в галузі культури. Результати виборчої кампанії 1998 р., 2002 року
Соціально-економічний розвиток України 1998–2004 рр. Особливості президентської виборчої кампанії 2004 р. Соціально-економічний розвиток України 2005-2009 рр. Сучасна внутрішньополітична ситуація в Україні.
Президентські вибори 2010 року. Програми кандидатів, перебіг та результати виборів. Перші реформи уряду В.Януковича.
Рекомендована література
1. Власов В. Історія України. 8 кл. – К., 2000
2. Лях Р., Темірова Н. Історія України. 7 кл. – К., 2003
3. Мицик Ю.А., Власов В.С. Історія України з найдавніших часів до кінця ХУІІІ ст. – Част. 1. – К., 2001
4. Реєнт Д., Малій Р. Історія України. Кінець XVIII – початок XX ст. 9 кл. – К., 2003
5. Сарбей В. Історія України ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1996
6. Турченко Ф.Г., Мороко В.М. Історія України. Кінець XVIII – початок XX ст. 9 кл. – К., 2001
7. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Част. 1., 1917-1945. 10 кл. – К., 2000
8. Турченко Ф.Г. Новітня історія України. Част. 1., 1914-1939. 10 кл.–К., 2002
9. Турченко Ф.Г. та ін. Новітня історія України. Част.2. 1939-2001., 11 кл.– К., 2001
10. Турченко Ф.Г., Панченко П.П., тимченко С.М. Новітня історія. Част. 2. 1939-2001. 11 кл. – К., 2003.
11. Гусєв В.І., Калінцев Ю.О., Кульчицький С.В. Історія України. Навчальний посібник для учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. – К., 2003.
12. Гуржій О., Реєнт О. Від гетьмана до гетьмана: рід Скоропадського в історії Україні. – Київ-Суми: Сумський державний університет, 2011. – 228 с.
13. Горєлов М., Моця О., Рафальський о. Українська етнічна нація. – К.,2012. – 192 с.
14. История Украины: Учебник / Казьмирчук Г.Д., Коцур А.П., Казьмирчук М.Г.- К.: 2013. – 730 с.
Історія стародавнього світу
Характерні риси і етапи розвитку первісного суспільства.
Проблема походження людини.
Первісне людське стадо (праобщина) – перший колектив людей. Матеріальна культура. Засоби добування їжі. Привласнюючі форми господарства. Розвиток колективізму. Початок релігійних вірувань.
Родова організація суспільства. Материнська родова община.
Господарське заняття людей. Перехід до відтворюючих форм господарства. Поява нових галузей.
Суспільні відносини в період материнської родової общини. Основні риси материнського роду. Сімейно-шлюбні відносини.
Патріархальна родова община. Застосування металів. Великі суспільні поділи праці та їх наслідки. Розвиток обміну. Основні риси патріархального роду. Велика патріархальна сім”як економічна основа суспільства. Перехід до батьківського права.
Розклад первісного суспільства. Моногамна сімя. Формування сусідсько ї общини. Військова демократія. Становлення держави.
Особливості соціально-економічного розвитку
цивілізацій Стародавнього Сходу.
Значення природних умов для розвитку цивілізацій Сходу. Етнічна та мовна характеристика населення Стародавнього Сходу.
Формування економічних систем і соціальних структур старо-східних цивілізацій. Роль іригаційної системи. Роль і значення общини. Рабство на Ст. Сході.
Рабовласницька система Месопотамії: основні риси, переважаючі форми залежності.
Станово-кастова система Індії, її характеристика.
Кланова система Ст. Китаю, етапи розвитку.
Державна форма залежності в Стародавньому Єгипті, її вплив на економічний розвиток.
Особливості політичного устрою старосхідних цивілізацій.
Утворення перших держав на Сході. Значення природних умов для формування типу держави.
Номова організація суспільства. Перші міста-держави, їх характеристика.
Старо-східні деспотії; основні риси. Утворення перших “світових імперій”: причини,
система управління, наслідки.
Держава і община.
Особливості утворення і розвитку держав в Єгипті, Месопотамії, Індії та Китаю.
Особливості розвитку Стародавньої Греції у Ш-П тис. до н.е.
Мінойська цивілізація. Палацові комплекси. Особливості соціально-економічного розвитку. Форми залежності у суспільстві. Теократія. Критська морська держава ХУІІІ-ХУ ст. до н.е. Ахейська Греція. Утворення держав, їх соціально-економічний і політичний розвиток.
Загибель цивілізації бронзового віку в Греції: причини та наслідки.
Античний шлях розвитку суспільства.
Утворення держав нового типу. Поліси – самоуправляючі громадянські общини. Система громадянства.
Полісна власність. Полісна солідарність. Поняття колективізму та індивідуалізму в полісній системі.
Розуміння “свободи” в античному світі. Антична демократія. Поєднання прав власності і політичних прав в античних суспільствах. Соціальні гарантії громадян. Взаємовідносини громадян і негромадян.
Особливості розвитку рабства в Ст. Греції та Ст. Римі.
Становлення і розквіт Афінської рабовласницької демократії.
Виникнення афінського полісу. Поглиблення соціальних протиріч. Закони Драконта. Реформи Солона та їх роль у становленні афінської демократії. Заборона ендогенного рабства. Тиранія Пісістрата: внутрішня і зовнішня політика.
Законодавство Клісфена.
Реформи Ефіальта.
Державний лад Афін.
Криза грецького полісу у 1У ст. до н.е.
Сучасне розуміння “криза полісу”. Нові явища в економічному розвитку Греції. Послаблення традиційного зв’язку між приналежністю до громадянського колективу і земельною власністю. Відношення громадян полісу до військової служби та сплати літургії. Соціальні гарантії громадян в умовах кризи полісу. Полісна демократія.
Загальні закономірності і особливості розвитку елліністичних держав.
Поняття “еллінізму”. Географічні і хронологічні рамки існування елліністичних держав.
Типи елліністичних держав, їх характеристика.
Структура елліністичного суспільства: колоніальний характер, переорієнтація основних життєвих цінностей, домінування грецького побуту.
Елліністичний Єгипет як класична нова держава. Поєднання монархічної і полісної системи. Зміни в господарстві та соціальній структурі. Зовнішня політика. Основні причини занепаду.
Греція і Македонія в період еллінізму. Причини економічного занепаду певної частини грецьких полісів. Нові лідери грецького світу. Роль Македонії в економічному і політичному житті грецьких полісів.
Етапи формування політичного устрою Ст. Риму.
Утворення держави в Римі. Рим “царського періоду”. Функції царя, сенату, народних зборів. Родоплемінна організація суспільства. Реформи Сервія Тулія і їх вплив на формування республіканської системи.
Період Римської республіки. Римський поліс (цивітас).Сенат, основні повноваження. Типи народних зборів, основні функції.
Період Римської імперії. Рання Римська імперія – система принципату. Суть принципату. Формування одноосібної влади шляхом поєднання посад в республіканській системі. Роль сенату і народних зборів. Поява імператорських органів управління. Нова роль провінцій.
Домінант, його суть. Нові риси державного управління. Політичні і військово-адміністративні реформи. Закріпачення станів. Християнство та його роль в політичній системі імперії.
Римське суспільство і держава в епоху принципату.
Перехід до монархічної форми правління як результат громадянських війн.
Юридичне обґрунтування влади принцепса. Особливості функціонування республіканських органів влади. Формування органів управління принцепса. Економічна політика. Рим в період правління династії Юліїв-Клавдіїв. “Золотий вік” Антонінів.
Історія середніх віків
Проблема виникнення феодальних відносин у Західній Європі
(на франкських матеріалах VІ-ІХ ст.).
“Велике переселення народів” і утворення варварських королівств на території Західної Римської імперії. Виникнення держави франків. Державне управління і посилення королівської влади. Господарське життя і соціальна структура франків за матеріалами “варварських правд”. “Салічна” і “Ріпуарська” правди. “Варварські правди” як історичні джерела. Право і суд у варварському ранньофеодальному суспільстві. Початок розвитку феодалізму в історіографії.
Сутність і результати процеса феодалізації. Проблема генезису феодалізму в історичній науці. Військова реформа Карла Мартела та її наслідки. Франкська феодальна вотчина за матеріалами документів “Капітулярій про помістя” та “Сен-Жерменський поліптик”. Політична історія Каролінгів. Виникнення імперії Карла Великого та її розпад.
Християнська католицька церква і культура в Західній Європі в середні віки.
Основні ідеї раннього християнства. Розвиток християнського вчення в Західній Європі в епоху феодалізма. Виникнення католицької церкви. Посилення ролі римського папства. Церковні собори. Монастирі в системі католицької церкви. Клюнійський рух. Ідея теократії. Інвеститура. Боротьба церкви з єресями.
Відмінність середньовічної культури від античної. Особливості західноєвропейської середньовічної естетики. Мистецтво і література в системі середньовічної католицької церкви (архітектура і скульптура, живопис, музика, література). Світські (не церковні) напрямки в середньовічній західноєвропейській культурі (народний героїчний епос, лицарська література, міська культура).
Становлення візантійської держави і особливості її історичного розвитку в 1У-Х1 ст.
Виникнення Східної Римської (Візантійської) імперії. Державно-політична система і ідеологія Візантії. Вплив східних традицій на її ідеологічний устрій. Економіка і соціальна структура Візантії, її особливості. Фемна система. Внутрішня і зовнішня політика Візантії. Аграрний лад.
Тимчасове укріплення візантійської держави за Юстиніана 1. Початок масового вторгнення слов’ян на Балканський півострів. Народні рухи. Іконоборча політика. Скорочення території Візантії у боротьбі з арабами і турками. Початок і особливості процесу феодалізації в Візантії. Візантія в період Македонської династії. Агарний лад держави за даними “Землеробського закону”. Феодали і основні категорії селянства.
Західноєвропейське середньовічне місто.
Питання про походження середньовічних міст в різних напрямках історіографі. Основні передумови виникнення міст в середні віки. Функції і топографічна структура міст. Боротьба городян проти феодальних сеньйорів. Основні групи населення. Соціальні проблеми середньовічного міста. Середньовічні цехові корпорації, причини їх походження. Регламент і статути середньовічних цехів. Боротьба за якість продукції. Учні і підмайстри.
Культура країн Західної Європи епохи Відродження (ХУ1-ХУП ст.).
Сутність культури Відродження (Ренесанс). Ідеологія гуманізму. Поява творчої інтелігенції. Революція в галузі астрономії – відкриття геліоцентричної системи. Внесок в розробку цієї системи Н.Коперніка, Д.Бруно, Г.Галілея, І.Кеплера. занепад схоластики. Розвиток наукового досвіду. Світська філософія.
Образотворче мистецтво і література в провідних західноєвропейських країнах: Німеччина, Італія, Іспанія, Англія, Франція. Діячі Відродження: Шекспір, Сервантес, Лопе де Вега, Веласкес, Мікеланджело, Рафаель, Дюрер, Рабле, Монтень, Леонардо да Вінчі, Рубенс, Рембрандт та ін.
Великі географічні відкриття
Передумови Великих географічних відкриттів. Пошук нових шляхів на Схід. Відкриття португальців і іспанців. Плавання Васко да Гама, Колумба, Магеллана. Колонізація європейцями Америки, Азії, Африки. Становлення світового ринку. Пожвавлення морської торгівлі. Наукове та економічне значення Великих географічних відкриттів. Боротьба європейських держав за колонізаційний розділ світу. Участь Іспанії, Португалії, Англії, Франції, Голландії в цьому процесі.
Походження ісламу та своєрідність арабо-мусульманської
цивілізації VII-XIII ст.
Араби в до ісламський період. Передумови створення Ісламу. Діяльність пророка Мухамеда. Характерні риси Ісламу. Створення держави у арабів та її особливості. Право в системі Ісламської цивілізації.
Специфіка арабо-мусульманського образотворчого мистецтва. Мусульманська архітектура. Роль арабської мови. Література і фольклор.
Завоювання арабів. Арабські халіфати, їх устрій. Політична історія халіфатів.
Нова історія Європи та Америки
Нідерландська революція та її місце у становленні сучасного західного світу.
Державно-політичний устрій Нідерландів в першій половині ХУ1 ст. Нідерланди під владою Іспанії. Карл У і Філіпп П. Маргарита Пермська і Гранвелла. Основні передумови революції. Характеристика Вільгельма Оранського і Егмонта. Релігійна ситуація. Іконоборчий рух. Прибуття герцого Альби. Початок терору. Другий етап революції. Визволення північних провінцій. Змінення іспанської політики. Рекезенес. Початок третього етапу революції. Гентське примирення. Проголошення незалежності Республіки сполучених провінцій. Вбивство В.Оранського. невдача революції в центральних та південних областях, її причини.
Історичний розвиток Німеччини в ХУ1 ст.
Державно-політичне становище. Розвиток економіки (сільське господарство, ремесло, внутрішня та зовнішня торгівля, фінанси). Соціальна структура. Передумови німецької Реформації. Німецький гуманізм (Еразм, Гуттен, Брант, “Листи темних людей”). Німецькі реформатори (Лютер, Мюнцер). Велике селянська війна: хід, основні програмні документи, наслідки, причини поразки. Діяльність Ф.Меланхтона. Мюнстерська комуна. Аугсбурський релігійний мир та його умови. Розподіл населення країни на католиків та лютеран. Релігійно-політичні угрупування. Посилення децентралізації Німеччини і влади князів.
Історичний розвиток Англії в ХУ1 столітті.
Внутрішня політика Тюдорів. Англійський абсолютизм, передумови капіталістичного розвитку Англії в ХУ1 ст. Успіхи сільського господарства, промисловості, торгівлі. Обгороджування та їх результати. Селянські повстання проти обгороджувань. Розвиток фермерства.
Соціальна структура населення. Становище селянства. Нове дворянство (джентрі). Початок англійської Реформації. Генріх УШ. Акт про верховенство. Томас Кромвель і Томас Мор. Правління Марії Тюдор (“Кривавої”). Характеристика Єлизавети Тюдор. Її боротьба проти Марії Стюарт. Боротьба проти Іспанії за лідерство на морі, перемога Англії в цій боротьбі. Поява партії пуритан. Релігійні та політичні аспекти англійського пуританізму. Початок боротьби проти абсолютизму. Прихід до влади Стюартів.
Франція в ХУІ-ХУІІ ст.
Франція в Італійських війнах. Внутрішня політика в першій половині ХУ1 ст. передумови Громадянських війн. Основні етапи Громадянських (релігійних) війн. Створення гугенотського табору. Варфоломіївська ніч. Прихід до влади Генріха Наварського Бурбона (Генріха 1У). Нантський едикт. Відновлення народного господарства. Економічний курс Сюллі. Примирення з гугенотами.
Посилення французького абсолютизму. Його класичні риси. Правління Рішел’є. Його відображення в літературі і історіографії. Внутрішня і зовнішня політика Франції за Людовіка ХШ і Рішел’є. Боротьба проти політичної опозиції. Остаточний розгром держави Гугенотів. Початок капіталістичного розвитку та колоніальної експансії Франції.
Англійська революція ХУП ст. її історичне значення та особливості
Соціально-економічні причини революції. Концентрація землі в руках джентрі і власників мануфактур, огородження і поява прошарку фермерів. Становище селянства. Зростання мануфактурного виробництва та складення союзу міської буржуазії і джентрі. Політичні передумови революції. Ігнорування інтересів буржуазії династією Стюартів (Яків 1 і Карл1), зростання опозиції.
Початок революції. Довгий парламент. Програма буржуазно-дворянської опозиції – “Велика Демонстрація”.
Період громадянських війн. Перша громадянська війна. Пресвітеріани і індепенденти. Реформування парламентської армії Олівером Кромвелем (1645 р.) і перемоги над урядовими військами. Аграрна реформа. Боротьба між армією і поміркованим парламентом.
Рух левеллерів. Конфлікт левеллерів та індепендентів.
Друга громадянська війна 1648 р. Страта Карла 1, дворянсько-буржуазна республіка. Рух діггерів та вчення їх лідера Джеральда Уінстенлі. Розправа республіканського уряду з діггерами. Завоювання Ірландії та Шотландії. Розгін Довгого парламенту 1653 р. і встановлення протекторату Кромвеля. Зовнішня політика Кромвеля: війни з Голландією та Іспанією.
Друга республіка і реставрація Стюартів. Причини відновлення монархії.
Вплив англійської революції на світовий процес розвитку капіталізму.
Війна за незалежність і утворення США.
Соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній до 70-х рр. ХУШ ст. Зростання опозиційних і революційних настроїв в колоніях. Діячі американського Просвітництва – Бенджамін Франклін, Томас Джефферсон, Томас Пейн.
Війна за незалежність північноамериканських колоній 1775-1783 рр. Лоялісти – люди, лояльні до англійського короля та парламенту. Патріоти. Військова тактика Джорджа Вашингтона. Прийняття конгресом “Декларації незалежності” 1776 р.
Перемінні успіхи у ході воєнних дій. Збройний нейтралітет Росії і його значення. Вступ у війну з Англією Франції, Іспанії, Голландії. Підписання мирного договору США з Англією у 1783 р. Визнання США незалежною державою. Відміна рабства. Прийняття федеральної Конституції 1787 р. та її значення. Прийняття “Білля про права”. Президентство Дж. Вашингтона 1789-1797 рр.
Французька революція кін. ХУШ ст. та її роль в історії людства.
Криза французького абсолютизму кін. 80-х рр. ХУШ ст. Французьке Просвітництво.
Початок революції та її перший період. Взяття Бастилії 14 липня 1789 р. Діяльність Установчих зборів. При владі велика буржуазія. Поміркованість аграрної реформи. “Декларація прав людини і громадянина”. Марат та його газета “Друг народу”. Виникнення якобінського клубу. Втеча Людовика ХУ1 і підйом республіканського руху. Розстріл на Марсовому полі. Конституція 1791 р.
Початок революційних війн. Позиція жирондистів і якобінців щодо питання про війну. Народне повстання 10 серпня 1792 р. і повалення монархії.
Другий період революції. При владі жирондисти – представники великої торгово-промислової та землевласницької буржуазії. Перемога при Вальмі. Відкриття і діяльність Конвенту. Страта Людовика ХУ1. Контрреволюційний заколот у Вандеї. Боротьба жирондистів і якобінців. “Шалені” та їх програма. Невирішеність аграрного питання.
Народне повстання 31 травня-2 червня 1793 рр. Третій період революції. Якобінська диктатура як влада середньої та дрібної буржуазії. Вирішення аграрного, продовольчого та релігійного питання. Конституція 1793 р. Органи революційної диктатури якобінців і революційний терор. Розпад якобінського блоку. Розгром руху “шалених”, ебертистів і дантоністів. Перемога французьких республіканських військ.
Промислова революція у країнах Західної Європи.
Винайдення робочих машин та парового двигуна як початок промислової революції к. ХУШ - поч. Х1Х ст.
Революція у легкій промисловості. Джерела накопичення початкового капіталу – грабунок колоній та прибутки купців. Вивільнення селянства для промислового виробництва.
Сполучення винахідництва з науковими знаннями у Х1Х ст.. Прискорення розвитку важкої промисловості. Винайдення способів виробництва сталі та чавуну. Концентрація робочої сили на великих механізованих підприємствах.
Розвиток транспорту та засобів зв’язку. Винайдення парового залізничного транспорту Дж.Стефенсоном. Створення Р.Фултоном першого пароплава. Відкриття Ф.Сільвою у 1785 р. телеграфної лінії. Апарат С.Морзе.
Розвиток хімічної промисловості. Соціальні наслідки промислової революції. Зростання міст. Збільшення найманих працівників у промисловості.
“Віденська система” в Європі.
Наслідки наполеонівських війн для країн Європи. Скликання та робота Віденського конгресу, його основні завдання. Позиції Росії, Англії, Прусії, Австрії щодо післявоєнного територіального устрою Європи. Рішення конгресу з польського, німецького, італійського питань. Відновлення державної самостійності Голландії та Швеції.
“Сто днів” Наполеона Бонапарта. Створення антинаполеонівської коаліції. Битва при Ватерлоо. Утворення Священного Союзу, його принципи та цілі. Конгреси у Карлсбаді.
Відні, Троппау. Придушення революцій у 20-х роках Х1Х ст. в Італії, Португалії, Неаполі та П’ємонті. Позиція Франції щодо національно-визвольних рухів в країнах Латинської Америки.
Протиріччя між країнами внутрі Союзу. Вихід Англії з Союзу та його розпад.
Європейські революції 1848-1849 рр.: їх рушійні сили та значення.
Загальні причини революцій: реакційні феодально-абсолютистські порядки та режими, соціальне та національне гноблення.
Рушійні сили революцій, роль “третього стану”. Загострення ситуації напередодні революцій.
Франція. Повалення монархії Луї Філіпа. Проголошення 2-ї республіки. Діяльність Тимчасового уряду. Вибори до Установчих зборів. Конституція 1848 р., обрання президента. Загострення політичної боротьби. Державний переворот 1851 р.
Німеччина. Особливості революції в Німеччині, її завдання. Два центри революційних подій. Франкфуртський парламент. Питання об’єднання Німеччини. Конституція 1849 р.
Італія. Особливості революції в Італії, її завдання. Центри революційних подій; об’єднавчий рух італійських областей проти Австрії. Невдача антиавстрійської боротьби.
Австрійська імперія. Особливості революції, її завдання. Центри революційних подій. Зростання національно-визвольного руху в слов’янських землях. Слов’янський з’їзд в Празі 1849 р. Березневі події в Угорщині. Демократичні перетворення. Боротьба за визнання незалежності. Створення Національного уряду та національної армії Угорщини.
Причини поразки революції та її історичне значення.
США у першій половині Х1Х ст. Громадянська війна і реконструкція США
у 1861-1865 рр.
Назрівання конфлікту між Північчю та Півднем. Дві суспільні системи. Нерішучість буржуазії Півночі та її військові поразки. Початок ведення військових дій “по революційному”. Закон про гомстеди – формування фермерського господарства. Відміна рабства. Перелом у ході військових дій. Перемога Півночі. Вбивство Лінкольна.
Реконструкція Півдня 1865-1877 рр. Поправки до Конституції, що утверджували права чорного населення. Аграрне питання на Півдні. Зменшення впливу республіканської партії на народні маси.
Значення громадянської війни і реконструкція на Півдні.
Третя республіка у Франції 1871-1914 рр.
Економічні наслідки франко-німецької війни 1870-1871 рр. Уповільнення темпів економічного розвитку. Промислове піднесення наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. Кредитно-грошовий капітал у Франції і його вплив на політику уряду. Перехід до протекціонізму у зовнішній торгівлі. Аграрна криза. Соціальні і демографічні процеси у французькому селі.
Клерикально-монархічна реакція першої половини 70-х рр. ХІХ ст. “Республіка без республіканців”. Конституція 1875 р. Помірні республіканці при владі. А.Гамбетта. Корупція держави і міністерська “чехарда”. Політичні кризи 80-90-х рр. ХІХ ст. Жорж Булане. Буланжизм 1886-1889. Справа Вільсона. “Панама”. Зростання мілітаристських і шовіністських настроїв у французькому суспільстві з 90-х рр. ХІХ ст. Справа Дрейфуса (1894-1906). Пацифістський рух. “Казус Мільєрана”. Правління радикалів. Лівий блок. Ж.Жорен. Президентство Раймона Пуанкаре.
Зовнішня і колоніальна політика Франції.
Англія у 1870-1914 рр.
Втрата Великобританією світової промислової гегемонії. Утворення і ріст монополій. Загострення боротьби за панування на світовому ринку між Англією та Німеччиною. Необхідність реформ в країні.
Позиції ліберальної і консервативної партій. Реформи кабінету В. Гладстона в галузях освіти, армії, державної адміністрації. Узаконення тред – юніонів. Антимонопольна кампанія Гладстона і поразка на виборах 1874 р.
Політика консерваторів. Б. Дізраелі. Закон “Про підприємців і робітників”. Розкол ліберальної партії і утворення лібералів – юніоністів. Д. Чемберлен. Причини спаду буржуазного лібералізму. Виборча реформа 1884 р. Посилення позиції консерваторів у 80-90 р.р. ХІХ ст. Кінець вікторіанської епохи.
Внутрішня політика кабінету А. Бальфура. Парламентські вибори 1905 р. Ліберальний кабінет Г. Кембелла – Баннермана. “Народний бюджет” Д. Ллойд – Джорджа. Кабінет Г. Асквіта. Криза буржуазного парламентаризму і парламентська реформа 1911 р. в Англії. Політична криза в Англії напередодні Першої світової війни. Посилення державного апарату і зростання морських і сухопутних озброєнь Англії.
Політика Англії щодо Ірландії. Проект білля про “гомруль”. Рух за самостійність Ірландії. Ч.С.Парнелл і Ірландська парламентська партія. Ірландське республіканське братство. Шін-Фейн. Ольстерська проблема. Посилення національно-визвольного руху. Введення війська в Ольстер.
Німеччина у 1871-1914 рр.
Розвиток державно-монополістичного капіталізму в Німеччині. Концентрація промислового і банківського капіталу. Специфіка розвитку капіталістичних відносин в сільському господарстві. Аграрний і промисловий протекціонізм.
Законодавчий рейхстаг і Конституція 1871 р. Гегемонія Пруссії. Вільгельм І і Отто фон Бісмарк. Розташування сил на політичній арені країн. Роль військових округів в управлінні державою. Х.К.Мольтке. А.Вальдерзее. А.Шліффен. Реформи і закони 70-80-х рр. ХІХ ст. Національний гніт французького і польського населення Німецької імперії. “Культуркампф”. Боротьба проти соціалістичного руху. “Виключний закон”. Відставка Бісмарка.
Вільгельм ІІІ і новий курс Л.Каправі. Канцлерства Х.Гогенлое – Шіллінгсфюрста, Б.Бюлова, Т.Бетман – Гольвега. Посилення агресивних спрямувань пануючих кіл імперії і філософські теорії Ф.Ніцше. “Політика єднання” і “політика сили”. Паннімецький союз. Вивіз капіталу за кордон. Німецькі воєнні місії в Туреччині. Будівництво Багдадської залізниці. Посилення армії і військово-морського будівництва.
Розвиток робочого і соціалістичного руху Німеччини. Профсоюзи. В.Лібкнехт. А.Бабель. К.Лібкхнет. Р.Люксембург. К.Каутський. Ф.Берштейн. М.Гірш. Ф.Бункер.
США наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
Стрибок в економічному розвитку країни і перетворення США у провідну промислову державу світу. Іноземні капіталовкладення. Концепція і монополізація виробництва. Розвиток нових галузей промисловості: нафтовидобувної, нафтопереробної, електроенергетичної, хімічної, автомобілебудівної, гумової. Будівництво залізниць. Фінансова олігархія. Втілення нових науково-технічних винаходів.
Подальше заселення США емігрантами із інших країн і освоєння Заходу. Демографічні процеси. Урбанізація.
Розвиток сільського господарства. США – один із основних постачальників сільськогосподарської продукції на світовому ринку.
Соціальні рухи. Фермерський рух. Грейнджери. Грінбекери. Популісти. Робітничий і соціалістичний рух. Положення негритянського населення і расова дискримінація. У.Дюбуа і “ніагарський рух”.
Третя двопартійна система у США. Завершення формування комплексу понять “американська мрія”. Розвиток державного апарату і його підлеглість монополістичному капіталу. Спроби демократизації американського суспільства. “Антитрестовий” закон Германа. Реформи Т.Рузвельта. Програма Вудро Вільсона і її реалізація.
Особливості зовнішньої політики США наприкінці ХІХ- початку ХХ ст. Ідеологія експансіонізму в США: її економічні, соціальні і дейні основи. Доктрина Р.Олні. Доктрина “передбачення долі” і політика “великого кийка”. Г. і Б.Адамси, А.Беверідж, Д. Барджес. Експансія США в країни Латинської Америки: перший венесуельський конфлікт 1895-1896 рр., іспано-американська війна 1898 р. і її наслідки: встановлення американського контролю в зоні Панамського каналу і протекторат над Панамою, окупація Домініканської республіки, Куби, Гондурасу, Нікарагуа. “Дипломатія долара” і встановлення контролю над країнами Латинської Америки. Далекосхідний напрямок зовнішньої політики США: американська економічна і політична експансія в Кореї і Китаї, доктрина “відкритих дверей” і американо-японське суперництво на Далекому Сході і Південно-Східній Азії. Початок проникнення США в басейн тихого Океану: анексія Гавайських островів і Східного Самоа.
Міжнародні відносини в останній третині ХІХ – початку ХХ ст.
Франкфуртська система у міжнародних відносинах Європи. Утворення О.Бісмарком системи політичних союзів: Союз трьох імператорів, Троїстий союз, Середземноморські угоди, “Перестрахувальна угода”. Англійська політика “блискучої ізоляції”. Від франко-російського союзу до Антанти.
Загострення суперечностей між провідними капіталістичними країнами наприкінці ХІХ ст. Англо-німецьке суперництво. Марокканські кризи 1905-1906 рр. і 1911 р. Значення колоніального питання у міжнародних відносинах.
Східне питання в системі міжнародних відносин. Східна криза 1875-1878 рр. Болгарська криза 1885-1887 рр. Критське повстання 1896 р. і греко-турецька війна 1897 р. Боснійська криза 1908-1909 рр. Перетворення Балкан в “пороховий погріб” Європи. Балканські війни 1912-1913 рр.
Держави Антанти і Троїстого союзу на шляху до світової війни.
Вітчизняна і зарубіжна історіографія міжнародних відносин.
Робітничий та соціалістичний рухи в країнах Європи
останньої третини Х1Х – поч. ХХ ст.
Причини зростання робітничого руху. Виникнення робітничих партій та їх вихід на політичну арену. Вплив ідеології марксизму на робітничий рух.
Німеччина. Виникнення єдиної Соціалістичної робітничої партії Німеччини (СРПН). Вплив марксизму. Готська та Єрфутська програми. Участь соціал-демократів у рейхстазі. Діяльність німецької соціал-демократичної партії на рубежі віків. Діяльність К.Каутського та Е.Бернштейна. Ідеї реформованого соціалізму. Вплив німецької соціал-демократії на робітничий рух в Західній Європі.
Франція. Особливості соціалістичного руху у Франції (марксисти, посибілісти, анархо-синдикалісти, незалежні соціалісти). Діяльність Жана Жореса. Ідеї парламентського соціалізму у Франції. Казус Міл”єрана.
Англія. Особливості англійського робітничого руху. Діяльність Г.М. Гайдмана. Фабіанське товариство. Діяльність С. та Б.Верб. Ідеї муніципального соціалізму. Зростання робітничого руху в Англії на поч. ХХ ст. Виникнення лейбористської партії.
Італія. “Рух фаші” в 90-х рр. Х1Х ст. Виникнення сицилійської соціалістичної федерації та італійської соціалістичної партії.
Перша світова війна: причини, характер,
основні воєнно-політичні події, підсумки.
Посилення суперечностей між провідними державами наприкінці Х1Х ст. Протистояння двох військово-політичних коаліцій – Антанти і Троістого союзу.
Загострення боротьби за розподіл світу. Балканські війни і позиція великих держав. Липнева криза 1914 р. і початок світової війни.
Характер війни. Військові дії на фронтах світової війни у 1914-1918 рр. Загострення внутрішнього становища у воюючих державах. Російська революція 1917 р. Поразка австро-німецького блоку. Комп’єнське перемир’я 11 листопада 1918 р. Підсумки і наслідки війни.
Міжнародні відносини після Першої світової війни
Версальсько-Вашингтонська система.
Зміни у розстановці сил на світовій арені по закінченні війни 1914-1918 рр. Переможці і переможені. Протиріччя між державами-переможницями. Розкол світу внаслідок перемоги більшовицької революції в Росії.
Паризька мирна конференція, цілі держав-переможниць. Версальський договір з Німеччиною. Мирні договори з союзниками Німеччини. Територіальні зміни. Ліга Націй. Репараційні питання.
Система мандатів і підмандатних території
Вашингтонська конференція і розподіл сфер впливу в Південно-Східній Азії і басейну Тихого океану. Договори чотирьох, п’яти і дев’яти держав.
Поширення ролі США у світовій економіці та політиці.
Характер, принципи, цілі Версальсько-Вашингтонської системи.
Стабілізація 20-х років у країнах Західної Європи та США.
Основні причини й фактори стабілізації 20-х рр. Здійснення реконверсії. План Дауеса. Укріплення фінансової системи. Перехід до золотого стандарту. Становлення масового виробництва і досягнення індустріальної культури.
Західне суспільство у 20-х рр. Демонтаж військово-адміністративних структур і розширення соціальної діяльності держави. Д.Кейне і його теорія.
Економічне піднесення. Виникнення нових галузей і раціоналізація виробництва. Конвеєрна система. Скорочення безробіття. Поліпшення матеріального становища мас. Система кредиту. Особливості стабілізації у Великобританії, Франції, Німеччині, Італії, США, Іспанії.
Поглиблення розколу у робочому русі. Посилення реформаторської ідеології (теорії ”господарчої демократії” та “організованого капіталізму”, “виконання влади”).
Світова економічна криза кін. 20-х – поч. 30-х рр.: причини,
особливості, наслідки.
Неурегульованість капіталістичного виробництва і причини кризи. Основні ознаки кризи 20-х - поч. 30-х рр.: всеохоплюючий характер, перевиробництво, вплив наслідків Першої світової війни й Версальської системи.
Падіння виробництва. Фінансові негаразди. Масове безробіття. Загострення соціальних конфліктів. Посилення екстремістських політичних течій (фашизму). Особливості кризи в розвинутих країнах Заходу. Наслідки кризи.
“Новий курс” президента Ф.Рузвельта в США.
Особливості кризи у США. Антикризові заходи адміністрації Г.Гувера. Створення РФК.
Ф.Д.Рузвельт – президент США. Концепція “нового курсу”. Реформи в сфері економіки та фінансів. Оздоровлення банківської сфери. Створення державного механізму регулювання економіки. “Кодекси чесної конкуренції”. Політика в галузі сільського господарства: допомога фермерам.
Соціальна політика “нового курсу”. Боротьба з безробіттям. Соціальне страхування. Політика в сфері трудових відносин. Закон Вагнера 1935 р. Соціальне забезпечення.
“Новий курс” і політична система США. Ф.Рузвельт й реформування Верховного Суду.
Наслідки політики “нового курсу” та його значення.
Фашизм і націонал-соціалізм у країнах Західної Європи у 1920-х -1930-х рр.
Витоки і зародження фашизму. Ідеологія, політичні принципи та організаційна структура раннього італійського фашизму й німецького нацизму.
Утвердження фашизму при владі в Італії. Б.Муссоліні. Внутрішня і зовнішня політика італійського фашизму, агресія проти Ефіопії.
Тоталітарний нацистський режим у Німеччині. Демонтаж інститутів Веймарської республіки. А.Гітлер.
Соціальна політика нацизму. Зовнішня політика. Німецько-англійська угода 1935 р. Відродження вермахту. Відмова від Версальських рішень. Перші агресивні акції в Європі. Втручання в громадянську війну в Іспанії. Створення вісі Берлін – Рим – Токіо. Аншлюс Австрії.
Мюнхенська конференція 1938 р. Розчленування і захоплення Чехословаччини.
Німеччина і західні держави. Німеччина і СРСР. Пакт від 23 серпня 1939 р.
Курс на розв’язання Другої світової війни.
Революційний процес 30-х рр. ХХ ст. в Іспанії.
Народний фронт і громадянська війна 1936–1939 рр.
Демократична революція 1931 р., повалення монархії. Періодизація революційного процесу 1931–1939 рр.
Перший етап (1931–1933):правління коаліції республіканців і соціалістів. Республіканська конституція 1931 р. Демократичні перетворення.
Розкол правлячої коаліції.
Другий етап “чорне дворіччя” (1933–1935). Перемога правих на виборах 1933 р. Іспанський фашизм. Концентрація антифашистських сил. Загальний страйк і збройні повстання. Події жовтня 1934 р. в Астурії.
Створення Народного фронту, його складодві і програма.
Третій етап Народний фронт і громадянська війна (1936–1939).
Перемога Народного фронту на виборах 1936 р. Продовження демократичних реформ.
Воєнно-фашистський заколот у липні 1936 р. і початок громадянської війни. Перший період громадянської війни (липень 1936 – травень 1937). Інтервенція Німеччини та Італії. Політика невтручання західних демократій.
Проголошення Франко головою держави і генералісімусом. Битва за Мадрід (липень 1936 – травень 1937). Розгром італійського корпусу під Гвадалахарою (березень 1937).
Міжнародний рух на захист Іспанської республіки. Інтернаціональні бригади.
Другий період громадянської війни (травень 1937 – вересень 1938). Наступи франкістів на Півночі. Прорив до Середземного моря. Розчленування республіканської території.
Допомога СРСР республіканському уряду. Негативний вплив Мюнхенської конференції на ситуацію в Іспанії.
Третій період громадянської війни (жовтень 1938 – березень 1939): падіння республіки. Захоплення франкістами усієї Каталонії (лютий 1939). Розпад Народного фронту. Здача Мадрида.
Встановлення авторитарної фашистської диктатури Ф.Франко. Терор проти республіканців.
Причини поразки Республіки. Наслідки громадянської війни.
Друга світова війна: причини, характер, періодизація, хід військових дій, підсумки.
Причини, характер, періодизація. Нацизм – ініціатор розв’язання агресії. Позиція демократичних держав. СРСР і його протиріччя із західним світом.
Початок і перший період Другої світової війни. Напад Німеччини на Польщу. “Дивна війна” на Заході. Приєднання Західної України, Західної Білорусії, Бессарабії і Північної Буковини до СРСР.
Співробітництво СРСР і нацистської Німеччини. “Зимова війна” СРСР з Фінляндією. Приєднання Прибалтики.
Наступ Німеччини на Західному фронті. Вступ до війни Італії. Поразка Франції (червень 1940 р.). Війна Німеччини та Італії проти Англії (“Битва за Англію”). Початок формування англо-американського блоку. Воєнні операції в Африці.
Пакт трьох держав. Напад Італії на Грецію. Воєнні дії на Балканах. Поразка Югославії та Греції.
План “Барбароса” і напад гітлерівської Німеччини на СРСР.
Другий період війни. Початок Великої Вітчизняної війни. Поразки Червоної Армії та їх причини
Битва під Москвою та її значення. Оборона Сталінграду і Кавказу.
Воєнні операції у Північній Африці. Агресія Японії у Південно-Східній Азії та на Тихому океані. Напад на Перл-Харбор, вступ до війни США (грудень 1942 р.). Захоплення Японією Філіппін, Таіланду, Бірми, Малайї, Індонезії. Воєнні дії у Китаї.
Створення антигітлерівської коаліції. Атлантична Хартія.
Проблеми відкриття другого фронту. Окупаційний режим. Рух Опору і партизанський рух.
Третій і четвертий періоди війни. Корінний перелом у війні.
Наступ Червоної Армії на Східному фронті. Сталінградська битва та її значення. Битва на Курській дузі.
Наступ Червоної Армії у 1944 р. Бої на території країн Східної і Південно-Східної Європи. Висадка англо-американських військ в Африці. Капітуляція Італії. Відкриття Другого фронту. Наступ союзників на Заході. Визволення Франції.
Перелом у війні на Тихому океані.
Конференції “Великої Трійки” у Тегерані, Каїрі, Ялті.
Наступ союзних військ у Європі. Розпад фашистського блоку. Капітуляція Німеччини.
Створення ООН. Постдамська конференція (липень 1945).
Нюрнберзький процес (1946).
П”ятий період війни. Військові дії проти Японії. Атомне бомбардування Хіросими і Нагасаки.
Вступ у війну СРСР. Капітуляція Японії. Міжнародний Трибунал у Токіо.
Кінець Другої світової війни. ЇЇ підсумки. Становище у СРСР. Україна і Друга світова війна. Західний світ наприкінці війни. Перетворення в країнах Східної Європи.
Холодна війна: причини, характер, наслідки та уроки.
Становлення нового світогляду по закінченні II світової війни. Поступовий перехід колишніх союзників по антигітлерівській коаліції від співробітництва до суперництва. Роль ідеологічного фактору у розв’язуванні "холодної війни". Прояви експансіоністської зовнішньої політики з боку СРСР. Фултонська промова У.Черчілля. "Доктрина стримування". Початок глобального суперництва між Сходом та Заходом. Розділ світу й військово-політичні угрупування. Перехід до біполярного світу.
Характер "холодної війни” на її складові частини. "Політика ядерного залякування”. Зигзагоподібність та циклічність "холодної війни". Вплив " “холодної війни" на внутрішнє життя. Регіональні конфлікти. Вплив " “холодної війни" на світову історію. Закінчення "холодної війни" та її уроки.
Становлення та розвиток у країнах Заходу соціальної держави.
Продовження та поглиблення соціальних реформ у країнах Заходу після закінчення II світової війни. Становлення соціальної держави її сутність. Джерела фінансування державних соціальних програм та їх обсяги. Апогей розвитку соціальної держави у 60-70 рр. Різні моделі соціальної держави /американська, скандинавська,/. Впровадження системи державного регулювання трудових відносин. Розширення функції держави. Особливості розвитку соціальної держави у 80-90 рр.
Роль соціальної держави у сучасному західному суспільстві.
Проблеми західноєвропейської інтеграції другої половині ХХ ст. – початку ХХІ ст.
Початок та становлення західноєвропейської економічної інтеграції у 50-60 рр., її причини та рушійні сили. “Європейське об’єднання вугілля і сталі." "Євроатом”. "Загальний ринок." Особливості та пріоритети інтеграційного процесу у 70-80 рр. Європейська валютна система. Організаційна структура західноєвропейського співтовариства. Елементи федерації і конфедерації. Прискорення інтеграційного процесу на поч. 90-х рр. Маастріхтські угоди І99І-І992 рр. та їх ратифікація. Успіхи та проблеми на шляху від співтовариства до європейського союзу.
Шенгенські угоди. Впровадження єдиної європейської валюти. Проблема розширення ЄС.
Німеччина у другій пол. ХХ ст, – на початку ХХІ ст.
Післявоєнне становище Німеччини. Вплив "холодної війни” на долю Німеччини. Розкол Німеччини. Утворення ФРН і НДР.
Особливості соціально-економічної політики правоцентристів у 50-60 рр. "Економічне диво". "Доктрина соціального ринкового господарства". Становлення соціальної держави. Антлантична зовнішня політика.
Прихід до влади коаліції СДПН - ВДПН. Спроби виведення економіки з застою. Нові явища політичного життя. "Нова східна політика". Повернення до влади правоцентристів. Заходи уряду Г.Коля. по стимулюванню економіки. Об’єднання Німеччини. Проблеми модернізації східних земель
Перемога на парламентських виборах 1998 р. та прихід до влади червоно-зеленої коаліції. Пріоритети уряду Г.Шрьодера у внутрішній та зовнішній політиці. Чергова перемога лівоцентристів на Парламентських виборах 2002 р. Позиція Німеччини щодо Іракської кризи 2003 р.
Великобританія у другій половині ХХ ст. – на початку ХХ1 ст.
Підсумки другої світової війни для Великобританії. Реформи лейбористів. Особливості соціально-економічного розвитку Великобританії у 50–60-ті роки. “Англійська хвороба” і політика “стоп-уперед”. Ліквідація британської колоніальної імперії. Британська Співдружність. Зовнішня політика. Проблема вступу до “Спільного ринку”. Загострення ситуації у Північній Ірландії.
